Ухвала

від 07.03.2023 по справі 695/757/23

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

76 м. м. Золотноша Золотоніський район Черкаська область Україна 19700

Справа № 695/757/23

номер провадження 2-о/695/49/23

УХВАЛА

07.03.2023 м. Золотноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи - виконавчий комітет Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства померлої особи відносно малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_1 із заявою в порядку окремого провадження в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи - виконавчий комітет Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_3 , в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Золотоноша Черкаської області, який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно його сина - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Черкаська область, Золотоніський район, селище Дібрівка, про що 06 вересня 2021 року складено актовий запис за № 8 у виконавчому комітеті Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим ст. 175, 177 ЦПК України.

У пункті третьому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається, що дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В обґрунтування заяви зазначено, що від тривалих стосунків із ОСОБА_4 у заявниці ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батьківство якого було внесено виключно на підставі поданої заяви матері. Відповідно до сповіщення сім`ї № 93 від 10.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено ОСОБА_3 , що її син солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час ведення бойових дій отримав поранення несумісні з життям, від яких загинув. Вказане сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку. На підставі вказаного сповіщення заявниця звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою оформлення документів для отримання малолітнім ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги після загибелі його батька ОСОБА_4 . Однак, попри відсутність заперечень від матері ОСОБА_4 - ОСОБА_3 у ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовляються приймати документи від заявниці щодо виплати такої допомоги, оскільки факт батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підтверджується офіційними документами із органів державної реєстрації актів цивільного стану, а матір дитини на момент її народження не перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_4 . Тому, з метою отримання малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час військових дій, заявниця звернулась з даною заявою до суду, в якій просить встановити факт батьківства загиблого ОСОБА_4 відносно його сина - ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 128, ч. 1 ст. 130 Сімейного кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Разом з тим, факт смерті особи за загальним правилом підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого на підставі відповідного актового запису про смерть.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягає, зокрема смерть фізичної особи.

Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 49 Цивільного кодексу України).

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Однак на підтвердження смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявницею до заяви не надано відповідного свідоцтва про смерть, виданого на підставі відповідного актового запису про смерть ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Особливістю розгляду справ про оголошення особи померлою є те, що суд за наявності достатніх доказів робить юридичне припущення про смерть особи.

Водночас оголошення фізичної особи померлою слід відрізняти від встановлення факту смерті у певний час (п.5 ч. 2 ст. 293, пп.8, 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України) та встановлення факту реєстрації смерті. Встановлення факту смерті у певний час здійснюється судом у разі неможливості реєстрації органом РАЦС факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України). При встановленні факту смерті час і місце смерті особи достовірно відомі, однак реєстрація смерті у відповідних органах не здійснена, документи, які підтверджують цю подію, втрачені, органи РАЦС здійснити державну реєстрацію факту смерті не можуть.

Встановлення у судовому порядку факту смерті особи можливе за умови подання документів про відмову органів РАЦС в реєстрації події смерті. При цьому заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин (п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»). Крім того, доведенню підлягають обставини, що смерть не була зареєстрована і не може бути зареєстрована у зв`язку з відсутністю відповідних документів.

При цьому, відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України ( в редакції Закону № 2345-IX від 01.07.2022) заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

27 грудня 2022 року набув чинності наказ Мінреінтеграції України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Сповіщення сім`ї або близьких родичів загиблого (померлого), зниклого безвісти, захопленого в полон або заручником, інтернованого у нейтральну державу військовослужбовця або працівника про місце, дату, причину (обставини) його загибелі (смерті), зникнення безвісти, захоплення в полон або заручником, інтернування, видача документів, необхідних для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг, установлених законодавством є одним із основних завдань обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, що унормовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року № 280, яка набула чинності 25.11.2022.

Встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Тобто відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім`ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 грудня 2022 року по справі №490/6057/19-ц.

Також Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у своїй постанові від 05.12.2022 у справі № 490/6057/19-ц дійшла висновку, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника. Встановлення вказаних фактів у судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Причому при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту, про який у ній йдеться, необхідне для отримання її малолітнім сином одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, а також Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Органом, до компетенції якого входить призначення і виплата вказаної допомоги, є Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Згідно з п. 11 Положення про цю Комісію, що затверджене наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627), рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів.

Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Даною постановою установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у її п. 1, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 грн 00 коп, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вказаною статтею визначено, що у випадках, зазначених у підп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого військовослужбовця. Члени сім`ї та батьки останнього визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Будь-якого порядку чи процедури встановлення кола членів сім`ї загиблого у вказаних вище Постанові та Законі не міститься.

Згідно з ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у ст. 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений п. 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у ст. 16-1 цього Закону.

У разі виникнення спору про право на отримання допомоги, про яку йдеться, між претендентами на її отримання, цей спір має вирішуватися у спосіб, визначений спеціальною правовою нормою - абзацом 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, якою передбачено, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, для призначення допомоги одержувачі допомоги надають до військкомату такі документи: заява від кожного з одержувачів (за дітей звертається один з батьків чи піклувальник) та копії паспортів; копія свідоцтва про смерть - надає орган РАЦС; витяг з наказу про виключення зі списків військової частини у зв`язку зі смертю - надає командир частини; копія лікарського свідоцтва про смерть - надає патологоанатом та судмедексперт; копія свідоцтва про народження військовослужбовця (для виплати батькам загиблого); копія свідоцтва про народження дітей військовослужбовця; результати розслідування причин та обставин смерті (акт службового розслідування); документи про склад сім`ї загиблого - витяг з послужного списку та довідка про місце реєстрації отримувачів допомоги.

Як зазначено у заяві попри відсутність заперечень від матері ОСОБА_4 - ОСОБА_3 у ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовляються приймати документи від заявниці щодо виплати такої допомоги, оскільки факт батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підтверджується офіційними документами із органів державної реєстрації актів цивільного стану, а матір дитини на момент її народження не перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_4 .

Однак доказів звернення заявниці з відповідною заявою та відмови ІНФОРМАЦІЯ_4 від отримання такої заяви суду не надано.

При цьому згідно з чинним законодавством, суб`єктом владних повноважень, до повноважень якого належить вирішення питання про призначення членами сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги, є Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, а Золотоніський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є лише посередником у зносинах між вказаним органом і претендентами на отримання цієї допомоги.

Проте ні згадану Комісію, ні Міністерство оборони України не залучено до участі у справі.

Крім того, зі змісту заяви вбачається, що окрім матері, ОСОБА_3 , до складу сім`ї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також належить його брат - ОСОБА_5 .

У ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що належність до члена сім`ї загиблого військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов`язки.

До заінтересованих осіб належать:

1) особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню;

2) організації і установи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення юридичного факту, тобто в яких будуть здійснені права осіб, що виникли внаслідок судового встановлення юридичного факту.

Саме ці групи заінтересованих осіб притягуються до участі у справах окремого провадження.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту своєчасно заявити про порушення чи оспорювання їх суб`єктивних прав у зв`язку із встановлюваним судом фактом.

У зв`язку з чим, визначаючи коло заінтересованих осіб в рамках даної справи, заявнику належить виходити саме з цих положень.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладених обставин, суддя вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати заявникові строк для усунення недоліків зазначених судом.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 293, 294, 297, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи - виконавчий комітет Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства померлої особи відносно малолітньої дитини - залишити без руху.

Надати заявниці десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде повернута заявниці.

Копію ухвали надіслати заявниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська