Рішення

від 07.03.2023 по справі 907/534/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/534/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/534/22

за позовною заявою Державного підприємства "Рахівське лісове дослідне господарство", м. Рахів до Фізичної особи-підприємця Юрак Тетяна Іванівна с. Розтоки Рахівського району про стягнення заборгованості у сумі 62 325,32 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 62 325,32 грн., заборгованості, з яких 51 597,33 грн. основна заборгованість за договором купівлі - продажу необробленої деревини №40 від 14.09.2021 р. 515,97 грн. - штраф, 9 346,88 грн. інфляційні втрати та 865,14 грн. три відсотки річних посилаючись на порушення відповідачем умов договору та вимог положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 29.07.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: - відзив на позов в порядку статті 165 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання відзиву і доданих до нього документів позивачу; - документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), - оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи. Зобов`язано позивача протягом п`яти днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив в порядку статті 166 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання вказаних документів відповідачу. Зобов`язано відповідача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання зазначених документів позивачу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 29.07.2022 р. через відсутністю бюджетного фінансування на здійснення судочинства була надіслана відповідачу 07.09.2022 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Верховний Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2021 року між Державним підприємством «Рахівське лісове дослідне господарство» (Далі - Позивач, Постачальник) та фізичною особою-підприємцем Юрак Т.І. (далі - Відповідач, Покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №40.

01.10.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до відповідного договору, яка є його невід`ємною частиною.

Пунктом п. 1.1 Договору передбачено, що за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2021 року, який відбувся 14.09.2021, Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому Договорі.

На підставі Регламенту про організацію та проведення торгів з продажу необробленої деревини Біржі Продавець продає, а Покупець купує товар для власної переробки (п. 1.2 Договору).

Деталізована інформація про лоти зафіксована в аукціонному свідоцтві. За результатами проведення торгів Аукціонне свідоцтво обов`язково направляється Біржею протягом 3 (трьох) робочих днів, по закінченню аукціону, на електронну пошту та оприлюднюється в персональних кабінетах Продавця і Покупця (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу сторони погодилися що покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в сумі що зазначається в рахунку протягом 3-х банківських днів після отримання рахунку.

Продавець передає товар у власність Покупця за умовами франко-склад Продавця ( франко-верхній, проміжний склад) у відповідності з нормами діючих державних стандартів (п. 3.2 Договору).

Датою передачі товару Продавцем та прийому його Покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної. Перехід права власності на товар відбувається з моменту відвантаження придбаного товару відповідно до умов цього договору (п.п. 3.4, 3.5 Договору).

В разі, якщо при прийманні-передачі товару на складі Продавця, Покупець виявить неякісний товар, розходження по кількості товару між фактично наявним і зазначеним в товаросупровідних документах обсягах, складається Акт за підписами представників обох Сторін в двох екземплярах по одному для кожної із Сторін (п. 3.6 Договору).

В матеріалах справи містяться товарно транспортні накладні серія ЗКГ №191103 від 24.11.2021 року, серія ЗКГ №191104 від 24.11.2021 року, серія ЗКГ №191133 від 09.12.2021 року, які підтверджують поставку товару відповідачу на загальну суму у 146 946,57 грн.

Позивач стверджує, що після проведення часткової оплати Товару на суму 95 349,24 грн., у зв`язку з неповним виконанням свого зобов`язання з оплати поставленого товару, у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 51 597,33 грн.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаєморозрахунків, що фіксує заборгованість відповідача станом на 31.12.2021 в розмірі 51 597,33 грн., який підписаний сторонами та скріплений відтисками печаток позивача та відповідача.

За доводами позивача, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати отриманого товару, 14.12.2021 та 23.12.2022 року ДП «Рахівське ЛДГ» надсилало Відповідачу листи з вимогою погасити заборгованість. Також 27.04.2022 року Позивач звертався до Відповідача з претензією про погашення боргу на суму 51597,33 гривень. Однак вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало приводом звернення позивача до суду.

Відповідно до п. 5.2. сторони Договору погодилися, що за несвоєчасну або неповну оплату товару Покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1% від вартості неоплаченої продукції, що відповідно становить 515,97 гривень (51597,33 грн. х 1%).

Зважаючи на порушення відповідачем свого зобов`язання, позивачем крім основної суми боргу заявлено також позовні вимоги про стягнення - штрафу у розмірі 515,97 грн., суми 9346,88 грн. інфляційних втрат та суми 865,14 грн. трьох відсотків річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини на підставі Договору купівлі-продажу необробленої деревини №40 від 14.09.2021 р., а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неповним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений товар.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно - розпорядчого документа на майно. Таким чином, факт прийняття товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Наявні в матеріалах справи копії товарно транспортних накладних серія ЗКГ №191103 від 24.11.2021 року, серія ЗКГ №191104 від 24.11.2021 року, серія ЗКГ №191133 від 09.12.2021 року, які підписані без зауважень та заперечень щодо кількості, ціни та якості товару, представником відповідача та скріплені відбитком печатки відповідача, свідчать, про поставку товару на виконання Договору.

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи, Відповідач не дотримався взятих на себе зобов`язань, а саме не здійснив повний розрахунок з Постачальником. В результаті чого у відповідача виникла заборгованість за укладеним Договором в розмірі 51 597,33 грн.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару підтверджується підписом та відбитком печатки відповідача на товарно транспортних накладних.

Крім того, в матеріалах справи містяться Акт звірки взаєморозрахунків, що фіксує заборгованість відповідача станом на 31.12.2021 в розмірі 51 597,33 грн., який підписаний сторонами та скріплений відтисками печаток позивача та відповідача.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець передає товар у власність Покупця за умовами франко-склад Продавця ( франко-верхній, проміжний склад) у відповідності з нормами діючих державних стандартів (п. 3.2 Договору).

Датою передачі товару Продавцем та прийому його Покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної. Перехід права власності на товар відбувається з моменту відвантаження придбаного товару відповідно до умов цього договору (п.п. 3.4, 3.5 Договору).

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений товар, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 51 597,33 грн.

Станом на день розгляду даної справи у відповідача рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у Відповідача та ним не надано суду жодних доказів у спростування цієї заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення вартості неоплаченого товару в сумі 51 597,33 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем з урахуванням передбачених законом та договором норм нараховано крім основної суми боргу також суму 515,97 грн. штрафу, суми 9 346,88 грн. інфляційних втрат та суми 865,14 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу сторони погодилися що покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в сумі що зазначається в рахунку протягом 3-х банківських днів після отримання рахунку.

З огляду на зазначені норми права, дослідивши умови договору в частині погодженого сторонами строку оплати товару, суд констатує про відсутність можливості визначити дату відліку визначених договором строків на поставку товару, та як наслідок відсутність можливості визначити точну дату виникнення зобов`язання продавця з поставки товару з огляду на положення та умови договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно абз. 2 п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 № 14 днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З урахуванням обставин справи, суд виходить з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України.

На підтвердження направлення відповідачу претензій щодо сплати коштів, позивач долучив до матеріалів справи документ, що підтверджує надання поштових послуг.

Однак, відсутність в матеріалах справи опису вкладення в цінний лист, позбавляє можливості достеменно встановити надіслання таких претензій.

З урахуванням зазначеного господарський суд приходить до висновку, що в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк поставки товару за вимогами позивача не настав.

Таким чином, враховуючи, що строк виконання в розумінні ст. 530 ЦК України у відповідача не настав, вимога про стягнення з відповідача суми 9 346,88 грн. інфляційних втрат та суми 865,14 грн. трьох відсотків річних задоволенню не підлягає.

Щодо нарахованої позивачем і пред`явленої до стягнення суми 515,97 грн. штрафу то така, не підлягає задоволенню з аналогічних вищенаведених підстав у зв`язку з ненастанням строку виконання грошового зобов`язання в силу умов договору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Рахівське лісове дослідне господарство", м. Рахів до Фізичної особи-підприємця Юрак Тетяна Іванівна с. Розтоки про стягнення заборгованості у сумі 62 325,32 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 51 597,33 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в сумі 2 053,94 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Юрак Тетяни Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» (90600, Закарпатська обл., м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 3, код ЄДРПОУ 22114610) суму 51 597,33 грн. (п`ятдесят одну тисячу п`ятсот дев`яносто сім гривень 33 коп.) заборгованості, а також суму 2 053,94 грн. (дві тисячі п`ятдесят три гривні 94 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 10.03.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі