Ухвала

від 28.02.2023 по справі 571/443/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2023 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020180190000127 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 04 серпня 2021 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рокитнівського району Рівненської області громадянина України, в силу ст.89 КК України не маючого судимості, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.246 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Буда Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України,

в с т а н о в и л а :

Вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 04 серпня 2021 року ОСОБА_6 визнано винним та засуджено: за ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України (далі - КК) на два роки позбавлення волі, за ч.2 ст.246 КК на три роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк три роки .

На підставі ст.75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 цього Кодексу.

Цим же вироком ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.246 КК на три роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 цього Кодексу.

Судом стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 9170,98 грн.

Вироком вирішено питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно цього вироку, 04 лютого 2020 року близько 08.00 год., ОСОБА_6 з метою вчинення незаконної порубки лісодеревини породи сосна, береза та вільха та подальшого збуту останньої, керуючись корисливими мотивами, прибув на власному транспортному засобі «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на територію лісового масиву виділу №13 кварталу №21 Рокитнівського лісництва ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

Реалізуючи свої протиправні наміри, ОСОБА_6 , всупереч вимогам Правил рубок головного користування в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, Правил відпуску деревини на пні в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 №1378, тобто без наявності ордера на відпуск деревини на пні, за допомогою бензопили марки «STIHL MS 180», умисно, самовільно, без передбаченого законодавством дозволу, зрізав 14 (чотирнадцять) сироростучих дерев породи береза, 22 (двадцять два) сироростучі дерева породи вільха та 1 (одне) сироростуче дерево породи сосна, які в подальшому завантажив на причіп автомобіля марки «ГАЗ», належного ОСОБА_9 , та незаконно перевіз до господарства ОСОБА_10 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де реалізував вказану лісодеревину останньому, як дрова, таким чином збув незаконно зрізану лісодеревину, в результаті чого за розрахунками по таксах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008 року, заподіяв матеріальну шкоду державі, в особі ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп», на загальну суму 67 898, 34 грн.

Також 06 лютого 2020 року близько о 08.00 год. ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 , попередньо домовившись про вчинення злочину, з метою вчинення незаконної порубки лісодеревини породи сосна, береза та вільха, керуючись корисливими мотивами, прибули на транспортному засобі «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 на територію лісового масиву виділу № 13 кварталу № 21 Рокитнівського лісництва ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

Реалізуючи свої протиправні наміри, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 , всупереч вимогам Правил рубок головного користування в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, Правил відпуску деревини на пні в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 №1378, тобто без наявності ордера на відпуск деревини на пні, за допомогою двох бензопил марки «STIHL MS 180» умисно, самовільно, повторно, без передбаченого законодавством дозволу зрізали 15 (п`ятнадцять) сироростучих дерева породи вільха, 2 (два) дерева породи береза та 1 (одне) дерево породи сосна, в ході чого виявлені на місці події службовими особами лісової охорони ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп», зокрема, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до розрахунків по таксах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008, заподіяно матеріальну шкоду державі на загальну суму 42 496,66 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить суд вказаний вирок в частині призначеного йому покарання змінити, призначивши покарання із застосуванням положень ст.69 КК, не пов`язане з позбавленням волі, у виді штрафу.

На обґрунтування цих вимог зазначив, що у суду були наявні усі підстави для призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК. Зокрема, вказав, що повністю усвідомив суспільну небезпеку вчиненого злочину, щиро шкодує про вчинене, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину. У ході судового розгляду він розкаявся, сприяв у розкритті злочину, при цьому зазначив, що обвинувачений вважав, що зрізав лісодеревину на дрова під час прибирання лісового масиву, маючи раніше оплачену лісопродукцію у касу лісгоспу, а про необхідність отримання лісового квитка не був повідомлений, хоча раніше неодноразово допомагав лісникам прибирати зрізані дерева, за що отримував дрова для особистих потреб.

Апелянт зазначив, що він позитивно характеризується, раніше не судимий, є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, доглядає матір похилого віку. Обвинувачений вважає, що завдання злочином істотної шкоди базується на неперевіреній інформації.

Вказав, що у його діях був відсутній умисел на незаконну порубку дерев, а сам факт зрізання дерев в цьому випадку не може бути кримінальним правопорушенням за відсутності інших доказів злочину. Зазначив, що місцевий суд не проаналізував та не дав оцінки формі вини вчиненого.

Також апелянт покликався на те, що досудовим слідством не перевірена правомірність поведінки представників потерпілого, що призвело до конфлікту між сторонами. Водночас ОСОБА_6 платить за вчинене тяжкими переживаннями, відривом від сім`ї, оскільки два роки перебував під слідством. При цьому обтяжуючих покарання обставин не було встановлено.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить вказаний вирок скасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому злочину.

На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що інкриміноване ОСОБА_7 обвинувачення не доведено жодними належними і допустимими доказами. Зокрема, на думку захисника, у діях його підзахисного відсутні як об`єктивна, так і суб`єктивна сторони інкримінованого йому злочину.

Відсутність об`єктивної сторони цього злочину стверджується недоведеністю стороною обвинувачення незаконності вчиненої порубки дерев. Апелянт вказав, що постанова КМУ №559 від 27.07.1995, якою затверджено Правила рубок головного користування в лісах України, а також постанова КМУ №1378 від 29.07.1999, якою затверджено Правила відпустку деревини на пні в лісах України, втратили чинність одинадцять та чотирнадцять років назад, відповідно. Водночас, порушенням саме вказаних нормативно-правових актів сторона обвинувачення обґрунтовувала незаконність вчиненої обвинуваченим порубки. Тому, вважає, що пред`явлене обвинувачення з самого початку було необґрунтованим.

Захисник вказав, що місцевий суд не звернув уваги на ці обставини і, порушивши принципи змагальності та диспозитивності, вийшов за межі первісного пред`явленого прокурором обвинувачення та обґрунтував винність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вже порушенням зовсім інших норм законодавства, чим погіршив становище обвинувачених.

Також, на думку апелянта, під час досудового розслідування не було здобуто доказів розміру заподіяної шкоди. Натомість, місцевий суд прийняв як доказ висновок судової економічної експертизи від 06.02.2020, який не був відкритий стороні захисту в порядку ст.290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). При цьому, даний висновок призначався для перевірки розрахунку самого лісокористувача, який допустив цю незаконну порубку, а не встановлення розміру заподіяної шкоди. Водночас, захисник вказав, що у справах, де шкоду заподіяно довкіллю, проведення експертизи є обов`язковим. Крім того, стороною обвинувачення істотну шкоду було сформульовано без визначення екологічної складової, лише у вигляді матеріальної складової.

Адвокат покликався на те, що в діях ОСОБА_7 відсутня і суб`єктивна сторона цього злочину, оскільки не доведено його вину у формі умислу. Вказав, що згідно показань обвинуваченого, він на прохання свого сусіда ОСОБА_6 поїхав з ним у ліс, щоб допомогти йому заготовити дрова. При цьому, у лісі вже проходила порубка дерев та він, не від кого не ховаючись, працював, доки до нього не підійшли лісники і сказали більше не різати. При цьому, у ОСОБА_6 були наявні документи на дрова. Зазначив, що показання ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9 , підтверджуючи відсутність умислу у ОСОБА_7 на вчинення незаконної порубки дерев, який вважав ці дії правомірними. Також вважає, що не доведено наявність попередньої змови між обвинуваченими на вчинення злочину.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора ОСОБА_4 про залишення даного вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить таких висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.

Частина 3 цієї статті передбачає, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Разом з тим, ставлячи вимогу про скасування даного вироку та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , стороною захисту не було заявлено клопотання про повторне дослідження доказів із зазначенням підстав, передбачених ч.3 ст.404 КПК, для такого дослідження.

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги докази, безпосередньо досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду, не даючи їм іншої оцінки, ніж надав місцевий суд.

За вимогами ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.94 КПК, суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Ухвалюючи вказаний вирок, суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону, а його висновки щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.246 КК, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.246 КК, за викладених у вироку обставин ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інкримінується вчинення незаконної порубки дерев в лісах за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла істотну шкоду. Також ОСОБА_6 інкримінується незаконна порубка дерев у лісах, перевезення та збут незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду. Так, з об`єктивної сторони цей злочин виражається саме у незаконній порубці лісів або чагарників, яка завдала істотної шкоди.

При цьому, порубка є незаконною, якщо вона здійснюється: а) без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом; б) за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, способу і строків порубки, кількості і порід дерев та чагарників (вирубування цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, хвойних насаджень, наданих для заготівлі живиці, до закінчення строку підсочки тощо); в) за наявності дозволу на проведення суцільної санітарної рубки, але без дотримання обмежень, встановлених щодо площі, строків, технологій проведення робіт.

Так, в ході судового розгляду місцевим судом було встановлено, що порубка дерев була здійснена ОСОБА_7 та ОСОБА_6 без наявності спеціального на те дозволу. Вказані обставини знайшли своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Зокрема, як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_6 при вирішенні питання здійснення самовільної рубки керувався лише «випискою за 2019 року», тобто квитанцією про внесення на рахунок ДП СЛАП «Рокинівський держспецлісгосп» коштів на суму 1000, 00 грн., що не є спецдозволом в розумінні ст.69 Лісового кодексу України (далі - ЛК) на проведення рубок лісових ресурсів.

Зокрема, як передбачено ст.69 ЛК, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з доводами адвоката ОСОБА_8 , що на час вчинення обвинуваченими інкримінованих злочинів втратили свою чинність Правила рубок головного користування в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №559, а також Правила відпуску деревини на пні в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 №1378.

Водночас, станом на 04 лютого та 06 лютого 2020 року умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів - заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, регулювалися спеціальним нормативно-правовим актом - Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, а умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, визначався Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Зважаючи на те, що в ході судового розгляду було беззаперечно встановлено, що обвинувачені здійснювали порубку лісодеревини без наявності спеціального дозволу - лісорубного квитка, що свідчить про незаконність їх дій, та які призвели до спричинення істотної шкоди, тому колегія суддів не вбачає підстав стверджувати, що місцевий суд, пославшись у вироку на норму Лісового кодексу України, вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, погрішивши становище обвинувачених.

Також матеріали даного кримінального провадження свідчать про те, що обвинувачені діяли з прямим умислом, усвідомлювали свої дії, наслідки від цих дій та бажали їх настання.

Щодо тверджень обвинувачених про те, що вони були впевнені у наявності дозволу на здійснення рубки лісу у ОСОБА_6 , то слід зауважити, що відповідно до ст.68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Окрім того, як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 22.02.2021 було задоволено клопотання прокурора та залучено до даного кримінального провадження експерті (-ів) Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в м.Рівне, якому доручено проведення судово-економічної експертизи.

На виконання даної ухвали було проведено судову економічну експертизу та надано суду висновок експерта від 22.03.2021 №СЕ-19/118-21/2036-ЕК, який, за клопотанням прокурора, було досліджено у судовому засіданні 20.04.2021.

З огляду на те, що дана експертиза була призначена та проведена під час судового розгляду за ухвалою суду відповідно до положень ст.332 КПК, тому доводи адвоката про порушення вимог ст.290 КПК щодо не відкриття даного висновку експерта стороні захисту є безпідставними.

При цьому, слід зауважити, що вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконною порубкою, істотною (оціночне поняття), потрібно у кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами.

Тому, враховуючи кількість незаконно зрубаної лісодеревини, а також розмір заподіяної шкоди в результаті цієї порубки, обчислений за відповідними таксами, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що завдана шкода є істотною.

Окрім того, колегія суддів вважає, що місцевий суд дотримався вимог ст.ст.50, 65 КК при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , згідно з якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Так, судом було враховано відсутність як обставин, що пом`якшують покарання, так і обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а також дані про особу винного - посередню характеристику за місцем проживання, на обліку і лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак, в силу вимог ст.9 КК, вважається таким, що не має судимості.

Сукупність вказаних обставин стала підставою для призначення ОСОБА_6 покарання в межах мінімальних санкцій ч.ч.1, 2 ст.246 КК, у виді позбавлення волі, та звільнення обвинуваченого від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК.

Водночас, встановлених обставин недостатньо для застосування щодо обвинуваченого положень як ст.69 КК, якою визначено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог сторони захисту.

Разом з цим апеляційний суд зауважує, що судом постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процесуальних витрат на залучення експертів у розмірі 9170,98 грн.

За роз`ясненями постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.89 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна", солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об`єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.

Оскільки такі витрати не підлягають солідарному стягненню, то з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід стягнути по 4585 грн. 49 коп.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 04 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процесуальні витрати на залучення експертів по 4585 грн. 49 коп.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3