МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
10 березня 2023 р. № 400/2157/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
до відповідача:Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2022 № 336600,ВСТАНОВИВ:
10 березня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного надійшла позовна заява приватного підприємства «ТК «І.В.А.» (далі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2022 № 336600.
Одночасно з позовною заявою, представником позивача, до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови В.О. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.12.2022 № 336600 про застосування до приватного підприємства «ТК «І.В.А.» адміністративно-господарського штрафу у сумі 8 500,00 грн.; зупинення стягнення на підставі постанови В.О. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.12.2022 № 336600 про застосування до Приватного підприємства «ТК «І.В.А.» адміністративно-господарського штрафу у сумі 8 500.00 грн.
Заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що оскаржувана постанова, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, в якій зазначено строк пред`явлення її до виконання -27.03.2023. Тобто існує велика вірогідність примусового стягнення органами державної виконавчої служби відповідної суми коштів. Врешті-решт, розгляд даного спору втратить будь-який сенс, а права позивача будуть порушені.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною другою статті 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Таким чином, зазначеними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме: без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.
Перевіривши обґрунтованість мотивів заяви про забезпечення адміністративного позову, доказів, поданих із заявою, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні.
При цьому, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частина перша статті 151 КАС України визначає, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними і співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 14 «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ» підкреслено, що забезпеченню адміністративний позов підлягає лише за умови, якщо захист прав та інтересів осіб буде ускладнено або унеможливлено до прийняття рішення по суті позовних вимог.
Така позиція цілком кореспондується з правовою позицією, викладеною в абзаці 5 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011, відповідно до якої «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову».
Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.
Отже, оскаржувана постанова є виконавчими документами.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Тому в разі стягнення державним виконавцем коштів на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу виконавче провадження підлягатиме закінченню. Як наслідок, при скасуванні судом постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідне рішення суду не призведе до ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд також встановив, що такі заходи забезпечення позову, про які просить позивач, є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки їх застосування не спричинить негативних наслідків для відповідача.
Такі способи забезпечення адміністративного позову спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та не мають на меті вирішення спору по суті.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд-
У Х В А Л И В:
1. Задовольнити заяву приватного підприємства «ТК «І.В.А.» про забезпечення позову,.
2. Зупинити дію постанови в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.12.2022 № 336600 про застосування до приватного підприємства «ТК «І.В.А.» адміністративно-господарського штрафу у сумі 8 500,00 грн.;
3. Зупинення стягнення на підставі постанови В.О. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.12.2022 № 336600 про застосування до приватного підприємства «ТК «І.В.А.» адміністративно-господарського штрафу у сумі 8 500.00 грн.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Ухвала є обов`язковою для виконання і набирає законної сили з 10.03.2023.
6. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.
Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.М. Мельник
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2023 |
Оприлюднено | 13.03.2023 |
Номер документу | 109477694 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мельник О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні