Рішення

від 10.03.2023 по справі 440/8971/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8971/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA806020/2022/000021/2 від 03.10.2022 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2022/000276 від 03.10.2022.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ "Зелений слон 7" на підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2022 придбало автобус марки SETRA S415 GT-HD, продавець «Lusk bus Lukasz Borkowski». Відповідно до умов договору чиста вартість продажу становить 35000 євро. За умовами договору, позивач має здійснити оплату у розмірі 100% чистої вартості автобусу, що визначена договором у строк не пізніше 25.02.2022 року на підставі виставленого рахунку-фактури. Позивач оплатив 100% вартості автобусу, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №4 від 21.02.2022. З метою підтвердження вартості придбаного автобусу, позивач замовив проведення товаротранспортного-товарознавчого дослідження. Висновком експерта №23536/22-52 від 05.09.2022 за результатами проведення товаротранспортного-товарознавчого дослідження було підтверджено орієнтовну ринкову вартість автобуса у розмірі 36441,90 євро. 22.09.2022 позивачем було подано попередню митну декларацію до митного посту «Полтава», із зазначенням вартості автобусу у розмірі 35000 євро. Листом від 22.09.2022 за підписом працівника ВМО №1 митного поста «Полтава» позивача було повідомлено, що митний орган не приймає декларацію, так як не погоджується із вартістю автобусу, що була зазначена, та пропонує надати додаткові пояснення. Позивачем було надано пояснення, проте, відділом митного оформлення №1 митного посту «Полтава» було винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2022/000276, якою було відмовлено у розмитненні автобусу марки SETRA S415 GT-HD, продавець «Lusk bus Lukasz Borkowski», внаслідок прийняття рішення коригування митної вартості від 03.10.2022 № UA806020/2022/000021/2, яким скориговано митну вартість автобусу, та визначено її у розмірі 50936,52 євро. Відповідно до пояснень відповідача вказане рішення було прийнято ним на підставі того, що висновок експерта не відповідає вимогам закону, і тому не може бути прийнятий. Враховуючи зазначене митний орган не приймає визначену митну вартість за основним способом, а визначає шляхом співставлення. Водночас позивач зазначає, що надання оцінки відповідності висновку експерта вимогам чинного законодавства лежить за межами повноважень та компетенції уповноважених осіб відповідача, а тому не може бути для прийняття вартості за договором.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 позов залишено без руху.

31.10.2022 на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивачем надано докази.

Ухвалою суду від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/8971/22, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що до Полтавської митниці для митного контролю та оформлення 22.09.2022 подана електронна митна декларація типу ІМ40ДЕ № UA806020/2022/010504 для митного оформлення автобусу марки SETRA S415 GT-HD, 2012 року виробництва, номер шасі НОМЕР_1 поставка якого здійснюється згідно зовнішньоекономічного контракту від 17.02.2022 б/н, укладеного між фірмою «Lusk bus Lukasz Borkowski» та ТОВ "Зелений слон 7" на умовах поставки FCA Siedlce (PL). До митного оформлення разом з митною декларацією митним брокером подано наступні документи: рахунок-фактура №7/2022 від 18.02.2022, техпаспорт №РС/ААІ 0786315, платіжне доручення №4 від 21.02.2022, лист ТОВ "Зелений слон 7" від 05.09.2022 №118/2022, договір купівлі-продажу від 17.02.2022, висновок експерта за результатами проведення товарно-товарознавчого дослідження №23536/22-52 від 05.09.2022, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу серії АА №0061986 від 21.04.2022 з додатком. Зазначено, що згідно змісту графи 43 МД, декларантом самостійно обрано шостий метод (ст. 64 МК України) визначення митної вартості. Указано, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визначених митними органами митних вартостях. В графі 12 МД «відомості про вартість» визначено вартість 1321806,17 грн (36441,90*36,20840 + 2303,28), де: 36441,90 EUR вартість товару, згідно висновку експерта автотоварознавця №22536/22-52 від 05.09.2022; 2303,28 грн сума заявлених декларантом транспортних витрат пов`язаних з доставкою автобуса. На письмову вимогу митного органу декларантом додатково подано лист від 30.09.2022 №129, лист від 23.09.2022 №126/2022, лист від 30.09.2022 №9848-12-22, які не містять інформації про вартість товару, а тому не можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару. На переконання відповідача подані додатково документи не усунули виявлених розбіжностей. Враховуючи зазначене, Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 03.10.2022 № UA806020/2022/000021/2.

12.12.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідач необґрунтовано не прийняв у якості належного та допустимого доказу на підтвердження вартості оспорюваного автобусу висновок експерта автотоварознавця від 05.09.2022. Зазначено, що вказаний висновок підготовлено фаховим спеціалістом. Водночас відповідач в довільний спосіб вирішив при визначенні митної вартості товару врахувати інформацію з МД від 06.01.2022.

20.12.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено, ТЗ використані експертом для визначення середнього значення довідкової ціни, в розумінні Методики №142/5/2092, не можуть розцінюватися ні як ідентичні, ні як аналогічні. Крім того, зазначено, що ТОВ "Зелений слон 7" вже здійснювалося оформлення аналогічного автобусу марки SETRA S415 GT-HD, 2012 року виробництва, тип двигуна дизель, робочий об`єм циліндрів 11967 см3, бувший у використанні з митною вартістю 50000,00 EUR, яка визначена митним органом МД 06.01.2022 №UA100320/2022/380109.

Розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши усі докази, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Зелений слон 7" на підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2022 придбало автобус марки SETRA S415 GT-HD, продавець «Lusk bus Lukasz Borkowski».

Позивач у позові вказав, що автомобіль придбано за ціною 35000 євро.

За умовами договору, позивач має здійснити оплату у розмірі 100% чистої вартості автобусу, що визначена договором у строк не пізніше 25.02.2022 року на підставі виставленого рахунку-фактури.

Позивач оплатив 100% вартості автобусу, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №4 від 21.02.2022.

22.09.2022 позивач (декларант) до Полтавської митниці для митного контролю та оформлення подав електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ (надалі - МД) №UA11806020/2022/010504 для митного оформлення автобусу пасажирського марки SETRA S415 GT-HD, бувший у використанні 2012 року виготовлення, ідентифікаційний № (номер шасі): НОМЕР_1 . Обладнаний двигуном внутрішнього згорання з запаленням, від стиснення (дизель) з робочим об`ємом циліндрів.

У цій декларації митну вартість автомобіля декларант визначив у розмірі 35000 Євро за ціною договору купівлі продажу автомобіля.

Полтавська митниця заявлену митну вартість автомобіля не визнала, у митному оформленні автомобіля відмовила, прийнявши рішення про коригування митної вартості за №UA806020/2022/000021/2 від 03.10.2022, у якому самостійно визначила митну вартість на рівні 50936,52 Євро.

Також митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2022/000276 відповідно до якої відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки Відділом митного оформлення №1 митного поста «Полтава» прийнято рішення про коригування митної вартості від 03.10.2022 № UA806020/2022/000021/2 від 03.10.2022, яким митну вартість товару скориговано. Таким чином, порушено вимоги статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару. Відповідно до статті 256 МКУ митна декларація не може бути оформлена. Митне оформлення можливе за умови застосування рішення про коригування митної вартості товару від 03.10.2022 № UA806020/2022/000021/2.

Позивач вважає, що вищевказане рішення порушує його права та законні інтереси, зокрема в частині сплати податків при ввезенні транспортного засобу в Україну без переплат, виключно в тих розмірах, які передбачені митним законодавством, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої цієї ж норми, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для формулювання висновку про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення задекларованої митної вартості товару лежить на декларантові. Для цього декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. У свою чергу контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі №826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі №1.380.2019.002044.

У спірному рішенні відповідач, як на підставу неможливості застосування основного методу - за ціною договору (вартість операції), посилався на те, що до митної вартості товару включено вартість транспортно-експедиційних витрат до митного кордону України 2303,28 грн. Декларантом у підтвердження даних транспортних витрат разом з МД подано довідку про вартість транспортних витрат від 05.09.2022 №118/2022, яка не містить інформації щодо протяжності у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від міста Siedlce (PL) до кордону з Україною. Зазначено, що поданий до митного оформлення висновок експерта автотоварознавця від 05.09.2022 №23536/22-54 щодо вартості транспортного засобу складений з порушенням методики товарознавчих досліджень та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092. Крім того, зазначено, що на письмову вимогу митного органу декларантом додатково подано лист від 30.09.2022 №129, від 23.09.2022 №126/2022, від 30.09.2022 №9848-12-22, які не містять інформації про вартість товару, а тому не можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару. Крім того, митним органом зазначено, що у митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару із схожими характеристиками за МД від 06.01.2022 №UA100320/2022/380109 на рівні 50936,52 EUR/шт. Митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості -2ґ резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2022/000021/2 від 03.10.2022.

У зв`язку з цим суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 дійшов правового висновку про те, що, оскільки МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така позиція підтримана Верховним Судом і у постанові від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

Відповідач зазначає, що митним органом скориговано митну вартість товару, оскільки у митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару із схожими характеристиками за МД від 06.01.2022 №UA100320/2022/380109 на рівні 50936,52 EUR/шт.

Як вже було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За приписами частини першої статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина друга стаття 64 МК України).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості (частина третя статті 64 МК України).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а дійшов висновку про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Під час дослідження питання обґрунтованості числового значення митної вартості автомобіля, скоригованої митним органом, із спірного рішення суд встановив, що відповідач митну вартість автомобіля позивача скоригував за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод згідно з положеннями ст. 64 МК України за МД від 06.01.2022 №UA100320/2022/380109 на рівні 50936,52 EUR/шт.

При цьому митну вартість порівнюваного товару було визначено за 6 (резервним) методом, про що свідчить колонка 43, в якій зазначається метод визначення митної вартості.

Вказане суперечить вищевикладеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15-а, відповідно до яких, при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд зазначає, що до митного оформлення позивачем заявлено автобус пасажирський марки SETRA S415 GT-HD, бувший у використанні 2012 року виготовлення, ідентифікаційний № (номер шасі): НОМЕР_1 . Обладнаний двигуном внутрішнього згорання з запаленням, від стиснення (дизель) з робочим об`ємом циліндрів.

Водночас при прийнятті рішення про коригування митної вартості автомобіля, відповідач виходив з резервного методу та зазначив, що скоригував митну вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод згідно з положеннями ст. 64 МК України за МД від 06.01.2022 №UA100320/2022/380109 на рівні 50936,52 EUR/шт.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішення не зазначено основні параметри ТЗ, який використовується для порівняння.

Водночас до суду відповідачем надано МД від 06.01.2022 №UA100320/2022/380109 де зазначено наступні характеристики транспортного засобу: моторний транспортний засіб, призначений для перевезення 10 осіб і більше, з двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем), з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 5000 см3: Автобус марки SETRA S416 GT-HD, ідентифікаційний № (номер шасі): НОМЕР_2 , загальна кількість місць 56 місць для сидіння (53 місць для пасажирів +1 місце водія + 2 місця членів екіпажу) номер двигуна: невизначено.

Суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів суб`єкт владних повноважень діяв всупереч установленому законом порядку, необґрунтовано, без з`ясування усіх необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Отже, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2022/000021/2 від 03.10.2022.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

У цій справі судом встановлено, що рішення про відмову у митному оформленні товарів є результатом неправомірної відмови контролюючого органу у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом, а тому картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2022/000276 належить визнати протиправною та скасувати.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 10318,86 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" (вул. Кожевна, 4а, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 38502690) до Полтавської митниці Державної митної служби України (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA806020/2022/000021/2 від 03.10.2022.

Визнати протиправною та скасувати карту відмови Полтавської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2022/000276 від 03.10.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10318,86 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

СуддяЛ.М. Петрова