Постанова

від 01.03.2023 по справі 309/1210/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/1210/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 березня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю.,

з участю секретарки судового засідання Терпай С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-Закарпаття» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляцйною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-Закарпаття» на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2022 року, постановлену суддею Волощук О. Я.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП - Закарпаття» (далі ТОВ«АТП -Закарпаття») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов обґрунтувала тим, що, на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2017 за реєстровим номером 5778, в її власності перебуває земельна ділянка площею 2,0166 га за кадастровим номером 2110800000:01:034:0015, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

На суміжній земельній ділянці за кадастровим номером 2110800000:01:034:0050, яка розташована по АДРЕСА_1 і власником якої є відповідач ТОВ «АТП - Закарпаття», функціонує автозаправна станція.

Зазначала, що частина підземних резервуарів для пального самочинно розміщена на належній їй на праві власності земельній ділянці, що підтверджується схемою розміщення будівель та резервуарів відповідача. Крім того, ці резервуари розміщені з порушенням вимог Державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92* щодо протипожежної відставні та нормативної відстані до межі територій фізкультурно-оздоровчого комплексу. Також цільове призначення земельної ділянки відповідача взагалі не передбачає розміщення на ній автозаправних станцій.

Посилаючись на наведені вище обставини просила суд зобов`язати ТОВ «АТП-Закарпаття» усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 2110800000:01:034:0015, що розташована по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу (знесення) за рахунок ТОВ «АТП -Закарпаття» частини підземних резервуарів для пального, які знаходяться на частині належної їй земельної ділянки.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2022 року клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 адвокатки Томищ М.С. про призначення судової інженерно-технічної (будівельно-технічної і земельно-технічної) експертизи задоволено.

Призначено в цій справі будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи на вирішення якої поставлено такі питання:

1) «Чи є порушення меж земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 , що розташована в АДРЕСА_1 з боку відповідача ТОВ «АТП Закарпаття», зайняття частини земельної ділянки відповідно до правовстановлючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки сторін? Якщо так, то вказати площу, розмір та конфігурацію земельної ділянки відносно якої порушено межі, виявлено захоплення частини земельної ділянки»;

2) «Яким чином з технічної точки зору вирішити питання відновлення меж земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 ?»

3) «Чи відповідає вимогам ДБН України та Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів іншим нормативним актам розміщення підземних резервуарів для пального та інших споруд, що розміщені на земельній ділянці відповідача ТОВ «АТП Закарпаття» за адресою: АДРЕСА_1 ? Якщо ні, то в чому полягають такі порушення?»

Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду відповідач ТОВ «АТП Закарпаття» подав на неї апеляційну скаргу внаслідок її незаконності та необґрунтованості через порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків дійсним обставинам справи.

Скарга мотивована тим, що доручаючи проведення експертизи запропонованому позивачкою приватному експерту Колчару В.Д., який не відноситься до державних чи комунальних експертних установ, судом не було враховано з цього приводу заперечення ТОВ «АТП-Закарпатття» і відсутність згоди на проведення експертизи цим експертом, а відтак це свідчить про упередженість і необ`єктивність суду по вибору експерта.

Стверджувало, що питання поставлене на вирішення експерту: «Чи відповідає вимогам ДБН України та Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів іншим нормативним актам розміщення підземних резервуарів для пального та інших споруд, що розміщені на земельній ділянці відповідача ТОВ «АТП Закарпаття» за адресою: АДРЕСА_1 ? Якщо ні, то в чому полягають такі порушення?» не входить до предмету дослідження у цій справі у межах заявлених позовних вимог, оскільки жодного самовільного будівництва АЗС не здійснювалося та автозаправна станція була в установленому законом порядку введена в експлуатацію ще у 1999 році.

Також питання «Чи є порушення меж земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 , що розташована в АДРЕСА_1 з боку відповідача ТОВ «АТП Закарпаття», зайняття частини земельної ділянки відповідно до правовстановлючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки сторін? Якщо так, то вказати площу, розмір та конфігурацію земельної ділянки відносно якої порушено межі, виявлено захоплення частини земельної ділянки» очевидно не входить до компетенції судового експерта, оскільки суд використав термін «захоплення частини земельної ділянки», хоча всі об`єкти АЗС відповідача, в тому числі підземні резервуари, розташовані у межах належної ТОВ «АТП - Закарпаття» земельної ділянки.

Зауважувало і те, що питання поставленні експерту не відповідають переліку питань, які наведені в Науково-методичних рекомендаціях із питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстицію України від 08.10.1998 № 53/5.

Наголошувало, що залучення спеціалістів ТОВ «Хуст-Земля Карпат» для проведення цієї експертизи є безпідставним, оскільки вони не можуть брати участь у проведені цієї експертизи та можуть бути упередженими внаслідок складання позивачці технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною координат і конфігурації.

Крім того, місцевий суд безпідставно зупинив провадження у справі через призначення цієї експертизи, оскільки це є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на наведене апелянт просив оскаржену ухвалу суду скасувати, а також вирішити питання про судові витрати.

Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача ТОВ «АТП Закарпаття» позивачка ОСОБА_1 не скористалася.

У судовому засіданні представниця апелянта (відповідача) ТОВ «АТП Закарпаття» - адвокатеса Севч М.В. апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених у ній, просила таку задовольнити, оскаржену ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивачка ОСОБА_1 , її представниця адвокатка Томиш М.С. у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому, на думку колегії суддів і відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представниці апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України).

Згідно зіст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст.103ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто в установлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 3 -5 ст. 103 ЦПК України).

За правилами ч. 1ст.104ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

На переконанняколегії суддів,необґрунтованим єпосилання апелянтапро безпідставнепризначення судому ційсправі експертизи,оскільки предметом спору є з`ясування порушення меж земельної ділянки та розміщення підземних резервуарів на частині належній позивачці земельної ділянки, а тому для підтвердження чи спростування обставин, наведених позивачкою, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право, без яких установити відповідні обставини справи не є можливим.

Із приводу доводів апеляційної скарги про безпідставне призначення судом для проведення даної експертизи судового експерта Колчара В.Д., який не відноситься до державних чи комунальних установ, то колегія суддів зауважує, що за приписами ч. 1 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Відповідно до статей 7, 10 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а такожсудові експерти,які неє працівникамизазначених установ,та іншіфахівці (експерти)з відповіднихгалузей знань упорядку тана умовах,визначених цимЗаконом. Судовимиекспертами можутьбути особи,які маютьнеобхідні знаннядля наданнявисновку здосліджуваних питань. Лише виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), окрім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом (ч. 3 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»).

Як видно з витягу Реєстру атестованих судових експертів Колчар В.Д. управі проводити інженерно-технічну експертизу /будівельно-технічна, земельно-технічна, оціночно-будівельна, оціночно-земельна/ (т.1 а.с.176, 177).

Із заперечення на клопотання позивачки про призначення у справі судової експертизи від 14.07.2021 убачається, що відповідач ТОВ «АТП Закарпаття» заперечувало проведення такої експертизи судовим експертом Колчарем В.Д. лише з підстави, передбаченої абзацом 1 пункту 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін`юсту від 08.10.1998 № 53/5, тобто необхідністю проведення експертизи експертною установою за зоною регіонального обслуговування (т.1а.с.195-197). Проте відповідач не звернув уваги на те, що абзац 1 пункту 1.6. цієї Інструкції ще був виключений на підставі наказу Міністерства юстиції№ 1253/5від 05.04.2021 та стосувався він лише науково-дослідних установ судових експертиз Мін`юсту, наведеного в додатку 1 до Інструкції, а не всіх без винятку судових експертів. Водночас як видно із даного заперечення, відповідач іншого судового експерта не запропонував, оскільки заперечував щодо призначення у цій справі судової експертизи.

З урахуванням наведеного вище довід апеляційної скарги про необґрунтоване призначення судом судового експерта Колчара В.Д. є голослівним.

Також надуманим є твердження апелянта про те, що запропоновані позивачкою і поставлені на вирішення експерту питання експертизи не відповідають переліку питань, які наведені в Науково-методичних рекомендаціях із питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки такий перелік не є вичерпним і обов`язковим для суду та за приписом ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що поставлені на вирішення експерта питання не входять до компетенції судового експерта, оскільки цей експерт управі проводити інженерно-технічну експертизу /будівельно-технічна, земельно-технічна, оціночно-будівельна, оціночно-земельна/ та відповідно до ч. 6 ст.104 ЦПК України, пунктів 2.1., 2.2. зазначеної вище Інструкції експерт має право у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань, а також зобов`язаний повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.

Із приводу доводів апелянта про необґрунтоване зупинення судом провадження у справі на час проведення даної експертизи з підстави відсутності такого обов`язку суду, колегія суддів уважає їх безпідставними, оскільки проведення цієї експертизи потребує значного часу та подальший розгляд і вирішення цієї справи до отримання відповідного висновку експерта або отримання відомостей про неможливість проведення експертизи не є можливим.

Отже, доводи апеляційної скарги, на переконання колегії суддів, є безпідставними, оскільки вонине ґрунтуються наположеннях законуі фактичнихобставинах справита неспростовують правильністьвисновків судупершої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою та підстав для її зміни чи скасування, апеляційний суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, ухвала суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.375 ЦПК України, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2481,00 грн (т.2а.с.33) слід покласти на апелянта-відповідача ТОВ «АТП Закарпаття»

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-Закарпаття» залишити без задоволення.

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 березня 2023 року.

Суддя-доповідачка

Судді