Рішення

від 27.02.2023 по справі 380/11004/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року

справа №380/11004/22

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивачаРісної Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області про визнання протиправним та нечинним положення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» (місцезнаходження: 79056, м. Львів, вул. Поліська, 10, код ЄДРПОУ 32801440) (далі позивач, ТзОВ «Фірма «Львівський домобудівний комбінат») звернулось до суду з позовом до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81120, Львівська область, Львівський район, с. Сороки-Львівські, вул. Польова, 65, код ЄДРПОУ 04369707) (далі відповідач) в якому просить визнати протиправним та нечинним положення, встановлене абзацом «є» підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу II Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ, яке є додатком 3 до рішення Мурованської сільської ради від 08 червня 2021 року № 411 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік».

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 08.06.2021 Мурованською сільською радою ТГ Львівського району Львівської області на пленарному засіданні було прийняте рішення № 411 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік». Вказує, що даним рішенням встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік, згідно з додатком 1; перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік, згідно з додатком 2 та затверджено Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території громади (далі - Положення) згідно з додатком 3.

В абзаці «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення зазначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Позивач вказує, що зазначена норма абзацу «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення є незаконною та такою, що суперечить законодавству, оскільки Мурованська сільська рада ТГ об`єднала ознаки об`єктів, що не підлягають оподаткуванню, передбачені в підпунктах «є» та «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 cm. 266 ПК України, виокремивши новий вид об`єкту, що не підлягає оподаткуванню.

Позивач вважає, що така норма Положення порушує його права та інтереси як власника нерухомого майна, яке не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що передбачений в підпункті «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, оскільки всупереч нормі ПК України щодо відсутності такого об`єкта оподаткування як будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади", оскаржуваним Положенням позивача фактично зобов`язано сплачувати податок на нерухоме майно - об`єкти будівельної промисловості. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою від 15.08.2022 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 06.09.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано Мурованську сільську раду територіальної громади Львівського району Львівської області опублікувати оголошення про розгляд справи №380/11004/22 про визнання протиправним та нечинним положення, встановлене абзацом «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ, яке є додатком 3 до рішення Мурованської сільської ради від 08 червня 2021 року № 411 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік» у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання.

Представник відповідача подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що пунктом 24 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань встановлення ставок податків. Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-V1 із змінами та доповненнями платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Вказує, що підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі - Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Зазначає, що 25.05.2020 набув чинності Закон № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким, серед іншого, були внесені наступні зміни у статтю 266 в частині виключення з об`єктів оподаткування: 1) підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 викладено в такій редакції: будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».

Також зазначає, що на сьогодні аби отримати можливість застосувати звільнення від потрапляння в об`єкти оподаткування варто підтвердити, що будівля промисловості відповідає таким ознакам: може бути класифікована у групі «Будівлі промисловості та склади» (код 125) ДК 018- 2000; використовується протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010; не є зданою в оренду, лізинг, позичку іншим суб`єктам господарювання.

Таким чином відповідач вважає, що отримання податкової пільги щодо будівель промисловості - це цілком реальна задача і ступінь її реалізації повністю залежить від доказової бази і бажання платника податків, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Від представника позивача 03.10.2022 надійшла відповідь на відзив (вх. №62801).

Оголошення про розгляд Львівським окружним адміністративним судом справи № 380/11004/22 опубліковане на сайті Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області, докази чого відповідачем подано суду разом з клопотанням від 04.11.2022.

Ухвалою від 11.01.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями сторін та для подання доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач участі повноважного представника в судових засіданнях не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Мурованською сільською радою ТГ Львівського району Львівської області на пленарному засіданні 08.06.2021 прийнято рішення № 411 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік».

Вказаним рішенням відповідача від 08.06.2021 вирішено встановити на території Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області:

1) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік, згідно з додатком 1;

2) перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік, згідно з додатком 2;

Також вказаним рішенням затверджено Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території громади згідно з додатком 3.

Підпунктом «є» пункту 2.2.2 частини 2.2 розділу II Положення передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Вважаючи, що вказаний пункт Положення прийнятий всупереч вимогам підпункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Відповідно до обставин справи суд встановив, що між сторонами виник спір щодо правильності формулювання у п.п. «є» п.2.2.2 ч.2.2 розділу ІІ Положення переліку будівель промисловості, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Позивач вважає, що таке довільне формулювання відповідачем переліку об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, суперечить нормам Податкового кодексу України, а тому є протиправним.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ч.3 ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За правилами ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначає, що податкове законодавство України ґрунтується, крім інших, на принципі стабільності. Стабільність означає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України орган місцевого самоврядування зобов`язаний офіційно оприлюднювати рішення про встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період) та зазначає, що в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підпункт 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПК України унормовує повноваження місцевих рад та встановлює, що до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків, набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Відповідно до пункту 12.5 статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача слідує, що пунктом 1.2 вирішено об`єкт оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначити відповідно до пункту 266.2 статті 266 ПК України .

Пунктом 266.2 статті 266 ПК України визначено об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об`єктом оподаткування, зокрема будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.2.6.6 ст.266 ПК України).

Отже, для застосування пільги при оподаткуванні податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за вказаною нормою ПК України необхідною є сукупність таких обставин:

-будівлі повинні відноситись до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

-мають використовуватись за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;

-такі будівлі не повинні здаватись їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Водночас, суд встановив, що на відміну від вказаної норми ПК України, оскаржуваним підпунктом «є» пункту 2.2.2 частини 2.2 розділу II Положення передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Тобто, вказаною нормою відповідач фактично обмежив перелік будівель промисловості, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вказавши, що податок не сплачується лише щодо тих будівель, які віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Таким чином, абзац «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення суперечить нормам ПК України, оскільки Мурованська сільська рада ТГ об`єднала ознаки об`єктів, що не підлягають оподаткуванню, передбачені в підпунктах «є» та «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 cm. 266 ПК України, виокремивши новий вид об`єкту, що не підлягає оподаткуванню.

З наведеного суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірне рішення не діяв у спосіб, встановлений законодавством України, а саме нормами п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ПК України, а тому оскаржуваний підпункт «є» пункту 2.2.2 частини 2.2 розділу II Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ, яке затверджене рішенням сесії Мурованської сільської ради ТГ №411 від 08.06.2021 є протиправним.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією а законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд приходить висновку, що оскаржуваний підпункт «є» пункту 2.2.2 частини 2.2 розділу II Положенням про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ, яке затверджене рішенням сесії Мурованської сільської ради ТГ №411 від 08.06.2021, є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийнятий не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому в цій частині рішення відповідача №411 від 08.06.2021 слід визнати протиправним та нечинним.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним підпункт «є» пункту 2.2.2 частини 2.2 розділу II Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ, яке є додатком 3 до рішення Мурованської сільської ради від 08 червня 2021 року № 411 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2022 рік».

Стягнути з Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81120, Львівська область, Львівський район, с. Сороки-Львівські, вул. Польова, 65, код ЄДРПОУ 04369707) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» (місцезнаходження: 79056, м. Львів, вул. поліська, 10, код ЄДРПОУ 32801440) судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 09.03.2023.

СуддяР.І. Кузан