Постанова

від 10.03.2023 по справі 149/2373/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/2373/21

Провадження № 22-ц/801/279/2023

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 рокуСправа № 149/2373/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Якименко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 листопада 2022 року, ухвалене суддею Павлюк О.О., повне рішення складено 21 листопада 2022 року, в цивільній справі за позовом Громадської організації «Садівниче товариство Дачний» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням,

встановив:

У вересні 2021 року ГО «Садівниче товариство «Дачний» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь майнову шкоду в розмірі 99068,70 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 08.12.2020 у справі №149/2820/16-к ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Судом встановлено, що ОСОБА_1 протоколом зборів учасників товариства від 25.02.2006 був призначений на посаду керуючого РСТ масиву Дачний. У період часу з 01.01.2009 по 04.04.2012 ОСОБА_1 прийняв з каси кошти для використання їх у господарській діяльності товариства на загальну суму 99068,70 грн. У подальшому ОСОБА_1 , умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем з метою укриття безпідставного використання коштів склав звіти про використання коштів у вказаній сумі, в яких вказував повне їх використання за призначенням. Фактичного використання коштів на вказані потреби не проводилося, що підтверджуються висновком судово-економічної експертизи №1218/15-21 від 30.06.2016. В результаті зазначених дій ОСОБА_2 допустив розтрату коштів на загальну суму 99068,70 грн, спричинивши РСТ масиву Дачний матеріальної шкоди на вказану суму.

Закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не спростовує факту вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, і звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою обставиною.

Вказує, що оскільки ухвала суду від 08.12.2020 набула законної сили, а звільнення обвинуваченого за його ж клопотанням, про що зазначено в ухвалі суду, у зв`язку з закінченням строків даності, не є звільненням з реабілітуючих підстав, вбачається наявність вини відповідача щодо розміру шкоди.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 листопада 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГО «Садівниче товариство «Дачний» 99068,70 грн матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ГО «Садівниче товариство «Дачний» є неналежним позивачем, оскільки в жодному з долучених позивачем правовстановлюючих документів не зазначено, що саме позивач є правонаступником РСТ масиву «Дачний». Під час розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням, а потім і при розгляді даної справи свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повністю заперечували обвинувачення відносно нього в навмисних безпідставних і корисливих зловживаннях, тому що їх просто не було. Свідок ОСОБА_5 двічі давала свідчення в судовому засіданні по даній справі і її свідчення внесли ясність в суть справи, однак, суддя навмисно в рішенні не розкриває суті її свідчень. У своїх свідченнях ОСОБА_5 докладно пояснила, чому вказана у висновку експерта сума є безпідставною, і що експерт при проведенні експертизи опиралася на ті документи, які їй надали на перевірку, однак, всі документи надані не були. Суд першої інстанції посилається на постанову Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №342/1560/20, в якій вказано, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак, в силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. У даному випадку таких доказів взагалі немає, а висновок по кримінальній справі проведений з грубим порушенням законодавства і є незаконним.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ГО «Садівниче товариство «Дачний» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 13ст. 7 ЦПК України,розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно положень ч. 1ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 15.03.1989 зареєстровано садівниче товариство масива «Дачний», яке в подальшому було перейменовано в ГО «Садівниче товариство «Дачний», що підтверджується рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради народних депутатів Вінницької області № 56 від 15.03.1989 (а.с.31), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-12). Код за ЄДРПОУ юридичної особи залишився незмінний - 23105428.

Протоколом № 1 загальних зборів уповноваженого садівничого товариства «Дачний» Хмільницької міської ради від 25.02.2006 головою вказаного товариства обрано ОСОБА_1 (а.с. 24-28).

Протоколом загальних зборів Хмільницької міської ради садівничих товариств масиву «Дачний» від 24.12.2016 головою ГО «Садівниче товариство «Дачний» обрано ОСОБА_6 (а.с. 29-30).

У провадженні Літинського районного суду Вінницької області перебувало на розгляді кримінальне провадження № 12013010330000214 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 08.12.2020 у кримінальному провадженні №149/2820/16-к ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12013010330000214 від 23.03.2013 відносно ОСОБА_1 закрито (а.с.37-38).

У вказаному кримінальному провадженні була проведена судово-економічна експертиза, за результатами якої 30.06.2016 Вінницьким відділенням КНДІСЕ надано висновок експерта №1218/15-21.

ОСОБА_1 , керуючому РСТ масиву«Дачний», у межах цієї кримінальної справи було інкриміновано розтрату коштів товариства шляхом зловживання своїм службовим становищем на загальну суму 99068,70 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У п. 2постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику розглядусудами цивільнихсправ запозовами провідшкодування шкоди»від 27.03.1992№ 6 судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.

За результатами проведеної судово-економічної експертизи в рамках кримінального провадження визначено розмір заподіяної товариству шкоди на загальну суму 99068,70 грн.

Зважаючи на презумпцію невинуватості (стаття 62 Конституції України, стаття 17 КПК України) факт вчинення особою кримінального правопорушення та вина такої особи в його вчиненні повинні встановлюватися у порядку кримінального провадження.

Верховний Суд у справі №449/1689/19 наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак, у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Отже, вищевказані обставини, подія, а також особа, яка була причетна до кримінального провадження були встановлені та мали місце, тобто, закриття кримінального провадження не є реабілітуючою обставиною, а саме не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини відповідача у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, протиправна поведінка ОСОБА_1 , його вина та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням наслідків у виді збитків є доведеними.

У ч. 6 ст. 82 ЦПК України зазначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд першої інстанції правильно вважав установленим, що розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 , становить 99068,70 грн, оскільки саме такий розмір шкоди, заподіяної з його вини, встановлений в ухвалі Літинського районного суду Вінницької області від 08.12.2020 про закриття кримінального провадження та підтверджується висновком експерта.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що під час розгляду кримінального провадження, а потім і при розгляді даної цивільної справи свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю заперечували висунуті відносно нього обвинувачення в навмисних та корисних зловживаннях, тому що їх просто не було, однак, вказані доводи відхиляються апеляційним судом, так як вказані обставини повинні були встановлюватися та досліджуватися судом в кримінальному провадженні при запереченнях ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження. Суд в порядку цивільного провадження не має юрисдикційних повноважень встановлювати чи спростовувати факт вчинення кримінального правопорушення.

Тому надавати аналіз показам свідків, про яких згадує ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, та які стосуються події кримінального правопорушення, немає правового значення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що судова економічна експертиза під час розгляду кримінального провадження була проведена з грубим порушенням законодавства, у зв`язку з чим вона є незаконною. Зокрема, свої висновки він частково мотивує ненаданням для проведення експертизи ряду документів. Разом з тим, відповідач не був позбавлений можливості заперечувати щодо висновку експерта в кримінальному провадженні, доводячи свою правоту (невинуватість).

Апелянт вважає, що даний позов пред`явлено неналежним позивачем, оскільки в жодних з долучених позивачем документів не вказано, що саме позивач є правонаступником РСТ масиву «Дачний», однак, вказані доводи не заслуговують на увагу.

В ухвалі Літинського районного суду Вінницької області від 08.12.2020 мова йде про РСТ масиву «Дачний», м. Хмільник, вул. Пушкіна, 11, код ЄДРПОУ 23105428.

З даним позовом до суду звернулася ГО «Садівниче товариство «Дачний», м. Хмільник, вул. Пушкіна, 11, код ЄДРПОУ 23105428.

По-перше, вбачається єдиний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

По-друге, правонаступництвом є перехідправіобов`язківвід одного суб`єкта до іншого, однак, в даному випадку встановлено, що адреса місцезнаходження юридичної особи та ідентифікаційний номер юридичної особи є незмінними, а має місце лише зміна назви юридичної особи.

Відповідно до статті 90 ЦК України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином,зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин,якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

Отже, наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних відносинах.

До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 березня 2019 рокуу справі № 191/81/17.

Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.367,374,375,381, 382, 384,389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

М.М. Якименко