Вирок

від 08.03.2023 по справі 523/4094/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4094/23

Провадження №1-кп/523/1085/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року

Суворовський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України у спрощеному провадженні в приміщенні суду обвинувальний акт й додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023164490000050 від 22.02.2023 року, за обвинуваченням (з обвинувального акта):

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого та офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого та засудженого:

- 23.02.2023 року Одеським апеляційним судом за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71, ч.4 ст.70 України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та штрафу у розмірі 17000 гривень,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Суворовського районного суду м.Одеси із Суворовської окружної прокуратури м.Одеси одночасно із означеним обвинувальним актом щодо вчинення кримінальних проступків, в якому викладено клопотання прокурора ОСОБА_3 про розгляд акта у спрощеному порядку, також для розгляду надійшли матеріали кримінального провадження та відповідна заява сторони захисту.

Приписи ч.1 ст.382 КПК України встановлюють, що у разі розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, суд у п`ятиденний строк з дня отримання такого обвинувального акта, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України надані для судового розгляду обвинувальний акт й додані до нього матеріали, суд доходить наступних висновків.

Згідно з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 22.02.2023 року о 19:45 годині, знаходячись на дитячому майданчику, у подвір`ї будинку АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про впровадження на території України воєнного стану, у зв`язку з агресією рф проти України, введеного з 24.02.2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-1X (на час кримінального правопорушення дію якого продовжено з 19.02.2023 року Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 №2915-IX строком на 90 діб, тобто до 20.05.2023 року), вказаний обвинувачений усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, що виразилось у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, моральності та добропристойності, умисно, проявляючи винятковий цинізм, нехтуючи Розпорядженням Одеської військової адміністрації №370/А-2022 від 29.06.2022 року «Про деякі питання забезпечення порядку та безпеки громадян» в Одеській області (заборона використання, продажу та запуску піротехнічних виробів: феєрверків, салютів і петард незалежно від класу), маючи при собі піротехнічний виріб «Speed Ralls» салютну установку «Батарея» на 16 пострілів, який він придбав більше року тому, на базарі «Північний» за адресою: м.Одеса, пр.Добровольського 114/2, встановив його на землі на дитячому майданчику, підпалив гніт, в результаті чого відбулось 16 гучних пострілів салюту, після чого обвинувачений залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Отже, за обвинувальним актом, ОСОБА_2 висунуте обвинувачення у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

Відповідно до означеної вище заяви сторони захисту, обвинувачений ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_4 , погодились зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомилися з обмеженням права на апеляційне оскарження, виявивши згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, а обвинувачений при цьому повністю й беззаперечно визнав свою винуватість, просив призначити йому покарання у виді мінімального штрафу.

З огляду на матеріали кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою провину за висунутою підозрою, що ідентична викладеному в акті обвинуваченню, а будучи допитаним дізнавачем в якості підозрюваного, надав зізнавальні показання про час, місце, спосіб і мотиви вчиненого ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєного кримінального проступку.

Втім, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку, фактичні обставини яких ним та ніким із учасників провадження не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджуються наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не проводилось, відповідно до ч.1 ст.382 КПК України.

Приймаючи до уваги наведені обставини, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 здійснив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом, а відтак дії зазначеного обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.296 КК України.

Так, з огляду на ч.1 ст.296 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, що карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним, зухвалість скоєного і його вчинення в умовах воєнного стану, та те, що в силу ст.12 КК України інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінального проступку, а також судом враховується стан здоров`я зазначеного обвинуваченого та його особа - свою провину в інкримінованому діянні на стадії досудового слідства визнав; на диспансерному обліку в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я ООР» та КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР не перебуває; забезпечений місцем реєстрації й проживання; але неодружений та офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається (за матеріалами кримінального провадження), раніше неодноразово судимий, має непогашену й незняту у встановленому законом порядку судимість за скоєння злочину корисливої спрямованості та станом на теперішній час є засудженим за вчинення тяжкого злочину.

Сукупність наведених обставин свідчить про стійку схильність обвинуваченого ОСОБА_2 до кримінально-протиправної поведінки, про системність вчинення ним кримінально-караних діянь та про небажання стати на шлях виправлення, що у свою чергу обумовлює висновок про недоцільність призначення йому покарання у виді штрафу та про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Так, за ст.53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням того, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та виходячи з майнового стану винного.

Попри те, надані до суду матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних щодо працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_2 , наявність у нього легальних джерел доходів або такий майновий стан останнього, що характеризує його спроможність сплатити будь-який розмір штрафу, який суд може призначити в межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України.

За приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 як визначено в обвинувальному акті та з чим також погоджується суд, слід віднести щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання зазначеної особи, не встановлено.

З огляду на ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань), зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, відбуте повністю або частково покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.

На підставі сукупності викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги досліджені під час судового розгляду обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 кримінального правопорушення, його зухвалість і вчинення в умовах воєнного стану, ступінь тяжкості й суспільної небезпечності скоєного, наведені вище характеризуючі дані про особу останнього (зокрема, не працевлаштованість і відсутність легальних джерел доходів, попередні й поточні судимості), комплексність яких унеможливлюють призначення покарання у виді штрафу, а відтак суд у контексті ст.ст.50, 65 КК України доходить висновку про те, що виправлення вказаного обвинуваченого і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень має відбуватися лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді арешту в межах максимального строку, встановленого санкцією ч.1 ст.296 КК, а також з одночасним застосуванням положень ч.4 ст.70 цього ж Кодексу та з призначенням остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням вироку Одеського апеляційного суду від 23.02.2023 року, основне з яких належить відбувати у кримінально-виконавчій установі реально.

Відповідно до ст.60 КПК України, покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.

Питання щодо арешту майна у кримінальному провадженні, суд вирішує за правилами ст.174 КПК України, а щодо долі речових доказів, - в силу вимог ст.100 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.100, 174, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та вироком Одеського апеляційного суду від 23.02.2023 року, шляхом часткового складання призначених основних покарань, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі, а також зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, додаткове покарання ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 гривень, призначене за вироком Одеського апеляційного суду від 23.02.2023 року, - виконувати самостійно.

Згідно з ч.5 ст.72, ст.63 КК України, строк відбуття основного покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання та з часу поміщення вказаного засудженого для відбуття зазначеного покарання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Виконання вироку в частині поміщення засудженого ОСОБА_2 до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - доручити ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

Арешт на майно, накладений за ухвалою слідчого судді від 27.02.2023 року на вилучені в ході проведення огляду місця події коробку від салютів з піротехнічного виробу «Speed Ralls» феєрверк салютна установка «Батарея» на 16 пострілів, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

В порядку ст.100 КПК України, речовий доказ у кримінальному провадженні - коробку від салютів з піротехнічного виробу «Speed Ralls» феєрверк салютна установка «Батарея» на 16 пострілів, що зберігається у камері схову ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанція №000070 від 24.02.2023 року), - знищити.

Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_2 , а також направити до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», - для виконання, в частинах наданих їм відповідних повноважень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня ухвалення, а для обвинуваченого, - у той же строк з дня отримання його копії.

С у д д я: ОСОБА_1