Постанова

від 13.03.2023 по справі 906/626/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року Справа № 906/626/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Дужич С.П.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Рудпол" про стягнення витрат на правничу допомогу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Вода України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2022 у справі №906/626/22 (повний текст складений 06.10.2022, суддя Шніт А.В.)

за позовом Приватного підприємства "Рудпол"

до Приватного підприємства "Вода України"

про стягнення 137 095,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вода України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2022 у справі №906/626/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2022 у справі №906/626/22 залишено без змін.

26.01.2023 на адресу суду від Приватного підприємства "Рудпол" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.

Листом суду апеляційної інстанції від 27.01.2023 матеріали справи №906/626/22 витребовувалися з господарського суду Житомирської області.

28.02.2023 матеріали справи №906/626/22 надійшли на адресу суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 призначений розгляд заяви Приватного підприємства "Рудпол" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №906/626/22 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено сторонам, що заява Приватного підприємства "Рудпол" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №906/626/22 буде розглянута в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

16.02.2023 на адресу суду від ПП "Вода України" надійшла заява про зменшення розміру стягнення витрат на правничу допомогу.

Розглянувши клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат, як вже зазначалося, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 17.01.2023 у cправі №922/4812/21).

Як вбачається із заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, заявником до останньої додано: Договір про надання правової допомоги №13 від 11.02.2022, укладений між адвокатом Керницькою О.В. та Приватним підприємством "Рудпол"; Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №13 від 11.02.2022, де визначено вартість роботи Адвоката та фіксований розмір гонорару за представництво інтересів у судовому засіданні; Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.01.2023 до Договору про падання правової допомоги №13 від 11.02.2022 укладений на підтвердження виконання Адвокатом своїх обов`язків перед клієнтом.

З Договору про надання правової допомоги №13 від 11.02.2022 вбачається, що адвокат бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу Клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується оплатити послуги Адвоката (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Винагорода Адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи Адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи Адвоката встановлюється Сторонами у додатку до цього Договору. У будь-якому випадку гонорар Адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється Сторонами у додатку до нього Договору (п. 3.2, 3.3 Договору).

Факт надання Адвокатом правової допомоги Клієнту підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має містити опис виконаних Адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному Акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої Адвокатом надавалася правова допомога Клієнту (п. 3.6 Договору).

Згідно п. 1 Додатку до Договору про надання правової допомоги вартість 1 год роботи Адвоката відповідно до п. 3.2 Договору про надання правової допомоги встановлено в розмірі:

- 1300,00 грн - за представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді першої інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо, а також під час досудового врегулювання спору;

- 1700,00 грн - за представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо;

- 2000,00 грн - за представництво інтересів Клієнта в суді касаційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді касаційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо.

При встановленні вартості години роботи Адвоката враховано кваліфікація і досвід Адвоката.

Гонорар Адвоката відповідно до п. 3.3 Додатку до Договору про надання правової допомоги не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 10 000,00 грн. У разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно п. 1 цього Додатку (за погодинною оплатою), розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, оплаті підлягає гонорар, який розрахований виходячи із вартості години роботи Адвоката (п. 2, 3 Додатку 1).

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги №13 від 11.02.2022 на підставі Договору про надання правової допомоги, у кладеного між Сторонами, Адвокатом були надані такі послуги (виконані роботи):

- Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги Клієнту: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ПП "Вода України" у справі №906/626/22 (Північно-західний апеляційний господарський суд). Час, витрачений Адвокатом, год 5; Вартість однієї години роботи Адвоката, грн 1700; Вартість виконаних робіт (наданих послуг), грн - 8 500 грн.

Згідно п. 2, 3, 4 Акту загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) Адвокатом при обрахунку за погодинною оплатою складає 8 500,00 гри. Враховуючи пункти 3.3, 3.4 Договору про надання правової допомоги, укладеного між Сторонами, та пункти 2, 3 Додатку №1 до Договору, винагорода Адвоката (гонорар) за надання правової допомоги Клієнту у визначений період складає 10 000,00 грн. Сторони погоджують, що розмір винагороди Адвоката (гонорару) за надання правової допомоги Клієнту співмірний зі складністю справи та виконаними Адвокатом роботами (наданими послугами): часом, витраченим Адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг): обсягом наданих виконаних Адвокатом робіт та наданих послуг: ціною позову та значенням справи для Клієнта, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію Клієнта та публічним інтересом до справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що згідно з вимогами статей 74, 126 ГПК України доведено обставини надання професійної правничої допомоги адвокатом Керницькою О.В. під час розгляду справи №906/626/22 у суді апеляційної інстанції у заявленому розмірі.

Відповідачем подане клопотання про зменшення розміру стягнення витрат на правничу допомогу, в якому звертає увагу на час протягом якого представник позивача писала відзив на апеляційну скаргу у справі 5 годин. Вважає, що представник позивача маючи відповідний досвід судової практики, зловживає своїми процесуальними правами, фактично вказуючи захмарну вартість своїх послуг в договорі та актах, з метою отримання надприбутків від своєї діяльності за рахунок відповідача. Зазначає, що один процесуальний документ, без візиту представника в судове засідання і виконання ним будь-яких інших робіт, аж ніяк не може вартувати вказану в акті суму. Фактична ринкова ціна обумовлених в акті послуг складає 1300-1500 грн. Окрім цього, адвокатські послуги у справі не можуть перевищувати розмір судового збору в принципі. Фактично законодавець встановив орієнтовні фактичні затрати (суми) на розгляд всієї справи судом відповідної інстанції і з ними можна ознайомитись в ЗУ "Про судовий збір". Крім того, представник позивача Корницька О. В. планує ще раз звернутись до суду з заявою по цій самій справі, про стягнення з ПП "Вода України" 3% річних і інфляційних втрат, з розрахунку до моменту виконання рішення суду, на думку відповідача, з метою ще раз заявити про стягнення тих самих 10 000 грн за правову допомогу.

Вирішуючи чи є розмір витрат ПП "Рудпол" на професійну правничу допомогу обґрунтованим, пропорційним та співмірним, з урахуванням наведених заперечень відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Гонорар Адвоката відповідно до п. 3.3 Додатку до Договору про надання правової допомоги не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 10 000,00 грн.

Згідно п. 2, 3, 4 Акту загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) Адвокатом при обрахунку за погодинною оплатою складає 8 500,00 гри. Враховуючи пункти 3.3, 3.4 Договору про надання правової допомоги, укладеного між Сторонами, та пункти 2, 3 Додатку №1 до Договору, винагорода Адвоката (гонорар) за надання правової допомоги Клієнту у визначений період складає 10 000,00 грн.

Позивач вважає, що при обрахунку погодинної оплати вартість виконаних робіт становить 8500,00 грн, однак засовується фіксований розмір гонорару, який становить 10 000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення 137 095,99 грн. Справа розглядалася у суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

На адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволення апеляційної скарги відмовити в повному обсязі. Стягнути з відповідача всі судові витрати. Також до відзиву долучені оригінали документів: видаткової накладної №РН-0000116 від 13.12.2021; товарно-транспортної накладної №ПП-0000116 від 13.12.2021; видаткової накладної №РН-0000005 від 21.01.2022; товарно-транспортної накладної №ПП-0000005 від 21.01.2022. Вказані оригінали були повернуті судом позивачу.

Вказаний відзив розділений на логічні частині: перша стосується твердження скаржника про неотримання відповідачем процесуальних документів у справі, друга твердження відповідача про неотримання поставленого позивачем товару, третя заява про подання доказів, що підтверджують розмір витрат, які позивач має понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, четверта клопотання про повернення оригіналів документів після ухвалення рішення у справі. Всього на 5 аркушів.

Колегія суддів зазначає, що суті спору стосується тільки друга частина відзиву, яка повторює правову позицію, викладену у позові; інші частини відзиву стосуються процесуальних питань. Суд вважає, що відзив є незначним за обсягом (5 арк.) та не вимагав значних затрат часу. Доказів додаткового та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Ураховуючи, що у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи №906/626/22 у суді апеляційної інстанцій, підлягає частковому задоволенню у сумі 3000 грн на користь Приватного підприємства "Рудпол".

Керуючись ст. ст. 126, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Приватного підприємства "Рудпол" адвоката О. Керницької про стягнення витрат на правничу допомогу задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вода України" (10003, м. Житомир, пров. Метеорологічний, б. 12, кв. 2, ідентифікаційний код 36548910) на користь Приватного підприємства "Рудпол" (29021, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 257, ідентифікаційний код 32889325) 3 000,00 витрат на професійну правничу допомогу.

4. В іншій частині в задоволенні заяви представника Приватного підприємства "Рудпол" адвоката О. Керницької про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

6. Справу №906/626/22 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "13" березня 2023 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Дужич С.П.