Рішення
від 27.02.2023 по справі 924/752/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2023 р. Справа № 924/752/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївський хлібопродукт", Дніпропетровська обл. Криворізький р-н смт. Софіївка

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля Голд", м. Хмельницький

про стягнення 2 692 513,05 грн., в тому числі 1 858 240,52 грн. основного боргу та 834 272,53 грн. пені

За участю представників сторін:

позивача - не приймав участі

відповідача - не приймав участі

В судовому засіданні 27.02.2023р. відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.10.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.11.2022р.

У підготовчому засіданні 08.11.2022р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі №924/752/22 на 30 днів та оголошення перерви у підготовчому засіданні до 23.11.2022р.

У зв`язку із тим, що 23.11.2022р. на призначений час засідання суду не відбулось, ухвалою від 28.11.2022р. підготовче засідання було призначено на 11:00 год. 07.12.2022р.

У зв`язку із тим, що 07.12.2022р. засідання суду не відбулось, ухвалою суду від 07.12.2022р. було повідомлено учасників справи про дату підготовчого засідання, яке відбудеться 12.01.2022р.

Ухвалою від 12.01.2023р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2023р.

Ухвалою суду від 26.01.2023р. було повідомлено представників сторін про призначення судового засідання на 23.02.2023р. з оголошенням перерви в судовому засіданні на 27.02.2023р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2692 513,05 грн. за договором поставки від 25.05.2022р. №5, в тому числі 1 858 240,52 грн. основного боргу та 834 272,53 грн. пені за прострочення оплати за товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання договору поставки між сторонами було підписано Специфікацію №1 від 25.05.2022р., відповідно до якої позивач зобов`язується передати у власність відповідача 207 тон соняшника на загальну суму 3 312 000,00 грн.

Вказує, що позивач виконав свої договірні зобов`язання по поставці соняшника на загальну суму 3178240, 52 грн., що підтверджується видатковими накладними №9 від 25.05.2022р. на суму 1026560,17 грн., №10 від 26.05.2022р. на суму 1 092 800,18 грн., №11 від 27.05.2022р. на суму 1 058 880,17 грн.

Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару на загальну суму 1 320 000,00 грн., що підтверджено актом звірки від 15.08.2022р., видатковими накладними, платіжними документами.

Позивач вказує, що на момент пред`явлення даного позову у відповідача наявний борг перед позивачем в розмірі 1 858 240,52 грн., який виник за отриманий та частково оплачений товар відповідно до видаткових накладних №9 від 25.05.2022р., №10 від 26.05.2022р. та №11 від 27.05.2022р.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в розмірі 834 272,53 грн., нарахування якої сторони обумовити в п.5.1 договору - неустойку в розмірі 0,5% від вартості простроченого зобов`язання (суми боргу чи вартості непоставленого товару або своєчасно не заміненого товару) за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

На підтвердження позивач надав розрахунок суми пені по кожній видатковій накладній на загальну суму 834 272,53 грн., а також орієнтований розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, на суму 60387,70 грн., який складається із витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн. та 40387,70 грн. витрат на оплату судового збору.

Просить задовольнити позовні вимоги в сумі 2 692 513,05 грн. заборгованості, в тому числі 1 858 240,52 грн. основного боргу та 834 272,53 грн. пені за прострочення оплати за товар.

Відповідач у направленому суду письмовому відзиві від 14.11.2022р. вважає заявлені до стягнення суми боргу та пені необґрунтованими та передчасними, оскільки позивач не підтвердив якість поставленого товару, на вимогу відповідача відмовлявся надати сертифікати походження на товар.

Відповідач вважає безпідставним вимоги позивача про стягнення пені по видаткових накладних, оскільки всупереч норм Податкового кодексу позивач не зареєстрував податкові накладні, чим позбавив покупця права на податковий кредит на суму 390 310,24 грн., спричинивши покупцю збитки. Відтак, прострочення оплати відбулось не з вини покупця, а є наслідком недобросовісних дій продавця.

Відтак, відповідач просить відмовити в позові.

Представники сторін в судовому засіданні 27.02.2023р. участі не приймали.

Представник позивача направив суду письмову заяву від 23.02.2023р. про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

25.05.2022р. між ТОВ „Софіївський хлібопродукт" (постачальник) та ТОВ „Поділля Голд" (покупець) укладено договір поставки №5, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар (зерно зернових та/або технічних культур), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2. договору сторони погодили, що найменування товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно п. 1.3, 1.4 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару сторони розуміють товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення цього договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір. Постачальник гарантує, що товар, який є предметом цього договору, належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом будь-якої застави (в тому числі податкової) або іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами чи державою, а також не обтяжений будь-яким іншим чином, передбаченим чанним законодавством України.

Згідно п.2.3, 2.4 договору передбачено, що покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів в розмірі 100% загальної вартості товару після отримання оригіналу видаткової накладної, але не раніше фактичної поставки товару. Датою оплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.

Строки поставки товару визначаються у додатках (специфікаціях) до цього договору. Якщо поставка відбувається з умовою попередньої оплати за товар та сторонами не визначено строк поставки товару, то в такому випадку сторони погоджують, що строк поставки товару становить 5 (п`ять) робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за товар. (п. 3.2 договору).

Згідно п. 4.2 - 4.4 договору сторони передбачили, що під час приймання товару по якості та кількості та/або у випадку поставки товару неналежної якості або невідповідної кількості, сторони будуть діяти у відповідності з вимогами чинного законодавства України. У разі невідповідності якісних показників поставленого товару вимогам п.1 Специфікації до даного договору, покупець має право вимагати від Постачальника за своїм вибором: заміни товару - в цьому випадку постачальник зобов`язується замінити товар товаром належної якості протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення покупця про невідповідність якості товару умовам договору. При цьому всі витрати, пов`язані з заміною товару, в тому числі і транспортні, покладаються на постачальника; пропорційного зменшення ціни товару; поставки більшої кількості товару по зменшеній ціні; відмовитеся від прийняття товару та його оплати, а також вимагати компенсувати покупцеві всі документально підтверджені витрати, понесені у зв`язку з прийняттям покупцем товару неналежної якості, в тому числі транспортні. Товар здається постачальником і приймається покупцем по кількості та якості, згідно видаткової накладної. Сторони погодили, що остаточна кількість товару визначається вагою покупця.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов`язань винна сторона сплачує на користь іншої сторони неустойку в розмірі 0,5% від вартості простроченого зобов`язання (суми боргу чи вартості непоставленого товару або своєчасно не заміненого товару) за кожен день прострочення виконання цього зобов`язання.

У випадку відмови Покупця від поставленого Товару неналежної якості в порядку згідно цього Договору, Постачальник зобов`язаний повернути отриману попередню оплату протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту пред`явлення вимоги. Постачальник має право за умови наявності заборгованості покупця за раніше поставлену партію товару, призупинити поставку товару до моменту здійснення розрахунку покупцем за відповідний товар.

Згідно п. 7.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін, та діє до 31 грудня 2022р., але в будь-якому випадку моменту виконання сторонами усіх своїх обов`язків за договором.

На виконання вимог п. 1.2 договору, 25.05.2022р. було підписано Специфікацію №1, відповідно до якої постачальник зобов`язується передати у власність покупця 207 т. соняшника (похибка +/- 10%) на загальну суму 3 312 000,00 грн.

На виконання умов договору та специфікації, постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 3 178 240, 52 грн., що підтверджується видатковими накладними №9 від 25.05.2022р. на суму 1 026 560,17 грн., №10 від 26.05.2022р. на суму 1 092 800,18 грн., №11 від 27.05.2022р. на суму 1058 880,17 грн., які підписані представниками обох сторін, скріплені печатками, а також товарно-транспортними накладними про відвантаження насіння соняшника №32 від 25.05.2022р., №54 від 25.05.2022р., №55 від 26.05.2022р., №56 від 26.05.2022р., №57 від 26.05.2022р., №58 від 27.05.2022р., №59 від 27.05.2022р., №60 від 27.05.2022р.

Відповідач провів оплату за товар на загальну суму 1 320 000,00 грн. (24.06.2022р. - 400 000,00 грн., 02.08.2022р. - 300 000,00 грн., 23.08.2022р. - 350 000,00 грн. та 24.08.2022р. - 270 000,00 грн.), що підтверджується випискою із банківського рахунку за період 01.05.2022р. - 09.09.2022р.), актом звірки взаємних рахунків станом на 15.08.2022р. Залишок боргу становить 1 858 240,52 грн.

Оскільки борг в добровільному порядку відповідачем не сплачено, позивач звернувся із позовом про стягнення із відповідача 1 858 240,52 грн. основного боргу та неустойку (пеню) в сумі 834 272,53 грн. відповідно до поданих розрахунків по кожній накладній в розмірі 0,5% від вартості простроченого зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Абзац 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносинам, що виникли між сторонами в процесі укладення і виконання договору поставки №5 від 25.05.2022р. та Специфікації №1 до нього, притаманні ознаки, що виникають з договорів поставки (купівлі-продажу). Так, відповідно до п. 1.1. сторонами обумовлено, що продавець зобов`язується поставити покупцю товар в строки, передбачені в цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що порядок розрахунків між сторонами було узгоджено в п. 2.3 договору (товар, що поставляється за цим договором, підлягає оплаті протягом 30-ти банківських днів в розмірі 100% загальної вартості товару після отримання оригіналу видаткової накладної, але не раніше фактичної поставки товару). Датою поставки товару вважається дата передачі товару у власність покупця (п.3.4 договору).

Зважаючи на підписання сторонами видаткових накладних, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача оплатити товар у визначені в договорі строки настало після його прийняття, тобто до 06.07.2022р. - строк оплати за видатковою накладною №9 від 25.05.2022р., до 07.07.2022р. - за видатковою накладною №10 від 26.05.2022р., до 08.07.22022р. - за видатковою накладною №11 від 27.05.2022р.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Заперечення відповідача про те, що строк виконання зобов`язання із оплати товару не настав, оскільки позивач в порушення вимог податкового законодавства не зареєстрував податкові накладні та не надав сертифікати відповідності на товар, судом не беруться до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, на виконання п.3.3 договору постачальник передав покупцю рахунок-фактуру на товар та підписану видаткову накладну, що не заперечується покупцем, а також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження невідповідності товару по кількості та якості згідно вимог п.4.1-4.5 договору, такі претензії покупцем неп були пред`явлені.

Як слідує із позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення по кожній накладній (№9 від 25.05.2022р. - 118 874,40 грн пені за період прострочення з 06.07.2022р. по 22.08.2022р., №10 від 26.05.2022р. - 350 084,47 грн. за період прострочення з 07.07.2022р. по 14.09.2022р., №11 від 27.05.2022р. - 365 313,66 грн. пені за період прострочення з 08.07.2022р. по 14.09.2022р.), всього на загальну суму 834 272,53 грн. Подано відповідні розрахунки.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписами статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При обрахуванні пені судом було взято до уваги розрахунок та письмову позицію позивача, згідно яких нарахування пені здійснювалося лише на суми основного платежу згідно кожної видаткової накладної, та обмежується подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, правильним є обрахування пені:

- по видатковій накладній №9 від 25.05.2022р. за період прострочення 06.07.2022р. - 01.08.2022р. (27 днів) із суми боргу 626 560,17 грн. пеня становить 23 174,15 грн.; за період прострочення з 02.08.2022р. - 22.08.2022р. (21 день) із суми боргу 326 560,17 грн. пеня становить 9 394,20 грн.

- по видатковій накладній №10 від 26.05.2022р. за період прострочення 07.07.2022р. - 22.08.2022р. (47 днів) із суми боргу 1 092 800,18 грн. пеня становить 70 358,37 грн.; за період прострочення 24.08.2022р. - 14.09.2022р. (22 дні) із суми боргу 799 360,35 грн. пеня становить 24 090,32 грн.

- по видатковій накладні №11 від 27.05.2022р. за період прострочення 08.07.2022р. - 14.09.2022р. (69 днів) із суми боргу 1 058 880,17 грн. пеня становить 100 085,93 грн.

Всього розмір пені становить 227 102,97 грн., решта 607 169,56 грн. пені нарахована безпідставно.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 1 858 240,52 грн. основного боргу та 227 102,97 грн. пені, в решті позовних вимог про стягнення 607 169,56 грн. пені суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем подано орієнтований розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, на суму 60387,70 грн., який складається із витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн. та 40387,70 грн. витрат на оплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому, за ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. А згідно п. 1 ч. 3 даної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено вище, у позовній заяві позивач вказав, що окрім сплаченого судового збору, він також очікує понести витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тобто діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищенаведене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд вважає правомірним та справедливим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївський хлібопродукт", Дніпропетровська обл. Криворізький р-н смт. Софіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Голд", м. Хмельницький про стягнення 2 692 513,05 грн., в тому числі 1 858 240,52 грн. основного боргу та 834 272,53 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля Голд", 29000, м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, буд. 26 (код ЄДРПОУ 42953674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софіївський хлібопродукт", 53100, Дніпропетровська обл. Криворізький район смт. Софіївка, вул. Тракторна, буд.10 (код ЄДРПОУ 40024320) 1 858 240,52 грн. (один мільйон вісімсот п`ятдесят вісім тисяч двісті сорок гривень 52 коп.) основного боргу, 227 102,97 грн. (двісті двадцять сім тисяч сто дві гривні 97 коп.) пені, 31 280,15 грн. (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят гривень 15 коп.) витрат по оплаті судового збору, 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 09.03.2023р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

2- позивачу ТОВ "Софіївський хлібокомбінат", 53100, Дніпропетровська обл. Криворізький р-н

смт. Софіївка, вул. Меліоративна, 17 - рекоменд. із повідомлен.

- представнику позивача - Касьяну М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1

3-відповідачу ТОВ "Поділля Голд", 29000, м. Хмельницький, вул. Гарнізонна,26 - рекоменд. з повідомл.

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення27.02.2023
Оприлюднено13.03.2023
Номер документу109465872
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Укладення договорів (правочинів) купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —924/752/22

Рішення від 27.02.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

Ухвала від 23.02.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

Ухвала від 26.01.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

Ухвала від 12.01.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

Ухвала від 07.12.2022

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

Ухвала від 02.12.2022

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

Ухвала від 28.11.2022

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

Ухвала від 08.11.2022

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

Ухвала від 10.10.2022

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заярнюк І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні