Постанова

від 02.03.2023 по справі 372/2118/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/2118/20 Головуючий у суді І інстанції Проць Т.В.

Провадження № 22-ц/824/79/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 березня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ігнатченко Н.В.,

суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,

за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Обухівське» на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року у справі за заявою приватного акціонерного товариства «Обухівське» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Обухівське» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л»про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року ПрАТ «Обухівське» звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року, яким було відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «Обухівське» до ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ТОВ «РОЗА-Л»про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

На обґрунтування заяви зазначило, що після того як рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року було залишено в силі постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року, ним виявлені істотні для даної справи № 372/2118/20 обставини, а саме: розпорядження Обухівської РДА Київської області від 8 грудня 2015 року № 365 «Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Прешотравеньської сільських рад», яким затверджено проект приватизації земель ПАТ «Обухівське», розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого в тому числі ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку, було незаконним у зв`язку з порушенням під час виготовлення проекту приватизації вимог передбачених статтями 25, 92, 95, 116, 118, 141, 149, 185, 186 ЗК України, Закону України «Про державний земельний кадастр» та статтями 1, 4, 22, 25, 26, 27, 29 Закону України «Про землеустрій», а також порушенням вимог щодо затвердження проекту за клопотанням ФОП ОСОБА_2 , поданим останньою у період дії судової заборони в порядку забезпечення позову у господарській справі, в тому числі здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, розробки проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262, № 003263, № 003264.

Вказана обставина існувала на момент ухвалення судом рішення від 24 травня 2021 року, яке підлягає перегляду, однак стала відомою лише після прийняття постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року в іншій справі № 372/3482/19, якою визнано недійсним розпорядження Обухівської РДА Київської області від 8 грудня 2015 року № 365 Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Прешотравеньської сільських рад» та яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року.

Посилаючись на те, що зазначена обставина містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, ПрАТ «Обухівське» просило скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року у справі № 372/2118/20 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року у задоволенні заяви ПрАТ «Обухівське» про перегляд рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року у справі № 372/2118/20 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається ПрАТ «Обухівське», не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, тому відсутні підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, заявник в особі - голови правління Бондарчука Ю.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що встановлена у судовому порядку обставина незаконності розпорядження Обухівської РДА Київської області від 8 грудня 2015 року № 365 містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, оскільки не могла бути відома заявнику на час вирішення цього спору та мала істотне значення для даної справи з огляду на обґрунтування позову і висновки суду щодо відмови у задоволенні позову. Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наведена ПрАТ «Обухівське» обставина не є нововиявленою, неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права.

Відзиви учасників справи на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшли, натомість представник ТОВ «РОЗА-Л» - адвокат Клапчук Ф.П. подав письмові пояснення, в яких вказав, що постанова Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року та постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 372/3482/19 були скасовані постановою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року, тому підстави для перегляду судового рішення у справі № 372/2118/20 за нововиявленими обставинами відсутні.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників учасників справи, що з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що у липні 2020 року ПрАТ «Обухівське» звернулося з позовом до ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ТОВ «РОЗА-Л», в якому просило визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 3223186200:05:005:0003 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки 3223186200:05:005:0003 шляхом визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11160/15-16-сг від 3 червня 2016 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:05:005:0003, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Роза-Л».

Рішенням Обухівського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року у справі № 372/2118/20 в задоволенні позову ПрАТ «Обухівське» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «Обухівське» задоволено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 3223186200:05:005:0003 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки 3223186200:05:005:0003 шляхом визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність № 10-11160/15-16-сг від 3 червня 2016 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:05:005:0003, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Роза-Л».

Постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у задоволенні клопотання ПрАТ «Обухівське» про закриття касаційного провадження в частині підстав пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України відмовлено. Касаційну скаргу ТОВ «Роза-Л», яка підписана представником Клапчуком Ф.П., задоволено. Постанову Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2021 року скасовано. Рішення Обухівського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року залишено в силі.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні ПрАТ «Обухівське» також звернулося до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадастру у Київській області, Обухівської РДА Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання недійсним розпорядження Обухівської РДА Київської області «Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Прешотравеньської сільських рад» від 8 грудня 2015 року № 365.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 квітня 2021 року у справі № 372/3482/19 в задоволенні позову ПрАТ «Обухівське» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «Обухівське» задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним розпорядження Обухівської РДА Київської області «Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад» від 8 грудня 2015 року № 365.

Постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року касаційну скаргу представника ФОП ОСОБА_2 - Клапчука Ф.П. залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року залишено без змін.

Частиною першою статті 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами витлумачені в частині другій статті 423 ЦПК України.

Згідно з частиною другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1).

Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другим критерієм для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен також розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

В той же час обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є факти, що у встановленому порядку спростовують обставини, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

При цьому не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки заявник не знав про неї та, відповідно, не міг надати суду дані про неї.

Подібного висновку щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 757/31348/15-ц та від 14 квітня 2021 року у справі № 569/14416/17.

В якості нововиявлених обставин у даній справі заявник посилався на те, що істотними обставинами для її вирішення є незаконність розпорядження Обухівської РДА Київської області від 8 грудня 2015 року № 365, яким затверджено проект приватизації земель ПАТ «Обухівське» та на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:005:0003. Вказана обставина існувала на момент ухвалення судового рішення від 24 травня 2021 року у справі № 372/2118/20, однак стала відомою лише після прийняття постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року в іншій справі № 372/3482/19, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обставини, на які посилається ПрАТ «Обухівське» не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки ухвалення судових рішень у справі № 372/3482/19 про визнання вищевказаного розпорядження недійним не стосуються предмету і підстав спору, який був вирішений в межах даної справи, відтак такі рішення не є нововиявленою обставиною і не можуть бути визнані належною підставою для скасування судового рішення у даній справі № 372/2118/20.

Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду з позовом про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:05:005:0003 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо спірної земельної ділянки, ПрАТ «Обухівське» обґрунтовувало свої вимоги тим, що воно є правонаступником ВАТ «Обухівське», яке засноване рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 5 травня 2006 року № 14-25-7/1 шляхом перетворення державного підприємства радгоспу-комбінату «Обухівський» у ВАТ «Обухівське», та законним землекористувачем земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться в межах Обухівської міської ради, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області, в межах планів користувань, що посвідчені відповідними державними актами. Передача у приватну власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки здійснена в порушення вимог земельного законодавства, Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМ України від 17 жовтня 2012 року № 1051, Закону України «Про землеустрій», без згоди позивача, під час дії судової заборони на вчинення дій, в тому числі реєстраційних, відносно спірної земельної ділянки та ін.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення від 24 травня 2021 року тим, що:

абзацом 2 та 3 пункту 8 розділу X Перехідних положень ЗК України передбачено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа. При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності ЗК України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу;

згідно частини першої статті 21 Закону України «Про Державний земельних кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні. У частині третій статті 25 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом, в частині другій перелічено вичерпний перелік видів документації з землеустрою до яких відноситься зокрема: проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Таким чином надання земельних ділянок членам ПАТ «Обухівське» у власність правомірно здійснено за проектом приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, без розроблення іншого виду документації із землеустрою;

перенесення меж земельних ділянок в натуру відбувається після затвердження проекту землеустрою, тобто, вже після його виготовлення. Згідно з матеріалами проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське» вказаний проект погоджений чинним розпорядженням Обухівської РДА. При дослідженні проекту землеустрою приватизації земель ПАТ «Обухівське» судом встановлено відсутність деяких документів, визначених статтею 49 Закону України «Про землеустрій», зокрема, схеми розподілу земель підприємств, установ, організацій на землі, що передаються у приватну власність та залишаються у державній або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного фонду, резервного фонду);

разом з тим, рішеннями загальних зборів щодо приватизації земель були погоджені списки осіб, площа земельних ділянок та їх розташування. Згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 мала право на приватизацію спірної земельної ділянки як працівник радгоспу-комбінату «Обухівське». Таке право позивачем не заперечується. У проекті приватизації наявні клопотання голови правління ПАТ «Обухівське» про виготовлення проекту землеустрою приватизації земель, рішення загальних зборів ПАТ «Обухівське» щодо приватизації земельних ділянок;

суду не надано доказів, що спірна земельна ділянка надана відповідачу поза межами земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ПАТ «Обухівське». Судом не встановлено, що дана земельна ділянка не могла бути передана у власність відповідачу, як працівнику радгоспу - комбінату або, що набуття її у визначених площах порушує права інших осіб. Крім того, інформація про спірну земельну ділянку внесена у державний земельний кадастр, присвоєно кадастровий номер, відповідно до поземельних книг визначені координати та межі земельної ділянки;

у судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка передана у власність відповідно до розпорядження та на підставі наказу органу державної влади. При наданні земельної ділянки у власність та їх реєстрації жодних порушень норм земельного законодавства органами державної влади та місцевого самоврядування не встановлено. Суду не надано доказів, що під час отримання спірної земельної ділянки у власність відповідач - фізична особа діяла недобросовісно в силу наявності у неї права на приватизацію спірної земельної ділянки;

суд відхилив доводи позивача про видачу ГУ Держгеокадастру у Київській області оскаржуваного наказу під час дії судової заборони вжитої ухвалою господарського суду Київської області від 5 червня 2014 року у справі № 911/2149/14. Ухвала господарського суду Київської області від 5 червня 2014 року у справі № 911/2149/14 про забезпечення позову винесено відносно ГУ Держземагенства у Київській області (код ЄДРПОУ 38760797). Оскаржуваний наказ про передачу у власність земельної ділянки виданий ГУ Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ 39817550), яке не є правонаступником ГУ Держземагенства у Київській області (ідентифікаційний код 38760797), що підтверджується положенням про Управління та різними ідентифікаційними номерами установ. Господарськими судами не приймалося рішення щодо заміни сторони у справі № 911/2149/14 з ГУ Держземагенства у Київській області (код ЄДРПОУ 38760797) на ГУ Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ 39817550). Таким чином ухвала господарського суду Київської області від 05 червня 2014 року у справі № 911/2149/14 про забезпечення позову не стосується ГУ Держгеокадастру у Київській області та останнім відповідно не порушено вимог зазначеної ухвали суду;

суд не погодився із доводами відповідача Клапчука Ф. П. , що ПАТ «Обухівське» не є правонаступником права постійного користування земельними ділянками відповідно до державних актів на право постійного користування радгоспу-комбінату «Обухівський», оскільки не існує підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку з приватизацією даних земель.

В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20 вказано, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність обставин, невідомих раніше, які однак могли б призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості довести ці обставини на остаточному судовому слуханні, а також те, що ці обставини є вирішальними. Обставини, які могли бути встановлені в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).

Таким чином заявником не доведено того, що обставини, на які він посилається у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мали значення для розгляду даної справи, а обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судового рішення, не можуть бути враховані судом при перегляді рішення, оскільки є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги.

Процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі «Pravednaya v. Russia, № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначив, що перегляд рішення, яке набрало законної сили, не повинне фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (Ponomaryov v. Ukraine, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Встановивши, що обставини, на які послалося ПрАТ «Обухівське» в заяві про перегляд рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року, не є нововиявленими в контексті положень статті 423 ЦПК України, а є новими обставинами, які не входять до предмета доказування у справі, не стосуються предмету (підстав) позову та не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні його заяви.

Більше того, як встановлено у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, постанова Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року та постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року були скасовані постановою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року з передачею справи № 372/3482/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-449цс15, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Доводи заявника зводяться до бажання повторного перегляду вже вирішеної справи тільки з метою її нового слухання і вирішення. Проте це порушує принцип остаточності рішення суду (res judicata), оскільки підстав для перегляду судового рішення немає, права та обов`язки сторін уже вирішені (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України»).

Частиною третьою статті 429 ЦПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню, у зв`язку з чим дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ПрАТ «Обухівське»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року.

Разом з тим, відмовивши у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції не зазначив в резолютивній частині оскаржуваної ухвали про залишення в силі рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року у справі № 372/2118/20.

У зв`язку з наведеним, оскаржуване судове рішення підлягає зміні в резолютивній частині шляхом його доповнення абзацом відповідного змісту про залишення в силі рішення суду першої інстанції, яке заявник просив переглянути за нововиявленими обставинами.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Обухівське» та зміни ухвали Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року шляхом доповнення її резолютивної частини абзацом про залишення в силі рішення суду, яке було предметом перегляду в суді першої інстанції за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України підстав для нового розподілу судових витрат заявника у цій справі немає, оскільки як і в суді першої інстанції у задоволенні вимог заяви відмовлено, а змінюються лише резолютивна частина ухвали суду.

Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Обухівське» задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року змінити, доповнивши її резолютивну частину абзацом такого змісту:

«Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року про відмову у задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Обухівське» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л»про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки залишити в силі».

В іншій частині ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: М.В. Мережко

С.І. Савченко