Рішення

від 08.02.2023 по справі 758/11047/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11047/22

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Губенко О. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Універсал Банк» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що АТ «Універсал Банк» запустило проєкт monobank, в рамках якого фізичним особам відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проєкту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно. Попередня ідентифікація особи відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. 04 січня 2019 року відповідачка звернулась до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 04 січня 2019 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши електронним підписом Анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Частиною 6 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг відповідачка просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним в банку. На підставі укладеного Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 70000 грн., у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідачка не виконує свої зобов`язання за кредитним договором в частині погашення заборгованості по кредиту у строки та розмірах визначених умовами договору. Станом на 01 лютого 2022 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 88449 грн. 95 коп., яка складається з: загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 82777 грн. 41 коп. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5672 грн. 54 коп. З підстав невиконання позичальником умов кредитного договору у частині повернення залишку заборгованості за тілом кредиту, АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 88449 грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2022 року, головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк.

Представник позивача у позові просив розглядати справу без його участі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачкою, у відповідності до ст. 178 ЦПК України, подано до суду відзив на позову заяву, в якому зазначено про невизнання позовних вимог, у зв`язку з тим, що до позовної заяви банком додано витяг з Умов станом не на дату укладання анкети і обґрунтовано підстави позову не тією редакцією умов, яка діяла станом на час підписання анкети. При підписанні анкети відповідачем, діючими умовами не передбачено обов`язку клієнта ознайомлюватися із умовами щомісяця і приймати їх як обов`язкові, а пп 4.2.19 п. 4 розділу І умов, на який посилається позивач у позові, взагалі відсутній в умовах від 28.12.2018 (діючих при укладанні анкети). Також інші вимоги позову у тому числі щодо тарифів, відсотків, порядку їх застосування і нарахування в умовах 28.12.2018 на час укладання Анкети - є іншими. Так, пункт 8.20 п. 8 «Відповідальність сторін» розділу і умов яким позивач обґрунтовує нарахування відповідальності за порушення зобов`язань у позові, в умовах від 28.12.2018 на час укладання анкети - відсутній. Позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на п. 8.20 п. 8 розділу І Умов (не діючими на час укладання анкети). зазначаючи, що «Клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом сплати суму боргу ... а також 74,4(69,6...) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.... Таким чином клієнт має сплатити банку у відповідності до умов (не тих що діяли при укладанні анкети) ... борг з урахуванням 74,4 (69,6..,) процентів річних...». У той час діючою редакцією умов від 28.12.2018 пункт 8 «Відповідальність сторін» Розділу І не передбачає відповідальність клієнта, яка настає в результаті прострочення сплати платежів, не регулює сплату збільшеної процентної ставки. Відтак, клієнт має сплачувати діючу процентну ставку, не збільшену та в іншому розмірі (при використанні кредитного ліміту). Важливим при нарахуванні відсотків і відповідальності є то, яким чином було нараховано відсотки, а саме ставка відсотків, період нарахування, на яку суму нараховані. Позивачем не надає такого розрахунку, а лише зазначено абстрактну суму. Зазначення лише суми відсотків без надання їх детального розрахунку не може бути перевірено ані судом, ані відповідачем, відповідно не може бути доказом. Крім того, позивачем не надано доказів суми узгодженого договором кредитного ліміту, а відповідно відсутнє прострочення зобов`язання, якщо воно знаходиться у межах кредитного ліміту передбаченого умовами чи кредитор не попередив письмово про повернення коштів. Також, до позовної заяви банк не надав докази існування кредитної заборгованості - тіла кредиту, а саме відсутні докази отримання коштів - банківські виписки. На підставі викладеного просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписано анкету-заяву від 04 січня 2019 року, в результаті якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що дана анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язалась виконувати його умови.

До договору банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.

Однак до позовної заяви позивачем не було надано доказів відкриття карткового рахунку відповідачці та розміру встановленого кредитного договору.

Натомість, відповідачкою до відзиву на позовну заяву було додано виписки по картковому рахунку, з яких вбачається, що ОСОБА_1 позивачем було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та надано картку - НОМЕР_2 .

Відповідно до наданих відповідачкою виписок про рух коштів по картці за період з 01.01.2019 по 02.01.2022 вбачається, що відповідачці було встановлено кредитні ліміти:

-04.01.2019 у розмірі 5000 грн.;

-16.04.2019 у розмірі 15000 грн.;

-18.04.2019 у розмірі 20000 грн.;

-10.10.2019 у розмірі 50000 грн.;

-09.01.2020 у розмірі 70000 грн.;

-02.09.2020 у розмірі 68600 грн.;

-17.09.2020 у розмірі 67100 грн., та судом встановлено, що відповідачка користувалась кредитною (платіжною) карткою, а саме: розраховувалась в магазинах, поповнювала картку, знімала готівку в банкоматі, здійснювала переказ грошових коштів на інші карткові рахунки, тим самим підтверджувала свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором станом на 01.02.2022 заборгованість складає 88449 грн. 95 коп., з яких:

82777 грн. 41 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

5672 грн. 54 коп. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що:

«у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що:

«в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».

У даній справі в анкеті-заяві від 04 січня 2019 року ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, та не обумовлено умов сплати порушень грошового зобов`язання, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред`явив.

Оскільки в анкеті-заяві від 04 січня 2019 року строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то суд вважає неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення відповідачкою коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, зокрема:

-01.08.2019 у розмірі 2640 грн. 74 коп.;

-01.09.2019 у розмірі 763 грн. 65 коп.;

-01.10.2019 у розмірі 620 грн. 53 коп.;

-01.11.2019 у розмірі 823 грн. 34 коп.;

-01.12.2019 у розмірі 990 грн. 20 коп.;

-01.01.2020 у розмірі 1223 грн. 62 коп.;

-01.02.2020 у розмірі 1852 грн. 76 коп.;

-01.03.2020 у розмірі 4380 грн. 38 коп.;

-01.04.2020 у розмірі 2274 грн. 74 коп.;

-01.05.2020 у розмірі 2169 грн.71 коп.;

-01.06.2020 у розмірі 1993 грн. 03 коп.;

-01.07.2020 у розмірі 2152 грн. 54 коп.;

-01.08.2020 у розмірі 2325 грн.;

-01.09.2020 у розмірі 2306 грн. 78 коп.;

-01.10.2020 у розмірі 2060 грн. 69 коп.;

-01.11.2020 у розмірі 2151 грн. 11 коп.;

-01.12.2020 у розмірі 2120 грн. 23 коп.;

-01.01.2021 у розмірі 2152 грн. 67 коп.;

-01.02.2021 у розмірі 2214 грн. 81 коп.;

-01.03.2021 у розмірі 2050 грн. 02 коп.;

-01.04.2021 у розмірі 2272 грн. 30 коп.;

-01.05.2021 у розмірі 2268 грн. 30 коп.;

-01.06.2021 у розмірі 2401 грн. 55 коп.;

-01.07.2021 у розмірі 2380 грн. 50 коп.;

- 01.08.2021 у розмірі 2535 грн. 18 коп., що в сумі складає 51124 грн. 38 коп., та вважає за необхідне зарахувати вказану суму на погашення тіла кредиту, зменшивши суму заборгованості за тілом кредиту (82777 грн. 41 коп.) за рахунок протиправно списаних банком відсотків (у розмірі) з 51124 грн. 38 коп. до 31653 грн. 03 коп.

Крім того, враховуючи, що в анкеті-заяві від 04.01.2019 не встановлено відповідальності за порушення грошового зобов`язання у виді грошової суми та її визначеного розміру, то в стягненні 5672 грн. 54 коп. як заборгованості за порушення грошового зобов`язання, про яке просить позивач, суд вважає необхідним відмовити.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного осуду від 18 травня 2022 року по справі № 697/302/20.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачкою за кредитним договором № б/н від 04.01.2019 кошти добровільно банку не повернуті, суд дійшов висновку, що позов АТ «Універсал банк» є обґрунтованим лише частково, тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором, яка складається із заборгованості за наданим тілом кредиту в розмірі 31653 грн. 03 коп., в іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову даної категорії позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16331562716 від 18 жовтня 2022 року.

Враховуючи те, що задоволено 35,79 % позовних вимог (31653 грн. 03 коп. від 88449 грн. 95 коп.), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 887 грн. 95 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (2481 грн. х 35,79 % / 100%).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 04 січня 2019 року в сумі 31653 (тридцять одна тисяча шістсот п`ятдесят три) грн. 03 коп., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 95 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Сторони справи:

позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21133352, юридична адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19;

відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2023 року.

Суддя М. М. Головчак