Рішення

від 06.02.2023 по справі 759/14598/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/14598/21

пр. № 2/759/149/23

06 лютого 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря Вінцковської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, суму моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн та суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що у період з 01.01.2018 року по 12.03.2021 року вона знаходилась в трудових відносинах з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ», з боку якого було нараховано та не виплачена заробітна плата у розмірі 35 616, 29 грн. 12.03.2021 року вона була звільнена за угодою сторін згідно наказу № 14/2021-к від 12.03.2021 року, згідно якого була передбачена виплата вихідної допомоги та компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 39 календарних днів. В день її звільнення 12.03.2021 року відповідач письмово не повідомив про нарахувані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при її звільненні, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту проведення розрахунку з 13.03.2021 року по 31.05.2021 року 52 робочі дні, вважає, що підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який за період з 13.03.2021 року до 31.05.2021 року складає 46 376,72 грн.

Внаслідок порушення відповідачем її законних прав було порушено звичний уклад життя, завдало їй моральних страждать, які виразились в переживаннях, пов`язаних із неохідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, зазнала втрат немайнового характеру, тяжкістю вимушених змін у її житті. Вона весь час хвилювалася з приводу існування своєї сім`ї, втратила нормальні життєві зв`язки, була змушена економити на харчуванні, одязі, речах побутового вжитку, не мала змоги сплатити за комунальні послуги, була вимушена брати в борг, який не має змоги віддати, від чого порушується звичайний спосіб життя і для його налагодження потрібні додаткові зусилля. Крім того, погіршився стан її здоров`я, загострились хронічні хвороби.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року визначеного головуючого суддю Войтенко Ю.В. (а.с. 19).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року позовну заяву залишено без руху. (а.с. 20).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.07.2021 року відкрито провадження у справі (а.с. 35).

Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2022 року призначено повторний автоматичний розподіл справи (а.с. 90).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2022 року визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 91-92).

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 12.05.2022 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 93).

27.10.2021 року представник відповідача Кучерук М.В. направив до суду відзив на позовну заяву у якій просив позов залишити без задоволення та стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати. Зазначив, що під час звільнення ОСОБА_1 саме вона мала обов`язок розрахувати заробітну плату та належні виплати при звільненні, однак вона завчасно ознайомилась з наказом про звільнення та забрала свою трудову книжку, а в останній робочий день - 12.03.2021 року не вийшла на роботу. У подальшому вона не пред`являла жодних претензій до них щодо неправильного чи несвоєчасного розрахунку, не зверталась зі скаргою чи заявою про виплату. Також не зверталась до суду з позовом про стягнення невиплачених при звільнені сум. Невиплачені при звільнені кошти були виплачені відразу ж як про них дізнався керівник товариства. Вказують, що розмір простроченої заборгованості є значно меншим за розмір суми компенсації, нарахованої у позовні заяві. Позивач не вказує ймовірний розмір майнових втрат, пов`язаних із затримкою розрахунку, який більш всього, що відсутній, оскільки звільнення відбулось за угодою сторін, що вказує на забезпечення права позивача щодо звільнення у зручний для неї день. Крім того, у користуванні позивача знаходились та досі знаходяться грошові кошти відповідача, які отримані нею як безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 220 000,00 грн, що вказує на те, що ймовірний розмір майнових витрат, пов`язаних із затримкою розрахунку відсутній. Щодо моральної шкоди, то вважає, що вона не обгрунтована.

15.11.2021 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій просить позовні вимоги задовольнити повністю. Ваажає, що правильне та своєчасне нарахування заробітної плати та належних до виплати при звільненні сум підтверджується довідками про суму заборгованості по заробітній платі та про середньоденну заробітну плату, які враховують всі нараховані суми заробітної плати аж до дня її звільнення. Відповідач не спростував та не підтвердив належними та допустимими доказами, рівність розрахунку суми заборгованості по заробітній платі та належних до виплати сум при звільненні в долучених до справи довідках. Відповідачем жодним документом не підтверджено того, що станом на день її звільнення заробітна плата та належні до виплати суми не були нараховані і що таке нарахування було зроблено відповідачем пізніше.

Крім того, 01.04.2021 року вона зверталась до Головного управління Держпраці у Київській області зі скаргою щодо невиплати їй заробітної плати та належних до виплати при звільненні сум. За результатом даного звернення було проведено інспекційне відвідування відповідача, та, як свідчить відповідь Держпраці за результатами інспекційного відвідування ТОВ «НВП «АДД - ЕНЕРГІЯ» було складено Акт, а також директору внесено припис про усунення виявлених порушень трудового законодавства.

Крім того, як вказано у зазначеній відповіді ГУ Держпраці у Київській області, в порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України, ТОВ «НВП «АДД - ЕНЕРГІЯ» при звільненні не було проведено виплату всіх сум, що належали до виплати, а саме 35 616,29 грн. Таким чином, Головним управлінням Держпраці у Київській області в процесі інспекційного відвідування було з`ясовано, та в подальшому підтверджено, що дійсно, їй не була виплачена при звільненні заробітна плата та належні до виплати суми у тому розмірі, який вказано нею у позовній заяві - 35 616,29 грн. Ваажає, що посилання відповідача на те, що вона не зверталась до них з вимогою про виплату, є безпідставним та таким, що суперечить нормам Кодексу законів про працю України, але саме на роботодавця покладено обов`язок по проведенню з працівником повного розрахунку при звільненні та не потребує додаткового окремого звернення колишнього працівника з будь-якими вимогами щодо виплати належних їй сум. В порушення вказаних норм, відповідачем з нею розрахунок в день звільнення проведений не був. Оплата сум коштів, належних до виплати їй, було проведено лише 31.05.2021 року.

Стосовно долученого до відзиву на позовну заяву акту від 12.03.2021 року про відсутність на роботі головного бухгалтера ОСОБА_1 то це є порушенням трудової дисципліни. Такі дії (бездіяльність) кваліфікуються як прогул і, як наслідок, - притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Посилання відповідача на те, що вона завчасно ознайомилась з наказом про звільнення та забрала трудову книжку, не відповідають дійсності, адже до заяви додана належним чином завірена копія наказу № 14/2021-к від 12.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 та з яким вона ознайомилась особисто 12.03.2021 року про що свідчить її особистий підпис про ознайомлення з наказом.

Крім того, відповідачем до відзиву на позовну заяву не додано належним чином завіреної копії книги обліку трудових книжок, та особової картки працівника, в яких відображається дата видачі трудової книжки працівнику, що звільняється та вказується дата отримання працівником трудової книжки.

Взаємовідносини її та відповідача, що виникли з договору про надання поворотної фінансової допомоги не стосуються предмету спору у даній справі. Цільове використання коштів, отриманих в якості поворотної фінансової допомоги та обставини, що зумовили необхідність укладення вказаного договору, не є предметом розгляду справи, а тому фактично це є виключно маніпулюванням з боку відповідача.

Щодо посилання відповідача на відсутність у неї майнових втрат, зазначила, що після звільнення з роботи, вона з 05.04.2021 року по теперішній час стоїть на обліку в Центрі зайнятості та шукає роботу. З моменту звільнення і аж до дати виплати їй належних сум з боку відповідача, вона не могла користуватись належними їй коштами, виплата яких мала бути проведена в день звільнення, проте в порушення вимог Кодексу законів про працю, не була проведена. Період прострочення відповідачем виплати вказаних сум - з 12.03.2021 року по 31.05.2021 року.

Через невиплату належних сум вона змушена була звертатись до Головного управління Держпраці у Київській області з відповідною скаргою щодо порушення вимог законодавства з боку відповідача, після чого виплата все ж таки була проведена, але зі значною простроченням.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, подала до суду заяву про слухання справи без їх участі, вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ТОВ «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ», в судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені (ч. 8 ст. 128 ЦПК України), а також, керуючись ч. 9 ст. 128 ЦПК України повідомлені через оголошення на сайті Святошинського районного суду м. Києва, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

За правилами ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно положень ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до приписів ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що 01.01.2018 року ОСОБА_3 була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ», назак 01/12/2017 від 28.12.2017 року (а.с. 7), 12.03.2021 року звільнена з посади головного бухгалтера за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП, наказ № 14/2121-к від 12.03.2021 року, що підтверджується трудовою книжкою від НОМЕР_1 від 03.07.1985 року (а.с. 6-8).

Згідно наказу № 14/2021-к від 12.03.2021 року звільнено ОСОБА_1 , з посади головного бухгалтера, 12.03.2021 року за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, підстави: заява ОСОБА_1 від 12.03.2021 року. Бухгалтерії нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за 39 днів невикористаної щорічної відпустки. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена 12.03.2021 року (а.с. 9).

Згідно довідки АТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 31.05.2021 року нарахована заробітна плата за березень у розмірі 21 616,29 грн та за лютий у розмірі 14 000 грн (а.с. 16).

Відповідно довідки про доходи № НВП00000040 від 12.03.2021 року ОСОБА_1 дійсно працювала на підприємстві ТОВ "НВП "АДД-ЕНЕРГІЯ" з 01.01.2018 року по 12.03.2021 року на посаді головного бухгалтера та її дохід за період ставить: січень 2021 року - 14 000,00 грн, лютий 2021 року - 14 000,00 грн, березень 2021 року - 21 616, 29 грн, а всього 35 616,29 грн. (а.с. 17).

Виплата суми 35 616,29 грн була проведена відповідачем позивачу 31.05.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно довідки про доходи № НВП00000039 від 12.03.2021 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає - 891,86 грн (а.с. 18).

За таких обставин, з огляду встановлення судом факту несвоєчасного проведення відповідачем розрахунку при звільненні позивачки і як наслідок порушення її прав, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Передбачене ст.117 КЗпП України право працівника на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку, спрямоване не на покарання роботодавця, а на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку. Оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

З урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України. При зменшенні розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати наступні обставини:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; - імовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, де Велика Палата відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6-113цс16, щодо чинників, які мають враховуватися при вирішенні питання про зменшення розміру відшкодування за ст.117 КЗпП України (п.91). Окрім того, вказала, що суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково (п.92).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (п.п.39-41).

Враховуючи розмір заборгованості ТОВ «НВП «АДД-ЕНЕРГІЯ» по нарахованій, але не виплаченій, заробітній платі ОСОБА_1 , той факт, що при звільненні ОСОБА_1 отримала трудову книжку і мала можливість працевлаштування, з 05.04.2021 року та на день подання відповіді на відзив (15.11.2021 року) як зазначає позивач вона стоїть на обліку в Центрі зайнятості, а також те, що розмір середнього заробітку перевищує розмір заробітної плати, виплату якої було затримано на період 12.03.2021 по 31.05.2021 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з ТОВ «НВП «АДД-ЕНЕРГІЯ» на користь ОСОБА_1 , до 20 000,00 грн.

Що стосується вимоги позову про відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Судом враховано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 375/2051/18 (провадження № 61-11639ск19) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відтак, звертаючись з вимогою про стягнення з відповідача на свою користь моральної (немайнової) шкоди в заявленому розмірі, позивач повинен не тільки довести порушення його особистих немайнових прав, а й надати суду докази заподіяння такої шкоди у визначеному розмірі.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження№14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Позивач зазначав, що внаслідок порушення відповідачем її законних прав було порушено звичний уклад життя, завдало їй моральних страждать, які виразились в переживаннях, пов`язаних із неохідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, зазнала втрат немайнового характеру, тяжкістю вимушених змін у її житті. Вона весь час хвилювалася з приводу існування своєї сім`ї, втратила нормальні життєві зв`язки, була змушена економити на харчуванні, одязі, речах побутового вжитку, не мала змоги сплатити за комунальні послуги, була вимушена брати в борг, який не має змоги віддати, від чого порушується звичайний спосіб життя і для його налагодження потрібні додаткові зусилля. Крім того, погіршився стан її здоров`я, загострились хронічні хвороби.

При цьому, позивач не надала суду жодного доказу спричинення їй моральної шкоди у визначеному нею розмірі - 5 000,00 грн.

З урахуванням наведених положень норм чинного законодавства та встановлених судом обставин, суд вважає, що позивачу дійсно завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях у зв`язку з невиплатою грошових коштів при звільненні, і грошовий вираз такої шкоди має бути стягнутий з відповідача, як особи що не виплатила їх.

Визначаючи розмір відповідного відшкодування суд приймає до уваги посилання позивача на те, що ОСОБА_1 перебувала у стаціонарі з 15.03.2021 року по 26.03.2021 року з погіршенням стану здоров`я, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого 371/310 Комунального некомерційного підприємства "Київський міський клінічний едокринологічний центр".

У зв`язку із цим суд, дотримуючись принципів розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди у сумі з 5 000,00 грн до 2 000, 00 грн.

З огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ТОВ «НВП «АДД-ЕНЕРГІЯ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.03.2021 по 31.05.2021 року включно у сумі 20 000,00 грн та 2 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 908, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 82, 89, 133, 141, 209, 229, 258-259,263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток на весь період затримки розрахунку (з 13.03.2021 року по 31.05.2021 року) у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, у відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, а всього 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДД-ЕНЕРГІЯ», 03148, м. Київ, вул. Жмеринська,2Б,ЄДРПОУ 35744149.

Повний текст рішення виготовлено 13.02.2023 року.

Суддя Твердохліб Ю.О.