Рішення

від 09.03.2023 по справі 914/27/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2023 Справа № 914/27/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство «ВСЕСМАК»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕХО Плюс»

про: стягнення 96 362,94 грн.,

без виклику учасників,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство «ВСЕСМАК» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕХО Плюс» про стягнення 96 362,94 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Ухвала суду надіслана позивачу та відповідачу на електронні адреси, що вказані у позовній заяві.

Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин діq щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу, в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Відповідач не скористався наданим законом правом на подання відзиву на позов.

За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство «ВСЕСМАК» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕХО Плюс» (відповідач) 05.04.2021р. укладено договір купівлі-продажу №04/01 (надалі-договір), відповідно до якого позивач зобов`язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити продукти харчування на умовах, визначених договором.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору, найменування, асортимент, кількість і ціна товару, що є предметом договору, зазначається в накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід`ємною частиною договору.

Строк дії договору. відповідно до пункту 10.1, сторони встановили з моменту підписання та - протягом одного календарного року. Якщо по закінченні строку дії договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір, останній вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах.

Позивач, у період з серпня 2021 року по грудень 2021 року поставив, а відповідач прийняв продукти харчування на загальну суму 68 337,04 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВС19080005 від 19.08.2021р. на суму 1 800,40 грн., № ВС25080001 від 25.08.2021р. на суму 2 106,40 грн., № ВС31080031 від 31.08.2021р. на суму 1 788,20 грн., № ВС01090017 від 01.09.2021р. на суму 457,95 грн., № ВС07090014 від 07.09.2021р. на суму 3 232,40 грн., № ВС14090026 від 14.09.2021р. на суму 4 653,48 грн., № ВС21090025 від 21.09.2021р. на суму 2 445,75 грн., № ВС28090011 від 28.09.2021р. на суму 2 645,41 грн., № ВС05100012 від 05.10.2021р. на суму 2 368,85 грн., № ВС06100035 від 06.10.2021р. на суму 676,50 грн., № ВС12100006 від 12.10.2021р. на суму 1 660,10 грн., № ВС13100023 від 13.10.2021р. на суму 1 594,07 грн., № ВС26100007 від 26.10.2021р. на суму 2 984,70 грн., № ВС26100008 від 26.10.2021р. на суму 246,00 грн., № ВС03110027 від 03.11.2021р. на суму 715,00 грн., № ВС19100012 від 19.10.2021р. на суму 3 827,18 грн., № ВС09110011 від 09.11.2021р. на суму 5 100,41 грн., № ВС11110010 від 11.11.2021р. на суму 628,41 грн., № ВС16110022 від 16.11.2021р. на суму 5 175,50 грн.,№ ВС12110009 від 12.11.2021р. на суму 1 398,60 грн., № ВС23110005 від 23.11.2021р. на суму 2 964,21 грн.,№ ВС30110004 від 30.11.2021р. на суму 3 413,50 грн., № ВС07120007 від 07.12.2021р. на суму 1 329,53 грн., № ВС01120024 від 01.12.2021р. на суму 760,70 грн., № ВС16120016 від 16.12.2021р. на суму 662,75 грн., № ВС17120010 від 17.12.2021р. на суму 3 324,64 грн., № ВС17120029 від 17.12.2021р. на суму 946,25 грн., № ВС23120003 від 23.12.2021р. на суму 391,00 грн., № ВС30120026 від 30.12.2021р. на суму 2 420,57 грн., № ВС11010010 від 11.01.2022р. на суму 3 492,58 грн., № ВС22120022 від 22.12.2021р. на суму 3 126,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Положеннями пункту 5.1 договору передбачено, що відповідач здійснює розрахунки за товар протягом тридцяти п`яти календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Втім, як стверджує позивач, відповідач, в порушення умов договору у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 68 269,51 грн.

Відповідно до пункту 7.1 договору, у разі несвоєчасної оплати вартості товару відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Пунктом 7.4 договору також визначено, що у випадку прострочки покупцем оплати вартості Товару більше, ніж на 60 календарних днів, вважається, що покупець необгрунтовано відмовився від оплати товару та зобов`язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

Таким чином, позивач визначив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7 612,25 грн. та штрафу у розмірі 20 481,18 грн. за отриманий, але не оплачений товар.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт поставки товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 68 269,51 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов`язання сталось не з його вини.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.1 договору, у разі несвоєчасної оплати вартості товару відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення 7 612,25 грн. пені (розмір якої розраховано окремо по кожній накладній) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи положення пункту 7.4 договору, з відповідача також підлягає до стягнення штраф у розмірі 20 481,18 грн.

Відтак, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності слідує, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення в зазначеному розмірі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №1493 від 18.07.2022р. на суму 2 481,00 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕХО Плюс» (місцезнаходження: Україна, 79054, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЛЮБІНСЬКА, будинок 89; ідентифікаційний код - 37122833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство «ВСЕСМАК» (місцезнаходження: Україна, 79015, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ УПА, будинок 73; ідентифікаційний код - 39789864) 68 269,51 грн. заборгованості, 20 481,18 грн. штрафу, 7 612,25 грн. пені та 2 481,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Король М.Р.