Рішення

від 07.03.2023 по справі 904/92/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2023м. ДніпроСправа № 904/92/23За позовом Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

до Придніпровської державної Академії фізичної культури і спорту, м. Дніпро

про стягнення 504 832,40грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Вовчук О.Ю., адвокат

Від відповідача: Петречко А.М., представник

С У Т Ь С П О Р У:

Дочірнє підприємство "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Придніпровської державної Академії фізичної культури і спорту заборгованість у розмірі 1 861 248,31грн, з яких:

- основний борг у розмірі 1 381 915,86грн;

- пеня у розмірі 286 576,31грн;

- 3 % річних у розмірі 26 366,29грн;

- інфляційні втрати у розмірі 166 389,85грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №178 на постачання теплової енергії від 23 грудня 2022 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. До відзиву долучено платіжне доручення №000621 від 23.12.2022 на суму 1 381 915,86грн, яке містить відмітку УДКСУ у Соборному районі м. Дніпра про оплату 28.12.2022.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2023 справу №904/92/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.02.2023.

З 08.02.2023 оголошено перерву до 27.02.2023.

15 лютого 2023 року від позивача до господарського суду надійшло клопотання, яким просить:

закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати за поставлену енергію в період з січня 2022 року по червень 2022 року в сумі 1 381 915,86грн;

стягнути з Придніпровської державної Академії фізичної культури і спорту пеню у розмірі 290 230,63грн, 3 % річних у розмірі 28 865,10грн, інфляційні втрати у розмірі 185 736,67грн, а всього 504 832,40грн;

стягнути з відповідача судовий у розмірі 7 572,49грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 9 700,00грн.

Також позивач просить повернути судовий збір у розмірі 20 346,26грн.

З 27.02.2023 оголошено перерву до 07.03.2023.

28 лютого 2023 року від позивача до господарського суду надійшло уточнене клопотання (а.с. 102-104), яким просить:

зменшити розмір позовних вимог з 1 861 248,31грн до 504 832,40грн;

стягнути з Придніпровської державної Академії фізичної культури і спорту пеню у розмірі 290 230,63грн, 3 % річних у розмірі 28 865,10грн, інфляційні втрати у розмірі 185 736,67грн, а всього 504 832,40грн;

стягнути з відповідача судовий у розмірі 7 572,49грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 9 700,00грн;

повернути позивачу судовий збір у розмірі 20 346,26грн.

07 березня 2023 року від відповідача до господарського суду надійшли письмові пояснення. Відповідач зазначає, що договір на постачання тепла було укладено 23.12.2022, однак позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати в період з січня 2022 року по червень 2022 року, тобто до підписання договору. Несвоєчасна оплата та виконання своїх зобов`язань відбулося не з вини відповідача. ПДАФКІС має невідповідне фінансування з боку держави та збитковий бюджет у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

У підготовчому засіданні 07.03.2023 представники сторін надали письмову згоду про початок розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 07.03.2023 прийнято до розгляду заяву Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 28.02.2023 (вх. №9896/23); закрито підготовче провадження у справі №904/92/23 та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 07.03.2023.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 07.03.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2022 року між Дочірнім підприємством "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (постачальник) та Придніпровською державною Академією фізичної культури і спорту (споживач) укладено договір №178 на постачання теплової енергії (а.с. 11-17).

За умовами п. 1.1 договору постачальник постачає споживачу теплову енергію (далі за текстом теплова енергія) ДК 021:2015:09320000-8- Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія) по об`єктах споживача у 2022 році, а споживач приймає та зобов`язується оплатити теплову енергію на умовах даного договору.

Теплова енергія постачається споживачу в обсязі 246,83548Гкал (п. 1.2 договору).

Теплова енергія постачається споживачу на такі потреби: опалення в період опалювального періоду; гаряче водопостачання протягом року (п. 1.3 договору).

Кількість теплової енергії, яка передається споживачу у відповідний період по даному договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п. 1.4 договору).

При наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показаннями, зафіксованими в двохсторонніх актах (п. 1.5 договору).

Обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути зменшені залежно від реального споживання теплової енергії (п. 1.7 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що якість теплової енергії, що постачається споживачу повинна відповідати "Нормам та вказівкам по нормуванню витрат палива і теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204, Україна 244-94.

Ціна цього договору становить 1 381 915,86грн (один мільйон триста вісімдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять гривень 86 копійок), в т.ч. ПДВ 230 319,31грн. Ціна встановлюється в національній валюті України (п. 3.1, 3.2 договору).

Сума визначена в договорі для закупівлі та зобов`язання сторін договору підлягають відповідному коригуванню у разі зменшення бюджетних призначень (п.3.4 договору).

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2 договору розрахунки за теплову енергію, проводяться виключно в грошовій формі. Нарахування оплати за теплову енергію здійснює постачальник по тарифам, встановленим відповідно до чинного законодавства України.

На дату укладення договору діють наступні тарифи на теплову енергію: дата затвердження на номер рішення 95-7/VII від 06.08.2021. Загальна вартість 1Гкал теплової енергії (без урахування ПДВ) 4665,44грн, у тому числі: вартість 1Гкал на виробництво теплової енергії (без врахування ПДВ) 4371,47грн; вартість 1Гкал на транспортування теплової енергії (без врахування ПДВ) 199,96грн; вартість 1Гкал постачання теплової енергії (без врахування ПДВ) 94,01грн.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.5 договору).

Пунктом 4.6 договору сторони визначили, що постачальник на протязі 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених пунктами 5.3, 5.5 цього договору, виставляє споживачу рахунки на сплату з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Обов`язок по отриманню рахунків покладається на споживача (п. 4.7 договору).

Сторони домовились, що при зарахуванні на рахунок постачальника кошів споживача в першу чергу йде погашення за теплову енергію, в другу чергу транспортування теплової енергії, третю чергу виробництво теплової енергії (п.4.8 договору).

Розрахунок за теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання проводиться за фактично поставлену теплову енергію (п. 4.9 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору строк поставки теплової енергії: з 01.01.2022 до 31.12.2022.

Місце поставки теплової енергії: вул. 6-ї Стрілецької дивізії, 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна, 49000 (п. 5.2 договору).

Облік спожитої теплової енергії, проводиться за комерційними приладами обліку або розрахунковим способом (зазначити потрібне) (п.5.3 договору).

Споживач зобов`язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії; приймати поставлену теплову енергію відповідно супроводжувальної документації, яка вимагається чинним законодавством України та цим договором; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та додатком 4; своєчасно отримувати рахунки, передбачені п. 4.6 договору (п. 6.1 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків не звільняє від виконання зобов`язань за цим договором.

За несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п. 4.6 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня (п. 7.3.6 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2022 включно. Відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГКУ відносини між сторонами виникли з 01.01.2022, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію до їх повного виконання (п. 10.1 договору).

Додатками до цього Договору є: Додаток № 1 "Схема теплової мережі, що перебуває на балансі споживача"; Додаток №2 "Умови припинення постачання теплової енергії"; Додаток №3 "Порядок розрахунків за теплову енергію"; Додаток №4 "Обов`язкові обсяги робіт щодо підготовки до опалювального періоду 2022/2023рр." (перелічені Додатки містяться в матеріалах справи, а.с. 18-22).

Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

Отже, даний договір є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами.

Рішеннями Дніпропетровської обласної ради від 06.08.2021 №95-7/VІІ "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" визначено виконавцем послуг із виробництва, транспортування та постачання теплової енергії Дочірнє підприємство "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради та установлено вартість 1Гкал (без ПДВ) теплової енергії для надання послуг бюджетним установам та іншим категоріям споживачів (крім населення): вартість 1Гкал на виробництво теплової енергії (без врахування ПДВ) 4371,47грн; вартість 1Гкал на транспортування теплової енергії (без врахування ПДВ) 199,96грн; вартість 1Гкал постачання теплової енергії (без врахування ПДВ) 94,01грн (а.с. 9-10).

На виконання умов договору, позивач у січні-червні 2022 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 925 070,66грн.

На підтвердження зазначеного факту ДП "Західтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР суду надано підписані позивачем в односторонньому порядку акти здачі-приймання виконаних товарів/робіт/послуг:

№178/1/В за січень 2022 року на суму 544 106,38грн у кількості 103,723Гкал;

№178/1/Т за січень 2022 року на суму 24 888,54грн у кількості 103,723Гкал;

№178/1/П за січень 2022 року на суму 11 701,20грн у кількості 103,723Гкал;

№178/2/В за лютий 2022 року на суму 491 449,40грн у кількості 93,685Гкал;

№178/2/Т за лютий 2022 року на суму 22 479,90грн у кількості 93,685Гкал;

№178/2/П за лютий 2022 року на суму 10568,80грн у кількості 93,685Гкал;

№178/3/В за березень 2022 року на суму 357 378,17грн у кількості 68,127Гкал;

№178/3/Т за березень 2022 року на суму 16 347,20грн у кількості 68,127Гкал;

№178/3/П за березень 2022 року на суму 7 685,54грн у кількості 68,127Гкал;

№178/4/В за квітень 2022 року на суму 218 800,81грн у кількості 41,71Гкал;

№178/4/Т за квітень 2022 року на суму 10 008,40грн у кількості 41,71Гкал;

№178/4/П за квітень 2022 року на суму 4 705,39грн у кількості 41,71Гкал;

№178/5/В за травень 2022 року на суму 143 770,66грн у кількості 27,407Гкал;

№178/5/Т за травень 2022 року на суму 6 576,36грн у кількості 27,407Гкал;

№178/5/П за травень 2022 року на суму 3 091,84грн у кількості 27,407Гкал;

№178/6/В за червень 2022 року на суму 48 266,28грн у кількості 9,201Гкал;

№178/6/Т за червень 2022 року на суму 2 207,80грн у кількості 9,201Гкал;

№178/6/П за червень 2022 року на суму 1 037,99грн у кількості 9,201Гкал (а.с. 25-59).

Також на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату:

за січень 2022 року №178/1/В на суму 544 106,38грн; №178/1/Т на суму 24 888,54грн; №178/1/П на суму 11 701,20грн;

за лютий 2022 року №178/2/В на суму 491 449,40грн; №178/2/Т на суму 22 479,90грн; №178/2/П на суму 10568,80грн;

за березень №178/3/В на суму 357 378,17грн; №178/3/Т на суму 16 347,20грн; №178/3/П на суму 7 685,54грн;

за квітень 2022 року №178/4/В на суму 218 800,81грн; №178/4/Т на суму 10 008,40грн; №178/4/П на суму 4 705,39грн;

за травень 2022 року №178/5/В на суму 143 770,66грн; №178/5/Т на суму 6 576,36грн; №178/5/П на суму 3 091,84грн;

за червень 2022 року №178/6/В на суму 48 266,28грн; №178/6/Т на суму 2 207,80грн; №178/6/П на суму 1 037,99грн у кількості 9,201Гкал (а.с. 24-58).

23 грудня 2022 року сторонами складено акт здачі-приймання виконаних робіт №178/12 на суму 1 381 915,86грн. Акт містить підписи сторін які скріплені печатками підприємств (а.с. 23).

Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту розрахувалася за поставлену теплову енергію, сплатила на рахунок позивача 1381915,86грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 290 230,63грн, 3 % річних у розмірі 28 865,10грн та інфляційні втрати у розмірі 185 736,67грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до п. 4.6 договору сторони визначили, що постачальник на протязі 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених пунктами 5.3, 5.5 цього договору, виставляє споживачу рахунки на сплату з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії:

за січень 2022 року не пізніше 15 лютого 2022 року, прострочка виконання настає з 16.02.2022;

за лютий 2022 року не пізніше 15 березня 2022 року, прострочка виконання настає з 16.03.2022;

за березень 2022 року не пізніше 15 квітня 2022 року, прострочка виконання настає з 16.04.2022;

за квітень 2022 року не пізніше 16 травня 2022 року (15.05.2022 вихідний день (неділя), тож строк оплати переноситься на перший робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 17.05.2022;

за травень 2022 року не пізніше 15 червня 2022 року, прострочка виконання настає з 16.06.2022;

за червень 2022 року не пізніше 15 липня 2022 року, прострочка виконання настає з 16.07.2022.

У встановлений договором строк, умови договору щодо оплати вартості наданих послуг відповідачем не виконані.

Згідно платіжного доручення №000621 (внутрішній номер 248015504) від 23.12.2022 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1 381 915,86грн, призначення платежу: 2201160:2282; теплопостачання 01.06.2022; акт в.р. 178/12 23.12.2022 дог178 23.12.2022 пост 1178 12.10.22 (2271). Платіжне доручення містить відмітку УДКСУ у Соборному районі м. Дніпро про оплату 28.12.2022.

Наведене підтверджує факт відсутності боргу в частині 1 381 915,86грн станом на день відкриття провадження у даній справі (09.01.2023), а також те, що станом на день звернення до суду із позовом (який було подано до суду 04.01.2023 згідно відмітки канцелярії) основний борг вже був погашений, а отже, права позивача в цій частині (1 381 915,86грн) не були порушені.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3.6 договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п. 4.6 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 290 230,63грн за загальний період із 16.02.2022 до 27.12.2022 (а.с. 90-91).

Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку пені не вірно визначено період прострочки, не враховано положення ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Так, на суму боргу 233514,60грн за період з 17.05.2022 по 15.11.2022 (183дн.) нарахуванню підлягає пеня у розмірі 55 275,78грн.

В іншій частині розрахунок пені вірний.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 290 102,67грн (6006,61грн + 98145,81грн + 80566,52грн + 55275,78грн + 38464,81грн + 11643,14грн).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, відсотків річних, інфляційних втрат у загальному розмірі 504 832,40грн) складає 36,53% суми основного боргу. Господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Крім цього суд враховує невеликий період прострочки та те, що строк оплати в певній частині боргу настав вже в період введення воєнного стану.

На підставі викладеного, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% від розміру, яка підлягає до стягнення. Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення становить 145 051,33грн (290 102,67грн * 50%).

Враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені більше, ніж на 50%. Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату (хоча б частково) у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 28865,10грн за період із 16.02.2022 по 27.12.2022 та інфляційні втрати у розмірі 166 389,85грн за період березень-грудень 2022 року у розмірі 185 736,67грн.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку відсотків річних допущено аналогічну помилку, що й при обчисленні пені.

Так, за період із 17.05.2022 до 27.12.2022 на суму 233514,60грн 3% річних складають 4318,42грн.

В іншій частині розрахунок 3% річних вірний.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 28 845,91грн (971,96грн + 12372,41грн + 8025,30грн + 4318,42грн + 2459,23грн + 698,59грн.

Перевіркою правильності розрахунку інфляційних втрат судом порушень вимог чинного законодавства не встановлено. У зв`язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 185 736,67грн за березень жовтень 2022 року, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 5.1 договору строк поставки теплової енергії: з 01.01.2022 до 31.12.2022. Відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГКУ відносини між сторонами виникли з 01.01.2022, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію до їх повного виконання (п. 10.1 договору).

З огляду на наведене, заперечення відповідача щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за січень - червень 2022 року (до підписання договору 23.12.2023), судом відхиляються.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 290 102,67грн, 3% річних у розмірі 28 845,91грн, втрати від інфляції у розмірі 185 736,67грн, а всього 504 685,25грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

05 грудня 2022 року між Дочірнім підприємством "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (клієнт) та Адвокатом Вовчук Олегом Юліановичем (адвокат) укладено договір №13/1/221018/5/12 про надання професійної правової допомоги (а.с. 38-39).

Згідно п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати професійну правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Адвокат вивчає необхідні документи клієнта, пов`язані із несплатою суми основної заборгованості і за прострочення сплати заборгованості, яка виникла перед ним у Придніпровської державної Академії фізичної культури і спорту (код ЄДРПОУ 05540712), (далі - боржник) з оплати за поставлену теплову енергію у період з січня 2022 року по червень 2022 року включно, вивчає необхідну нормативну базу, судову практику, складає позов до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з боржника пені, 3% річних та втрат від інфляції за несвоєчасну оплату цієї заборгованості та судових витрат, представляє інтереси клієнта в судових засіданнях у випадку розгляду справи у провадженні за участю сторін (п. 1.2 договору).

Моментом виконання своїх обов`язків за цим договором вважається дата ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору (п. 1.3 договору).

В пункті 2.1 договору визначені обов`язки адвоката. Так, адвокат на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної професійної правової допомоги, зокрема перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів клієнта, візує їх, надає допомогу клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів (п. 2.1.1); приймає участь в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання (п. 2.1.2); представляє у встановленому порядку інтереси клієнта у господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, як в судах першої інстанції, так і апеляційної, а також в інших органах під час розгляду правових спорів (п. 2.1.3).

За умовами п. 7.1 договору договір укладений на строк до 31 грудня 2023 року та набирає чинності з моменту його підписання.

Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

03 січня 2023 року сторонами складений та підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №13/1/221018/5/12 від 05.12.2022 (а.с. 68).

На виконання умов Договору №13/1/221018/5/12 від 05.12.2022 про надання професійної правничої допомоги адвокат надав клієнтові юридичні послуги, а клієнт прийняв ці послуги у наступному об`ємі :

перша зустріч 05.12.2022 з клієнтом та консультування з питання підготовки позовної заяви від ДП "Західтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" про стягнення сум основної заборгованості, пені, 3% річних і втрат від інфляції за несвоєчасну оплату вартості поставленої Придніпровській державній Академії фізичної культури і спорту (ПДАФКІС) теплової енергії в період січень-червень 2022 року, 2год, вартістю 2000,00грн;

вивчення наданих клієнтом документів з вказаного у п. 1 цього Акту питання, згідно наведеного в акті переліку, 3год, вартістю 3 000,00грн;

складання розрахунків та калькуляція розміру основної заборгованості, пені, 3% річних і втрат від інфляції з прострочених сум заборгованості Придніпровської державної Академії фізичної культури і спорту (ПДАФКІС) за спожиту теплову енергію в період з січня 2022 року по червень 2022 року включно, 3год, вартістю 3000,00грн;

складання позовної заяви: (без включення вартості копіювання, пакетування, друкування, надсилання на адресу відповідача), 1,7год, вартістю 1700,00грн;

Всього до сплати: 9 700,00грн (дев`ять тисяч сімсот грн. 00 коп.) без ПДВ.

03.01.2022 Адвокатом Вовчук О.Ю. виставлено рахунок на оплату виконаних робіт за договором на суму 9 700,00грн (а.с. 69).

Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому адвокатом у межах вказаного договору, на момент розгляду справи не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір №13/1/221018/5/12 від 05.12.2022; довіреність №4 від 03.10.2022. Статус адвоката Вовчук Олега Юлиановича підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №0078 від 11.09.1993 (а.с. 64-67).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 9700,00грн.

Відповідач заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу не надав.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст.123 ГПК України).

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.); суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22).

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Господарський суд, розподіляючи витрати Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Процесуальні документи, наявні у справі: позовна заява (а.с. 1-4); клопотання (а.с. 86-88); клопотання (уточнене) (а.с. 102-104), а також участь у судових засіданнях 08.02.2023, 27.02.2023, 07.03.2023 підтверджують надання правової допомоги позивачу у цій справі адвокатом Вовчук О.Ю.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та значенням справи для сторони, враховуючи незначну кількість виготовлених під час розгляду справи представником позивача документів та їх зміст;

відсутність складних розрахунків;

наявність усталеної судової практики;

враховуючи обставини справи, обсяг доказів та те, що ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, суд вважає обґрунтованою та розумною суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00грн, яка і підлягає розподілу.

За викладеного, стягненню з відповідача підлягає 5 998,25грн (6000,00грн *504685,25грн/504 832,40грн) пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо розподілу судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1).

Під час звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості у сумі 1 861248,31грн позивач сплатив судовий збір у сумі 27 918,75грн згідно платіжного доручення №6355 від 20.12.2022, замість 27918,72грн (1861248,31грн*1,5%) (а.с.5).

28.02.2023 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути заборгованість у сумі 504 832,40грн. З цієї суми сплаті підлягає судовий збір у сумі 7 572,49грн (504832,40грн*1,5%).

Позивачем надано клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 20 346,26грн.

У зв`язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог та внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на підставі клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, поверненню підлягає 20 346,26грн (27 918,75грн 7 572,49грн).

Про повернення судового збору постановляється ухвала.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 7 570,28грн (7572,49грн*504685,25грн/504 832,40грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради до Придніпровської державної Академії фізичної культури і спорту про стягнення 504 832,40грн задовольнити частково.

Стягнути з Придніпровської державної Академії фізичної культури і спорту (вул. Набережна Перемоги, буд. 10, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний номер 05540712) на користь Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (вул. Феодосіївська, 7, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код 38974619) пеню у сумі 145 051 (сто сорок п`ять тисяч п`ятдесят одну)грн 33коп., 3% річних у сумі 28 845 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок п`ять)грн 91коп., інфляційні втрати у сумі 185 736 (сто вісімдесят п`ять тисяч сімсот тридцять шість)грн 67коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 998 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім)грн 25коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 7 570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят)грн 28коп., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути Дочірньому підприємству "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (вул. Феодосіївська, 7, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код 38974619) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 20 346 (двадцять тисяч триста сорок шість)грн 26коп., перерахований згідно платіжного доручення № 6355 від 20.12.2022, яке міститься в матеріалах справи.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено - 13.03.2023.

Суддя Н.М. Євстигнеєва