Рішення

від 01.03.2023 по справі 911/2758/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2758/22

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2758/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома плюс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВК-Мілк», м. Біла Церква Київської області

про стягнення 4 636,47 грн

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арома плюс» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВК-Мілк» (далі-відповідач) про стягнення 4 636,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 20 від 01.11.2016 в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2022 відкрито провадження у справі № 911/2758/22, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 23.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/2758/22, справу призначено до розгляду по суті на 01.03.2023.

Представник позивача в судові засідання 23.01.2023 та 01.03.2023 не з`явився, однак 23.01.2023 та 28.02.2023 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома плюс» надійшли заяви (вх. № 1229/23 та № 3907/23 відповідно), в яких позивач підтримав позовні вимоги та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи за його участі, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення щодо ухвали суду від 29.12.2023.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України, можливістю незнаходження осіб за вказаними ними адресами, припиненням роботи АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України, відсутністю у суді фінансування на здійснення відправлення поштової кореспонденції, з метою належного повідомлення сторін, відповідно до приписів пунктів 6, 7 ст. 6 та ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе повідомляти осіб про хід справи не через АТ «Укрпошта», а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті суду); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Так, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022-2023 роки та відсутністю знаків поштової оплати, копії ухвал суду від 29.12.2022 та 23.01.2023 були направлені відповідачу на електронну адресу lvk-milk@ukr.net, про що були складені відповідні довідки.

Суд відзначає, що зазначена електронна адресу є офіційною електронною адресою відповідача та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого зроблено судом.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/2758/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арома плюс» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВК-Мілк» (відповідач, покупець) укладений Договір поставки товару № 20, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Конкретний перелік товару (асортимент), його кількість та вартість (ціна) вказується в додатках (специфікаціях) до даного договору та/або накладних, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару обумовлюється у додатках до даного договору та/або вказується в специфікаціях чи накладних, які є невід`ємними частинами договору. Ціна, яка вказана в накладних зазначена з урахуванням ПДВ. Ціна за одиницю товару включає в себе всі витрати по упаковці і маркуванню товару (в т.ч. і піддони). Загальна вартість даного договору складає суму всіх накладних. Ціна товару вважається погодженою з моменту підписання сторонами додатку, специфікації чи видаткової накладної.

Пунктами 2.4, 2.5 договору визначено, що датою оплати є дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Валютою платежу є гривня. Розрахунки за товар, що поставляється здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту поставки у відповідності до п. 3.7 договору.

Згідно з пунктом 3.7 договору моментом поставки вважається день передачі товару постачальником та прийняття його покупцем на підставі акту прийому-передачі, або підписання товарно-транспортної накладної (видаткової накладної) тощо.

Умовами п.п. 6.1, 6.2 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017. У разі відсутності до дати закінчення чергового терміну дії договору офіційного письмового повідомлення, надісланого рекомендованим листом від будь-якої із сторін іншій стороні, про небажання продовжувати договірні відносини, термін дії вважається пролонгованим на новий 12 місячний термін. Така пролонгація може здійснюватись неодноразово.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору № 20 від 01.11.2016 ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 233,53 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 809 від 22.09.2021 на суму 915,98 грн, № 829 від 28.09.2021 на суму 3 011,70 грн, № 834 від 29.09.2021 на суму 681,08 грн, № 898 від 20.10.2021 на суму 3 624,77 грн.

Відповідні видаткові накладні підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Для оплати товару, позивачем були сформовані рахунки № 804 від 22.09.2021 на суму 915,98 грн, № 827 від 28.09.2021 на суму 3 011,70 грн, № 830 від 29.09.2021 на суму 681,08 грн, № 894 від 20.10.2021 на суму 3 624,77 грн..

Однак, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість отриманого товару була сплачена відповідачем лише частково в сумі 3 597,06 грн, про що свідчать додані до матеріалів справи виписки з банку, вартість товару в сумі 4 636,47 грн залишена відповідачем не сплаченою.

За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви наявна за відповідачем заборгованість лишається не оплаченою, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № 20 від 01.11.2016 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 636,47 грн визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВК-Мілк» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Вокзальна, 22-а, код ЄДРПОУ 38010015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома плюс» (03124, м. Київ, провул. Радищева, 3, код ЄДРПОУ 40867877) 4 643 (чотири тисячі шістсот сорок три) грн 47 коп заборгованості та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 10.03.2023.

Суддя О.О. Христенко