Рішення

від 01.03.2023 по справі 926/4647/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року Справа № 926/4647/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахус Клас"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Сорохана Петра Пантеловича

про стягнення заборгованості по орендній платі та комунальних платежах в сумі 1 789 337,47 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Паращук Д.В.

Представники сторін:

Від позивача - адвокат Костащук А.С.

Від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахус Клас" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Сорохана Петра Пантеловича про стягнення заборгованості по орендній платі та комунальних платежах в сумі 1 789 337,47 грн.

Позов обґрунтований тим, що 01 червня 2021 року між ТОВ "Бахус Клас" та ФОП Сорохан Петром Пантеловичем укладено Договір оренди виробничого комплексу, згідно пункту 1.1. якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди Виробничий комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Рахів, вул. Київська, 219.

Далі позивач стверджує, що відповідачем не дотримано умов Договору оренди виробничого комплексу, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по орендній платі та комунальних платежах на загальну суму 1 711 912,82 грн. та нарахованого 77 424,65 грн. пені.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2022 року, судову справу № 926/4647/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13 грудня 2022 року.

Ухвалою суду від 13 грудня 2022 року підготовче судове засідання у справі № 926/4647/22 відкладено на 11 січня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 січня 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 926/4647/22 та призначено справу до розгляду по суті на 24 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 24 січня 2023 року призначено судове засідання на 02 лютого 2023 року.

Ухвалою Господдарського суду Чернівецької області від 02 лютого 2023 року, в судовому засіданні 02 лютого 2023 року оголошено перерву до 16 лютого 2023 року.

Ухвалою суду від 13 лютого 2023 року судове засідання у справі № 926/4647/22 призначено на 01 березня 2023 року.

Адвокат позивача в судовому засіданні 01 березня 2023 року просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 01 березня 2023 року не забезпечив, відзив на позов не надав, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, шляхом неодноразового надсилання ухвал суду на юридичну адресу відповідача.

Так, в матеріалах справи наявні конверти з ухвалами суду та довідками поштової служби про причини повернення, а саме: "адресат відмовився".

Згідно статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вищевказані ухвали Господарського суду Чернівецької області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 липня 2020 року у справі № 904/2584/19.

Крім того, суд зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 01 березня 2023 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, 01 червня 2021 року між ТОВ "Бахус Клас" (Орендодавець) та ФОП Сорохан Петром Пантеловичем (Орендар) було укладено Договір оренди виробничого комплексу.

Частиною 1 статті 759 ЦК України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно пунктів 1.1, 1.2, Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди Виробничий Комплекс (надалі - Комплекс), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Рахів, вул. Київ, вул. Київська, 219 та складається з приміщення та обладнання (перелік якого наведено в Додатку 1 до цього Договору). Комплекс передається в оренду для ведення підприємницької діяльності.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.2., Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі. Строк оренди Комплексу по цьому Договору становиться 35 місяців та починає свій перебіг з дати підписання акту приймання-передачі майна по Договору (додаток № 1). Договір автоматично продовжується на наступні 35 місяців на попередніх умовах Договору, якщо жодна із Сторін, не пізніше, ніж за 20-ть (двадцять) календарних днів, до закінчення строку його дії, не заявить про небажання продовжити дію Договору.

Пунктом 2.1. Договору унормовано, що право користування Комплексом переходить Орендарю після підписання Сторонами Акту приймання- передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору.

31 травня 2021 року Сторонам складено, підписано та скріплено печатками акт прийому передачі та акт прийому передачі товарів на складі № 6, відповідно до яких Відповідач прийняв в оренду Комплекс та майно.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, за згодою Сторін Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендна плату в такому розмірі:

- в перший місяць оренди орендна плата не сплачується;

- за другий місяць оренди орендна плата становить 10 000,00 грн.;

- за третій місяць оренди орендна плата становить 25 000,00 грн.;

- в подальшому за кожен наступний місяць оренди орендна плата становить 100 000 грн.

- Комунальні платежі та орендну плату за землю Орендар оплачує в порядку, передбаченому у п. 5.2 Договору.

Згідно пунктів 3.2., 3.3. Договору, Орендна плата сплачується Орендарем у безготівковому порядку та національній валюті України на поточний рахунок Орендодавця протягом 5-ти днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку. Зобов`язання Орендаря по орендній платі виникають з дати фактичної передачі приміщення та підписання Сторонами акту прийому-передачі.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору, кількість спожитих ресурсів визначається шляхом зняття показників пристроїв обліку (лічильників) встановлених в Комплексі. У випадку, коли такі пристрої відсутні, розміри ресурсів визначаються згідно діючих норм і пропорційно площі, що знаходиться в оренді. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі, на підставі наданих рахунків - фактур, протягом 5-ти банківських днів компенсувати вартість спожитих комунальних послуг (електро-, тепло-, водопостачання в Комплексі), та орендну плату за землю.

Актами про надання послуг пов`язаних з перетіканням реактивної електроенергії за квітень 2022 року засвідчено нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії.

В попередженні про припинення електроживлення № 201553/676/22 від 14 червня 2022 року складеним ТОВ "Закарпаттяенергозбут" зазначено, що за листопад 2021 року спожито електроенергію вартістю 150 900,98 грн, за грудень 2021 року спожито електроенергію вартістю 188 079,79 грн, за січень 2022 року спожито електроенергію вартістю 32,38 грн, за лютий 2022 року спожито електроенергію вартістю 5,27 грн, за березень 2022 року спожито електроенергію вартістю 108 383,80 грн, за квітень 2022 року спожито електроенергію вартістю 105 696,60 грн, за травень 2022 року спожито електроенергію вартістю 154 814,00 грн, за червень 2022 року спожито електроенергію вартістю 18 965,96 грн, за грудень 2021 року спожито електроенергію вартістю 188 079,79 грн, за червень 2022 року спожито електроенергію вартістю 37 931,92 грн

Крім цього, Актом № 201553/11/1 прийняття-передавання товарної продукції зазначено, що за листопад 2021 року спожито електроенергію вартістю 188 694,65 грн.

Актом № 201553/12/1 прийняття-передавання товарної продукції визначено, що за грудень 2021 року спожито електроенергію вартістю 188 079,79 грн.

Актом № 201553/1/1 прийняття-передавання товарної продукції зазначено, що за січень 2022 року спожито електроенергію вартістю 32,38 грн.

Актом № 201553/2/1 прийняття-передавання товарної продукції визначено, що за лютий 2022 року спожито електроенергію вартістю 5,27 грн.

Актом № 201553/3/1 прийняття-передавання товарної продукції зазначено, що за березень 2022 року спожито електроенергію вартістю 108 383,80 грн.

Актом № 201553/4/1 прийняття-передавання товарної продукції визначено, що за квітень 2022 року спожито електроенергію вартістю 105 696,60 грн.

Актом № 201553/5/1 прийняття-передавання товарної продукції зазначено, що за травень 2022 року спожито електроенергію вартістю 154 814,00 грн.

Актом № 201553/6/1 прийняття-передавання товарної продукції визначено, що за червень 2022 року спожито електроенергію вартістю 69 584,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 червня 2022 року по справі № 910/7347/22 затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ "Закарпаттяенергозбут" та ТОВ "Бахуклас", відповідно до якої останній погоджується добровільно сплатити "Закарпаттяенергозбут" по частинах 441 631,50 грн., а ТОВ "Закарпаттяенергозбут" відмовляється від стягнення зі споживач залишки суми в розмірі 500 660,40 грн.

Платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи підтверджується погашення позивачем заборгованості пере енергопостачальником за використану електроенергію, а саме:

Платіжним дорученням № 1 від 15 вересня 2022 року сплачено 350 000,00 грн.

Платіжним дорученням № 4 від 20 вересня 2022 року сплачено 14 424,60 грн

Платіжним дорученням № 5 від 20 вересня 2022 року сплачено 10 841,02 грн

Платіжним дорученням № 6 від 20 вересня 2022 року сплачено 8 036,00 грн.

Платіжним дорученням № 7 від 20 вересня 2022 року сплачено 5 205,00 грн

Платіжним дорученням № 8 від 20 вересня 2022 року сплачено 10 000,00 грн

Платіжним дорученням № 2 від 19 жовтня 2022 року сплачено 7 000,00 грн

Платіжним дорученням № 3 від 21 жовтня 2022 року сплачено 8 000,00 грн

Платіжним дорученням № 7 від 14 листопада 2022 року сплачено 4 931,59 грн

Платіжним дорученням № 8 від 17 листопада 2022 року сплачено 71 249,52 грн.

Платіжним дорученням № 17 від 21 грудня 2022 року сплачено 71 249,52 грн.

Платіжним дорученням № 25 від 23 січня 2023 року сплачено 71 249,52 грн.

Відповідно до рахунків на оплату, що містяться в матеріалах справи, позивачем регулярно виставлялись рахунку відповідачу для сплати оренди за землю, майновий виробничий комплекс та оплати за електроенергію. Проте, як зазначається позивачем, з жовтня 2021 року свої зобов`язання Відповідач належним чином не виконував.

Згідно пункту 6.3. Договору, спори між Сторонами з приводу невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, його тлумаченням, дією або припиненням вирішуються шляхом переговорів. Якщо Сторонам не вдається вирішити спори шляхом переговорів, спір передається на розгляд до суду належної юрисдикції.

Позивач неодноразово направляв Відповідачу з моменту виникнення заборгованості листи-претензії дотримуючись умов визначених в пункті 6.3. Договору та загальних принципів ділового етикету.

Означене підтверджується листами-попередження листами-попередженнями № 10 від 15 листопада 2021 року, № 11 від 23 грудня 2021 року та № 3 від 29 червня 2022 року (останній з відміткою відповідача про отримання листа).

24 червня 2022 у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором між Сторонами укладено угоду про дострокове розірвання Договору оренди Виробничого Комплексу від 01 червня 2021 року, в якій за взаємною згодою Сторони вирішили розірвати Договір оренди Виробничого Комплексу з 29 червня 2022 року. Сторони засвідчують, що орендар відповідно до умов Договору зобов`язаний сплатити орендну плату за фактично використаний час користування Комплексом та обладнанням, а також сплатити за фактично спожиті комунальні послуги.

24 червня 2022 року Актом приймання-передачі (повернення з оренди) Виробничого Комплексу та Обладнання, повернуто Орендодавцю Виробничий Комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Рахів, вул. Київська, 219, а також Обладнання.

Проте, Відповідачем невиконано зобов`язання по сплаті орендної плати на суму 900 000 грн., по сплаті оренди землі в сумі 104 000 грн, по сплаті за використану електроенергію в сумі 707 912,82 грн., що змусило Позивача звернутись в Господарський суд Чернівецької області для вирішення спору.

Відповідно до пункту 4.1., 4.1.2. Договору, орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсувати витрати за комунальні послуги згідно Договору, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі; забезпечувати збереження орендованого Комплексу, запобігаючи його пошкодженню або псуванню; дотримуватись правил пожежної безпеки, експлуатації електротехнічного обладнання та електромереж, експлуатації систем опалення та сантехнічного обладнання.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 610 ЦК України, несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання.

Відповідно до статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно частини 3 статті 285 Господарського кодексу України, одним із основних обов`язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення орендної плати за майновий комплекс в сумі 900 000,00 грн., орендної плати за землю в сумі 104 000,00 грн. та комунальних платежів на суму 707 912,82 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені, суд вказує наступне.

У відповідності до пунктів 3, 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України та статті 230 Господарського кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно змісту статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пункту 6.1. Договору, за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором винна Сторона відшкодовує іншій Стороні спричинений збиток.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Так, пунктом 6.2. Договору визначено, що за несвоєчасно сплачений або сплачений не в повному обсязі платіж за користування Комплексом або платіж за комунальні послуги з Орендаря стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені в розмірі 77 424,65 грн. відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України, відтак є правомірними та обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов позов задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною 1, 2 статті 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 4 вказаної статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сорохан Петро Пантелевич ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахус Клас" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, код ЄДРПОУ 37355658) заборгованість в розмірі 1 789 337,47 грн. (що включає: заборгованість по орендній платі за період жовтень 2021 року по червень 2022 року в сумі 900 000 грн., заборгованість по оренді землі з червня 2021 року по червень 2022 року в сумі 104 000 грн., заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 707 912,82 грн., штрафні санкції (пеня) в сумі 77 424,65 грн.) та 26 840,07 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано - 10 березня 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк