Постанова

від 01.03.2023 по справі 751/1543/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 751/1543/19

провадження № 61-9917св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),

Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2020 року у складі судді Ченцової С. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 14 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В.,

Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради звернувся з позовом до

ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 має у власності об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 , який розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:011:0091 площею 0,1798 га, з них 968 кв. м під будівлями і спорудами і 830 кв. м прилегла територія. Власником даної земельної ділянки по АДРЕСА_1 є Чернігівська міська рада.

Однак, з квітня 2010 року ОСОБА_1 договір оренди з Чернігівською міською радою не уклав, право користування земельною ділянкою у визначений законом спосіб не оформив, хоча управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради неодноразово зверталось до нього з вимогою оформити право користування зазначеною земельною ділянкою. 3 клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради не звертався.

Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:011:0091, площею 0,1798 га - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відносини з фактичного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання Чернігівською міською радою доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

ОСОБА_1 , як фактичний користувач земельної ділянки по АДРЕСА_1 , який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти Чернігівській міській раді на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Розмір збитків розраховувався позивачем на підставі Положення, затвердженого рішенням 8 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 28 квітня 2011 року. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 липня

2017 року № 326 створено комісію з визначення розміру збитків, заподіяних порушниками земельного законодавства власникам землі та землекористувачам (зі змінами) та актом комісії від 04 жовтня 2017 року

№ 15 визначено розмір коштів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року включно, в сумі

82 224,88 грн. Обрахування суми як збитків (упущеної вигоди), завданих Чернігівській міській раді, здійснений відповідною комісією 04 жовтня

2017 року, не відрізняється від методики обрахування безпідставно утриманої ОСОБА_1 орендної плати за фактичне використання землі під нерухомістю.

З огляду на вказане просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради кошти в сумі 82 224,88 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня

2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна ОСОБА_1 та обов`язку відшкодувати його вартість саме у розмірі 82 224,88 грн, та що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 при визначенні розміру орендної плати за вказану земельну ділянку позивачем не використовувався, хоча згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради - задоволено частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2020 року скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради кошти в сумі 48 876,21 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 , користуючись земельною ділянкою без укладення із Чернігівською міською радою відповідного договору оренди земельної ділянки, позбавив територіальну громаду міста можливості отримати дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою у визначеному позивачем розмірі. Але під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 заявляв про застосування строку позовної давності. Враховуючи те, що заступник прокурора Чернігівської області в інтересах Чернігівської міської ради звернувся з позовом 28 лютого 2019 року та просив стягнути збитки за період з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року в сумі 82 224,88 грн, то вимога про стягнення збитків за період з 01 вересня 2014 року по 28 лютого 2016 року заявлена з пропуском позовної давності. В межах строку позовної давності розрахунок суми, яка підлягає стягненню, має бути таким: І період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 10 місяців; ІІ період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року - 8 місяців. По першому періоду: 31740,99 грн : 12 х 10 = 26 450,83 грн. По другому періоду: 33638,06 грн : 12 х 8 =

22 425,38 грн.

Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 касаційну скаргу

ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За висновком суду касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що позивачем при нарахуванні коштів за фактичне користування земельною ділянкою правильно застосовано інформацію, що міститься у листі Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За змістом даного листа вбачається, що відділ у місті Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на запит щодо надання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, на якій розташовані будівлі відповідача, повідомив, що середня вартість 1 кв. м земель м. Чернігова становить 176,39 грн/кв. м та провів розрахунок з урахуванням відповідних коефіцієнтів.

Проте, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд не обґрунтував відхилення доводів відповідача щодо відсутності в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки.

При новому розгляді справи, постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради залишено без задоволення. Рішення Новозаводського районного суду

м. Чернігова від 28 січня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем за час розгляду справи у всіх інстанціях не надано витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, не надано посилання на наявність витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, який є належним і допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції враховано, що за наявності висновків суду касаційної інстанції про необхідність дослідження відсутності у матеріалах справи витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки прокурор послався, що розрахунок безпідставно збережених коштів здійснений розпорядником земельної ділянки - Чернігівською міською радою на підставі довідки спеціально уповноваженого органу - відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 серпня 2017 року, проте такі доводи зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду, а також спростовуються матеріалами справи.

З врахуванням наведеного апеляційний суд вважав, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції доводи, що судом першої інстанції в порушення статті 82 ЦПК України проігноровано постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року, якою встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0,1798 га є сформованою. Спростувань стосовно невідповідності площі спірної земельної ділянки для обслуговування придбаної ОСОБА_1 споруди фактичному її розміру судом не наведено. Проїзд загального користування площею 0,0478 га не входить до площі сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:011:0091 та вимога щодо нього не заявлялась.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова

від 28 січня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 14 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, провадження № 12-48гс21, від 07 липня 2020 року у справі № 922/3208/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, провадження № 14-125цс20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

При цьому, фактично, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути у тому числі технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка, що містить узагальнену інформацію про землі (території), витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Судами не враховано, що Чернігівська міська рада листом від 10 серпня

2017 року №4932 зверталась до відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо надання витягу з техдокументації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, на що відділ, з урахуванням місця розташування земельної ділянки, її площі, технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста станом на 01 січня 2010 року, що затверджена рішенням 7 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 31 березня 2011 року, надав довідку

від 22 серпня 2017 року №18-25-0.36-108/109-17, в якій вказав відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розрізі років.

Проте суди попередніх інстанцій не взяли до уваги інші надані позивачем докази, дійшовши помилкового висновку, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати визначається виключно витягом про нормативну грошову оцінку.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не надано судам першої та апеляційної інстанцій належних доказів на підтвердження правильності здійсненого розрахунку, а саме доказів проведення відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

У грудні 2022 року від Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій він зазначав, що обрахування суми як збитків (упущеної вигоди), завданих Чернігівській міській раді, здійснених відповідною комісією 04 жовтня 2017 року, не відрізняється від методики обрахування безпідставно утриманої ОСОБА_1 орендної плати за фактичне використання землі під нерухомістю і становить 82 224,88 грн, які і підлягають стягненню.

Також у грудні 2022 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на касаційну скаргу, в яких останній зазначає, що довідка (лист) відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 серпня 2017 року, на яку посилається позивач, як на підставу саме для розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою, виходячи з вимог статей 77, 78 ЦПК України, не є належним доказом, що підтверджує заявлені ним вимоги, тому обґрунтовано не взята до уваги судами попередніх інстанцій. Також зазначав, що з 2010 року спірна земельна ділянка змінювала не одного власника, при цьому змінювалася і її площа, частина якої відійшла під загальне вуличне користування з під`їздами до прилеглих будинків та наявністю шахт для обслуговування комунальних вузлів. Позивач не проводив обстеження спірної земельної ділянки і тому не визначив необхідну для обслуговування належної йому будівлі земельну ділянку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 придбав майно, що складається з об`єкту нерухомості - картоплесховище № 5 літ. «Б-1», «Б1», «Б2», «Б3», «Б4», загальною площею 863,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належало ТОВ «Агрокомпанія «Фрут-сервіс», що підтверджується свідоцтвом від 08 квітня 2010 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 лютого 2019 року.

Згідно листа відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській обл. від 22 серпня 2017 року земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до 11-ї економіко-планувальної зони м. Чернігова, коефіцієнт Км2 для якої становить 1,67. Нормативна грошова оцінка кв. м. даної земельної ділянки становить: станом на 01 січня 2014 року - 328 грн 74 коп.; на 01 січня 2015 року - 410 грн 60 коп.; на 01 січня 2016 року - 588 грн

45 коп.; 01 січня 2017 року - 623 грн 62 коп.

Рішенням Чернігівської міської ради від 28 квітня 2011 року затверджено Положення про порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам в м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 липня 2017 року № 326 утворено комісію з визначення розміру збитків, заподіяних порушниками земельного законодавства власникам землі та землекористувачам.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 31 жовтня 2017 року № 471 затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, серед яких і ОСОБА_1 .

З акту вбачається, що за використання земельної ділянки площею 0,178 га по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 нараховано збитки за період

з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року в сумі 82 224 грн 88 коп. При цьому ОСОБА_1 був запрошений на засідання комісії по нарахуванню збитків, а в подальшому повідомлений про необхідність відшкодування даних збитків.

В додатку до позовної заяви надано розрахунок безпідставно збережених коштів орендної плати від використання земельної ділянки, розрахованих виходячи з орендної плати, яка повинна була сплачуватись за період

з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року в сумі 82 224 грн 88 коп.

Договір оренди земельної ділянки № 2119 укладений між Чернігівською міською радою та ТОВ «Агрокомпанія «Фрут-сервіс» на земельну ділянку для експлуатації картоплесховища АДРЕСА_1 , яка надана в короткострокове платне користування. Об`єктом оренди була земельна ділянка площею 0,1798 га та земельна ділянка без реального виділення у натурі площею 0,0478 га - проїзд загального користування. Строк дії договору - до 23 червня 2014 року. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється після державної реєстрації Договору за актом її приймання - передачі. План зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:011:0091 та акт прийому-передачі є додатками до договору оренди земельної ділянки № 2119 від 31 липня 2009 року і свідчать про те, що земельна ділянка за вказаною адресою на дату укладення договору оренди була сформованою та має кадастровий номер.

З матеріалів справи убачається, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області та змінено рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року в частині мотивів відмови у задоволенні позову заступника прокурора. Даним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 з 2010 року є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за вказаною адресою є сформованою та має кадастровий номер 7410100000:01:011:0091, площею 0,1798 га, з яких 968 кв. м під будівлями і спорудами і 830 кв. м прилегла територія. Постанова набула чинності.

Матеріали справи містять схему розміщення спірної земельної ділянки.

З Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09 липня 2018 року на земельну ділянку з кадастровим номером - 7410100000:01:011:0091 площею 0,1798 га, за адресою: АДРЕСА_1 , передано в оренду ТОВ «Агрокомпанія «Фрут-сервіс». Тобто, вбачається, що дійсно земельна ділянка станом на 09 липня 2018 року була сформованою, однак, придбавши об`єкти нерухомості в 2010 році, ОСОБА_1 не було здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:011: (останній розділ номеру відсутній), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,7479 га, наданої користувачу ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «СеДаМ», не закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Користувач земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками/ користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено, про що складено акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 27 березня 2018 року в присутності користувачів суміжних ділянок, в тому числі ТОВ «Агрокомпанія «Фрут-сервіс».

Згідно з договором оренди земельної ділянки № 2119 від 31 липня 2009 року, укладеним між Чернігівською міською радою та ТОВ «Агрокомпанія «Фрут-сервіс» щодо оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,1798 га та площею 0,0478 га - проїзд загального користування, без реального виділення в натурі, зокрема пунктом 8 визначено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати до 30 числа місяця наступного за звітним на рахунок, вказаний орендодавцем.

В договорі зазначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 382 595,60 грн (168,10 грн за 1 кв м.). Земельна ділянка передана в оренду згідно акту. Згідно технічної документації по складанню договору на право оренди спірної земельної ділянки для ТОВ «Агрокомпанія «Фрут-сервіс», земельна ділянка надається за рахунок вилучення із користування земельної ділянки у ТОВ «Агрофірма «Плодоовочпром», загальною площею 2276 кв. м, в тому числі: під будівництвом та спорудами - 968 кв. м, прилегла територія - 830 кв. м, проїзди спільного користування - 478 кв. м.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій у повній мірі не відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно зі статтями 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що відповідач є власником вказаного нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці Чернігівської міської ради.

При цьому судами вмотивовано зазначено, що перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Отже суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що між сторонами виникли правовідносини з приводу повернення безпідставно набутого майна.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутній витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, відомості якого є обов`язковими при визначені орендної плати, у зв`язку із чим дійшли висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна ОСОБА_1 та обов`язку відшкодувати його вартість у розмірі, визначеному позивачем - 82 224,88 грн.

Проте судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

При цьому статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

У той же час, пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, а також у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 904/4933/15.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

З матеріалів справи вбачається, що Чернігівська міська рада листом

від 10 серпня 2017 року №4932 зверталась до відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, на що Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, з урахуванням місця розташування земельної ділянки, її площі, технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста станом на 01 січня 2010 року, що затверджена рішенням 7 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 31 березня 2011 року, надав довідку

від 22 серпня 2017 року №18-25-0.36-108/109-17, в якій вказав відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розрізі років.

Так, згідно вказаної довідки земельна ділянка, що знаходиться за адресою: вул. Інстурментальна, 5, відноситься до 11-ї економіко-планувальної зони

м. Чернігова, коефіцієнт Км2 для якої становить 1,67. Нормативна грошова оцінка кв. м даної земельної ділянки становить: станом на 01 січня 2014 року - 328,74 грн.; на 01 січня 2015 року - 410,60 грн; на 01 січня 2016 року -

588,45 грн; 01 січня 2017 року - 623,62 грн.

Таким чином, судами попередніх інстанцій помилково відмовлено у задоволенні позову щодо стягнення коштів з відповідача, посилаючись на відсутність витягу з технічної документації, оскільки нормативно грошова оцінка земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати визначається не тільки витягом про нормативну грошову оцінку, а й іншими доказами, зокрема, як технічною документацією на спірну земельну ділянку, виготовлену компетентним органом для оформлення договору оренди, так і довідкою з Державного земельного кадастру.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 14 вересня 2022 року у справі № 904/4933/15, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/8770/19.

Зазначене не суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 646/4738/19 (провадження № 61-17197всо20), оскільки такі стосувались спірного питання стосовно застосування положень земельного законодавства щодо сформованості земельної ділянки при стягненні безпідставно збережених коштів.

Крім того, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 646/4738/19 (провадження № 61-17197всо20) не містить категоричного висновку, що лише виключно витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до акту про визначення збитків власнику землі в особі Чернігівської міської ради від 04 жовтня 2017 року та попереднього розрахунку, безпідставно збережені кошти у зв`язку із використанням ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1798 га по АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року складають - 82 224,88 грн.

Водночас, під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 заявляв про застосування строку позовної давності.

Враховуючи, що заступник прокурора Чернігівської області в інтересах Чернігівської міської ради звернувся з позовом 28 лютого 2019 року та просив стягнути безпідставно збережені кошти за період з 01 вересня

2014 року по 31 серпня 2017 року в сумі 82 224,88 грн, то вимога про стягнення збитків за період з 01 вересня 2014 року по 28 лютого 2016 року заявлена з пропуском позовної давності.

В межах строку позовної давності розрахунок суми, яка підлягає стягненню, становить 48 876,21 грн, а саме:

- з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року - за 10 місяців (588,45 грн (нормативна грошова оцінка кв. м станом на 2016 рік) х 1798 кв. м (площа земельної ділянки) х 0,03 (розмір орендної плати на 2014-2017 роки (%) нормативної грошової оцінки) : 12 х 10 місяців) = 26 450,83 грн;

- з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року - 8 місяців (623,62 грн(нормативна грошова оцінка кв. м станом на 2017 рік) х 1798 кв. м (площа земельної ділянки) х 0,03 (розмір орендної плати на 2014-2017 роки (%) нормативної грошової оцінки) : 12 х 8 місяців = 22 425,38 грн).

Всього з 01 березня 2016 року по 31 серпня 2017 року (26 450,83 грн + 22 425,38 грн) становить 48 876,21 грн.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд касаційної інстанції погоджується з доводами заступника прокурора Чернігівської області, що ОСОБА_1 , користуючись земельною ділянкою без укладення із Чернігівською міською радою відповідного договору оренди земельної ділянки, позбавив територіальну громаду міста можливості отримати дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь Чернігівської міської ради 48 876,21 грн (в межах строків позовної давності).

Таким чином, доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими, а рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку із чим підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

З огляду на висновок Верховного Суду щодо суті вирішення касаційної скарги, понесені позивачем судові витрати у зв`язку з подачею касаційної скарги у розмірі 2 283,76 грн покладаються на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради кошти в сумі 48 876 (сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн

21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, р/р UA248201720343140001000006008, банк платника Державна казначейська служба м. Київ) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 283,76 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта