Рішення

від 07.03.2023 по справі 914/10/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2023 Справа № 914/10/23

м. Львів

За позовом: Адвокатського об`єднання «Імунітет», м. Львів

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр», м. Львів

про стягнення 22414,03 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Представники сторін не викликались

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. не здійснювалося.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Адвокатське об`єднання «Імунітет» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» про стягнення заборгованості за Договором № 7/2240 про надання правової допомоги (на умовах абонентського обслуговування) від 03.01.2022 року в розмірі 22414,03 грн, з яких 18000,00 грн сума основного боргу, 426,08 грн 3 % річних та 3987,95 грн індекс інфляції.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2023 року справу передано судді О.І.Щигельській.

Ухвалою суду від 05.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи №914/10/23 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін. Проінформовано сторони, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, оскільки судове засідання не проводиться, а тому процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Господарського процесуального кодексу України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторонами отримано ухвалу суду, що підтверджено відомостями установи зв`язку, зокрема відповідачем 17.01.2023 року.

Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи письмових пояснень не подав.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про підстави для стягнення з відповідача 18000,00 грн боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 3987,95 грн, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 426,08 грн, за договором про надання правової допомоги (на умовах абонентського обслуговування) №7/2240 від 03.01.2022 року.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» (замовник за договором, відповідач по справі) та Адвокатським об`єднанням «Імунітет» (виконавець за договором, позивач по справі) укладено Договір №7/2240 про надання правової допомоги (на умовах абонентського обслуговування) від 03.01.2022 року, за яким замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі, передбаченому цим Договором та на умовах абонентського обслуговування (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору надання правової допомоги передбачає: усне консультування та підготовка письмових правових довідок, аналіз та розробка господарських договорів, розробка локальних правових актів, надання відповідей на скарги, запити, заяви пацієнтів та контролюючих органів, розробка шаблонів кадрової документації, представництво інтересів в судах, правоохоронних органах та ін., а також в разі необхідності й за попереднім погодженням, можливе надання й інших юридичних послуг.

Розділом 2 Договору сторони визначили обов`язки виконавця, серед яких, зокрема: своєчасно та якісно надати правову допомогу в межах предмету цього Договору; надати правову допомогу особисто або забезпечити таке надання іншою особою, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за належне виконанні умов цього Договору; у разі необхідності скласти та передати замовнику рахунок та/або акт наданої правової допомоги та/або звіт про надану правову допомогу.

Відповідно до розділу 3 Договору до обов`язків замовника віднесено: передати виконавцю всі необхідні для надання правової допомоги документи та матеріали в належній формі; прийняти від виконавця надану правову допомогу у встановленому Договором порядку; після ознайомлення з актом наданої правової допомоги, підписати його у день одержання за відсутності вмотивованих зауважень; оплатити надану правову допомогу на умовах та в порядку визначеному Договором.

Замовлення на надання конкретних юридичний послуг за цим Договором та строк їх виконання погоджуються сторонами телефоном або шляхом обміну листами в електронній формі (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору правова допомога за цим Договором надається й оплачується на умовах абонентського обслуговування, яке починається, з дня підписання цього Договору та здійснюється безперервно щомісячно протягом, строку його дії.

Один період абонентського обслуговування за цим Договором дорівнює 1 (одному) календарну місяцю й включає ліміт надання послуг в обсязі 5 (п`яти) годин (п. 4.2.2. Договору)

Вартість одного періоду абонентського обслуговування за цим Договором становить 6000 грн. (шість тисяч гривень 00.коп.), без ПДВ (п. 4.2.3. Договору).

Відповідно до п. 4.2.4. загальна ціна договору 72 000 грн. (сімдесят дві тисячі гривень 00 коп.), без ПДВ.

Сторони погодили, що оплата вартості кожного періоду абонентського обслуговування проводиться незалежно від фактичного, надання послуг, їх обсягу. Невикористані години встановленого ліміту поточного періоду абонентського обслуговування анулюються та не переносяться у наступний період абонентського обслуговування (п. 4.2.6. Договору).

Згідно з п. 4.2.7. Договору виставлення рахунку для оплати, вартості кожного періоду абонентського обслуговування не є обов`язковим, підставою для здійснення відповідних платежів є Договір та/або акт наданої правової допомоги.

Відповідно до п. 4.7. Договору факт надання виконавцем правової допомоги та їй прийняття замовником підтверджується актом наданих послуг, що є Додатком до цього Договору. Замовник зобов`язаний підписати наданий виконавцем акт наданих послуг у день його отримання. За відсутності мотивованої відмови від підписання такого акта, поданої протягом 2 (двох) робочих днів з моменту його, отримання, він вважається підписаним замовником.

Згідно з п. 7.1. договір укладений в день його підписання, набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року, а в частині зобов`язань із оплати - до їх повного виконання, а також розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами раніше і в порядку ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України породжує для сторін правові наслідки з 01.01.2022 року.

До матеріалів справи долучено Акт надання правової допомоги №1 від 10.02.2022 року, відповідно до якого станом на « 10» лютого 2022 року виконавець надав, а замовник прийняв правову допомогу на виконання Договору про надання правової допомоги (на умовах абонентського обслуговування) №7/2240, а саме: «Забезпечення юридичного супроводу медичної діяльності в січні лютому 2022 року на умовах абонентського обслуговування» на суму 12 000,00 грн.

Також долучено Акт надання правової допомоги №2 від 10.03.2022 року, відповідно до якого станом на « 10» березня 2022 року виконавець надав, а замовник прийняв правову допомогу на виконання Договору про надання правової допомоги (на умовах абонентського обслуговування) №7/2240, а саме: «Забезпечення юридичного супроводу медичної діяльності в березні 2022 року на умовах абонентського обслуговування» на суму 6000,00 грн.

Вказані Акти підписані директором АО «Імунітет» Р.Я. Лемик та скріплені печаткою адвокатського об`єднання.

Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити на його користь суму заборгованості але відповідачем проігноровано усі телефонні та особисті звернення. Зазначені обставини зумовили звернення Адвокатського об`єднання «Імунітет» до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» про стягнення заборгованості за Договором №7/2240 про надання правової допомоги від 03.01.2022 року в розмірі 18000,00 грн, а також позивачем нараховано на підставі ст. 625 ЦК України та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 426,08 грн та індекс інфляції в сумі 3987,95 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між сторонам укладено Договір №7/2240 про надання правової допомоги (на умовах абонентського обслуговування) від 03.01.2022 року.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2. Договору правова допомога за цим Договором надається й оплачується на умовах абонентського обслуговування, яке починається, з дня підписання цього Договору та здійснюється безперервно щомісячно протягом, строку його дії.

Вартість одного періоду абонентського обслуговування за цим Договором становить 6000 грн. (шість тисяч гривень 00.коп.), без ПДВ (п. 4.2.3. Договору).

Сторони погодили, що оплата вартості кожного періоду абонентського обслуговування проводиться незалежно від фактичного, надання послуг, їх обсягу. Невикористані години встановленого ліміту поточного періоду абонентського обслуговування анулюються та не переносяться у наступний період абонентського обслуговування (п. 4.2.6. Договору).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати відповідачем правової допомоги, передбачений умовами договору, зокрема п. 4.2. Крім того суд звертає увагу, що умовами Договору сторони погодили, що факт надання виконавцем правової допомоги та їй прийняття замовником підтверджується актом наданих послуг, що є Додатком до цього Договору. Замовник зобов`язаний підписати-наданий виконавцем акт наданих послуг у день його отримання. За відсутності мотивованої відмови від підписання такого акта, поданої протягом 2 (двох) робочих днів з моменту його, отримання, він вважається підписаним замовником.

Позивачем долучено Акти надання правової допомоги №1 від 10.02.2022 року №2 від 10.03.2022 року на загальну суму 18 000,00 грн.

Разом з тим матеріали справи не містять жодних зауважень щодо сум та обсягу таких послуг. Договір, за якими виникла заборгованість не визнаний недійсними, отже є обов`язковими до виконання.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 18000,00 грн заборгованості за договором №7/2240 про надання правової допомоги (на умовах абонентського обслуговування) від 03.01.2022 року є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами та підлягають задоволенню.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 426,08 грн 3 % річних та 3987,95 грн індексу інфляції.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність розрахунку суд встановив, що такий проведено вірно, позивачем враховано час виникнення заборгованості та період її існування, відтак вимоги про стягнення 426,08 грн 3 % річних та 3987,95 грн індексу інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Стандарт доказування вірогідності доказів, який на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані і визнані обґрунтованими, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин,суд дійшов висновку, що позовні вимоги Адвокатського об`єднання «Імунітет» до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» про стягнення заборгованості за Договором № 7/2240 про надання правової допомоги від 03.01.2022 року в розмірі 22414,03 грн, з яких 18000,00 грн сума основного боргу, 426,08 грн 3 % річних та 3987,95 грн індекс інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 2481,00 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокрино логічний центр» (79010, Львівська обл., місто Львів, вулиця Острозького, будинок 1; ідентифікаційний код 01998124) на користь Адвокатського об`єднання «Імунітет» (79014, Львівська обл., місто Львів, вулиця Воробкевича, будинок 26, квартира 7; ідентифікаційний код 40895066) заборгованість за Договором № 7/2240 про надання правової допомоги від 03.01.2022 року в розмірі 22414,03 грн, з яких 18000,00 грн сума основного боргу, 426,08 грн 3 % річних, 3987,95 грн індекс інфляції та 2481,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.23р.

Суддя Щигельська О.І.