Рішення

від 10.03.2023 по справі 320/345/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року м.Київ № 320/345/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТРЕЙД ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ВІНТРЕЙД ГРУП" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 №0282030701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно сформував висновок про відсутність первинних документів на підтвердження задекларованих показників, оскільки працівники позивача працювали віддалено, що унеможливило посадових осіб позивача належним та допустимим чином супроводжувати позапланову виїзну перевірку відповідача та надати всі необхідні документи. Стверджує, що оскільки запит від 15.09.2022 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки було отримано позивачем лише 21.09.2022, термін для надання документів на перевірку збігає лише 12.10.2022, а відтак акт документальної позапланової перевірки від 03.10.2022 та податкове повідомлення-рішення, складене на підставі нього, винесене завчасно та з порушенням права позивача на подання документів.

Суд своєю ухвалою від 13.01.2023 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач з позовними вимогами не погодився, надіслав на адресу відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВІНТРЕЙД ГРУП" 13.09.2022 відповідачем здійснено виїзд за податковою адресою позивача. На момент виходу за адресою позивача, його посадові особи були відсутні, що зафіксовано актом про неможливість проведення документальної позапланової перевірки від 13.09.2022 №4132/ж6/26-15-07-01-02, який був направлений позивачу на його податкову адресу. Одночасно до Управління боротьби з фінансовими злочинами ГУ ДПС у м. Києві направлено запит від 14.09.2022 на встановлення місцезнаходження зазначеного платника податків. У подальшому в ході проведення перевірки, відповідачем направлено позивачу повідомлення та наказ про проведення перевірки від 15.09.2022, запит про надання інформації від 15.09.2022 та запит про надання пояснень від 26.09.2022. Оскільки позивачем ні під час проведення перевірки, ні на дату завершення перевірки на запити документів не надано, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про завищення товариством податкового кредиту за липень 2022 року на суму 140 721 грн. Відтак, вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 08.03.2023 витребувати від Головного управління ДПС у м.Києві завірені належним чином копії запиту про надання інформації та первинних документів від 15.09.2022 №11472/1/26-15-07-01-02 щодо підтвердження задекларованих платником показників декларацій з ПДВ за липень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за січень, лютий 2022 року та докази направлення та вручення позивачеві копії акту позапланової перевірки від 03.10.2022 №29010/ж5/26-15-07-01-02/44597339.

09.03.2023 на адресу суду від відповідача надійшли витребувані судом докази.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.09.2022 № 3592-п призначено з 13.09.2022 проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІНТРЕЙД ГРУП» (код згідно з ЄДРПОУ 44597339) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за січень, лютий 2022 року, тривалістю 5 робочих днів.

З метою організації проведення перевірки, вручення наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.09.2022 № 3592-п та пред`явлення направлення на проведення перевірки від 12.09.2022 № 10080/26-15-07-01-02 головним державним інспектором відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у м. Києві Смілянець Світланою здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «ВІНТРЕЙД ГРУП»: 01011, м.Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13 та встановлено, що посадові особи платника податків або його законні (уповноважені) представники відсутні за даною податковою адресою, про що складено акт від 13.09.2022 № 4132/Ж6/26-15-07-01-02 неможливості проведення перевірки, вручення копії наказу ГУ ДПС у м. Києві та ознайомлення з направленням на перевірку та який направлений на адресу позивача.

Також, до Управління боротьби з фінансовими злочинами ГУ ДПС у м. Києві направлено запит від 14.09.2022 на встановлення місцезнаходження зазначеного платника податків.

З метою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2022 року, яке становить більше 100 тис. грн., у податковій декларації з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за січень, лютий 2022 року відповідачем на податкову адресу позивача направлено повідомлення про проведення перевірки № 438/26- 15-07-01-02 від 15 вересня 2022 року, копію наказу відповідача №3732-п від 15 вересня 2022 року, запиту № 11472/1/26-15-01-02 від 15 липня 2022 року про надання інформації та первинних документів щодо підтвердження задекларованих платником податків показників декларації з ПДВ за липень 2022 року. Також, разом з зазначеними документами позивачу направлено повідомлення про запрошення від 15.09.2022 №11446/11/26-15-07-01-02, яким запрошено керівника та головного бухгалтера товариства з`явитися до ГУ ДПС у м. Києві 03.10.2022 на 11 год.00 хв. для підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки.

Зазначені документи позивачем отримані 21.09.2022.

Перевірка проводилася у період з 20.09.2022 по 26.09.2022.

Як зазначає у відзиві відповідач, під час проведення перевірки позивачем не було надано жодних підтверджуючих первинних та інших документів щодо правомірності формування податкового кредиту за липень 2022 року, у зв`язку з чим, станом на дату завершення перевірки, посадовими особами відповідача складено акт від 26.09.2022 №4433/ж6/26-15-07-01-02.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВІНТРЕЙД ГРУП № 29010/ж5/2б-15-07-01-02/44597339 від 03.10.2022.

У висновках акту від 03.10.2022 зазначено про встановлені порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.2.4

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, яке зараховується до складу ПК наступного звітного періоду за липень 2022 року на суму 140721 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПКУ, посадовим особам контролюючого органу не надано документи під час перевірки.

Позиція податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту за липень 2022 року ґрунтується на ненаданні ТОВ «ВІНТРЕЙД ГРУП» під час проведення перевірки первинних документів на підтвердження обґрунтованості формування показників податкової звітності, що згідно з актом перевірки вплинули на формування показників податкової звітності ТОВ «ВІНТРЕЙД ГРУП» з ПДВ за липень 2022 року.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315125373560 акт перевірки № 29010/ж5/2б-15-07-01-02/44597339 від 03.10.2022 отриманий уповноваженою особою позивача 05.10.2020.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 №0282030701, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 140 721 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2022 №0282030701, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Аналізуючи позицію позивача щодо недотримання відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в частині необхідності вручення платнику податків до початку проведення перевірки копії наказу про її проведення, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (підпункт 79.2 статті 79 ПК України).

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що з метою організації проведення перевірки, вручення наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.09.2022 № 3592-п та пред`явлення направлення на проведення перевірки від 12.09.2022 № 10080/26-15-07-01-02 головним державним інспектором відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у м. Києві Смілянець Світланою здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «ВІНТРЕЙД ГРУП»: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13 та встановлено, що посадові особи платника податків або його законні (уповноважені) представники відсутні за даною податковою адресою, про що складено акт від 13.09.2022 № 4132/Ж6/26-15-07-01-02 неможливості проведення перевірки, вручення копії наказу ГУ ДПС у м. Києві та ознайомлення з направленням на перевірку та який направлений на адресу позивача.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв`язку з веденням Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану на території України, керуючись ст. 60-2 КЗпПП, розпорядженням від 01.03.2022 №0103/к на підприємстві запроваджено дистанційну роботу. А тому, працівники товариства були відсутні на робочому місці у день виїзду відповідача для проведення перевірки.

З метою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відповідачем на податкову адресу позивача 15.09.2022 направлено повідомлення про проведення перевірки № 438/26- 15-07-01-02 від 15.09.2022, копію наказу відповідача №3732-п від 15.09.2022, запиту № 11472/1/26-15-01-02 від 15.09.2022 про надання інформації та первинних документів щодо підтвердження задекларованих платником податків показників декларації з ПДВ за липень 2022 року. Також, разом з зазначеними документами позивачу направлено повідомлення про запрошення від 15.09.2022 №11446/11/26-15-07-01-02, яким запрошено керівника та головного бухгалтера товариства з`явитися до ГУ ДПС у м. Києві 03.10.2022 на 11 год.00 хв. для підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки.

Зазначені документи позивачем отримані 21.09.2022.

У позовній заяві позивач вказуючи на порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки як на безумовну підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки, виходив з того, що копію наказу від 15.09.2022 №3732-п та повідомлення від 15.09.2022 № 438/26- 15-07-01-02 позивачем отримано 21.09.2022, тобто, на наступний день після початку спірної перевірки.

Судом зазначає, що невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Разом з тим, судом при розгляді даного спору враховуються правові позиції, які неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.05.2020 у справі № 810/1963/18, від 12.10.2019 у справі № 815/1850/15, та які підтримані Верховним Судом у постанові від 25.01.2023 у справі №1.380.2019.004064.

Зокрема Верховним Судом у зазначених справах зазначалось про належне повідомлення платника податків про проведення перевірки, оскільки в матеріалах справи наявні докази завчасного направлення податковим органом копії наказу та повідомлення і, хоча вони не отримані платником до початку перевірки, право платника бути повідомленим про перевірку і на участь у її проведенні не були порушені.

Суд вважає, що отримання товариством копії наказу, повідомлення про проведення перевірки та запиту про надання документів на наступний день після початку перевірки, у спірному випадку не призвело до обмеження прав платника податку, оскільки перевірка проводилася у період з 20.09.2022 по 26.09.2022 і у спірних правовідносинах позивач був обізнаним про факт проведення перевірки, йому були відомі підстави її проведення, він не був обмежений у праві бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення та документи з питань, що становлять предмет перевірки, висловлювати власні міркування та заперечення щодо обставин, які є предметом перевірки тощо.

З наведених підстав також не приймаються доводи позивача про те, що відповідач позбавив його права, передбаченого п. 73.3 ст. 73 ПКУ на подання документів на протязі 15 днів, наступного за днем отримання запиту, оскільки запит про надання документів був отриманий 21.09.2022.

Суд зазначає, що вимогами ст. 73 передбачено право відповідача надсилати запит про надання інформації у випадках, передбачених цією статтею.

Натомість, статтею 78 ПКУ визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно із п. 78.7 ст. 78 ПКУ перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Судом встановлено, що запит на подання документів позивачем отримано 21.09.2022.

Період проведення перевірки становив з 20.09.2022 по 26.09.2022.

У той же час, ні під час проведення перевірки, ні до складення акта перевірки позивач не виконав свого обов`язку щодо надання запитуваних документів.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена у постановах від 09.10.2018 у справі №820/1864/17, від 23.05.2022 у справі №810/3116/18, відповідно до якої обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень.

За вказаних обставин, зважаючи на своєчасне надіслання контролюючим органом копії наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце її проведення на адресу місцезнаходження платника податків (податкову адресу), враховуючи те, що отримання платником податків вказаних документів на наступний день після початку проведення перевірки не призвело до обмеження права платника бути присутнім під час проведення такої перевірки, а також зважаючи на обізнаність останнього про проведення перевірки, суд вважає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення з підстав порушення відповідачем вимог пункту 79.2 статті 79 ПК не має.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Підпунктами 20.1.2, 20.1.6 та пп.20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право: отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; у разі виявлення порушень, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; у разі виявлення порушень надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі та з урахуванням первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі документи та надавати їх до перевірки (пп.16.1.5, 16.1.12 п.16.1 ст.16 ПК України).

Статтею 44 ПК України встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції.

Згідно з абзацом першим пункту 44.6 статті 44 ПК України У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац другий пункту 44.7 статті 44 ПК України).

Відповідно до пункту 78.7 статті 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень (пункт 121.1 статті 121 ПК України).

Аналіз наведених положень ПК України свідчить про те, що витрати на придбання товару/отримання послуг, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника. Такі документи платник податку зобов`язаний подати до перевірки, а у разі наявності обставин, які це унеможливлюють - після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки.

Судом встановлено, що на адресу позивача направлено повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки на підставі наказу від 15.09.2022 із вимогою забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Також, Головним управлінням ДПС у м. Києві на адресу позивача направлено запит від 15.09.2022 про надання документів (згідно з переліком), необхідних для проведення перевірки, який вручено представнику позивача 21.09.2022.

У період проведення перевірки з 20.09.2022 по 26.09.2022 ТОВ "ВІНТРЕЙД ГРУП" контролюючому органу не було надано підтверджуючих первинних документів, в яких відображені господарські операції, на підставі яких сформовано дані податкового обліку з податку на додану вартість за липень 2022 року.

Зазначене підтверджується висновками акту перевірки від 03.10.2022 №29010/ж5/26-15-07-01-02/44597339, актом про ненадання документів в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВІНТРЕЙД ГРУП" від 26.09.2022 №4433/ж6/26-15-07-01-02 та не спростовано позивачем.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Судом встановлено, що копію акту перевірки № 29010/ж5/2б-15-07-01-02/44597339 від 03.10.2022отримано представником позивача 05.10.2022.

У той же час, позивач не скористався правом на подання заперечень та додаткових документів до акту перевірки.

Згідно з послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 27.04.2022 по справі №420/13197/20, наслідки, передбачені пунктом 44.6. статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; зберігання яких є законодавчим обов`язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені під час розгляду справи, у тому числі щодо ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу документів, що пов`язані з предметом перевірки та визначенням об`єкту оподаткування за наявності у платника податків обов`язку з їх зберігання, а також ненадання контролюючому органу будь-яких документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПК України, у межах строків, встановлених абзацом другим пункту 44.7 статті 44, пунктом 86.7 статті 86 ПК України, суд дійшов висновку про наявність у межах спірних правовідносин підстав для застосування до такого ненадання наслідків, передбачених пунктом 44.6 ПК України, та вважати, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення податкової звітності.

За вказаних обставин, суд погоджується із позицією контролюючого органу, викладеною в акті перевірки, щодо не підтвердження позивачем первинними документами фінансового обліку обґрунтованості включення до суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 140 721 гривень податку на додану вартість як такої, що всупереч вимогам 44.1 статті 44 ПК України не підтверджена первинними документами фінансового обліку, введення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен доводи (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.