Ухвала

від 01.03.2023 по справі 753/2541/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 17.02.2023 задоволено частково клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 на 60 днів, до 20.04.2023 включно.

Цією ж ухвалою визначено розмір застави підозрюваному ОСОБА_7 в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400,00 грн., із покладенням на нього, у разі внесення застави, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)

---

Справа № 753/2541/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1691/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України ів`їзд в Україну.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що слідчим не доведено наявність обставин, які б свідчили, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які б виправдовували тримання ОСОБА_7 під вартою.

Слідчий обґрунтовує висновок про можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування тяжкістю інкримінованого злочину, наявністю у підозрюваного паспорту громадянина іншої держави (Румунії), розміром грошових коштів, якими заволодів підозрюваний на загальну суму 2 360 000 грн.

Однак такі, висновки є безпідставними, оскільки паспорт громадянина іншої держави (Румунії) у підозрюваного вилучено під час обшуку, та підозрюваний неодноразово заявляв у судовому засіданні, що він є сувенірним виробом.

Жодного обвинувального рішення суду, яким би ОСОБА_7 визнавався винним у заволодінні грошовими коштами на загальну суму 2 360 000 грн. не існує, що свідчить про порушення слідчим презумпції невинуватості.

Апелянт зазначав, що грошові кошти за договорами перераховувались виключно на розрахунковий рахунок підприємства «НВСП «КАМКА». Під час досудового розслідування не встановлено, що ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами у вказаній сумі. Слідчим упродовж майже 3 років не досліджено рух грошових коштів, та не доведено, що кошти в сумі 2 360 000 грн. використані особисто ОСОБА_7 .

Висновки щодо матеріального стану підозрюваного не відповідають дійсності, оскільки на даний час ОСОБА_7 не має жодної фінансової можливості перебувати чи проживати за кордоном. Підозрюваний має право на виїзд за кордон з урахуванням віку, проте жодного разу цим правом не скористався. Крім того, його син є військовослужбовцем, що унеможливлює переховування підозрюваного на тимчасово окупованих територіях.

Підозрюваний має постійне місце проживання, сім`ю в Україні, онуку 2022 року народження.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному проваджені не підтверджений матеріалами клопотання. Досудовим слідством протягом майже 3 років з часу допиту потерпілого та свідків у 2020 році не встановлено жодних доказів впливу на цих осіб.

З 24.12.2022 жодних слідчий дій з ОСОБА_7 не проводилось.

Слідчим суддею не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.

При визначені застави в розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб слідчим суддею не дотримано гарантію, передбачену п. З ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ОСОБА_7 має постійне місце проживання, сім`ю в Україні, його дохід та дохід цивільної дружини не дозволяє сплатити заставу в сумі 939400,00 грн. Крім того, з 24.12.2022 ОСОБА_7 перебуває в ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Крім того, апелянт зазначав, що в порушення вимог ч. 3 ст. 197 КПК України, слідчим суддею прийнято рішення про продовження строків тримання під вартою поза межами строку досудового розслідування.

Зокрема, на дату направлення клопотання про продовження запобіжного заходу - 15.02.2023 у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , прокурором не було прийнято постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні. Вказана постанова прийнята прокурором 17.02.2023.

Крім того, апелянт посилався на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та зазначав, що вказані в повідомленні про підозру обставини заволодіння ОСОБА_7 грошовими коштами, які надійшли на розрахункові рахунки Підприємства «НВСП «КАМКА» не відповідають дійсності.

Упродовж здійснення досудового розслідування не встановлено, яким чином використані отримані від ГО «Варта Допомоги» та ПП «Деметра Плау» грошові кошти, жодним чином не підтверджено розпорядження грошовими коштами на власний розсуд ОСОБА_7 .

Матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовував підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, жодним чином не підтверджують наявності в його діях складу даного кримінального правопорушення.

01.03.2023 від захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що стороною обвинувачення не доведено фактів ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування, та не встановлено фактів перетину державного кордону з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Прокурор не навів доказів реальної можливості незаконного впливу підозрюваного на процес доказування у даному кримінальному провадженні, в тому числі і на свідків.

Зокрема, слідчим зазначено, що в рамках кримінального провадження необхідно завершити проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: провести тимчасові доступи до речей та документів, отримати відповідь на запит та доручення. На підтвердження цього до клопотання долучено супровідні листи про скерування 09.02.2023 на адреси суб`єктів господарювання ухвал суду від 19.01.2023 (про тимчасовий доступ до документів.

У той же час, на дату розгляду слідчим суддею клопотання слідчого 3 з 4 відправлень не були вручені адресатам, що підтверджується роздруківками трекінгів з сайту «Укрпошти» та спростовує доводи слідчого про наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Дарницького управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020020000000152 від 03.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як зазначено у клопотанні слідчого, органом досудового розслідування встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, з метою заволодіння чужими грошовими коштами в особливо великих розмірах, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи на меті продавати товари, яких фактично не мав в наявності, склав та підписав договір № 3/4.03 від 05.03.2020 з додатками, про поставку трьохшарових медичних масок Приватному підприємству «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140) у кількості 600 000 штук, зазначивши термін поставки медичних масок 7 днів. Тим самим, зазначив у документі завідомо неправдиву інформацію, направлену на досягнення злочинної мети - заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману.

При цьому, продавець НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966) в особі директора ОСОБА_7 зазначив покупцю ПП «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140) в особі директора ОСОБА_10 , що обов`язковою умовою поставки вказаного товару була його попередня повна оплата. Установлено, що ОСОБА_7 ніколи не займався реальним продажем медичних масок, у останнього відсутні потужності та можливості щодо виготовлення та продажу медичних масок.

У свою чергу, директор ПП «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140) ОСОБА_10 , будучи введеним в оману, не усвідомлюючи шахрайських дій з боку ОСОБА_7 , сприймаючи вказані вимоги щодо повної передплати як достовірні, спрямовані на забезпечення виконання договірних зобов`язань 26.03.2020 здійснив безготівковий банківський перерахунок з ПП «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140) на рахунок підприємства НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966), відкритий у АТ «Ідея Банк», а саме НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 101 000 гривень та 30 березня 2020 року - 450 000 гривень, а також 25.03.2020 з банківського рахунку НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 грошовий переказ у сумі 149 000 гривень на рахунок підприємства НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966), відкритий у АТ «Ідея Банк», а саме НОМЕР_1 . Крім того, 26.03.2020 ОСОБА_10 за адресою: м. Київ, поруч зі станцією метро «Святошин» передав ОСОБА_7 готівкою грошові кошти у сумі 880 000 гривень.

Крім цього, 18.03.2020 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, діючи повторно, з метою заволодіння чужими грошовими коштами в особливо великих розмірах, шляхом обману усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи на меті продавати товари, яких фактично не мав в наявності, склав та підписав договір № 4/1803 від 18.03.2020 з додатками, про поставку трьохшарових захисних медичних масок № 3 в кількості 10 000 000 штук Громадській організації «Варта Допомоги» (код ЄРДПОУ 35996782), зазначивши у договорі термін поставки медичних масок 5 (п`ять) днів з дати оплати рахунку, при цьому обов`язковою умовою поставки вказаного товару була його попередня повна оплата. При цьому установлено, що ОСОБА_7 ніколи не займався реальним продажем медичних масок, у останнього відсутні потужності та можливості щодо виготовлення та продажу медичних масок.

У свою чергу, директор Громадської організації «Варта Допомоги» (код ЄРДПОУ 35996782), будучи введеним в оману, не усвідомлюючи шахрайських дій з боку ОСОБА_7 , сприймаючи вказані вимоги щодо повної передплати як достовірні, спрямовані на забезпечення виконання договірних зобов`язань 25.03.2020 здійснив оплату за вказаний у зазначеному договорі товар на розрахунковий рахунок підприємства НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966), відкритий у АТ «Ідея Банк», а саме НОМЕР_3 у сумі 800 000 грн., 26 березня - 480 000 грн., 30 березня 2020 року - 200 000 грн., тобто на загальну суму 1 480 000 грн.

Проте, відправки замовленого товару ОСОБА_7 не здійснив, при цьому грошовими коштами, якими заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим Громадській організації «Варта Допомоги» (код ЄРДПОУ 35996782) майнової шкоди в особливо великому розмірі 1 480 000 грн.

23.12.2022 ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

23.12.2022 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України, та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 24.12.2022 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 20.02.2023, із визначенням застави у виді 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 364 550 грн., із покладенням на нього, у разі внесення застави, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

16.02.2023 слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , в якому просила продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у виді 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 364 550 грн.

Постановою керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 від 17.02.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020020000000152 до трьох місяців.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 17.02.2023 задоволено частково клопотання слідчого, та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 на 60 днів, до 20.04.2023 включно, із визначенням застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400,00 грн., із покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З такими висновками частково погоджується і колегія суддів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 прийнято з дотриманням кримінального процесуального законодавства, при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на дані про особу підозрюваного.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без вчинення яких завершення досудового розслідування є неможливим.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи також дані про особу підозрюваного, беручи до уваги його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу.

Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, а також незадовільний стан здоров`я підозрюваного, конкретні обставини кримінального правопорушення, дійшов висновку про часткове задоволення вимог клопотання слідчого та можливість визначення підозрюваному застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400,00 грн.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Посилання захисника на те, що підозрюваний маючи реальну можливість виїзду за кордон, не скористався таким правом, не спростовують існування у кримінальному провадженні ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду та не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні,колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини злочину, та потерпілими, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Наведені захисником відомості про особу підозрюваного, зокрема те, що він має постійне місце проживання, сім`ю в Україні, не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу або зменшення визначеного слідчим суддею розміру застави.

Посилання апелянта на те, що слідчим суддею визначено підозрюваному ОСОБА_7 непомірний розмір застави, є безпідставними, оскільки питання співмірності визначеного підозрюваному розміру застави із обставинами кримінального провадження, обсягу повідомленої підозри, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявних ризиків були предметом розгляду слідчим суддею на стадії застосування щодо нього запобіжного заходу.

Крім того, дані про особу підозрюваного у їх сукупності, його стан здоров`я та матеріальне становище підозрюваного, на які посилається апелянт, були враховані слідчим при визначенні розміру застави, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про зменшення раніше визначено ОСОБА_7 розміру застави до 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400,00 грн.

На переконання колегії суддів, такий розмір заставидостатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та спонукає до їх виконання належним чином.

Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, оцінка належності та допустимості зібраних у справі доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів наявності у діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому злочину, посилання на недоведеність фактичних обставин кримінального правопорушення та обставин заволодіння підозрюваним грошових коштів та використання їх, колегія суддів вважає передчасними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, слідчий суддя помилково визначив в ухвалі строк дії такої ухвали до 20.04.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як визначено п. 4 ч. 3, ч. 4 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу

Згідно ч. 2 ст. 294 КПК України, якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Як убачається із матеріалів судового провадження, у межах кримінального провадження № 12020020000000152 ОСОБА_7 повідомлено про підозру 23.12.2022, а тому, на день звернення слідчого із клопотанням до слідчого судді - 16.02.2022, граничним днем закінчення строку досудового розслідування було 23.02.2022.

В ході судового розгляду клопотання в суді першої інстанції, 17.02.2022 прокурором долучено до матеріалів справи постанову керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 від 17.02.2023 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020020000000152 до трьох місяців.

Таким чином, станом на день розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, останнім днем строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020020000000152 стосовно ОСОБА_7 було 23.03.2022.

За таких обставин, при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу, слідчий суддя міг визначити строк дії ухвали лише до граничного дня закінчення строку досудового розслідування, який існував на час постановлення оскаржуваної ухвали, тобто до 23.03.2022.

Однак, строк дії запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчим суддею продовжено до 20.04.2023, тобто поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020020000000152, про що обгрунтовано зазначив захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі.

За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, та продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020020000000152 до 23.03.2023 із визначенням застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400,00 грн., та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, строком до 23.03.2023.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020020000000152 до 23 березня 2023 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , заставу в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400 гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 23 березня 2023 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3