Ухвала

від 06.03.2023 по справі 158/464/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/464/23 Провадження №11-сс/802/116/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна. Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.02.2023 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.02.2023 частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме Окрім того, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчою та прокурором у судовому засіданні доведено необхідність накладення арешту на: колоду породи ясен із довжиною 2,70 м. та діаметром 47 см., колоду породи ясен із довжиною 2,70 м. та діаметром 52 см., колоду породи ясен із довжиною 2,70 м. та діаметром 49 см., колоду породи ясен із довжиною 2 м. та діаметром 50 см., колоду породи ясен із довжиною 2 м. та діаметром 34 см., колоду породи ясен із довжиною 2 м. та діаметром 29 см., колоду породи ясен із довжиною 2 м. та діаметром 38 см., колоду породи клен із довжиною 3 м. та діаметром 89 см., колоду породи клен із довжиною 3 м. та діаметром 35 см., колоду породи клен із довжиною 3 м. та діаметром 32 см., колоду породи клен із довжиною 3 м. та діаметром 84 см., в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12023030590000074, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді в частині відмови в накладенні арешту на деревину незаконною Посилається на те, що згідно документів на відповідальне зберігання до ТОВ «Волинь Вест Форст» було передано деревину, яка не відповідає параметра деревини, в частині довжини, яка була вилучена під час проведення обшуку. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою повністю задовольнити клопотання про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді та накласти арешт на все майно, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

За змістом п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.ч.2-6 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації . У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи . У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, зокрема, - щодо збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку апеляційного суду, зазначені вимоги закону при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно слідчим суддею дотримані.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023030590000074, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України (а.п.14).

Встановлено і те, що під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на території яка орендується ТзОВ « Волнинь вест форест» в особі директора ОСОБА_9 , якого виявлено та вилучено деревину, перелік якої зазначений в клопотанні.

Доводячи підставність поданого клопотання, слідчий вказував про те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України у зв`язку з чим і було визнано речовими доказами. А тому, саме з метою збереження речових доказів, перешкоджанню їх знищенню та відчуженню, просив накласти арешт на це майно.

Так, згідно з матеріалів клопотання вбачається, що 01.11.2022 між ФОП « ОСОБА_10 » та ТОВ «Волинь Вест Форест» укладено договір про надання послуг відповідального зберігання, а саме деревини різних порід згідно специфікацій, які додаються до даного договору і є невід`ємною його частиною (а.п.43-44).

Відповідно до копій специфікацій до вищевказаного договору №1 від 03.11.2022 року, №2 від 05.11.2022 року, №3 від 10.11.2022 року, №4 від 14.11.2022 року, ТТН №№1, 2, 3, 4 від 03.11.2022 року, 05.11.2022 року, 10.11.2022 року 14.11.2022 року, відомостей про вантаж та актів приймання-передачі, ФОП « ОСОБА_10 » передав на відповідальне зберігання 218 колод твердих порід дуб (а.п.45-64).

Що стосується доводів прокурора про те, що лісопродукція, яка зазначена у специфікаціях до договору та вилучена не є однією і тією ж, у зв`язку із її різними за довжиною параметрами, то вони є необґрунтованими, оскільки вказана обставина будь-якими доказами не підтверджується.

Доказів, окрім постанови про визнання речовими доказами, що деревина, в накладенні арешту на яку відмовлено, відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.

Дослідивши матеріали провадження, обставини справи, апеляційний суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна на 217 одиниць колод дерев породи «дуб» може призвести до обмеження прав його володільця.

Таким чином, клопотання слідчого будь-яких даних на обґрунтування законності підстав накладення арешту на згадану деревину, які би відповідали меті та завданням його арешту, не містить.

Аналіз клопотання про накладення арешту на майно та долучених до нього матеріалів кримінального провадження дають підстави для висновку, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на 217 одиниць колод дерев породи «дуб» не відповідає вимогам закону, слідчим не було надано доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на це майно.

Доводи прокурора не заслуговують на увагу, оскільки в самому клопотанні про арешт майна належним чином не мотивовані підстави для його повного задоволення.

Підстави для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 лютого 2023 року про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді