Рішення

від 10.03.2023 по справі 320/352/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року Київ справа №320/352/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма БНН" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма БНН", у якому просить суд прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма БНН" з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у сумі 199 774,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 199 774,87 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 12 січня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали від 12 січня 2023 року було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка відповідає даним Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим поштовим відправленням № 0113302327598, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: за закінченням терміну зберігання;

Приписами частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 131 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 4 ч.6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ухвала суду від 12 січня 2023 відповідно до частини одинадцятої статті 126 та статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу належним чином.

Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма БНН" (ідентифікаційний код: 21090125, місцезнаходження: м. Київ, вул. Старонаводницька, 12, корпус Б, кв. (офіс) 33) зареєстроване в якості юридичної особи 08.10.1993, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит).

Відповідач взятий на облік в якості платника податків та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд встановив, що ТОВ "Фірма БНН" має податковий борг на загальну суму 199 774,87 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань по податку на додану вартість.

Заборгованість виникла на підставі контрольно-перевіряючих заходів за наслідками яких винесено податкові повідомлення - рішення:

№ 0586910411 від 04.06.2020, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями 1 200 грн;

№ 0508141206 від 20.06.2019, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем: 27 640,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 13 820,00 грн;

№ 0421610126 від 23.05.2019, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем: 48 400,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 24 200,00 грн;

№ 0403491206 від 17.05.2019, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем: 48 400,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 24 200,00 грн;

№ 0220951206 від 15.03.2019, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем: 4 003,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 040,25 грн;

№ 0060360501 від 16.04.2020, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями 170,00 грн.

Крім того, податковим органом на підставі ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI була нарахована відповідачу пеня в сумі 7 213,52 грн.

Суд встановив, що відповідно до інтегрованої картки платника податку станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 199 774,87 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань по податку на додану вартість.

Позивачем було виставлено податкову вимогу відповідачеві форми "Ю" від 5 червня 2019 року на суму 5 082,15 грн.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги та податкових повідомлень рішень матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу у розмірі 199 774,87 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

За змістом пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов`язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що "податковий борг" - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що "податкова вимога" - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами статті 87 Податкового кодексу України. Крім того, в силу приписів пункту 87.9 статті 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом відповідачем в добровільному порядку не сплачена, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідач доказів погашення податкового боргу та доказів оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку суду не надав, сума податкового зобов`язання є узгодженою, відтак позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у м Києві про стягнення податкового боргу з ТОВ "Фірма БНН" на користь Державного бюджету України в сумі 199 774,87 грн необхідно задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма БНН" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма БНН" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. № 13, корп. Б, кв. (офіс) № 33, код ЄДРПОУ: 21090125) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 199 774,87 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні вісімдесят сім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.