Ухвала

від 09.03.2023 по справі 461/10288/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10288/20

Провадження № 1-кс/461/1309/23

УХВАЛА

про арешт майна

09.03.2023 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,

встановив:

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020140000000152 від 12.11.2020, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364, ч. 1 ст. 366, ч.ч. 3 ст. 358 КК України.

Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нерухомемайно, зпозбавленням правана відчуження,розпорядження (втому числізаборонити власникамземельної ділянкиздійснювати будь-якідії щодоподілу та/абооб`єднання земельноїділянки)та користуванняназемельну ділянкуз кадастровимномером 4625887500:04:002:1097(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна:2697973746258),яка перебуваєв спільнійчастковій приватнійвласності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Слідчий вказує, що в органудосудового розслідуванняіснує сукупністьпідстав вважати,що земельнаділянка 4625887500:04:002:1097сформована зарахунок земельнихділянок4625887500:04:002:10014625887500:04:002:1025,4625887500:04:002:1010,4625887500:04:002:1000,які єу вказаномукримінальному провадженнямдоказами вчиненняінкримінованих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальнихправопорушень,а самемістять відомостіщодо межта місцярозташування вказанихземельних ділянокв межахземель лісогосподарськогопризначення,а такожє об`єктамина якийбуло спрямованозлочинний намірслужбових осібРясне-Руськоїсільської радиЯворівського районуЛьвівської області.Таким чином, є необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, а саме вказаної земельної ділянки в її первинному стані.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Від прокурора надійшла заява у якій останній просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Згідно ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Отже, з метою забезпечення арешту майна, а саме запобігання будь-яким можливостям його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, підозрювані, їх захисники, власник майна та інші учасники провадження не повідомлялися про розгляд клопотання, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до висновку, що таке підлягає задоволенню, з огляду на нижченаведене.

У відповідності до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 1ст.170 КПК України,передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимогст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Виходячи з положень ч.10ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що досудовим розслідування встановлено, щосільський голова Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, будучи службовою особою органу державної влади, достовірно знаючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4625887500:04:002:1010, 4625887500:04:002:1001, 4625887500:04:002:1025, 4625887500:04:002:1000, 4625887500:02:000:3191, лісогосподарського призначення перебувають у постійному користуванні Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з фізичною особою-підприємцем інженером-землевпорядником, керівником відділу містобудування та архітектури Яворівської районної держаної адміністрації Львівської області, секретарем та землевпорядником Рясне-Руської сільської ради та іншими службовими особами Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, погодила схему розташування земельних ділянок, проект відведення земельних ділянок для ведення садівництва та акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання (в т.ч узгодження меж) в які внесено недостовірні дані щодо категорії земель та цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 4625887500:04:002:1010, 4625887500:04:002:1001, 4625887500:04:002:1025, 4625887500:04:002:1000, 4625887500:02:000:3191, що призвело до неправомірної передачі на підставі рішень сесії Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області у власність ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 вказаних земельних ділянок та заподіяння шкоди Яворівському ДЛГП «Галсільліс».

16.02.2023 земельні ділянки 4625887500:04:002:1025 та 4625887500:04:002:1001, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки укладено між ОСОБА_10 , ОСОБА_13 з однієї сторони (продавці) та ОСОБА_8 з другої сторони (покупець),перейшли в приватну власність останнього.

16.02.2023 ОСОБА_8 вказані земельні ділянки були об`єднанні в одну земельну ділянку із кадастровим номером 4625887500:04:002:1095.

Крім цього, 16.02.2023 земельні ділянки 4625887500:04:002:1000та 4625887500:04:002:1010 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки укладено між ОСОБА_11 , ОСОБА_14 з однієї сторони (продавці) та ОСОБА_15 з другої сторони (покупець) перейшли в приватну власність останнього.

Того ж дня, 16.02.2023 ОСОБА_9 вказані земельні ділянки були об`єднанні в одну земельну ділянку із кадастровим номером 4625887500:04:002:1096.

24.02.2023 згідно договору про об`єднання земельних ділянок та про спільну часткову власність земельні ділянки із кадастровими номерами 4625887500:04:002:1095 та 4625887500:04:002:1096 були об`єднанні в одну земельну ділянку з кадастровим номером4625887500:04:002:1097 для ведення індивідуального садівництва площею 0,43 га та визначено спільну часткову власність об`єднаної земельної ділянкиза ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Відповідно до інформації (станом на 07.03.2023) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2697973746258) перебуває в спільній частковій приватній власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Земельні ділянки з кадастровими номерами 4625887500:04:002:1004, 4625887500:04:002:1012, 4625887500:04:002:1010, 4625887500:04:002:1001, 4625887500:04:002:1000, 4625887500:04:002:0987, 4625887500:04:002:1017, 4625887500:04:002:1032, 4625887500:04:002:1025, 4625887500:04:002:0980, 4625887500:02:000:3191, 4625887500:04:002:1026, 4625887500:04:002:1024, 4625887500:04:002:1039 є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.02.2023 року в рамках кримінального провадження № 42020140000000152 від 12.11.2020 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4625887500:04:002:1025 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2234105946258), яка перебуває в приватній власності ОСОБА_8 , земельну ділянку з кадастровим номером 4625887500:04:002:1000 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2231044346258), яка перебуває в приватній власності ОСОБА_9 ; земельну ділянку з кадастровим номер 4625887500:04:002:1010 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2230942246258), яка перебуває в приватній власності ОСОБА_9 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4625887500:04:002:1001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2230976246258), яка перебуває в приватній власності ОСОБА_8 , заборонивши власникам земельних ділянок до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати та розпоряджатися такими.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 4625887500:04:002:1004, 4625887500:04:002:1012, 4625887500:04:002:1010, 4625887500:04:002:1001, 4625887500:04:002:1000, 4625887500:04:002:0987, 4625887500:04:002:1017, 4625887500:04:002:1032, 4625887500:04:002:1025, 4625887500:04:002:0980, 4625887500:02:000:3191, 4625887500:04:002:1026, 4625887500:04:002:1024, 4625887500:04:002:1039 виділені у приватну власність на підставі рішень Рясне-Руської сільської ради, що свідчить про наявність ознак незаконного вибуття земельних ділянок із державної власності.

Відповідно до ч. 7. ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення (якими є землі виділені для індивідуального садівництва) здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що вказана вище земельна ділянка з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2697973746258), є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, містить в собі відомості щодо його вчинення та може бути використана як доказ у даному кримінальному провадженні, а також містить ознаки речових доказів, постановою слідчого від 08.03.2023 року таку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020140000000152 від 12.11.2020 року.

Відповідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Отже, майно з приводу якого подане клопотання, відповідає критеріям визначеним у ст. 170 КПК України щодо визначення мети арешту.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Розглядаючи подане клопотання та наводячи мотиви ухвалення даного судового рішення, в тому числі в контексті змісту та обсягу доказів, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З досліджених слідчим суддею матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2697973746258), яка перебуває в спільній частковій приватній власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , може бути використана як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

Водночас, оцінюючи доводи клопотання, враховую те, що зважаючи на характер питань які підлягають дослідженню та доведенню в межах даного кримінального провадження, наявність даних щодо існуючого на даний час зареєстрованого права власності на вказані ділянки, приходжу до висновку, що орган досудового розслідування не обґрунтував належним чином доцільність застосування обмеження у користуванні земельною ділянкою, а тому вважаю, що клопотання у цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, дослідження та збереження, нерухомого майна, з приводу якого подано клопотання, має важливе значення для кримінального провадження та відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, оскільки прямо стосуються предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні. Також, слідчим доведено факт того, що у разі не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна існує ймовірність у подальшому зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, продовження будівництва на ній житлових або нежитлових будівель.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт із позбавленням права на відчуження та розпорядження нерухомим майном (здійснення будь-яких дій щодо поділу та/або об`єднання земельної ділянки), яке перебуває в спільній частковій приватній власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2697973746258).

В решті вимог клопотання відмовити.

Зобов`язати слідчого невідкладно повідомити всіх заінтересованих осіб (володільців) про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1