Рішення

від 28.02.2023 по справі 911/1568/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/1568/22

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія»доПриватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс»простягнення 692584,77 грн.за участю представників:

позивача:Василевська О.В. адвокат, дов. від 29.12.2022 № 239/23відповідача:не з`явилисьсуть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія» (далі позивач) Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс» (далі відповідач) про стягнення 692584,77 грн., з яких 294314,68 грн. заборгованість за спожитий природний газ, 127216,96 грн. інфляційні втрати, 17293,09 грн. 3% річних, 56870,04 грн. пеня, 112097,61 грн. штраф за перевищення обсягу постачання газу, 84792,39 грн. штраф за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.09.2020 № 41АР167-1281-20 щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2022 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справ та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 25.10.2022. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.09.2020 № 41АР167-1281-20 щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафів.

У встановлений судом строк Приватне підприємство приватної науково-виробничої фірми «Юніс» подало до суду відзив на позовну заяву від 12.10.2022 № 12/10/22, в якому відповідач зазначає, що він частково визнає позовні вимоги позивача та вказує, що основний борг перед позивачем станом на 08.08.2022 складає 294314,68 грн. Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені, то відповідач не погоджується з вказаними вимогами. Як зазначає відповідач, позивачем до позовної заяви додані розрахунки штрафів та компенсацій, в яких зазначено замовлений ліміт обсягу (плановий обсяг) природного газу на кожний місяць. При цьому середньодобова норма споживання газу не визначена шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця. Крім того, сторонами не було укладено двостороннього узгодженого графіку постачання газу, як це передбачено п. 2.3 договору. Штрафні санкції нараховані позивачем за перебір замовлених потужностей (небаланс газу), розрахунок яких виконано на підставі планових обсягів споживання газу, які фактично не були узгоджені сторонами договору. Крім того, відповідач вважає, що до позовної заяви не додано будь-якого розрахунку з доданими первинними документами або інших письмових доказів, що збитки понесені через дії відповідача. У разі часткового задоволення позовних вимог, відповідач просить суд зменшити загальний розмір неустойки до 1000 грн. Додатково відповідач просить суд відстрочити виконання рішення по справі до 31.12.2023. В обґрунтування клопотань про зменшення неустойки та відстрочки виконання рішення, відповідач зазначає, що основною діяльністю підприємства є здійснення сільськогосподарської діяльності, спрямованої на вирощування зернових і технічних культур та тваринництво, одержання прибутку для здійснення діяльності підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу та жителів села Великі Єрчики Сквирського району Київської області. Єдиним джерелом для оплати сум, що підлягають стягненню за даним судовим рішенням є кошти, отримані в якості оплати за вирощену та реалізовану сільськогосподарську продукцію, але зважаючи, що сільськогосподарське виробництво має сезонний характер і збирання основної маси урожаю та виручка від його реалізації надійдуть лише в кінці осені 2022 року. Крім того, відповідачем ведуться роботи із залучення кредитних коштів для проведення весняно-польових робіт і посівної кампанії 2023 року. Враховуючи викладене, відповідач знаходиться в край скрутному фінансовому становищі, має специфічний вид діяльності, що свідчить також про неможливість самостійного виконання в повному обсязі обов`язку перед позивачем. Також відповідач посилається на несприятливі погодні умови, які спричинили неурожай (форс-мажорні обставини), а також діяльність в умовах карантину через поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом COVID-19 та зважаючи на наслідки виникнення форс-мажору, спричиненого дією воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 та його вплив на правовідносини у сфері діяльності (лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1). З огляду на викладене, відповідач просить суд стягнути з відповідач лише основний борг, в решті позовних вимог відмовити. Зменшити загальний розмір стягуваної неустойки до 1000 грн. Відстрочити виконання рішення у даній справі до 31.12.2023.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія» подало до суду відповідь на відзив від 26.10.2022, в якій позивач наводить власні спростування на викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача щодо позовних вимог.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався, заперечення на відповідь на відзив до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2022 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2023 о 10:20.

До початку розгляду справи по суті на електронну пошту суду від директора Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс» Чмиря М.М. надійшла заява від 23.01.2023 про зупинення провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника відповідача, тобто до призначення управителя спадщини з числа спадкоємців та/або до прийняття спадкоємцями спадщини і законного їх вступу у свої права по володінню Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2023 у даній справі оголошено перерву у судовому засіданні до 28.02.2023 об 12:00. Запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення чи заперечення щодо поданої відповідачем заяви від 23.01.2023 про зупинення провадження у справі. Зобов`язано відповідача надати суду докази припинення повноважень керівника ПППНВФ «Юніс» Чмиря М.М. та докази того, що у ПППНВФ «Юніс» відсутні інші особи, які можуть представляти інтереси підприємства у даній справі, з огляду та те, що Чмирь О.М. уповноважена вчиняти дії від імені даної юридичної особи та є її представником згідно витягу з ЄДРЮОФОПтаГФ.

В судовому засіданні призначеному на 28.02.2023, дослідивши заяву Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс» від 23.01.2023 про зупинення провадження у справі, заслухавши думку присутнього в судовому засіданні представника позивача, з приводу зазначеної заяви, суд постановив протокольну ухвалу якою відмовив в її задоволенні, що відображено в протоколі судового засідання від 28.02.2023, з огляду на її недоведеність та необґрунтованість, позаяк, зокрема, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.02.2023 № 218666998836, в розділі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо», вказано, що Чмирь М.М. є керівником Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс», Чмирь О.М. є представником (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (відповідно до статуту)). Таким чином, наявні особи, які можуть представляти інтереси підприємства у даній справі та вчиняти дії від імені даної юридичної особи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ» яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія» та відповідачем у справі було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.09.2020 № 41АР167-1281-20 (далі договір), відповідно до умов якого позивач постачальник зобов`язується передати у власність відповідачу споживачу у 2020 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1 договору).

Пунктами 1.2, 1.3 договору сторони визначили, що річний плановий обсяг постачання газу до 45000 куб м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору погоджено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Згідно п. 3.2 договору ціна 1 куб.м. природного газу без урахування ПДВ становить 4,95833333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна 1 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 5,09490933 грн. ПДВ становить 1,01898187 грн. Всього ціна 1 куб.м. природного газу становить 6,11389120 грн.

У п. 3.3 договору сторони передбачили, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

В додатку № 1 до договору сторони погодили планові обсяги постачання газу у 2020 році по місяцях. В додатку № 2 до договору сторони визначили перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача.

Між сторонами у справі у зв`язку з зміною ціни на природний газ укладено ряд додаткових угод: від 28.10.2020 № 2, від 30.11.2020 № 3, від 30.12.2020 № 5, від 29.01.2021 № 6, від 29.04.2021 № 7, від 28.05.2021 № 8, від 31.08.2021 № 9, від 30.09.2021 № 10, від 29.10.2021 № 11, від 30.11.2021 № 12.

Між сторонами у справі було укладено додаткову угоду від 18.12.2020 № 4 до договору, якою сторони домовилися викласти з 01.01.2021 п. 1.1 договору в наступній редакції: « 1.1 Постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020-2021 роках природний газ (далі газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором.»; доповнити з 01.01.2021 п. 1.2 договору з наступним абзацом: «річний плановий обсяг постачання газу в 2021 році до 45000 куб м; доповнити з 01.01.2021 додаток № 1 до договору щодо планових обсягів постачання газу у 2021 році по місяцях.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ на суму 2410244,45 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2020 № РГК80013895 на суму 34893,44 грн., від 30.11.2020 № РГК80015563 на суму 238787,54 грн., від 31.12.2020 № РГК80018660 на суму 15914,94 грн., від 31.01.2021 № РГК81001297 на суму 108,70 грн., від 28.02.2021 № РГК81002581 на суму 88,37 грн., від 31.03.2021 № РГК81005579 на суму 382,94 грн., від 30.04.2021 № РГК81007613 на суму 94,69 грн., від 31.05.2021 № РГК81010043 на суму 115,88 грн., від 30.06.2021 № РГК81011557 на суму 538,50 грн., від 30.09.2021 № РГК81017124 на суму 19447,88 грн., від 31.10.2021 № РГК81019105 на суму 1090108,64 грн., від 30.11.2021 № РГК81021215 на суму 1009442,78 грн., від 31.12.2021 № РГК81023597 на суму 320,15 грн., які скріпленні ЕЦП повноважених представників сторін, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ згідно перелічених вище актів приймання-передачі природного газу не виконав, у зв`язку з чим, за ним рахується борг в розмірі 294314,68 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги позивача в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в сумі 294314,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ згідно вищеперелічених актів приймання-передачі природного газу, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 294314,68 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 294314,68 грн. основного боргу.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ згідно перелічених вище актів приймання-передачі природного газу, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за період прострочення з 11.11.2020 по 08.08.2022 складають 127216,96 грн.; 3% річних з прострочених сум за період прострочення з 11.11.2020 по 08.08.2022 складають 17293,09 грн.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 6.2.1 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків оплати за поставлений природний газ, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача за період прострочення з 11.11.2020 по 27.04.2022 складає 56870,04 грн.

Згідно з п. 6.2.1 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач на підставі п. 6.2.2, 6.2.3 договору просить суд стягнути з відповідача штраф за перевищення обсягу постачання газу в розмірі 112097,61 грн., штраф за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу в розмірі 84792,39 грн.

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vn) x Ц х K, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).

Пунктом 6.2.3 договору погоджено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст.549 ЦК України).

Проаналізувавши зміст наведених пунктів договору, суд дійшов висновку, що визначена сторонами відповідальність не відноситься до штрафу.

Погоджена сторонами у договорі санкція, яка нараховується за певною формулою, а також санкція у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу, за своєю правовою природою відносяться до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (Далі - Правил постачання природного газу).

Згідно з підпунктами 1, 2 п. 1 розділом VII Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vn - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5. При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивач, заявляючи до стягнення санкції за п.п. 6.2.2, 6.2.3 договору, які за своєю суттю є збитками, жодним чином не обґрунтував підстав заявлення таких вимог, не надав суду доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між діями заподіювача та настанням збитків.

За таких обставин, позивачем всупереч приписів ст. 74 ГПК України, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача на підставі п. 6.2.2, 6.2.3 договору штрафу за перевищення обсягу постачання газу в розмірі 112097,61 грн. та штрафу за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу в розмірі 84792,39 грн., які за своєю суттю є збитками, у зв`язку з чим позовні вимоги у вказаній частині вимог є безпідставними, недоведеними, необґрунтованими та непідтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Подібний висновок при вирішенні спору щодо стягнення передбачених Правилами постачання природного газу і договором збитків викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 904/6994/20.

Відповідач у відзиві на позовну заяву клопоче суд про зменшення загального розміру стягуваної неустойки до 1000 грн. та відстрочення виконання рішення у даній справі до 31.12.2023, з мотивів, зокрема, того що відповідач знаходиться в край скрутному фінансовому становищі, має специфічний вид діяльності, що свідчить також про неможливість самостійного виконання в повному обсязі обов`язку перед позивачем. Також відповідач посилається на несприятливі погодні умови, які спричинили неурожай (форс-мажорні обставини), а також діяльність в умовах карантину через поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом COVID-19 та зважаючи на наслідки виникнення форс-мажору, спричиненого дією воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 та його вплив на правовідносини у сфері діяльності (лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1).

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відповідачем не доведено що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та не доведено наявності у даній справі виняткових обставин, що можуть бути підставою для зменшення встановленого судом обґрунтованого розміру неустойки у вигляді пені, а відтак суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, яке міститься у відзиві на позовну заяву про зменшення загального розміру стягуваної неустойки до 1000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є винятковий випадок та наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідачем не доведено, що ненадання йому розстрочки виконання рішення суду у даній справі призведе до негативних наслідків для його підприємства чи загрозу банкрутства, не доведено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2023, в зв`язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, яке міститься у відзиві на позовну заяву про відстрочення виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2023.

Посилання відповідача на несприятливі погодні умови, які спричинили неурожай (форс-мажорні обставини), а також діяльність в умовах карантину через поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом COVID-19 та зважаючи на наслідки виникнення форс-мажору, спричиненого дією воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 та його вплив на правовідносини у сфері діяльності (лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1) не приймається судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється судом з огляду на таке.

Матеріали справи не містять відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.09.2020 № 41АР167-1281-20, який б підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з здійснення розрахунку за переданий природний газ, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є недоведеними.

Існування листа ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.09.2020 № 41АР167-1281-20 щодо неможливості виконання відповідачем зобов`язань з оплати переданого природного газу, а відтак вказаний лист не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за договором.

Саме по собі посилання відповідача на поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом COVID-19 та наявність листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем.

За вказаних обставин, відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається у якості підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, зменшення обґрунтованих штрафних санкцій та надання відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 294314,68 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 127216,96 грн. інфляційних втрат, 17293,09 грн. 3% річних, 56870,04 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення 112097,61 грн. штрафу за перевищення обсягу постачання газу, 84792,39 грн. штрафу за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія» до Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс» про стягнення 692584,77 грн., з яких 294314,68 грн. заборгованість за спожитий природний газ, 127216,96 грн. інфляційні втрати, 17293,09 грн. 3% річних, 56870,04 грн. пеня, 112097,61 грн. штраф за перевищення обсягу постачання газу, 84792,39 грн. штраф за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс» (вул. Коноплястого, 7, с. Великі Єрчики, Сквирський р-н, Київська обл., 09024, ідентифікаційний код 19036868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія» (вул. Московська, 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 38863790) 294314 (двісті дев`яносто чотири тисячі триста чотирнадцять) грн. 68 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 127216 (сто двадцять сім тисяч двісті шістнадцять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 17293 (сімнадцять тисяч двісті дев`яносто три) грн. 09 коп. 3% річних, 56870 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят) грн. 04 коп. пені, 7435 (сім тисяч чотириста тридцять п`ять) грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія» до Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс» про стягнення 112097 (сто дванадцять тисяч дев`яносто сім) грн. 61 коп. штрафу за перевищення обсягу постачання газу, 84792 (вісімдесят чотири тисячі сімсот дев`яносто дві) грн. 39 коп. штрафу за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу відмовити.

4.В задоволенні клопотання Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс», яке міститься у відзиві на позовну заяву від 12.10.2022 № 12/10/22 про відстрочення виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2023 відмовити повністю.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 13.03.2023.

Суддя Ю.В. Подоляк