Рішення

від 10.03.2023 по справі 160/721/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року Справа № 160/721/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Главмет" до Відповідача-1: Державної податкової служби України, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень від 09.11.2022р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2023р. (згідно відомостей Нова Пошта) Приватне підприємство "Главмет" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Державної податкової служби України, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та просить:

1) визнати протиправними та скасувати:

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591384/30498571 від 09.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.10.2022р., яка складена позивачем;

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591383/30498571 від 09.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.10.2022р., яка складена позивачем;

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591385/30498571 від 09.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 10.10.2022р., яка складена позивачем;

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591386/30498571 від 09.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 10.10.2022р., яка складена позивачем;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкову накладну №1 від 10.10.2022р., складену позивачем;

- податкову накладну №2 від 10.10.2022р., складену позивачем;

- податкову накладну №3 від 10.10.2022р., складену позивачем;

- податкову накладну №4 від 10.10.2022р., складену позивачем;

3) стягнути в рівних частинах з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати: оплату судового збору та оплату за професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що по взаємовідносинах із ТОВ "МТК ПЛЮС" позивачем було складено та направлено для реєстрації у ЄРПН податкові накладні №1, №2, №3 та №4 від 10.10.2022р. Зазначені податкові накладні були прийняті контролюючим органом, однак, їх реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7217, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Позивачем були надіслані контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по зупиненим податковим накладним, проте, контролюючим органом були прийняті оскаржувані рішення №7591384/30498571, №7591383/30498571, №7591385/30498571, №7591386/30498571 від 09.11.2022р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; Додаткова інформація: Не надано Додаток 1, Додаток 2 до договору оренди обладнання, а саме: перелік обладнання, акт прийому-передачі обладнання в оренду з ФОП ОСОБА_1 , та інше. Позивач вважає такі рішення контролюючого органу протиправними, необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не зазначено розрахованого показника за критерієм ризиковості операцій згідно п.1 Критерії ризиковості, а також і не зазначено, які саме документи слід надати ПП «Главмет» та чого мають стосуватися пояснення, щоб стала можливою реєстрація відповідної податкової накладної, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам, визначеним пунктом 11 Порядку №1165; підприємством були надані контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копії первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по зупиненим податковим накладним; відповідач-2 розглянув пояснення з доданими документами без належного їх дослідження, оскільки підставою для виписування податкових накладних було отримання грошових коштів - передплати за товар, то ж документи, які б свідчили про підстави виникнення факту отримання передплати (договір, рахунок) та факт отримання грошових коштів (платіжні доручення) були надані у повному обсязі, що відповідає приписам Пункту 4, Порядку №520; документи, які подавав позивач стосовно підтвердження факту поставки та походження товару (в т.ч. додатки до договору оренди обладнання), не є основними в даному випадку, а тому позивач вважає, що документів, доданих до Повідомлень було достатньо для прийняття позитивного рішення комісією відповідача-2 стосовно реєстрації податкових накладних. Також, позивач вказує на те, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., які, у разі задоволення позову, позивач просить стягнути з відповідачів. Додатково, у відповіді на відзив від 17.02.2023р. позивач зазначає, що зобов`язання відповідача-1 вчинити дії по реєстрації податкових накладних №1, №2, №3, №4 від 10.10.2022р. в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження податкового органу, оскільки відповідачем-2 вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, тобто вже було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд, а суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем-2 оскаржуваних рішень згідно з приписами Кодексу адміністративного судочинства України має право покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача (а.с.156-157 том 2).

Ухвалою суду від 25.01.2023р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано Відповідачів-1, 2 надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.120 том 2).

16.02.2023р. засобами поштового зв`язку, на виконання вищенаведених вимог ухвали суду, від відповідача-1 (ДПС України) на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову позивача повністю посилаючись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі, зокрема, і не надання податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520, при цьому, вказаною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п.1.4 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН; реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу - ДПС України, тому ухвалюючи рішення про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що така податкова накладна відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку №1246, проте, така перевірка може здійснюватися автоматично тільки податковим органом і судом не може бути проведена, отже, вважає, що при розгляді адміністративних справ щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень адміністративний суд не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями та позовні вимоги щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є передчасними без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня про що, на думку представника відповідача-1, зазначено і у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у відзиві (а.с.147-151 том 2).

16.02.2023р. засобами поштового зв`язку, на виконання вищенаведених вимог ухвали суду, від відповідача-2 (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви повністю посилаючись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі, зокрема, і не надання податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520, при цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати необхідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами, в той же час, податковий орган не зобов`язаний вказувати у квитанції перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 зареєструвати податкові накладні представник відповідача-2 вказує на те, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетентністю уповноваженого органу (органу ДПС України), в які не може втручатися адміністративний суд, оскільки до повноважень суду не віднесено перевірка фактів того, що податкова накладна, яка була подана для реєстрації відповідає всім критеріям згідно до п.12 Порядку №1246 і її можливо зареєструвати в ЄРПН та посилається на численну судову практику Верховного Суду, яка наведена у відзиві щодо дискреційних повноважень контролюючого органу - ДПС України з питання реєстрації податкових накладних у ЄРПН (а.с.127-135 том 2).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 10.03.2023р., у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Приватне підприємство "Главмет" з 10.08.1999р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 16-Б, офіс 103, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності підприємства є 24.34 Холодне волочіння дроту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.15-19 том 1).

10.10.2022р. ТОВ «МТК ПЛЮС» були проведені часткові оплати позивачеві за поставку товару (дріт) по договору поставки №1808 від 18.08.2022р. згідно рахунків №39 від 10.10.2022р., №35 від 14.09.2022р., №34 від 13.09.2022р., платіжних доручень №168, №169, №171 та №172 від 10.10.2022р., накладних та товарно-транспортних накладних що підтверджується копіями відповідних документів, наявними у справі (а.с.145-159 том 1).

Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, за наведеними господарськими операціями позивачем були оформлені податкові накладні №1, №2, №3 та №4 від 10.10.2022р., що підтверджується змістом їх копій (а.с.23,53,87,118 том 1; а.с.143-145 том 2).

Вказані вище податкові накладні були надіслані позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копій Квитанцій від 26.10.2022р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7217, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с.24,54,88,119 том 1).

З метою проведення реєстрації вищевказаних податкових накладних, позивачем були надіслані контролюючому органу повідомлення №1, №5, №7, №6 від 07.11.2022р. з відповідними поясненнями та документами, що підтверджується їх копіями та копіями квитанцій №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.25-51,55-85,89-116, 120-143 том 1; а.с.140-142 том 2).

Відповідачем-2 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) були прийняті рішення №7591384/30498571, №7591383/30498571, №7591385/30498571, №7591386/30498571 від 09.11.2022р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; Додаткова інформація: Не надано Додаток 1, Додаток 2 до договору оренди обладнання, а саме: перелік обладнання, акт прийому-передачі обладнання в оренду з ФОП ОСОБА_1 , та інше, що підтверджується копіями відповідних рішень (а.с.52,86,117,144 том 1; а.с.137-139 том 2).

В подальшому, позивачем вживалися заходи щодо адміністративного оскарження оспорюваних рішень, проте, рішеннями Комісії з питань розгляду скарг, скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення без змін (а.с.201-235 том 1; а.с.1-100 том 2).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з оспорюваними рішеннями комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591384/30498571, №7591383/30498571, №7591385/30498571, №7591386/30498571 від 09.11.2022р. про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправними і скасувати наведені вище рішення, а також і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні №1, №2, №3 та №4 від 10.10.2022р., складені позивачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

За приписами п.74.3 ст.74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок зупинення реєстрації ПН/РК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", а також Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Разом з тим, як свідчить зміст копій Квитанцій від 26.10.2022р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7217, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству, вказані Квитанції не містять зазначення конкретного виду критерію, який встановлений підпунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (а.с.24,54,88,119 том 1).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зупинення контролюючим органом реєстрації вищезазначених спірних податкових накладних у ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію вказаних податкових накладних, контролюючий орган не зазначив обов`язкових конкретних відомостей, визначених п.10-11 Порядку №1165.

Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.п. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, і передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.п. 10 п. 201.1 ст. 201).

Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Наказу Мінфіну №520 визначено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Так, позивачем у спосіб, визначений п.5 Порядку №1165 були надіслані повідомлення №1, №5, №7, №6 від 07.11.2022р. з відповідними поясненнями та документами, що підтверджується їх копіями та копіями квитанцій №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.25-51,55-85,89-116, 120-143 том 1; а.с.140-142 том 2).

Разом з тим, комісією регіонального рівня, були прийняті рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних №7591384/30498571, №7591383/30498571, №7591385/30498571, №7591386/30498571 від 09.11.2022р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; Додаткова інформація: Не надано Додаток 1, Додаток 2 до договору оренди обладнання, а саме: перелік обладнання, акт прийому-передачі обладнання в оренду з ФОП ОСОБА_1 , та інше, що підтверджується копіями відповідних рішень (а.с.52,86,117,144 том 1; а.с.137-139 том 2).

Вивчивши зміст вказаних оспорюваних рішень, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і копії документів наданих позивачем на підтвердження реальності виконання господарських операцій, оформлених позивачем за спірними податковими накладними, проаналізувавши і зміст Порядку №1165, який був підставою для прийняття вказаних вище рішень, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення не відповідають вимогам вказаного Порядку №1165, є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Наказу Мінфіну №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що на момент прийняття оспорюваних рішень було встановлено, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішенні повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, зокрема, які саме копії документів, надані платником податків, складені з порушенням законодавства, а які копії документів не надані, а також і зазначити з яких причин не прийняті подані документи платником податку разом з повідомленням.

Разом з тим, зі змісту оспорюваних рішень вбачається, що вказані оспорювані рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки вони не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваних рішень про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкові накладні у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів на підтвердження реальності господарських операцій за вказаними податковими накладними, а також наведені рішення і не містять доводів та обґрунтувань відносно того, з яких підстав подані позивачем пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних не були враховані контролюючим органом.

Окрім того, задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень, суд також виходить із того, що оспорювані рішення є актами індивідуальної дії, які породжують у позивача обов`язкові до виконання вимоги суб`єкта владних повноважень.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, як свідчить зміст оспорюваних рішень, вказані рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідають критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, Відповідачем-2 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) не надано суду жодних доказів правомірності прийняття оспорюваних рішень з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем та аналізу наведених норм податкового законодавства.

Є безпідставними та необґрунтованими, тому відхиляються судом, аргументи відповідача-2 щодо неможливості зобов`язання відповідача-1 зареєструвати у ЄРПН податкові накладні, оскільки такі повноваження відповідача-1 є дискреційними, в які суд не може втручатися та підміняти їх, з огляду на те, що, по перше, відповідачем-2 не надано повноважень захисту та представлення інтересів відповідача-1, так як у даному спорі, позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії не заявлені до відповідача-2; по друге, суд наділений повноваженнями обрати той спосіб захисту порушеного права, який є найбільш ефективним та таким, щоб виключав би можливість звернення сторони у подальшому з позовом до суду, а також у разі встановлення судом фактів безпідставності відмови у проведенні реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що, у даному випадку, встановлено судом, а відповідно, належним та ефективним захистом порушеного права є зобов`язання суб`єкта владних повноважень не розглянути питання повторно, а зобов`язання суб`єкта владних повноважень зареєструвати таку податкову накладну у ЄРПН, що відповідає приписам ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також на свої дискреційні повноваження в частині наявності у останнього свободи розсуду при прийнятті відповідних рішень посилається і представник відповідача-1 у відзиві, які судом відхиляються із уже вищенаведених обґрунтувань та з урахуванням того, що суд наділений повноваженнями при перевірці правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень таких рішень за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права у відповідності до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких є зобов`язання усунути виявлені судом порушення при перевірці правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень оспорюваних рішень шляхом зобов`язання останнього зареєструвати (зобов`язати вчинити певні дії) податкову накладну в ЄРПН.

З огляду на викладене та враховуючи, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлена протиправність дій відповідача-2 при прийнятті оспорюваних рішень, які перевірені судом у спосіб, встановлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому порядку, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, у відповідача-1 уже відсутня свобода розсуду при прийнятті відповідних рішень, оскільки судом встановлена протиправність прийняття спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН, а, відповідно, таке порушення податкового законодавства, повинно бути усунуто саме шляхом спонукання суб`єкта владних повноважень у примусовому порядку провести реєстрацію таких податкових накладних у ЄРПН у відповідності до вимог податкового законодавства та на підставі висновків, викладених у даному судовому рішенні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, які слугували прийняттю оспорюваних рішень є неправомірними та необґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорювані рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що відповідачем-2, при прийнятті вищенаведених оспорюваних рішень, порушені права та інтереси позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування таких оспорюваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №7591384/30498571, №7591383/30498571, №7591385/30498571, №7591386/30498571 від 09.11.2022р. підлягають задоволенню.

Також підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні №1, №2, №3 та №4 від 10.10.2022р., складені позивачем, датою їх подання на реєстрацію, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваних рішень та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Також і згідно п.19, п.20 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі Порядок №1246), у редакції постанови Кабінету Міністрів України №204 від 21.02.2018р., які набрали чинності з 24.03.2018р., податкова накладна, реєстрація якої зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

При цьому, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН згідно Порядку №1246 залишилися за Державною податковою службою України і з 24.03.2018р., та суд наділений повноваженнями зазначати у судових рішеннях дату, з якої необхідно провести реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, згідно до приписів ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні №1, №2, №3 та №4 від 10.10.2022р., складені позивачем, датою їх подання на реєстрацію, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Окрім того, підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на оплату за професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.

За приписами ч.3, ч.4 та ч.5, ч.6, ч.7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, зі змісту наданої суду копій Договору про надання правничої допомоги б/н від 20.12.2022р., Додатку №1 до наведеного договору (Вартість послуг виконавця) та Акту №43 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2022р. вбачається, що між Адвокатським об`єднанням «Лозицький та партнери» та ПП "Главмет" було укладено наведений договір про надання правничої допомоги, зокрема, щодо оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №7591384/30498571, №7591383/30498571, №7591385/30498571, №7591386/30498571 від 09.11.2022р., вартість послуг складає - 3000 грн. (а.с.101-104, 162-зворот том 2).

Також, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, позивачем додано до позову копії рахунку №43 від 28.12.2022р., ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1174312 від 17.01.2023р. та свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю Примєровою С.І. від 18.12.2020р. (а.с.106,157-зворот,158, 163-164 том 2).

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. підтверджується платіжною інструкцією №327 від 28.12.2022р. (а.с.107 том 2).

Відповідного клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачами-1, 2 подано суду не було.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката за ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у сумі 3000 грн. підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжних інструкцій №325 від 28.12.2022р. та №508 від 27.10.2022р. у загальному розмірі 10736,00 грн. (а.с.14 том 1; а.с.110, 117-зворот, 119а том 2).

Керуючись 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Главмет" до Відповідача-1: Державної податкової служби України, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень від 09.11.2022р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати:

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591384/30498571 від 09.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.10.2022р., яка складена Приватним підприємством "Главмет";

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591383/30498571 від 09.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.10.2022р., яка складена Приватним підприємством "Главмет";

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591385/30498571 від 09.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 10.10.2022р., яка складена Приватним підприємством "Главмет";

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7591386/30498571 від 09.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 10.10.2022р., яка складена Приватним підприємством "Главмет".

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1, №2, №3 та №4 від 10.10.2022р., складені Приватним підприємством "Главмет", датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Приватного підприємства "Главмет" (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 16-Б, офіс 103; код ЄДРПОУ 30498571) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10736 грн. 00 коп. (десять тисяч сімсот тридцять шість грн. 00 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва