Рішення

від 07.03.2023 по справі 754/4318/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 754/4318/21

Провадження № 2/355/105/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказав, що 25 червня 2010 року вона надала у борг відповідачу суму коштів у розмірі 100000,00 грн., про між сторонами було укладено Договір позики грошей від 25.06.2010. На підтвердження передачі коштів відповідач власноруч написав розписку. 12.09.2012 позивач надала відповідачу у борг кошти у розмірі 6500 доларів США. У період з 11.06.2014 по 31.12.2018 відповідач частково погасив наявну заборгованість за договором позики грошей від 25.06.2012, однак відповідач не повернув борг у розмірі 6500 доларів США. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість з врахуванням інфляційних збитків у розмірі 478244 грн. 06 коп.

25.03.2021 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні. Справу прийнято до провадження судді Таран Н.Г.

09.06.2021 до суду надійшли заперечення у справі, відповідно до яких відповідач частково визнав позовні вимоги та зазначив, що за Договором позики грошей від 25.06.2010 ОСОБА_2 було повернуто кошти двома частинами у розмірі 5000,00 євро та 500 євро. Враховуючи актуальний курс гривні до євро у відповідача залишився борг у розмірі 39669,29 грн. (100000,00 52158,14 8172,29). Відповідач не заперечувала факту отримання 12.09.2012 у борг коштів у розмірі 6500 доларів США, однак сторонами не погоджено кінцевого терміну погашення заборгованості. Враховуючи те, що відповідач повернула борг у розмірі 4500,00 доларів США, то станом на дату звернення до суду її борг складає 2000 доларів США, однак вимог, в рамках ч. 2 ст. 530 ЦК України, про повернення коштів відповідач не отримував, отже вимоги позивача в цій частині є передчасними. Також відповідач просила застосувати строк позовної давності до нарахувань штрафних санкцій.

15.11.2021 ухвалою Деснянського районного суду міст Києва справу передано за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області.

05.09.2022 ухвалою Баришівського районного суду Київської області справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С.

10.10.2021 від відповідача надійшов електронний лист про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням останньої за кордоном.

22.12.2022 та 04.01.2023 від представника позивача надійшли заяви про надання матеріалів справи в електронній формі.

09.01.2023 від відповідача надійшов електронний лист про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням останньої за кордоном.

10.01.2023 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

10.01.2023 від представника позивача надійшло клопотання яким було зменшено розмір позовних вимог та стягнути з відповідача суму боргу, яку ОСОБА_2 визнала у своїх запереченнях на відзив, а саме у розмірі 39669 грн. 29 коп. та стягнути судові витрати.

10.01.2023 ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 07.03.2023.

21.02.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання призначене на 07.03.2023 сторони не звились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом надсилання судових повісток в електронній формі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

25 червня 2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошей. Відповідно до п. 1 вказаного Договору позивач надала у борг відповідачу кошти у розмірі 100000,00 грн.. Пунктом 4. Договору передбачено що кошти відповідач зобов`язується повернути до 25.12.2010.

На підтвердження отримання від позивача коштів відповідач написала розписку 25.06.2010.

27.12.2011 відповідач повернула частково суму боргу у розмірі 5000,00 євро на дату повернення еквівалент у гривні становив 52158,41 грн.

Пізніше, відповідач повернула ще 500 євро на дату повернення еквівалент у гривні становив 8172,57 грн.

Таким чином, як зазначає відповідач, її борг за договором позики від 25.06.2010 становить 100000,00 - 52158,41 - 8172,57 = 39669,29 грн.

Даний факт визнано позивачем у клопотанні від 10.01.2023, в якому позивач зменшує розмір позовних вимог.

У частині першій статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі несвоєчасного повернення позичальником суми позики він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Положеннями ч. 2 ст. 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики є укладеним, зокрема і з моменту передання грошей. Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що узгоджується з вимогами положення ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі N 6-79цс14 зазначено, що «відповідно до норм ст.ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання».

Постановою Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі N 6-63цс13 визначено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки».

Аналізуючи наведені норми, беручи до уваги правову природу трьох процентів річних, передбачених ст. 625 Цивільного процесуального кодексу України, як особливої міри відповідальності, суд приходить до переконання, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача три відсотки річних обчислені із суми боргу, що утворилася станом на 13.01.2021, вираженої у національній валюті.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошей від 25.06.2010 в загальній сумі 39 669,29 грн.

Крім цього, в силу вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача в користь позивача слід стягнути 908 грн. сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, за ставкою судового збору, яка діяла на час подання даної позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 192, 509, 524, 530, 611, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 25.06.2010 в розмірі 39669 грн. 29 коп. (тридцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять грн. 29 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.Червонописький