Ухвала

від 13.03.2023 по справі 906/772/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"13" березня 2023 р. Справа № 906/772/22

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "ГУБЕРНАТОР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2022 року у справі №906/772/22 (повний текст складено 16 грудня 2022 року, суддя Соловей Л.А.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "ЖИТОМИРГАЗ"

до Приватного підприємства "ГУБЕРНАТОР"

про стягнення 4106,83 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2022 року у справі №906/772/22 повністю задоволено позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "ЖИТОМИРГАЗ" до Приватного підприємства "ГУБЕРНАТОР" про стягнення 4106,83 грн. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "ГУБЕРНАТОР" (вул.Індустріальна, 16, смт.Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12300, код ЄДРПОУ 35904953) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "ЖИТОМИРГАЗ" (вул.Фещенка-Чопівського, 35, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 03344071) 4106,83 грн основного боргу та 2481,00 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "ГУБЕРНАТОР" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2022 року у справі №906/772/22 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Листом №906/772/22/1176/23 від 27 лютого 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

03 березня 2023 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/772/22.

Розглянувши апеляційну скаргу та подані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2.4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, в даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2022 року у справі №906/772/22 складає 3721,50 грн. (2481 грн * 150%).

До апеляційної скарги апелянтом доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не додано.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи №9006/772/22 оскаржуване рішення Господарського суду Житомирської області ухвалено 06 грудня 2022 року, повний текст виготовлено 16 грудня 2022 року. Таким чином останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 05 січня 2023 року.

З апеляційною скаргою скаржник звернувся 17 лютого 2023 року, що вбачається з конверту.

До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою, яке обгрунтоване тим, що матеріали справи не містять належних доказів направлення оскаржуваного рішення ПП "ГУБЕРНАТОР". 31 січня 2023 року представник ПП "ГУБЕРНАТОР" у приміщенні Господарського суду Житомирської області ознайомився з оскаржуваним рішенням та іншими матеріалами справи. Таким чином, днем належно вручення представнику відповідача копії судового рішення є 31 січня 2023 року.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення від 06 грудня 2022 року було надіслано судом першої інстанції 19 грудня 2022 року на адресу ПП "ГУБЕРНАТОР" - 12300, смт.Черняхів, вул. Індустріальна, буд. 16, яка також зазначена в апеляційній скаргзі, однак поштове відправлення повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 136/.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20).

З урахуванням наведеного, безпідставні є посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи належних доказів направлення оскаржуваного рішення ПП "ГУБЕРНАТОР", а місцевим господарським судом дотримано вимоги ГПК України щодо належного повідомлення скаржника про прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, скаржник був обізнаний з прийняттям судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Також, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

З правового контексту приписів статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами статті 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З приводу посилання скаржника на те, що днем належного вручення представнику відповідача оскаржуваного рішення є 31 січня 2023 року, тобто день коли представник ПП "ГУБЕРНАТОР" у приміщенні Господарського суду Житомирської області ознайомився із оскаржуваним рішення, суд зазначає, що до апеляційної скарги та до клопотання про поновлення строку на її подання не додано такої заяви. Матеріали справи, які надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду 03 березня 2023 року також не містять жодних доказів ознайомлення представника скаржника з матеріалами справи.

Крім того, у апеляційній скарзі, яка датована 17 лютим 2023 року зазначено, що станом на час її подання відповідачу рішення вручено не було. Однак у клопотанні про поновлення строку вказано, що 31 січня 2023 року представник відповідача ознайомився із оскаржуваним рішенням. Тобто, доводи скаржника є взаємосуперечливими.

Частина перша статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Однією із засад судочинства в силу приписів статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, скаржником не наведено змістовних та вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, також скаржник не довів, що у цій справі можливість вчасного подання апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частинами 3, 4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме апелянту необхідно вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2022 у справі №906/772/22 та надати докази сплати судового збору.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГУБЕРНАТОР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2022 року у справі №906/772/22 залишити без руху.

Приватному підприємству "ГУБЕРНАТОР" усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2022 року та подати належні докази сплати судового збору в сумі 3721,50 грн, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити скаржника, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Суддя Бучинська Г.Б.