Ухвала

від 13.03.2023 по справі 464/1308/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/1308/23

пр.№ 2-з/464/20/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2023 року суддя Сихівського районного суду м.Львова БЕСПАЛЬОК О.А., розглянувши матеріали заяви Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову,

в с т а н о в и в :

Львівська міська рада звернулась до суд з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно, виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав, територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно 1/10 нежитлового приміщення літ. «Б-1», що на АДРЕСА_1 загальною площею 27,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676115946060) та нежитлового приміщення літ «Б-1» площею 27,9 кв.м., що на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36367015).

В обгрунтування вимог заяви покликаються на те, що міською радою готується позовна заява до ПП «Івзо Плюс», ПП «КГК», ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. На даний момент у державному реєстрі права власності на нерухоме майно зафіксована реєстрація права власності на нежитлове приміщення в плані під літ. «Б-1» загальною площею 27,9 кв.м. за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2676115946060), нежитлове приміщення в плані під літ. «Б-1» загальною площею 27,9 кв.м. за ПП «Івзо Плюс» (ЄДРПОУ33951907), що на проспекті Червної Калини, 94 у м.Львові (реєстраційний номер майна 36367015). Однак, власником земельної ділянки, що на АДРЕСА_1 є територіальна громада м.Львова в особі Львівської міської ради. Згідно з інформацією управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 20 грудня 2022 року відсутня інформація про передачу у власність чи надання в користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки для обслуговування об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення, літ. «Б-1» площею 27,9 кв.м., що по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36367015). Договори оренди землі на згадану земельну ділянку для обслуговування об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення літ «Б-1» площею 27,9 кв.м., що по АДРЕСА_1 між Львівською міською радою та фізичними або юридичними особами не укладались.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року у справі №1313/665/2012 затверджено мирову угоду від 20 лютого 2012 року, укладену між ОСОБА_2 , ПП «КГК», ТзОВ «Фірма «Європа Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд», за умовами якої визнано право власності за ПП «КГК» на нежитлове приміщення літ. «Б-1» площею 27,9 кв.м., що по АДРЕСА_1 , а 04 квітня 2014 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєстровано право власності.

В подальшому, 07 вересня 2012 року ПП «КГК» відчужило нежитлове приміщення на користь ПП «Івзо Плюс», внаслідок договору купівлі-продажу №1027 від 04 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., яке вкотре було проведено реєстрацію права власності за ПП «Івзо Плюс».

24 листопада 2022 року постановою Львівського апеляційного суду у справі №1313/665/2012 року ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому апеляційний суд встановив, що приміщення, на які визнано право власності на підставі оскаржуваної ухвали, є тимчасовими спорудами, право власності на яке не підлягає державній реєстрації.

26 грудня 2022 року ПП «Івзо Плюс» в особі директора Галамая А.С. відчужило 1/10 нежитлового приміщення ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 1/10 частки нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Папайло Н.Є.

Нежитлове приміщення, що по АДРЕСА_1 площею 27,9 кв.м. є тимчасовою не капітальною спорудою, що підтверджується паспортом прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 29 листопада 2021 року №2401-вих-112496, договором на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 12 березня 2020 рокут№С-2535-20, ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року у справі №С-2535-20, ухвалою Львівської міської ради від 26 грудня 2019 року за №3107, додаток 1 (Сихівський район №з/п238, площа ОКЕБ-30 кв.м.), ухвалою Львівської міської ради від 02 березня 2017 року №1613, додатком 1 до Ухвали Львівської міської ради від 06 грудня 2022 року №2679 «Про окремі питання здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території Львівської міської територіальної громади у зв`язку із введенням воєнного стану.

Зазначене, підтверджує, що нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 є тимчасовою спорудою, право власності на яку згідно з ч.4 п.1,6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ч.1,4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягає державній реєстрації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Така реєстрація проведена на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка скасована.

Відповідно до листа управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 11 січня 2023 року №4-2401-475, містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва на нежитлове приміщення літ «б-1» площею 27,9 кв.м., що по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36367015) Львівською міською радою та її виконавчими органами не видавались.

Згідно з наданою інформацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 21 грудня 2022 року, відсутні дозвільні документи у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчуються прийняття в експлуатацію закінчення будівництвом об`єктів, відомостей про повернення та доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей, які містяться в реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформації про прийняття декларації про готовність об`єкта до експлуатації приміщення літ. «Б-1» площею 27,9 кв.м., що по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36367015) немає.

Станом на момент проведення первинної реєстрації на нежитлове приміщення літ. «Б-1» площею 27,9 кв.м., що по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36367015) у ПП «КГК» були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, дозвіл на будівництво та документ, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації.

В результаті реєстрації права власності за ПП «Івзо Плюс», ПП «КГК», ОСОБА_1 порушено права, майнові інтереси законного власника земельної ділянки територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради, яка позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою, що на АДРЕСА_1 .

Оскільки на момент звернення з заявою відбулась не одноразова перереєстрація нерухомого майна, вважають, що ОСОБА_1 може розпорядитись спірним об`єктом, що знаходиться на праві власності та відчужити його на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Просить не застосовувати зустрічне забезпечення позову, оскільки у Львівської міської ради достатньо майна для покриття будь яких збитків, які можуть бути заподіяні сторонам внаслідок забезпечення позову.

Частиною 1 ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а тому вирішення питання забезпечення позову здійснюється без присутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку з відсутністю сторін в силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Зазначені в заяві обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №323081326, сформованої 16 лютого 2023 року, а саме реєстрацію права власності на 1/10 частки нежитлового приміщення, що по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , земельна ділянка за даною адресою призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0018 га, власником якої є Львівська міська рада, яка 19 листопада 2015 року на підставі договору оренди землі серії С-4224 надала зазначену земельну ділянку в оренду до 27 серпня 2020 року СТ «Народна торгівля» (ЄДРПОУ 20852932). 04 квітня 2012 року на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року спірне нерухоме майно зареєстровано за ПП «КГК», а 07 вересня 2012 року право власності було зареєстровано за ПП «Івзо Плюс» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченим 04 липня 2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т.

Нежитлове приміщення, що по АДРЕСА_1 площею 27,9 кв.м. є тимчасовою не капітальною спорудою, що підтверджується паспортом прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 29 листопада 2021 року реєстраційний номер ТС-2020-1107-С.

Відповідно до листа управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 11 січня 2023 року №4-2401-475, наказом департаменту містобудування від 12 липня 2012 року №103 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво СП «Народна торгівля» торгових павільйонів та критого переходу на АДРЕСА_1 .

Згідно з наданою інформацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 21 грудня 2022 року, відсутні дозвільні документи у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчуються прийняття в експлуатацію закінчення будівництвом об`єктів, відомостей про повернення та доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відповіді Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради №4-2403-12348 від 20 грудня 2022 року інформації щодо прийнятих Львівською міською радою рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки для обслуговування об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення літ. «Б-1», площею 2,7 кв.м., що по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36367015) в управлінні земельних ресурсів відсутня.

Підставою для первинної реєстрації об`єктів нежитлових приміщень літ. «Б-1», площею 2,7 кв.м., що по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36367015) , як свідчить витяг з реєстру, є ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року, що міститься в матеріалах заяви.

Як зазначено Львівською міською радою у своїй заяві про вжиття заходів забезпечення позову, ухвала, що послужила підставою для реєстрації права власності, скасована постановою Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.п.1,2 ч.1ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 році у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначена правова позиція була багаторазово підтверджена Верховним Судом у справах, де суди дійшли висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову (постанови від 15.07.2021 року, провадження № 61-8468ав21 та від 30 червня 2021 року у справі №523/11320/19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 та від 30 червня 2021 року у справі № 204/8994/19 вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 724/561/20 та від 07 липня 2021 року у справі № 308/7086/20.

В останній постанові Верховний Суд також наголосив на тому, що при вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Враховуючи викладене, наведені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет цього позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить заявник, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, та вважає за можливе заяву Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

При цьому таке вжиття заходів забезпечення позову буде співмірним із заявленими позовними вимогами.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст.154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст.154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Заяву Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову задоволити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють провадження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно, виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно 1/10 нежитлового приміщення літ «Б-1», що на АДРЕСА_1 загальною площею 27,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта майна 2676115946060) та нежитлового приміщення літ. «Б-1» площею 27,9 кв.м, що на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36367015).

Копію даної ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

СУДДЯ БЕСПАЛЬОК О.А.