Рішення

від 07.03.2023 по справі 910/12583/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.03.2023Справа № 910/12583/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Улахли О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто"

про стягнення 779 298,71 грн, розірвання договору фінансового лізингу та повернення об`єкту фінансового лізингу

за участі представників:

від позивача - Шагін О.В.;

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" про стягнення 779 298,71 грн, розірвання договору фінансового лізингу та повернення об`єкту фінансового лізингу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу №12305-SME-FL від 21.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12583/22, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.2022.

У підготовчому засіданні 13.12.2022 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 24.01.2023.

Відповідачем 19.12.2022 подано відзив, яким визнав заборгованість з оплати лізингових платежів, в іншій частині позовних вимог просив відмовити посилаючись на початок збройної агресії Російської Федерації до України.

Позивачем 03.01.2023 подано відповідь на відзив, якою заперечено аргументи відповідача.

У підготовчому засіданні 24.01.2023 суд встановив строк відповідачу для подання заперечень на відповідь на відзив до 31.01.2023 та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 07.02.2023.

За результатами підготовчого засідання 07.02.2023 суд прийняв рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.03.2023.

У судове засідання 07.03.2023 з`явився представник позивача та надав пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 07.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 21 грудня 2021 року укладено договір фінансового лізингу № 12305-SME-FL відповідно до умов якого позивач зобов`язався набути у власність і передати у тимчасове володіння та користування сівалку точного висіву Kinze 3600 ASD, а відповідач прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 5.1. загальних умов до договору визначено, що приймання відповідачем об`єкт лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі.

Згідно з пунктом 5.3. загальних умов з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі сівалки точного висіву Kinze 3600 ASD до відповідача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу.

Пунктом 6.1. загальних умов визначено, що протягом всього терміну дії договору об`єкт лізингу є власністю позивача. З дати підписання акту приймання-передачі (якщо інше не буде погоджено між сторонами та продавцем письмово), відповідач має право користуватись об`єктом лізингу у своїй господарській діяльності та зобов`язаний використовувати сівалку точного висіву Kinze 3600 ASD за його призначенням та згідно з умовами договору.

Відповідно до пункту 6 індивідуальної частини договору строк лізингу складає 60 місяців.

Згідно з пунктом 10.1 індивідуальної частини договору загальна вартість сівалки точного висіву Kinze 3600 ASD становить 7 373 700,00 грн.

Пунктом 11.1. індивідуальної частини договору визначено, що відповідач сплачує позивачу лізингові платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до загальних умов та графіку.

Всі такі платежі виконуються у розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу в загальних умовах, графіку, рахунках виставлених позивачем та інших документах лізингу (пункт 11.2. індивідуальної частини договору).

У розділі 3 індивідуальної частини договору сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

Додатковою угодою № 1 від 23 грудня 2021 року до договору від 21 грудня 2021 року сторони внесли зміни в розділ 3 індивідуальної частини договору та виклали його у новій редакції.

З матеріалів справи вбачається, що акт прийому-передачі об`єкту лізингу у володіння та користування, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" прийняло у володіння та користування сівалку точного висіву Kinze 3600 ASD, нова, 2020 року виготовлення, серійний № Т740161, був підписаний сторонами 23 грудня 2021 року.

За таких обставин, відповідач був зобов`язаний сплачувати лізингові платежі у розмірі визначеному в графіку сплати лізингових платежів щомісячно 25 числа протягом усього строку лізингу.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з передачі відповідачу на умовах лізингу у володіння та користування предмета лізингу свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю " ОТП Лізинг" своїх зобов`язань за договором.

Разом із тим, у порушення взятих на себе зобов`язань відповідач встановлені умовами договору лізингові платежі, належні до сплати за період з лютого 2022 року по листопад 2022 року не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 779 298,71 грн.

Зважаючи на викладене, враховуючи наявність у відповідача простроченої заборгованості з оплати лізингових платежів за договором у розмірі 779 298,71 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" звернулось до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві не заперечив наявність заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 779 298,71 грн, проте зазначив, що звертався до позивача з листами стосовно можливості врегулювання простроченої заборгованості шляхом реструктуризації та зміни графіку оплати відшкодування вартості техніки на наступні періоди.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідач у своїх листах зобов`язувався погасити заборгованість по лізинговим платежам починаючи з наступного місяця, проте починаючи з лютого 2022 року ним не сплачено жодного платежу.

Вказане підтверджується матеріалами справи, докази протилежного відповідачем суду не надані.

Згідно з пунктом 9.1. загальних умов, кожна з наступних подій вважається істотним порушенням умов договору відповідачем, зокрема, якщо відповідач не сплатив або неповністю сплатив лізинговий платіж або будь-який інший платіж за договором в дату платежу (пункт 9.1.1).

Пунктом 9.2. загальних умов договору встановлено, що в будь-який час після настання події невиконання зобов`язань, позивач за своїм рішенням, та без жодної шкоди для будь-яких інших прав позивача за договором, може: розірвати або відмовитись від договору в односторонньому порядку з настанням наслідків, передбачених пунктом 9.3. загальних умов, шляхом направлення повідомлення про відмову. Відповідач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем надсилання позивачем відповідного повідомлення про відмову на поштову адресу вказану відповідачем в індивідуальній частині договору або в повідомленні про зміну адреси, та/або адресу електронної пошти відповідача, зазначену в індивідуальній частині договору. При цьому, всі раніше сплачені відповідачем лізингові платежі поверненню не підлягають (пункт 9.2.4).

Пунктом 9.2. загальних умов також встановлено, що у разі настання події невиконання зобов`язань, передбаченої підпунктом 9.1.1 загальних умов, позивач має право реалізувати своє право відмови від договору, передбачене підпунктом 9.2.4. загальних умов, лише якщо невиконання (неналежне виконання) триває більше 60 (шістдесяти ) днів. В цьому ж випадку, позивач має право вимагати повернення об`єкта лізингу від відповідача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивач зазначив, що оскільки відповідач більш ніж 60 днів не виконує передбачених договором зобов`язань по сплаті лізингових платежів, заборгованість за якими складає 779 298,71 грн, що є істотним порушенням умов договору та призвело до того, що позивач позбавився того, на що розраховував при укладанні договору, то даний договір підлягає розірванню за рішенням суду.

За доводами позивача, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються, та як наслідок, у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування об`єктом лізингу, в зв`язку з чим відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства об`єкт лізингу підлягає поверненню позивачу, як власнику об`єкту лізингу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та цього Закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

До складу лізингових платежів включаються:

1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу;

2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу;

3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина перша статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи, що сума заборгованості відповідача з оплати лізингових платежів за договором № 12305-SME-FL від 21 грудня 2021 року у розмірі 779 298,71 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення такої заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про стягнення 779 298,71 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачив випадки, коли розгляд питання про розірвання договору передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з умовами пункту 9.1. загальних умов договору сторони погодили, що, кожна з визначених цим пунктом подій вважається істотним порушенням умов договору.

Зокрема, підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 загальних умов подією невиконання зобов`язання, яка вважається істотним порушенням умов договору, сторони визначили не сплату або неповну сплату відповідачем лізингового платежу або будь-якого іншого платежу за договором в дату платежу.

Факт несплати відповідачем лізингових платежів за спірний період протягом десяти місяців підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт наявності обставин, визначених умовами договору як істотне порушення його умов, а відтак, наявність підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу позивача в порядку частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, у зв`язку з істотним порушення відповідачем умов договору.

Судом відхилено доводи відповідача стосовно неможливості виконання зобов`язання за договором у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 № 2263-IX. У подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Надалі, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 20.05.2023.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Натомість відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 21.12.2021.

Судом також враховано умови пункту 10.3 загальних умов договору, яким сторони погодили, що якщо обставини, вказані в пункті 10.1 загальних умов продовжують діяти впродовж 60 днів з часу їх виникнення, то позивач може прийняти рішення про розірвання договору, а відповідач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу позивачу протягом 10 робочих днів з дати повідомлення відповідача.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням приписів частини шостої статті 17, пункту 7 частини другої статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг", суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про розірвання договору фінансового лізингу №12305-SME-FL від 21.12.2021 та зобов`язання відповідача повернути позивачу сівалку точного висіву Kinze 3600 ASD, нова, 2020 року виготовлення, серійний № Т740161, у зв`язку з чим позов у цих частинах підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2, кімната 7, ідентифікаційний код 37395334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 35912126) заборгованість у розмірі 779 298 (сімсот сімдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто вісім) грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 80 513 (вісімдесят тисяч п`ятсот тринадцять) грн 53 коп.

3. Розірвати договір фінансового лізингу №12305-SME-FL від 21.12.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 35912126) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2, кімната 7, ідентифікаційний код 37395334).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2, кімната 7, ідентифікаційний код 37395334) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 35912126) сівалку точного висіву Kinze 3600 ASD, нова, 2020 року виготовлення, серійний № Т740161.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 10.03.2023

Суддя Т.Ю.Кирилюк