Рішення

від 06.03.2023 по справі 914/3105/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023 Справа № 914/3105/22

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпідряд», м. Хмельницькийдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Техноресурс», м. Львівпро:відшкодування збитків Суддя Крупник Р.В. Секретар Шевчук О.О. Представники сторін:Від позивача:Манюк Д.М. представник;Від відповідача:Кожан А.В. адвокат.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Техпідряд» до ТОВ «ТКС Техноресурс» про відшкодування збитків.

Ухвалою від 13.12.2022 суд залишив позовну заяву без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків.

Ухвалою від 30.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 30.01.2023.

Ухвалою від 23.01.2023 суд задовольнив клопотання ТОВ «Техпідряд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 30.01.2023 оголошувалася перерва до 20.02.2023.

Судове засідання 20.02.2023 не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Львові.

Ухвалою від 20.02.2023 судове засідання у справі призначено на 06.03.2023.

Представник позивача взяв участь в судовому засіданні 06.03.2023 в режимі відеоконференції. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.03.2023 з`явився, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що в період з листопада 2020 по січень 2022 між позивачем та відповідачем було укладено Договори про надання послуг №04/11/2020/01, №29/11/2021/01, №18/10/2021/01 та №11/01/2022/01 за умовами котрих відповідач взяв на себе зобов`язання своїми силами і засобами надати позивачу, при здійсненні ним попередньої оплати на умовах визначених вказаними Договорами, послуги механізмів з екіпажем відповідача на об`єктах позивача, а останній зобов`язався оплатити їх на умовах передбачених Договорами.

Як зазначає позивач, свій обов`язок щодо здійснення попередньої оплати він виконав належним чином. На підставі здійсненої оплати, згідно статей 198, 201 ПК України відповідач повинен був скласти податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, цей обов`язок відповідач виконав неналежним чином, а саме не зареєстрував шість податкових накладних згідно Договорів №29/11/2021/01 та №11/01/2022/01.

З огляду на те, що відповідач протиправно не зареєстрував спірні податкові накладні, позивач вважає, що такими діями йому було спричинено збитки, які полягають в неотриманні ним податкового кредиту в розмірі 38141,66 грн. Відтак вказані збитки він просить стягнути з відповідача.

Аргументи відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з таких підстав:

1. Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам господарського та податкового законодавства, оскільки невиконання або неналежне виконання умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

2. Свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних відповідач виконав належним чином, адже направив вказані накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак така реєстрація була зупинена податковим органом. До припинення або скасування в Україні воєнного стану, відповідач позбавлений законних прав для подання пояснень та додаткових документів, спрямованих на прийняття податковим органом рішення про реєстрацію відповідних податкових накладних, адже його реєстрація платника ПДВ є призупиненою, так як з 01.04.2022 відповідач використовує особливості оподаткування в воєнний період та є платником єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою у розмірі 2 відсотки доходу.

3. Поданий позивачем позов є передчасним, оскільки до моменту прийняття податковим органом рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, позивач не вважається таким, що втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 38141,66 грн., тобто зазнав збитків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з листопада 2020 по січень 2022 між ТОВ «Техпідряд» (далі Позивач, Замовник) та ТОВ «ТКС Техноресурс» (далі Відповідач, Виконавець) було укладено ряд Договорів про надання послуг, за умовами котрих відповідач взяв на себе зобов`язання своїми силами і засобами надати позивачу, при здійсненні ним попередньої оплати на умовах визначених вказаними Договорами, послуги механізмів з екіпажем відповідача на об`єктах позивача, а останній зобов`язався оплатити їх на умовах передбачених Договорами.

Зокрема:

- 04.11.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг №04/11/2020/01 (далі Договір №04/11/2020/01) згідно п. 1.1 котрого Виконавець надає послуги Замовнику самохідним вібраційним ґрунтовим катком HAMM разом з екіпажем на об`єкті Замовника за адресою: Чернівецька обл., м. Хотин;

- 29.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг №29/11/2021/01 (далі Договір №29/11/2021/01) згідно п. 1.1 котрого Виконавець надає послуги Замовнику бульдозером Shantui SD 23 разом з екіпажем на об`єкті Замовника за адресою: Львівська обл., Самбірський р-н., с. Стороневичі;

- 18.10.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг №18/10/2021/01 (далі Договір №18/10/2021/01) згідно п. 1.1 котрого Виконавець надає послуги Замовнику автомобільним краном марки XCMG моделі QY65K разом з екіпажем на об`єкті Замовника за адресою: смт. Куликів;

- 11.01.2022 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг №11/01/2022/01 (далі Договір №11/01/2022/01) згідно п. 1.1 котрого Виконавець надає послуги Замовнику автомобільним краном марки XCMG моделі QY25K разом з екіпажем на об`єкті Замовника.

В ході розгляду справи судом з`ясовано, що не зважаючи на ту обставину, що в позовній заяві позивач вказує про існування між сторонами чотирьох Договорів про надання послуг, спір між ними існує лише з приводу двох договорів, а саме: Договору №29/11/2021/01 та Договору №11/01/2022/01. А тому предметом розгляду будуть лише ці договори.

За умовами пунктів 4.3 та 4.2 вказаних Договорів оплата за надання Виконавцем послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування на рахунок Виконавця попередньої оплати в розмірі 100% вартості наданих послуг та доставки Механізму. Виконавець приступає до надання послуг на умовах визначених Договором після надходження на його рахунок авансу. У разі ненадходження на рахунок Виконавця попередньої оплати в розмірі передбаченому Договором, Виконавець не приступає до надання послуг.

Щодо правовідносин сторін за Договором №29/11/2021/01.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на підставі Договору №29/11/2021/01 відповідач виставив позивачу наступні рахунки на оплату:

- Рахунок-фактуру № СФ-0000126 від 07.12.2021 за послуги бульдозера на загальну суму 58000,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 9666,67 грн.;

- Рахунок-фактуру № СФ-0000129 від 13.12.2021 за послуги бульдозера на загальну суму 29725,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 4954,17 грн.;

- Рахунок-фактуру № СФ-0000130 від 14.12.2021 за послуги бульдозера на загальну суму 5800,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 966,67 грн.

Як встановлено судом, виставлені відповідачем рахунки позивач оплатив в повному обсязі, а саме:

- Рахунок-фактуру № СФ-0000126 від 07.12.2021 позивач оплатив:

1) згідно платіжної інструкції №1178 від 07.12.2022 в розмірі 23925,00 грн. в т.ч. ПДВ 3987,50 грн.;

2) згідно платіжної інструкції №1207 від 10.12.2021 в розмірі 34075,00 грн. в т.ч. ПДВ 5679,17 грн.;

- Рахунок-фактуру № СФ-0000129 позивач оплатив згідно платіжної інструкції №1218 від 13.12.2022 в розмірі 29725,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4954,17 грн.;

- Рахунок-фактуру № СФ-0000130 позивач оплатив згідно платіжної інструкції №1241 від 15.12.2022 в розмірі 5800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 966,67 грн.

Крім цього, з матеріалів справи прослідковується, що на підставі Договору №29/11/2021/01 між сторонами укладено наступні Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг):

- Акт №ОУ-0000158 від 10.12.2021 на загальну суму 58725,00 грн. в т.ч. ПДВ 9787,50 грн.;

- Акт №ОУ-0000161 від 14.12.2021 на загальну суму 34800,00 грн. в т.ч. ПДВ 5800,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що в спірний період за Договором №29/11/2021/01 відповідачем було виставлено рахунки за надані послуги а позивачем, відповідно, їх оплачено на загальну суму 93525,00 грн. в т.ч. ПДВ 15587,51 грн.

Позивачем не заперечується та обставина, що із вказаної суми відповідач склав та зареєстрував податкову накладну (далі ПН) на загальну суму 23925,00 грн. в т.ч. ПДВ 3987,50 грн.

Стосовно решти суми, то як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складено наступні ПН:

- ПН №12 від 10.12.2021 на загальну суму 34800,00 грн. в т.ч. ПДВ 5800,00 грн. Дану ПН подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), однак як вбачається з Квитанції про зупинення реєстрації ПН №9400248478 від 29.12.2021, документ прийнято, але реєстрація зупинена.

- ПН №18 від 13.12.2021 на загальну суму 29000,00 грн. в т.ч. ПДВ 4833,33 грн. Дану ПН подано на реєстрацію в ЄРПН, однак як вбачається з Квитанції про зупинення реєстрації ПН №9400247995 від 29.12.2021, документ прийнято, але реєстрація зупинена.

- ПН №19 від 14.12.2021 на загальну суму 5800,00 грн. в т.ч. ПДВ 966,67 грн. Дану ПН подано на реєстрацію в ЄРПН, однак як вбачається з Квитанції про зупинення реєстрації ПН №9419995270 від 15.01.2022, документ прийнято, але реєстрація зупинена.

Щодо правовідносин сторін за Договором №11/01/2022/01.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на підставі Договору №11/01/2022/01 відповідач виставив позивачу наступні рахунки на оплату:

- Рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 11.01.2022 за послуги краном марки XCMG моделі QY25K на загальну суму 72800,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 12133,33 грн.;

- Рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 20.01.2022 за послуги краном марки XCMG моделі QY25K на загальну суму 72800,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 12133,33 грн.

- Рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 31.01.2022 за послуги краном марки XCMG моделі QY25K на загальну суму 47450,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 7908,33 грн.

Як встановлено судом, виставлені відповідачем рахунки позивач оплатив в повному обсязі, а саме:

- Рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 11.01.2022 позивач оплатив згідно платіжної інструкції №1374 від 12.01.2022 в розмірі 72800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 12133,33 грн.;

- Рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 20.01.2022 позивач оплатив:

1) згідно платіжної інструкції №1415 від 21.01.2022 в розмірі 33800,00 грн. в т.ч. ПДВ 5633,33 грн.;

2) згідно платіжної інструкції №1430 від 25.01.2022 в розмірі 39000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6500,00 грн.;

- Рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 31.01.2022 позивач оплатив згідно платіжної інструкції №1460 від 31.01.2022 в розмірі 47450,00 грн. в т.ч. ПДВ 7908,33 грн.

Крім цього, з матеріалів справи прослідковується, що на підставі Договору №11/01/2022/01 між сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000004 від 31.01.2022 на загальну суму 193050,00 грн. в т.ч. ПДВ 32175,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що в спірний період за Договором №11/01/2022/01 відповідачем було виставлено рахунки за надані послуги а позивачем, відповідно, їх оплачено на загальну суму 193050,00 грн. в т.ч. ПДВ 32175,00 грн.

Позивачем не заперечується та обставина, що із вказаної суми відповідач склав та зареєстрував ПН на загальну суму 33800,00 грн. в т.ч. ПДВ 5633,33 грн.

Стосовно решти суми, то як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складено наступні ПН:

- ПН №4 від 12.01.2022 на загальну суму 72800,00 грн. в т.ч. ПДВ 12133,33 грн. Дану ПН подано на реєстрацію в ЄРПН, однак як вбачається з Квитанції про зупинення реєстрації ПН №9015179481 від 01.02.2022, документ прийнято, але реєстрація зупинена.

- ПН №9 від 25.01.2022 на загальну суму 39000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6500,00 грн. Дану ПН подано на реєстрацію в ЄРПН, однак як вбачається з Квитанції про зупинення реєстрації ПН №9028855001 від 14.02.2022, документ прийнято, але реєстрація зупинена.

- ПН №13 від 31.01.2022 на загальну суму 47450,00 грн. в т.ч. ПДВ 7908,33 грн. Дану ПН подано на реєстрацію в ЄРПН, однак як вбачається з Квитанції про зупинення реєстрації ПН №9022181214 від 09.02.2022, документ прийнято, але реєстрація зупинена.

Відтак, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що за Договором №29/11/2021/01 та Договором №11/01/2022/01 відповідачем складено однак не зареєстровано в ЄРПН шість податкових накладних, а саме: ПН №12 від 10.12.2021, ПН №18 від 13.12.2021, ПН №19 від 14.12.2021, ПН №4 від 12.01.2022, ПН №9 від 25.01.2022 та ПН №13 від 31.01.2022. Загальна сума ПДВ згідно цих накладних становить 38141,66 грн.

З наявних в матеріалах справи Квитанцій про зупинення реєстрації ПН прослідковується, що підставою такого зупинення є п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України). Зокрема, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонується надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Представником відповідача не заперечується та обставин, що відповідач пояснень та вказаних копій документів в органи податкової служби не подав.

З Витягу з реєстру платників єдиного податку №2970 вбачається, що відповідач з 01.04.2022 перейшов на спрощену систему оподаткування (3 група) із застосування відсоткової ставки 2% до доходу без реєстрації ПДВ.

З огляду на те, що відповідач протиправно не зареєстрував спірні ПН в ЄРПН, позивач вважає, що такими діями йому було спричинено збитки, які полягають в неотриманні ним податкового кредиту в розмірі 38141,66 грн. Відтак вказані збитки він просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови ВПВС від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК та ст.224 ГК є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови ВПВС від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Як вбачається з матеріалів справи:

1)Предметом даного позову є матеріально-правова вимога до відповідача про стягнення 38141,66 грн. збитків, які полягають в неотриманні позивачем податкового кредиту на вказану суму.

2)Підставами даного позову є обставини несвоєчасної подачі відповідачем на реєстрацію та не реєстрація в ЄРПН шести податкових накладних, складених на підставі Договорів №29/11/2021/01 та №11/01/2022/01, а саме: ПН №12 від 10.12.2021, ПН №18 від 13.12.2021, ПН №19 від 14.12.2021, ПН №4 від 12.01.2022, ПН №9 від 25.01.2022 та ПН №13 від 31.01.2022.

Вирішуючи дану справу, господарський суд, перш за все, враховує правову позицію ВПВС, викладену в п. 25 постанови від 06.06.2019 у справі №908/1568/18 про те, що у випадку нереєстрації контрагентом податкових накладних належним способом захисту для позивача може бути звернення з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

З огляду на це суд доходить висновку, що предметом дослідження в цій справі є з`ясування наявності підстав (обов`язкових елементів цивільної відповідальності) для відшкодування збитків.

Враховуючи вказане, беручи до уваги доводи сторін, викладені ними в заявах по суті спору, суд зазначає таке.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У ст. 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Судом встановлено, що укладені між сторонами Договори №29/11/2021/01 та №11/01/2022/01 є договорами про надання послуг. За умовами цих договорів відповідач зобов`язався надати позивачу послуги спеціальної техніки разом з екіпажем, а позивач зобов`язався оплатити відповідні послуги.

Відтак, в розумінні ст. 201 ПК України позивач виступає покупцем послуг, а відповідач продавцем відповідних послуг.

В Договорах №29/11/2021/01 та №11/01/2022/01 сторони прямо не передбачили яка сторона повинна здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН. Однак чинне законодавство (п. 201.10 ст.201 ПК України) передбачає, що таку реєстрацію здійснює платник податку продавець послуг. Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг.

Таким чином, суд доходить висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні згідно спірних Договорів покладено на ТОВ «ТКС Техноресурс».

Однак, матеріалами справи підтверджується та обставина, що ПН №12 від 10.12.2021, ПН №18 від 13.12.2021, ПН №19 від 14.12.2021, ПН №4 від 12.01.2022, ПН №9 від 25.01.2022 та ПН №13 від 31.01.2022, станом на момент розгляду справи, не зареєстровано в ЄРПН.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З огляду на викладені норми законодавства, суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок нереєстрації відповідачем спірних податкових накладних в ЄРПН, ТОВ «Техпідряд» не має можливості віднести суму в розмірі 38141,66 грн. до податкового кредиту та зменшити своє податкове зобов`язання.

За таких умов, дослідженню підлягає поведінка відповідача, оскільки для стягнення збитків необхідним є встановлення того, що неможливість віднесення позивачем спірної суми до податкового кредиту є наслідком протиправної поведінки ТОВ «ТКС Техноресурс».

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровані податкові накладні/розрахунки корегування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом на підставі Квитанцій про зупинення реєстрації спірних ПН:

1) згідно Договору №29/11/2021/01 відповідачем:

- 10.12.2021 складено ПН №12 на загальну суму 34800,00 грн. в т.ч. ПДВ 5800,00 грн. та 29.12.2021 надіслано на реєстрацію в ЄРПН;

- 13.12.2021 складено ПН №18 на загальну суму 29000,00 грн. в т.ч. ПДВ 4833,33 грн. та 29.12.2021 надіслано на реєстрацію в ЄРПН;

- 14.12.2021 складено ПН №19 на загальну суму 5800,00 грн. в т.ч. ПДВ 966,67 грн. та 15.01.2022 надіслано на реєстрацію в ЄРПН.

2) згідно Договору №11/01/2022/01 відповідачем:

- 12.01.2022 складено ПН №4 на загальну суму 72800,00 грн. в т.ч. ПДВ 12133,33 грн. та 01.02.2022 надіслано на реєстрацію в ЄРПН;

- 25.01.2022 складено ПН №9 на загальну суму 39000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6500,00 грн. та 14.02.2022 надіслано на реєстрацію в ЄРПН;

- 31.01.2022 складено ПН №13 на загальну суму 47450,00 грн. в т.ч. ПДВ 7908,33 грн. та 09.02.2022 надіслано на реєстрацію в ЄРПН.

Відтак, з наведеного вбачається, що зі всіх спірних ПН відповідач з порушенням строків визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України направив на реєстрацію ПН №19 від 14.12.2021 та ПН №4 від 12.01.2022. Решта ПН відповідачем було направлено на реєстрацію в ЄРПН своєчасно.

Однак, суд не погоджується з доводами представника позивача, що несвоєчасне направлення ПН №19 від 14.12.2021 та ПН №4 від 12.01.2022 на реєстрацію спричинило йому збитки. Зокрема, за змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України, несвоєчасне направлення вказаних накладних на реєстрацію може бути підставою для накладення на відповідача податковими органами штрафних санкцій, передбачених ПК України. Разом з тим, враховуючи те, що прострочка відповідача в поданні цих накладних не перевищила 365 днів з дати їх складання, то така прострочка не має наслідком позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки за змістом п. 198.6 ст. 198 ПК України вона може бути лише підставою включення відповідних сум до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровані ПН, а не в періоді коли придбані позивачем послуги.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що при направленні всіх спірних ПН на реєстрацію в ЄРПН, відповідачем не допущено порушень строків, які б слугували підставою для завдання позивачу, як контрагенту, збитків.

Судом встановлено, що реєстрацію спірних ПН не було здійснено, оскільки така зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України.

Згідно вказаного пункту реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 (далі Порядок №1165) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку №1165).

Положеннями пункту 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом пунктів 10, 11 Порядку №520 за результатами отриманих документів та пояснень комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

З огляду на викладені норми законодавства вбачається, що зупинення органами ДФС реєстрації ПН та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДФС убезпечитися від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. На час такого зупинення перебіг строків на включення контрагентом сум до податкового кредиту переривається. За результатами проведеної перевірки органи ДФС приймають рішення про реєстрацію ПН чи відмову в такій реєстрації. І лише у випадку відмови в реєстрації ПН покупець послуг вважається таким, що позбавлений права на формування податкового кредиту, тобто зазнає збитків

Згідно п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалася та обставина, що після зупинення реєстрації спірних ПН, відповідач пояснень та додаткових документів органам ДФС не подавав.

Суд не погоджується з твердженням представника позивача, що відповідачем пропущено строк для подання відповідних пояснень, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 внесені зміни до ПК України, зокрема його ст. 102 доповнено новим п. 102.9.

Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України.

Враховуючи викладене, якщо закінчення терміну 365 календарних днів, встановленого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, то такий перебіг строку зупиняється.

Вказаної позиції також притримується ДПС України в листі від 23.06.2022.

З огляду на те, що за всіма спірними ПН закінчення 365-денного строку для подання відповідачем пояснень та документів припало на період правового режиму воєнного стану, відтак перебіг цього строку для нього зупинився на весь період вказаного режиму.

Також за змістом пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПК України застосовуються з урахуванням таких особливостей, а саме платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи-підприємці та юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 цього Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

З матеріалів даної справи вбачається, що ТОВ «ТКС Техноресурс» використовує особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України та з 01.04.2022 є платником єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою у розмірі 2 відсотки доходу, що підтверджується Витягом з реєстру платників єдиного податку №2970.

Таким чином, підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що не реєстрація спірних ПН, станом на момент ухвалення рішення, не є наслідком протиправної поведінки відповідача. Останній виконав свій обов`язок щодо направлення цих накладних на реєстрацію в ЄРПН, однак така реєстрація була зупинена, враховуючи дискреційні повноваження податкових органів. Строк на закінчення процедури реєстрації для відповідача не сплив, враховуючи його зупинення до завершення правового режиму воєнного стану в Україні. Крім цього, станом на момент вирішення даної справи відповідач не має об`єктивної можливості закінчити процедуру реєстрації спірних ПН, з огляду на використання ним особливостей оподаткування, які призупиняють його реєстрацію як платника податку на додану вартість до припинення або скасування воєнного стану.

Також суд доходить висновку, що в даній справі відсутнім є такий елемент цивільного правопорушення як збитки, оскільки до моменту прийняття податковим органом рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, позивач не вважається таким, що втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 38141,66 грн., тобто зазнав об`єктивного зменшення своїх майнових благ.

Відтак, виходячи з обставин даної справи, суд погоджується з доводами представника відповідача, що позов ТОВ «Техпідряд» є передчасним. А тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, а також враховуючи те, що при зверненні до суду із позовом позивачем сплачено 2481,00 грн. судового збору, вказана сума судових витрат покладається на ТОВ «Техпідряд».

Керуючись ст.ст. 4, 74, 76-80, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір за подання позовної заяви покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпідряд».

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2023.

Суддя Крупник Р.В.