Ухвала

від 09.03.2023 по справі 914/795/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.03.2023 Справа № 914/795/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна», м. Львів,

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Коаліція», с. Сусідовичі, Старосамбірський район, Львівська область, заборгованості в сумі 43 764,18 грн (42 181,98 грн основний борг, 424,12 грн пеня, 809,50 інфляційні втрати, 348,58 грн 3 % річних) на підставі договору № 390/А/21к про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 23.04.2021,

встановив:

08.03.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Коаліція» заборгованості в сумі 43 764,18 грн на підставі договору № 390/А/21к про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 23.04.2021.

Розглянувши матеріали заяви, суд зауважує, що наявні підстави для відмови в задоволенні заяви, та зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Так, відповідно до тексту заяви така підписана директором Богданом Михалусем. Проте, підписана не особистим підписом, а з використанням факсиміле.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що аналогічні вимоги щодо підписання заявником заяви, що подається до суду за правилами позовного провадження, передбачено і ст. 162 Господарського процесуального кодексу України: позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частини перша, друга цієї статті). Стосовно належного підписання позовної заяви Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.07.2021 у справі № 916/3209/20 висловився, що позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається. З урахуванням положень частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Ці приписи кореспондуються з положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України про те, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма цієї статті).

Зазначені положення засвідчують обов`язковість та безумовність вимоги господарського процесуального закону стосовно підписання позовної заяви власноручним або електронним цифровим підписом позивача (його представника) або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, як підтвердження справжньої волі позивача на настання відповідних правових наслідків станом на час звернення до суду із позовом, отже дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства.

Використання в такому випадку факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису Господарським процесуальним кодексом України не допускається.

Скріплення позовної заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений статтями частиною восьмою статті 42, частиною другою статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у вказаній справі акцентував, що оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам частини другої статті 4, статей 42, 46, частини другої статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа. Близьку за змістом правову позицію щодо застосування частини восьмої статті 42 та/чи частини другої статті 162 ГПК України за обставин факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи на процесуальних документах викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11.

Враховуючи, що поданням заяви про видачу судового наказу заявник ініціює розгляд справи судом, аналогічно як і поданням позовної заяви ініціюється розгляд справи, однак в іншій формі: у позовному провадженні, а не за правилами наказного провадження, суд доходить висновку, що заява про видачу судового наказу має бути підписана власноручно особою, що її підписує. Вимоги до підписання позовної заяви та заяви про видачу судового наказу є однаковими, тому суд враховує висновки Верховного Суду та зазначає, що заява про видачу судового наказу є такою, що не підписана директором товариства.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою від 29.12.2022 вих. № 3067. Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ч. 5 ст. 174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

у видачі судового наказу за заявою Приватного підприємства «Коаліція» від 06.03.2023 вих. № 0103 (вх. № 854 від 08.03.2023) у справі № 914/795/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Матвіїв Р.І.