Рішення

від 07.03.2023 по справі 912/1954/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 рокуСправа № 912/1954/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лещенко О.А., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/1954/22

за позовом Фермерського господарства Борщенко Олександра Миколайовича, с. Нечаївка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28420

до відповідача Компаніївської селищної ради, вул. Паркова, буд. 4, смт Компаніївка, Кіровоградська область, 28400

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про визнання права постійного користування на земельну ділянку,

Представники учасників справи:

від позивача - Коротченко О.О., адвокат, ордер серії ВА №1044663 від 28.12.2022;

від відповідача - Суховенко В.М., довіреність №03-27/1 від 02.01.2023;

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства Борщенко Олександра Миколайовича до Компаніївської селищної ради про визнання за Фермерським господарством Борщенко Олександра Миколайовича права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019, загальною площею 50,00 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, вид використання: для ведення селянського (фермерського) господарства, на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 державним актом на право постійного користування землею серії КР №0000101 від 19.09.2000, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №101, виданого на підставі рішення №181 від 27 квітня 2000 року, одинадцятої сесії Компанїівської районної Ради народних депутатів Компаніївського району Кіровоградської області.

Ухвалою від 02.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 02.02.2023, залучив ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

12.01.2023 через систему "Електронний суд" (та 16.01.2023 поштою, з доказами його направлення іншим учасникам справи) від Компаніївської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

23.01.2023 на електронну пошту суду (з КЕП) від позивача надійшла відповідь на відзив.

31.01.2023 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 02.02.2023 суд закрив підготовче провадження у справі №912/1954/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.02.2023 о 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 22.02.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 07.03.2023 о 15:00 год.

Третя особа своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористалася, уповноважених представників не направила. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву до суду не подано.

В судовому засіданні 07.03.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

Рішенням одинадцятої сесії Компаніївської районної Ради народних депутатів Компаніївського району Кіровоградської області №181 від 27.04.2000 вирішено надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50,00 га ріллі в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Нечаївської сільської ради (а.с. 26).

19.09.2000 громадянину ОСОБА_1 видано Державний акт серії КР0000101 на право постійного користування землею площею 50 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Нечаївської сільської ради для ведення селянського фермерського господарства.

Зазначений акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №101 (а.с. 27-28).

20.09.2000 здійснено державну реєстрацію Фермерського господарства Борщенко Олександра Миколайовича, засновником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 20.09.2000, статутами фермерського господарства в редакції 2005 та 2021 років (а.с. 34-49).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №29-11-0.2-2272/2-22 від 20.09.2022, відповідно до Книги записів державних актів на право постійного користування землею за №101 зареєстровано та видано державний акт на право постійного користування землею серії КР 0000101 від 19.09.2000, загальною площею 50,00 га за гр. ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства. За наявною у Відділі інформацією станом на 01.01.2013 вищезазначений державний акт не скасовувався (а.с. 32).

Вищезазначена земельна ділянка, яка розташована на території Команіївської селищної (Нечаївської сільської) ради Компаніївського району Кіровоградської області, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 16.10.2013 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019. Розробником вищезазначеної документації із землеустрою є Державне підприємство "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

У відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №97-11-0.2-2496/2-22 від 14.10.2022 вказано, що згідно Книги записів державних актів на право постійного користування землею серія КР №0000101 від 19.09.2000 №101, земельна ділянка з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019, загальною площею 50,00 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області належить громадянину ОСОБА_1 на праві постійного користування (а.с. 33).

На даний час, Фермерське господарство Борщенко Олександра Миколайовича є діючим, його діяльність не припинена, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, станом на день звернення до суду позивач продовжує використовувати земельну ділянку, яка надана в постійне користування, про що свідчать податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020-2022 роки (а.с. 66-89).

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" №10-ОТГ від 04.12.2020 Головним управлінням вирішено передати Компаніївській селищній раді Компаніївського району Кіровоградської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3926,1415 га, які розташовані на територіях Мар`ївської, Петрівської, Першотравенської, Губівської, Лозуватської, Червонослобідської, Гарманівської, Полтавської, Нечаївської, Сасівської, Софіївської, Червоновершківської, Голубієвицької, Виноградівської, Водянської, Коротяцької сільських рад та Компаніївської селищної ради, що увійшли до складу Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області згідно з додатком (а.с. 90).

Згідно з додатком до наказу №10 - ОТГ від 04.12.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019, загальною площею 50,00 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області передана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області до Компаніївської селищної ради у комунальну власність (а.с. 91).

04.12.2020 підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність (а.с. 92).

Право комунальної власності Компаніївської селищної ради на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.09.2022 (номер запису про право 48154043 (а.с. 30).

Отже, розпорядником спірної земельної ділянки є Компаніївська селищна рада.

05.12.2022 Фермерське господарство Борщенко Олександра Миколайовича направило заяву (клопотання) про переоформлення права постійного користування, в якому позивач висловив прохання до Компаніївської селищної ради прийняти рішення про переоформлення права постійного користування за Фермерським господарством ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019, загальною площею 50,00 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 Державним актом на право постійного користування землею серії КР №0000101 від 19.09.2000, що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №101, виданого на підставі рішення №181 від 27.04.2000 (а.с. 18-22).

Рішенням тридцять третьої сесії Компаніївської селищної ради восьмого скликання "Про розгляд заяви (клопотання) ФГ "Борщенко Олександра Миколайовича" про переоформлення права постійного користування" №7038 від 20.12.2022 відмовлено в передачі земельної ділянки з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019, загальною площею 50,00 га, яка була надана для ведення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 , що посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії КР №0000101, у постійне користування ФГ "Борщенко Олександра Миколайовича", так як це суперечить вимогам земельного законодавства, зокрема статті 92 Земельного кодексу України (а.с. 94).

Таким чином, розпорядником спірної земельної ділянки - Компаніївською селищною радою, виходячи із змісту наведеного рішення останньої та заяви господарства - не визнається за Фермерським господарством ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою, яка отримана засновником господарства для його створення.

Наведені обставини стали причиною звернення господарства до суду з позовом для захисту своїх прав та інтересів.

В силу вимог до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно частини 1 статті 51 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації Державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Статтею 7 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент видачі Державного акта на право користування землею, визначено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

За приписами частини 1 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації Державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на момент реєстрації Державного акта на право постійного користування) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Отже, законодавством, чинним на момент створення Фермерського господарства ОСОБА_1 , було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 прийнято новий Закон України №973-IV "Про фермерське господарство", яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частини 2 статті 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Тому, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.1993), яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

28.04.2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (набрав чинності 27.05.2021), яким доповнено Розділ Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України пунктом 24 наступного змісту: "З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними".

Як вбачається із наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" №10-ОТГ від 04.12.2020 Компаніївській селищній раді Компаніївського району Кіровоградської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3926,1415 га, які розташовані, серед іншого, на територіях Нечаївської сільської ради та Компаніївської селищної ради, що увійшли до складу Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області згідно з додатком.

Так, відповідно до додатку до зазначеного наказу власником спірної земельної ділянки є Компаніївська селищна рада, що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №314560181 від 08.11.2022 та інформацією із Публічної кадастрової карти, розташованої на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка є загальнодоступною.

Разом з тим, рішенням Компаніївської селищної ради "Про розгляд заяви (клопотання) ФГ "Борщенко Олександра Миколайовича" про переоформлення права постійного користування" №7038 від 20.12.2022 відмовлено в передачі земельної ділянки з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019 у постійне користування ФГ "Борщенко Олександра Миколайовича".

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також до статність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, відповідач, заперечуючи позов, не спростував доводів позивача та не навів належних та допустимих доказів, за якими позовні вимоги не можуть бути задоволені.

З огляду на викладене, господарський суд вважає право позивача порушеним та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, доведення останнім наявності у Фермерського господарства ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019, загальною площею 50,00 га, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка надана в користування громадянину ОСОБА_1 на підставі рішення Компаніївської районної Ради народних депутатів Компаніївського району Кіровоградської області №181 від 27.04.2000 та Державного акта на право постійного користування землею серії КР №0000101 від 19.09.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №101.

А отже, позовні вимоги Фермерського господарства Борщенко Олександра Миколайовича підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством Борщенко Олександра Миколайовича (с. Нечаївка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28420, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3522883800:02:000:7019, загальною площею 50,00 га, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка надана в користування громадянину ОСОБА_1 на підставі рішення Компаніївської районної Ради народних депутатів Компаніївського району Кіровоградської області №181 від 27.04.2000 та Державного акта на право постійного користування землею серії КР №0000101 від 19.09.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №101.

Стягнути з Компаніївської селищної ради (вул. Паркова, буд. 4, смт Компаніївка, Кіровоградська область, 28400, ідентифікаційний код 04364911) на користь Фермерського господарства Борщенко Олександра Миколайовича (с. Нечаївка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28420, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відповідачу ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та третій особі ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 13.03.2023.

Суддя В.Г. Кабакова