Ухвала

від 09.03.2023 по справі 2-4924/11

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-4924/11

н\п 6/490/38/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Черенкової Н.П.,

при секретарі Романовій К.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі № 2-4924/11 про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача (кредитора)- ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у виконавчому листі по цивільній справі № 2-4924/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1/МК/Ц/2008-980 від 09.01.2008 року.

В обґрунтування заяви послався на те, що згідно Договору № CL48N718070_blank про відступлення права вимоги від 05.08.2020 право вимоги за Кредитним договором №1/МК/Ц/2008-980 від 09.01.2008 року перейшло від ВАТ «Надра» (до перейменування ПАТ «КБ «Надра») до ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», а останній згідно Договору № GL48N718070_blank-08 від 17.08.2021 відступив право вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язані, у зв`язку з чим ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло усіх прав первісного кредитора та стало правонаступником.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року дану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 23.02.2023 року.

В зв`язку з неявкою сторін, судове засідання відкладено на 09.03.2023 року.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, в заяві про заміну стягувача просив про розгляд справу у його відсутності.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442, ст. 433ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даної заяви.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Заочним рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 24.09.2012 року позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задоволено, стягнуто в солідарному порядку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Надра заборгованість з основного боргу в сумі 240003,22 грн., прострочену заборгованість по кредиту в сумі 29624,69 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 127973,62 грн., прострочену заборгованість по відсоткам в сумі 127846,91 грн., пеню в сумі 7004,45 грн., 4248,12 грн. індексу інфляції та штраф за порушення умов кредитного договору в сумі 7873,58грн., а також судовий збір в сумі по 850,00 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 60,00 грн. кожного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2013 року представником ПАТ КБ «Надра» отримано два виконавчі листи у справі №2-4924/11.

Згідно Договору № CL48N718070_blank про відступлення права вимоги від 05.08.2020 право вимоги за Кредитним договором №1/МК/Ц/2008-980 від 09.01.2008 року перейшло від ВАТ «Надра» (до перейменування ПАТ «КБ «Надра») до ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

17.08.2021 року згідно Договору № GL48N718070_blank_08 ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» відступив право вимоги за Кредитним договором №1/МК/Ц/2008-980 від 09.01.2008 року ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», що підтверджується також витягом з додатку №1 до Договору № GL48N718070_blank_08.

Отже,виходячи звище встановленихобставин справи,на данийчас ТОВ«БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»є власником права вимоги за кредитним договором №1/МК/Ц/2008-980 від 09.01.2008 року.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст.512Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст.15Закону України«Про виконавчепровадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За приписами постанови Верховного Суду України від 20.11.2013 року №6-122цс13 за своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Згідно ч. 1 ст.442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст.442ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 14ЦПК України і статті 18 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" протиУкраїни" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовийрозгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересахс успільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однакце право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, якийд оговірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи, що рішення суду фактично не виконано, а також те, що ТОВ «БРАЙТІНВЕСТМЕНТ»прийняло право вимоги, що належали первісному кредитору, тим самим, ставши новим кредитором за вищезазначеним кредитним договором одержало право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань, то суд приходить до висновку, що дані обставини є підставою для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 20, 352, 353, 433, 442, 446, п. 17.4 перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі № 2-4924/11 про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача - ПАТ КБ «Надра» у виконавчому листі № 2-4924/11, виданому Центральним районним судом м.Миколаєва, у цивільній справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1/МК/Ц/2008-980 від 09.01.2008 року, правонаступником, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, офіс 402, код ЄДРПОУ 43115064).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.П. Черенкова