Рішення

від 14.02.2023 по справі 906/620/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. м. Житомир Справа № 906/620/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Цеміна Н.Ю., службове посвідчення № 058872 від 21.12.2020;

від позивача: Михальчук К.О., діє на підставі виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ від

08.06.2021,

Поплавська Д.С. - головний спеціаліст - юрисконсульт, посвідчення №000006;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Вернидуб Д.В, адвокат, ордер серії АМ № 1012425 від 30.06.2021;

від третьої особи: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна"

2) Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Виконавчого комітету Житомирської міської ради

про визнання недійсним інвестиційного договору

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу з позовом до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна" про визнання недійсним інвестиційного договору від 15.04.2016, що був укладений між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна".

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що інвестиційний договір від 15.04.2016 не відповідає вимогам частини першої статті 203 ЦК України, укладений з порушенням вимог Кодексу України про надра та ЗК України щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами та оформлення права користування землями під водосховищем, у зв`язку з чим має бути визнаний недійсним відповідно до статті 207 ГК України, статті 228 ЦК України, статті 4 Кодексу України про надра.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 (суддя Прядко О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 у справі №906/620/21 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 касаційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 у справі №906/620/21 скасовано; справу №906/620/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 906/620/21 розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.08.2022 (суддя Кудряшова Ю.В.) прийнято до свого провадження справу № 906/620/21; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

В матеріалах справи міститься відзив на позов КП "Житомирводоканал" (а.с. 103-107 том 1), відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог з нижченаведених підстав. Так, представник відповідача-2 наголошував, що в межах справи № 11/5007/68/11 розглянуто аналогічний позов з таких же підстав, але щодо інвестиційного договору від 29.04.2011, а саме: в частині визнання пункту відносно права інвестора використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконаних робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, ґрунтові маси тощо).

Так, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі № 11/5007/68/11 встановлено, що роботи, виконання яких є предметом оспорюваного інвестиційного договору, спрямовані виключно на реалізацію проекту "Реконструкція з поглибленням водосховища "Відсічне" на р.Тетерів Житомирського району з метою поглиблення мілководної зони та зняття шару мулу по всій площі дна водосховища з метою збільшення об`єму водосховища і покращення якості води, а не з метою видобутку надр; що роботи по водосховищу "Відсічне" розпочаті з 2008 року і виконанню робіт передувало отримання позитивного комплексного висновку державної експертизи; що виконання робіт з очищення водосховища від мулу потребує значних капіталовкладень, тому саме в інтересах територіальної громади міста, виконавчим комітетом Житомирської міської ради у відповідності до чинного законодавства було обрано спосіб розрахунку за проведення робіт шляхом надання права інвестору, який здійснює дане очищення, використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконання днопоглиблювальних робіт; що у Робочій документації "Реконструкція з поглиблення водосховища "Відсічне" КП "Житомирводпроект" встановлено дійсний склад технологічних відходів від днопоглиблення та вбачається відсутність такого поняття як пісок.

Крім цього зауважував, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі № 11/5007/68/11 набрала законної сили, тому обставини, які встановлено щодо відповідності договору інтересам держави та суспільства є безпідставними та такими, що вже оцінювались судом.

Також представник відповідача-2 наполягав на тому, що між КП "Житомирводоканал" та ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" укладено інвестиційний договір від 15.04.2016 і лише після його укладення на підставі п. 2.1.5 договору відповідач-1 зобов`язаний був отримати всі дозвільні документи, передбачені чинним законодавством, що надають право виконувати відповідні роботи. Разом з тим, відповідач-1 зазначав, що в межах справи № 906/506/17 Рівненським апеляційним господарським судом в постанові від 03.10.2017 встановлено, що враховуючи норми Постанови Кабінету Міністрів України 12.07.2005 №557 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду" необхідним для проведення днопоглиблюваних робіт є дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду. Проте, на думку відповідача-2, неотримання такого дозволу є порушенням умов договору і може мати наслідком його розірвання в силу положень статті 611 ЦК України, а не визнання недійсним. І саме розірвання інвестиційного договору від 15.04.2016 було визначено Державною екологічною інспекцією Поліського округу було визначено, як належний спосіб захисту.

Також в матеріалах справи міститься відповідь на відзив, в якому прокурором відзначено, що обставини, які були встановленні в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 стосуються зовсім інших правовідносин, які виникли між іншими сторонами на підставі зовсім іншого інвестиційного договору. Твердження представника відповідача-2 про тотожність спірних правовідносин є абсолютно безпідставним та необґрунтованими. Врахування таких висновків у даній справі як преюдиційних обставин суперечить вимогам ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Разом з тим, прокурор звертав увагу суду, що спосіб захисту при подачі даного позову в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах ДЕІ Поліського округу обраний саме прокурором.

28.10.2022 до суду від прокурора надійшли пояснення, відповідно до яких останній звертав увагу суду нате, що поняття "піщана суміш" є ширшим від поняття "пісок". Тому включення в п.п. 2.2.2. Інвестиційного договору права самостійно на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись ґрунтовими масами та технологічними відходами, фактично є можливістю безконтрольно здійснювати видобуток з надр під водосховищем корисних копалин, чим порушуються права власності народу України на надра та інтереси держави.

В послідуючому ухвалою суду від 31.10.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Виконавчий комітет Житомирської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/620/21 до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповіача-2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в його задоволенні за безпідставністю. Зауважував, що неналежне виконання договору не є підставою для визнання договору недійсним, а є підставою для його розірвання. Крім цього, інвестиційний договір укладався 15.04.2016 та закінчив свою дію 31.12.2021.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 01.08.2022, 29.09.2022, 31.10.2022, 02.12.2022, 16.01.2023, які належним чином направлялися на адресу ТОВ "РБК "БІЛД-Україна"; 10009, м. Житомир, вул. Селецька, 33, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/620/21 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 Постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач-1 вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/620/21 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач-1 у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, представника відповідача-2 дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.04.2016 №253 "Про зобов`язання КП "Житомирводоканал" вжити заходів щодо очищення та поглиблення водосховища "Відсічне" вирішено зобов`язати комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради вжити невідкладних заходів щодо очищення та поглиблення водосховища "Відсічне", а також у встановленому порядку визначити інвестора та укласти відповідну угоду про виконання робіт з очищення та поглиблення водосховища "Відсічне" (а.с. 19 том 1).

15.04.2016 між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (замовник/відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна" (інвестор/відповідач-1) укладено інвестиційний договір (а.с. 14-18 том).

Відповідно до загальних положень договору, даний інвестиційний договір укладений на виконання рішення міськвиконкому Житомирської міської ради № 253 від 08.04.2016 і визначає правові, фінансово-економічні та інші, передбачені даним Договором відносини між сторонами, які його уклали, в результаті якого досягається соціально-корисний ефект.

Пунктом 1.1. договору сторони передбачили, що інвестор зобов`язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору забезпечити у відповідності до затвердженої та погодженої робочої документації (РД) "Реконструкція з поглиблення водосховища "Відсічне" місто Житомир (І черга)" з використанням своїх матеріалів та устаткування, виконання робіт з очищення і збільшення корисного об`єму водосховища "Відсічне" на річці Тетерів Житомирського району, за рахунок видалення мілководних зон, а замовник зобов`язується прийняти виконанні роботи у відповідності до вимог робочого проекту та акту виконаних робіт.

Пунктом 1.2 договору визначено, що за умовами даного договору та у відповідності до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №253 від 08.04.2016 інвестор має право використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, ґрунтові маси, пісчані суміші тощо).

Відповідно до п. 2.1 договору інвестор взяв на себе, зокрема, зобов`язання:

- за погодженням з замовником до початку робіт визначити порядок контролю виконання робіт по очищенню та поглибленню мілководь водосховища згідно робочої документації (РД) "Реконструкція з поглибленням водосховища "Відсічне" м. Житомир (І черга)" (п. 2.1.1 договору);

- до початку робіт по очищенню та поглибленню водосховища "Відсічне" виконати в повному об`ємі роботи передбаченні проектом по будівництву відвалу для прийому пульпи з обов`язковим виконанням передбачених заходів по охоронні навколишнього середовища та робіт по будівництву водоскидних споруд (п. 2.1.2 договору);

- до початку робіт отримати всі дозвільні документи, передбачені чинним законодавством, що надають право виконувати відповідні роботи, розробити проект проведення робіт (ППР), який погодити з замовником та проектним інститутом (п. 2.1.5 договору);

- проводити очищення дна повної акваторії водосховища "Відсічне" згідно робочої документації (РД) "Реконструкція з поглибленням водосховища "Відсічне" м.Житомир (1 черга)" площею 132, 9 га від моста через водосховище в с.Перлявка до гідровузла (греблі) (п.2.1.7);

- забезпечити неухильне дотримання усіх вимог чинного законодавства України, державних будівельних норм та інших нормативно-технічних документів ( п. 2.1.9);

За умовами п.п. 2.2.2 п.2.2 договору інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися ґрунтовими масами та технологічними відходами, що з`являються в процесі виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), відчужувати, обмінювати, розраховуватись за їх рахунок з субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пунктом 2.3. договору передбачені обов`язки замовника:

- сприяти інвестору в отримані всіх дозволів та погоджень, необхідних для виконання робіт, передбачених цим договором та проектом (п. 2.3.1);

- прийняти виконані інвестором (по кожному перерізу П) роботи та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт інвестором протягом 5 днів з дати одержання названих документів від інвестора (п. 2.3.2)

Приписами п. 2.4.1 договору передбачено, що якщо інвестор своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від цього договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п.2.4.2 договору, замовник має право у разі відступлення інвестором від умов договору та проектної документації відмовитися від цього Договору та вимагати негайно звільнення території (місця) виконання робіт. В такому випадку договір вважається розірваним після закінчення 45 денного строку з моменту отримання Інвестором письмового повідомлення про це від замовника.

За умовами п. 3.2 договору, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Згідно п.3.7 договору при виявленні в роботі інвестора недоліків, передбачених пунктами 2.4.1, 2.4.3, 2.4.4 даного договору або порушення інвестором при виконанні вказаних робіт норм чинного природоохоронного законодавства України, вносити інвестору пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і компенсації спричинених замовнику збитків або ініціювати розірвання даного договору і вимагати відшкодування спричинених Замовнику збитків.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Роботи розпочати після коригування проекту та висновку експертизи. При цьому кожна із сторін зобов`язана вказані правові висновки врахувати в даному договорі шляхом підписання додаткової угоди.

Строк цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за участю представника КП "Водоканал" Житомирської міської ради проведено обстеження земель водного фонду водосховища "Відсічне" на р.Тетерів в межах Житомирського району. Обстеження здійснено в ході проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП "Житомирводоканал" вимог земельного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, творення і охорони природних ресурсів, про що складено відповідний Акт від 21.02.2020 (а.с. 25-47 том 1).

В ході проведеного обстеження встановлено наявність ознак проведення днопоглиблювальних робіт водосховища "Відсічне" шляхом намиву донних ґрунтів та піску за допомогою земснаряду (номерний знак КИВ-3783К) з подальшим їх розміщенням у карти в прибережній захисній смузі водного об`єкту із подальшим його переміщенням у невідомому напрямку (а.с. 29 на звороті том 1).

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) встановлено, зокрема, наступні порушення:

- речові права на земельну ділянку водного фонду площею 328,9 га водосховища "Відсічне" відсутні;

- використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також режим використання їх територій не дотримується;

- не дотримується режим використання територій, що підлягають особливій охороні;

- відсутній дозвіл на днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

- КП "Водоканал" не здійснює перевірки і контроль перебігу та якості робіт, що виконуються ТОВ "РБК "БІЛД-Україна", їх відповідності проектній і технічній документації відповідно до п. 2.4.5. інвестиційного договору від 15.04.2016;

- на підставі п. 3.7. інвестиційного договору від 15.04.2016 КП "Водоканал": - не повідомлено Державну екологічну інспекцію Поліського округу про факт видобування корисної копалини місцевого значення піску на водосховищі "Відсічне"; - не внесено ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" пропозиції щодо надання довідки про об`єм самовільно видобутих надр (за відсутності дозвільної документації встановленої законом), а саме корисної копалини місцевого значення - піску в т та/або куб. м. для добровільного відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами;

- не розірвано інвестиційний договір від 15.04.2016 з ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" на підставі п.п. 2.4.6; 3.7. враховуючи самовільне (за відсутності дозволу на користування надрами) видобування обводнених пісків ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" в акваторії р. Тетерів (водосховище "Відсічне") під виглядом проведення поглиблення водосховища "Відсічне", що свідчить про невідповідність проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу також надано КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради обов`язковий до виконання припис № 15/2.4 від 24.02.2020 (а.с 48-49 том 1). Однак, за результатами проведеного Інспекцією у період 26-28.08.2020 позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині виконання вимог припису встановлено, що КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради не виконано п.п.1,3,13,14,15,16,17 припису № 15/2.4 від 24.02.2020 (а.с. 50-63 том 1).

Звертаючись з позовом у даній справі в порядку представництва інтересів держави заступник керівника Житомирської окружної прокуратури вказав, що Інвестиційним договором від 15.04.2016 в порушення порядку, встановленого Кодексом України про надра, без відповідних спеціальних дозвільних документів та рішень уповноважених органів державної влади чи місцевого самоврядування комунальним підприємством передано приватному суб`єкту господарювання надра. І саме на підставі оспорюваного договору ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" всупереч встановленому законом порядку здійснювався видобуток корисних копалин, чим порушується право власності Українського народу та держави на надра.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", звертався до Державної екологічної інспекції Поліського округу з повідомленням №51-84-2003вих-21 від 24.05.2021 про вжиті інспекцією заходи щодо визнання інвестиційного договору від 15.04.2016 недійсним (а.с. 76-81 том 1).

У відповідь на звернення прокуратури Державна екологічна інспекція Поліського округу листом №9-07/2554 від 03.06.2021 повідомила прокуратуру, що не вживали жодних заходів представницького характеру.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2022 викладено висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Таким чином, прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції, чинній на момент укладання Договору) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційною діяльністю, згідно із статтею 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції, чинній на момент укладання договору), є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

За змістом статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції чинній на час укладення спірного договору) об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Частиною п`ятою статті 7 вказаного Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

За змістом зазначених норм, отримання прибутку інвестором, досягається саме внаслідок володіння, користування і розпорядження об`єктами та результатами інвестицій.

З викладеного вбачається, що інвестиційні правовідносини є різновидом господарських правовідносин, які виникають між суб`єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та іншими учасниками) щодо підготовки, реалізації інвестицій, відшкодування витрачених коштів та отримання прибутку від такої діяльності.

При цьому основним способом реалізації інвестицій є інвестиційна діяльність, яка полягає у практичних організованих діях відповідних суб`єктів з метою знаходження інвестиційних ресурсів (майнових та інтелектуальних цінностей), виборі об`єктів підприємницької та інших видів діяльності і вкладення в ці об`єкти зазначених ресурсів для отримання прибутку (доходу) або досягнення певного соціального ефекту.

Таким чином, за своїм змістом інвестиційна діяльність полягає у трансформації цінностей (інвестицій) в об`єкти такої діяльності та наступне одержання доходу за рахунок приросту капітальної вартості вказаних інвестицій або від їх використання.

Так, в оспорюваному інвестиційному договорі від 15.04.2016 КП "Житомирводоканал" та ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" погодили, що інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися ґрунтовими масами та технологічними відходами, що з`являються в процесі виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), відчужувати, обмінювати, розраховуватись за їх рахунок з субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.п. 2.2.2 п.2.2 договору).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне суд вважає за необхідне звернути увагу на слідуюче.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та д н о м в о д о й м и щ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян (ст. 2 Кодексу України про надра).

Разом з тим, суд детально проаналізувавши наступні норми Кодексу України про надра дійшов висновку, що право надрокористування може бути загальним та спеціальним.

Так, статтею 23 Кодексу України про надра встановлено саме порядок загального надрокористування, якою визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Але, визначальною ознакою такого користування надрами є наявність у особи, що користується надрами права власності на таку земельну ділянку або право користування.

Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" (особа, що користується в даному випадку надрами) відсутні будь-які речові права на земельну ділянку.

Усі інші види використання надр є спеціальними видами природокористування і здійснюються на підставі спеціального дозволу.

Кодексом України про надра визначено порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим (ст. 16 КУпН).

Як встановлено судом жодних дозволів на користування надрами відповідачем-1 не отримано.

Виходячи з наведених судом висновків, суд відзначає слідуюче.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст. 228 України передбачено, що в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Разом з тим, статтею 4 КУпН встановлено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Статтею 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до п. 2 вказаної постанови судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Як зазначалося раніше, в оспорюваному інвестиційному договорі від 15.04.2016 КП "Житомирводоканал" та ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" (інвестор) погодили, що інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися ґрунтовими масами та технологічними відходами, що з`являються в процесі виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), відчужувати, обмінювати, розраховуватись за їх рахунок з субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.п. 2.2.2 п.2.2 договору).

Користування надрами Товариством з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна" підтверджено матеріалами справи.

Водночас, жодних дозволів на користування надрами відповідачем-1 не отримано.

Отже, оспорюваний інвестиційний договір від 15.04.2016 порушує право власності Українського народу на надра.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним такого договору передбачена імперативним приписом ст. 4 Кодексу України про надра, отже є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі не подали до суду достатніх доказу на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних долях.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним інвестиційний договір від 15.04.2016 укладений між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (ід. код 03344065) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна" ід. код 40262223).

3. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, м. Житомир, вул. Чуднівська, 120, ід. код 03344065)

- на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 1135,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна" (10009, м. Житомир, вул. Селецька, 33, ід. код 40262223)

- на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 1135,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.03.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

+ на ел. пошту: polissya@dei.gov.ua

3 - відповідачу-1 (рек. з повід.)

4 - відповідачу-2 (рек. з повід.)

+ на ел. пошту: vodokanalzt@ukr.net

5 - Житомирській окружній прокуратурі (реком. з повід.)

+ на електронну адресу: misto@zhit.gp.gov.ua

6 - Житомирській обласній прокуратурі на електронну адресу: prokzt@zhit.gp.gov.ua.

7 - третій особі - Виконавчому комітету Житомирської міської ради: 10014, м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 4/2 (реком. з повід.) + на електронну адресу : mvk@zt-rada.gov.ua