Ухвала

від 09.03.2023 по справі 640/12462/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/12462/20

адміністративне провадження № К/990/6648/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (далі - ГУ ДПС), на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №640/12462/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «МХТК» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «МХТК» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ГУ ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 27.02.2020 №0001293207 - про застосування штрафних санкцій у розмірі 500 000,00 грн за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (в частині здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії), встановлених абзацом восьмим частини другої статті 17 цього Закону; від 27.02.2020 №0001303207 - про застосування штрафних санкцій у розмірі 3 274 079,86 грн за порушення підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, встановлених пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023, позов ТОВ «МХТК» задоволено.

23.02.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ці судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права (частини першої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», порушення норм процесуального права (частини третьої статті 90, частини третьої статті 242, пунктів 1, 2 частини першої статті 244, частини четвертої статті 246 КАС) та без врахування висновку Верховного Суду в постанові від 27.02.2020 у справі №809/1196/17.

У постанові від 27.02.2020 у справі №809/1196/17 Верховний Суд, застосувавши, зокрема норми підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14, підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, статті 11-1, частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, визнав правомірним застосування до позивача у цій справі штрафу в розмірі 50050,07 грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами цих тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.

У справі ж №640/12462/20 суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що штрафні санкції до ТОВ «МХТК» згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 27.02.2020 №0001293207 та №0001303207 застосовані за оптову торгівлю пальним з 01.07.2019 по 27.08.2019 без отримання ліцензії на здійснення цього виду господарської діяльності та без реєстрації платником акцизного податку.

Задовольняючи позов ТОВ «МХТК», суд першої інстанції, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у справі №640/12462/20, виходили з того, що позивач отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним №990614201901706 з терміном дії з 28.08.2019 по 28.08.2024 за відсутності місць оптової торгівлі пальним. Суди попередніх інстанцій вказали, що територіальні органи ДФС України отримали статус органу ліцензування діяльності з оптової торгівлі пальним лише 01.07.2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.07.2019, тобто у день коли було запроваджено ліцензування оптової торгівлі пальним.

Застосовуючи норми пункту 117.3 статті 117, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212, абзацу 2 пункту 22 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України та висновуючи про неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій за здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку у період з 01.07.2019 по 23.07.2019, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановленого факту, що ТОВ «МХТК» здійснювало операції з реалізації пального як платник акцизного податку, зареєстрований з 01.03.2016 у порядку, встановленому нормами ПК.

Довід ГУ ДПС у касаційній скарзі щодо прийнятності висновку Верховного Суду в постанові від 27.02.2020 у справі №809/1196/17 для застосування при виборі норм при вирішенні спору у справі №640/12462/20 не знайшов підтвердження з огляду на неподібність правовідносин у цих справах, зокрема змісту правовідносин.

Водночас, відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 328, абзацу другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, презумує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (та/або порушення норм процесуального права) без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Наведене дає підстави виснувати, що касаційна скарга ГУ ДПС не містить підстави для відкриття касаційного провадження у справі №640/12462/20.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко