Ухвала

від 27.02.2023 по справі 760/27473/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/27473/21

Провадження №2-о/760/149/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді - Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи - Катеринопільська районна рада, Державний нотаріус Катеринопільської державної нотаріальної контори Івонік Л.А.,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та до смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 є рідним батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в актовому записі про народження якої №17, складеному 14.05.1963 року виконавчим комітетом Станьківської сільської ради Калусього району Івано-Франківської області, зазначено ім`я дитини « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про народження НОМЕР_1 , виданому Станьківською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області 14.05.1963 року, наявне виправлення імені на « ОСОБА_3 ».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2021 року для розгляду справи визначено суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року відкрито окреме провадження в справі, призначено справу до судового розгляду.

16 січня 2023 року заявник в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Судову повістку-повідомлення було направлено заявнику в порядку, визначеному п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, тобто за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також зазначеною ОСОБА_1 у її заяві про встановлення факту

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311331693206, судова повістка-повідомлення повернулася до суду без вручення позивачу, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

27 лютого 2023 року ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Судову повістку-повідомлення було направлено заявнику в порядку, визначеному п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України. Однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311331713991 лист повернувся до суду без вручення позивачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання та відсутністю адресата за вказаною адресою.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Інші учасники судового провадження в судове засідання також не з`явились. Про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як вбачається з ч.1 ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Згідно із ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу ч.3 ст.131 ЦПК України, суд визнає, що заявник не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Проте в матеріалах справи відсутнє клопотання заявника про розгляд справи без її участі.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначено в ст.10 ЦПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання заявника, на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України суд застосовує аналогію закону, що регулює подібні за змістом правовідносини, а саме наслідки повторної неявки позивача, які визначені ч.5 ст.223, п.3 ст.257 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи без участі заявника не є можливим, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду, оскільки, заявник повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Керуючись статтями 10, 13, 128, 131, 158, 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи - Катеринопільська районна рада, Державний нотаріус Катеринопільської державної нотаріальної контори Івонік Л.А. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова