Рішення

від 10.03.2023 по справі 120/10981/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 березня 2023 р. Справа № 120/10981/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Вапняк" про зупинення видаткових операцій на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Вапняк" (далі - ТОВ "Подільський Вапняк", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 8400 грн. У зв`язку з несплатою податкового боргу, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "Подільський Вапняк". Однак відповідач відмовився від опису майна у податкову заставу, про що податковим керуючим був складений відповідний акт відмови. З урахуванням зазначеного позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Копія зазначеної ухвали направлялася відповідачу на адресу за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за адресою місцезнаходження (поштовою адресою) вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про відкриття провадження у справі та про встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області та є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до довідки про суму податкового боргу у відповідача наявний податковий борг з земельного податку в сумі 84000 грн.

З метою погашення грошового зобов`язання в адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 10.08.2020 №43078-56 на суму 42000 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.

У зв`язку з несплатою податкового боргу контролюючим органом 07.11.2022 прийнято рішення за №69/02-32-13-10-22 про опис майна товариства в податкову заставу.

Позивачем надіслано відповідачеві повідомлення-лист від 07.11.2022 №23435/6/02-32-13-10-19 щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати перелік ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу, а також копії фінансової звітності. Такий лист направлявся за податковою адресою платника, однак не вручений останньому з незалежних від позивача причин.

08.12.2022 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №19, яким підтверджено факт відмови відповідача у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надання документів, що необхідні для такого опису.

З огляду на викладене ГУ ДПС У Вінницькій області звертається до суду з цим адміністративним позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Особливості погашення податкового боргу врегульовано главою 9 розділу ІІ ПК України.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 89.2 цієї з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).

Водночас, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Системний аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку про те, що у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України (не допускає до опису майна у податку заставу, не подає документів, необхідних для такого опису), контролюючий орган наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як уже зазначалося, контролюючим органом 07.11.2022 прийнято рішення №69/02-32-13-10-22 про опис майна ТОВ "Подільський Вапняк" в податкову заставу.

В подальшому, на виконання повноважень ст. 20 ПК України, ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу відповідача було направлено повідомлення щодо виділення майна у податкову заставу №23435/6/02-32-13-10-19 від 07.11.2022, в якому відповідач просив надати баланс, перелік основних засобів та перелік ліквідного майна для складання акту опису майна в податкову заставу на суму податкового боргу.

Однак, у зв`язку з ненаданням платником податків витребуваних документів 08.12.2022 податковим керуючим складено акт відмови ТОВ "Подільський Вапняк" від опису майна в податкову заставу № 19.

Таким чином, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт неподання платником податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу, що є перешкодою у виконанні податковим керуючим повноважень, визначених ПК України.

Оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, то контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, такого платника податків, що знаходяться в банку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно із ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки таких витрат судом не встановлено, то судові витрати з відповідача на стягуються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Вапняк" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський вапняк" (21001, м. Вінниця, вул. Кармелюка, 9, кв. 4, код ЄДРПОУ 43325817)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович