Рішення

від 28.02.2023 по справі 926/2837/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2023Справа № 926/2837/22

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Агро Експорт"</a>;

про стягнення 719 660,70 грн штрафу.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Агро Експорт"</a> про стягнення 719 660,70 грн штрафу за невиконання договору поставки №Л/НX-21665//НЮ від 08.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі поданих згідно договору поставки заявок № НЗ-1/НГ-40/1073 від 09.11.2021 на суму 1 170 180,00 грн з ПДВ, № НЗ-1/НЗІ-40/1267 від 03.12.2021 на суму 1 257 943,50 грн з ПДВ, № НЗ-1/НЗІ-40/1307 від 09.12.2021 на суму 1 170 180,00 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Агро Експорт"</a> зобов`язалося поставити позивачу товар на загальну суму 3 598 303,50 грн.

Проте в порушення умов даного договору відповідач не виконав своє зобов`язання в частині поставки товару, внаслідок чого позивачем на підставі пункту 7.1 договору нараховано 20% штрафних санкцій у розмірі 719 660,70 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 926/2837/22 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.09.2022 справу № 926/2837/22 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2022, справа № 926/2837/22 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 прийнято справу № 926/2837/22 до свого провадження суддею Мандриченком О.В. та призначено підготовче засідання на 08.11.2022.

29.11.2022 до господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання, в якому заявник просить розглянути справу № 926/2837/22 без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 926/2837/22 до судового розгляду по суті на 07.02.2023.

У судове засідання 28.02.2023 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту п`ятого частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 926/2837/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 03.08.2022, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

28.02.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2021 за результатами проведення відкритих торгів в електронній системі публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua) між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - позивач, замовник) i Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Агро Експорт" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки № Л/НХ-21665/НЮЮ (далі - договір), згідно п. 1.1. якого, постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації № 1 (додаток № 1 до даного договору), а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2, 1.3., 1.4. договору, найменування товару: Шпала дерев`яна обрізна непросочена тип 1 Код ДК 021:2015 - 03410000-7 (деревина), номенклатура товару, код УКТЗЕД, виробник товару, країна походження товару визначаються в специфікації №1 (додаток №1 до даного договору). Кількість товару: визначається в специфікації №l (додаток №l). Рік виготовлення товару: 2021.

За змістом п. 3.1., 3.2., 3.3. договору ціна за одиницю товару визначається в специфікації №1 (додаток № 1 до даного договору) в національній валюті України. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації №l (додаток № 1 до даного договору). Сума цього договору на момент його підписання становить: 35 98 303,50 грн (три мільйони п`ятсот дев`яносто вісім тисяч триста три грн 50 коп.), у тому числі ПДВ 20% 599 717,25 грн (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот сімнадцять грн 25 коп.) Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Як вбачається з п. 5.1., 5.2., 5.3., договору, доставка товару покупцеві за цим договором здійснюється автомобільним/залізничним транспортом, або логістичними компаніями за рахунок постачальника. Моментом доставки товару є дата фактичного прибуття товару за адресою, зазначеною в заявці покупця, що підтверджується товаросупроводжувальними документами. Місце поставки товару: (ШПЗ) Рава-Руський шпалопросочувальний завод - код філії 636, 80316, м. Рава-Руська, вул. Наливайка, 22. Постачальник здійснює доставку товару за адресою, зазначеною в заявці покупця.

Згідно з п. 5.4. договору, доставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту подання заявки покупця, згідно п. 5.4.4. даного договору, яка вважається дозволом на доставку товару та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.

Пунктом 5.4.2. договору встановлено, що зі сторони покупця заявку підписують з урахуванням вимог статуту покупця щонайменше дві такі уповноважені особи: директор виконавчий регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), перший заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), головний інженер регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки).

Як передбачено сторонами у п. 5.4.4. договору, заявка покупця з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 5.4.2. цього договору, направляється з електронної адреси покупця nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу постачальника Mkviten11@gmail.com. Датою подання заявки відповідно до п. 5.4 вважається дата відправлення її на електронну адресу постачальника.

Відповідно до п. 6.3.1. договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Сторони у п. 7.1. договору погодили, що за невиконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором, передбачених розділом 1 цього договору, постачальник сплачує штраф у розмірі 20% від суми договору.

Позивач зазначає, що ним було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МС Агро Експорт"</a> заявку № НЗ-1/НГ-40/1073 від 09.11.2021 на поставку шпали дерев`яної обрізної просоченої тип 1 (ДСТУ ГОСТ 78:2009) в кількості 1 000 штук на суму 1 170 180,00 грн з ПДВ, заявку № НЗ-1/НЗІ-40/1267 від 03.12.2021 на поставку шпали дерев`яної обрізної просоченої тип 1 (ДСТУ ГОСТ 78:2009) в кількості 1 075 штук на суму 1 257 943,50 грн з ПДВ, заявку № НЗ-1/НЗІ-40/1307 від 09.12.2021 на поставку шпали дерев`яної обрізної просоченої тип 1 (ДСТУ ГОСТ 78:2009) в кількості 1 000 штук на суму 1 170 180,00 грн з ПДВ.

Вказані заявки, як стверджує позивач, були складені та підписані його уповноваженими представниками шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів та направлені відповідачеві на електронну адресу відповідача.

Однак, в строк визначений п. 5.4. договору постачальник не поставив покупцю товар, чим ,на думку позивача, порушив зобов`язання, передбачені розділом 1 договору і за що має сплатити штраф у розмірі 20 % від суми договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Судом встановлено, що у відповідності до умов договору, позивачем направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МС Агро Експорт"</a> заявку № НЗ-1/НГ-40/1073 від 09.11.2021 на поставку шпали дерев`яної обрізної просоченої тип 1 (ДСТУ ГОСТ 78:2009) в кількості 1 000 штук на суму 1 170 180,00 грн з ПДВ, заявку № НЗ-1/НЗІ-40/1267 від 03.12.2021 на поставку шпали дерев`яної обрізної просоченої тип 1 (ДСТУ ГОСТ 78:2009) в кількості 1 075 штук на суму 1 257 943,50 грн з ПДВ, заявку № НЗ-1/НЗІ-40/1307 від 09.12.2021 на поставку шпали дерев`яної обрізної просоченої тип 1 (ДСТУ ГОСТ 78:2009) в кількості 1 000 штук на суму 1 170 180,00 грн з ПДВ.

Заявка №НЗ-1/НГ-40/1073 від 09.11.2021 підписана головним інженером регіональної філії "Львівська залізниця" Заньківом З. З. та першим заступником директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" Федаком Л. А.

Заявки № НЗ-1/НЗІ-40/1267 від 03.12.2021 та № НЗ-1/НЗІ-40/1307 від 09.12.2021 підписані першим заступником директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" Федаком Я.А та заступником директора виконавчого регіональної філії з інфраструктури регіональної філії "Львівська залізниця" Кочаном А. С., в тому числі шляхом накладення у встановленому порядку кваліфікованих електронних підписів цих осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначені на посади згідно із наказами від 24.06.2021 № 260/ос, від 22.06.2021 № 246/ос, від 05.08.2021 № 360/ос відповідно.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані заявки підписані уповноваженими представниками позивача.

Як вбачається з витягів з електронної адреси позивача: nh-mtz@railway.lviv.ua, 11.11.2021, 08.12.2021, 10.12.2021 на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслані електронні заявки №НЗ-1/НГ-40/1073 від 09.11.2021, № НЗ-1/НЗІ-40/1267 від 03.12.2021 та № НЗ-1/НЗІ-40/1307 від 09.12.2021.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Однак, відповідач у строк, встановлений п. 5.4. договору поставки товару не здійснив, товар не передав. Доказів протилежного суду не надано.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені договором строки поставки товару не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вбачається з частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у п. 7.1. договору погодили, що за невиконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором, передбачених розділом 1 цього договору, постачальник сплачує штраф у розмірі 20% від суми договору.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання з поставки товару.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 719 660,70 грн підлягає задоволенню.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" повністю та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Агро Експорт"</a> штрафу у розмірі 719 660,70 грн.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Агро Експорт"</a> (04050, місто Київ, пров. Криловський, будинок 12, ідентифікаційний код 41582068) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, ідентифікаційний код 40081195) 719 660 (сімсот дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 70 коп. штрафу та 10 794 (десять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 91 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.03.2023.

Суддя О.В. Мандриченко