Ухвала

від 10.03.2023 по справі 160/8616/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2023 року

м. Київ

справа № 160/8616/19

адміністративне провадження № К/990/6658/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МРУ) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №160/8616/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариство (ПрАТ) «Дніпровський металургійний завод» до Східного МРУ про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, позов задоволено: зобов`язано Східне МРУ відобразити на особовому рахунку ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» переплату із земельного податку в розмірі 241 103,17 грн; орендної плати за землю в розмірі 21 111 768,52 грн; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 79 434,69 грн; здійснено розподіл судових витрат.

23.02.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищевказані судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій в цих судових рішеннях норм підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10, підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265, підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266, пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК) за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих правових норм подібних правовідносинах.

Уточнюючи цей довід , Східне МРУ зазначає, що висновок Верховного Суду наразі не зроблено щодо застосування цих норм з урахуванням норм частин третьої, п`ятої статті 201 Земельного кодексу України, частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель», Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Підстава касаційного оскарження, встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, передбачає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, заперечує правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а не правильне встановлення апеляційним судом обставин у справі.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку відповідача, така норма повинна застосовуватися.

Задовольняючи позов ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що контролюючий орган в акті про результати планової документальної перевірки позивача за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 (акт № 48/28-10-46-17-05393056 від 27.03.2019), не дотримавшись вимог пункту 86.10 статті 86 ПК, не відобразив завищення позивачем податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова будівля медико-санітарної частини за адресою: вулиця Тиверська, 4, м. Дніпро) за 2016 - 2017 роки на 79 434,69 грн (1), з орендної плати за землі комунальної власності (земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:08:726:0008, 1210100000:08:792:0013, 1210100000:08:648:0076, що розташовані за адресами: вулиця Ударників, 31, 44, проспект Сергія Нігояна, 75, м. Дніпро, за 2017 рік на загальну суму 21 111 768,52 грн (2), земельного податку за користування земельною ділянкою комунальної власності (проспект Сергія Нігояна, 72, м. Дніпро) за 2014 - 2017 роки на 241 103,79 грн.

Такі висновки суди попередніх інстанцій зробили, встановивши, що позивач визначив податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно (нежитлову будівлю медико-санітарної частини) за ставкою 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м бази оподаткування, тоді як у 2016 - 2017 роках ставка цього податку у м. Дніпрі на нерухомість, що використовується у сфері освіти, охорони здоров`я, становила 0,1% від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного (податкового) року.

Що ж до сплати позивачем орендної плати за вищевказані земельні ділянки комунальної власності, то суди встановили, що позивач визначив податкові зобов`язання відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2017, 14.02.2017, в яких коефіцієнт функціонального призначення землі був визначений як 2,0. В подальшому у витягах з технічної документації на ці земельні ділянки від 05.07.2017 цей коефіцієнт зазначено як 1,2.

Суди також встановили, що земельний податок за земельну ділянку комунальної власності по проспекту Сергія Нігоняна, 75 у м. Дніпрі ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» сплачувало у зв`язку із користуванням розташованої на цій земельній ділянці нежитлової будівлі, яка відповідно до акта списання (ліквідації) основних засобів від 29.09.2014 була ліквідована.

Доводи Східного МРУ щодо підстави касаційного оскарження обґрунтовані тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не у повній мірі з`ясували обставини у справі, що і призвело до неправильного вирішення спору (сторінка 3 касаційної скарги).

В розвиток цього доводу Східне МРУ зазначає про свою незгоду з оцінкою судами доказів щодо використання будівлі по вулиці Тиверська, 4 у м. Дніпрі у сфері охорони здоров`я, ненадання судом належної оцінки доводу відповідача, що Головне управління Держгеокадастру не надало на запит контролюючого органу витягів з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель.

Такі доводи лежать не у площині правозастосування, а у площині встановлення обставин у справі і можуть бути підставою касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС (у разі якщо є визначені нормами частини другої статті 353 КАС порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного встановлення судом обставин у справі). Таку підстави касаційного оскарження Східним МРГ у касаційній скарзі не зазначено.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Наведене дає підстави виснувати, що касаційна скарга Східного МРУ не містить підстави для відкриття касаційного провадження у справі №160/8616/19.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга Східного МРУ підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко