Рішення

від 07.03.2023 по справі 916/13/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/13/23Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до відповідача: Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей - інвалідів "МАЙБУТНЄ" про стягнення 44304,42 грн заборгованості.

Встановив:

02.01.2023 р. до Господарського суду Одеської області надійшла надіслана 29.12.2022 р. засобами поштового зв`язку позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (далі - ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", Позивач) про стягнення з Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей - інвалідів "МАЙБУТНЄ" (далі - Фонд, Відповідач) 44304,42 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного 20.09.2021 р. договору постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим суб`єктам господарювання, що фінансуються з державного або місцевого бюджету № 008783 (2021) в частині своєчасної та остаточної оплати вартості спожитого у жовтні 2021 р. природного газу обсягом 2544 куб.м. Як зазначає ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" у позовній заяві 18.10.2021 р. Фондом сплачено 18478,04 грн, а 11.11.2021 р. - 12926,98 грн за спожитий природний газ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 р. позовній заяві ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/13/23 та визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 р. суддею ОСОБА_1 прийнято справу № 916/13/23 до свого провадження та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.01.2023 р.

Призначене на 26.01.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оброни у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 р. призначено розгляд справи на 20.02.2023 р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 р., призначеного розпорядженням керівника апарату суду від 06.02.2023 р. № 19 у зв`язку із увільненням судді ОСОБА_1 з 02.02.2023 р. від виконання обов`язків з відправлення правосуддя на період проходження військової служби за призовом осіб на військову службу по загальній мобілізації на строк до оголошення демобілізації, визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи № 916/13/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 р. суддею Гутом С.Ф. прийнято справу № 916/13/23 до свого провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.03.2023 р.

20.02.2023 р. Фондом реалізовано право на подачу відзиву на позову заяву, в якому повідомляє про обізнаність про призначене на 07.03.2023 р. судове засідання, також повідомляє про визнання позову та просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Відзив підписано директором Фонду.

06.03.2023 р. ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулось до господарського суду із клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із захворюванням представника.

У призначене на 07.03.2023 р. судове засідання представники сторін не з`явились, їх обізнаність про призначене судове засідання підтверджується клопотанням про відкладення розгляду справи та відзивом на позов.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 ГПК України передбачає, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 4 статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, те, що Фонд у відзиві визнав позовні вимоги в повному об`ємі, те, що відзив підписано директором Фонду, який має на це право і визнання позову не суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, господарський суд приймає визнання позову Фондом.

07.03.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

20.09.2021 р. між ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (Постачальник) та Фондом (Споживач) укладено договір постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим суб`єктам господарювання, що фінансуються з державного або місцевого бюджету № 008783 (2021) (Договір), відповідно до пункту 2.1 якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору передати Споживачу Товар за кодом ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо (газ, природний газ), в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених цим Договором, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним правочином.

Перелік точок входу та виходу газу Споживача (адреси точок комерційного обліку споживача, по яких здійснюється постачання природного газу постачальником): Пансіонат готельного типу, Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, 35 (пункт 2.1.1 Договору).

Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі, що визначено у п.2.3. цього Договору. Річний плановий обсяг постачання газу - до 2575 куб.м. (пункт 2.2 Договору).

Планові обсяги постачання газу по місяцях, куб.м. січень - серпень 0, вересень - 1000, жовтень - 1575, листопад-грудень 0 (пункт 2.3 Договору).

Підписанням даного Договору Споживач підтверджує наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору транспортування природного газу, а також, що на момент його укладання у нього відсутня заборгованість перед попереднім постачальником природного газу (пункт 2.9 Договору).

Загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживачу протягом дії Договору і становить 49883,06 грн (пункт 3.1 Договору).

Сторони домовились, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що встановлюється Постачальником та оприлюднюється ним на своєму сайті, які включають в себе вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується Постачальником Оператору ГТС та з урахуванням обраного Споживачем порядку оплати природного газу (Ціна категорії I/Ціна категорії II) (пункт 3.2 Договору).

Для визначення вартості послуг замовленої договірної потужності (послуг транспортування), які підлягають сплаті відповідно до пункту 3.2. Договору, застосовуються тарифи, визначені НКРЕКП. Станом на момент укладення Договору для розрахунку витрат на послуг замовленої договірної потужності (послуг транспортування) діє тариф визначений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 р. № 3013, який встановлений у розмірі 136,58 грн. за 1 000 куб. м без ПДВ (пункт 3.3 Договору).

Розрахунок за природний газ здійснюється Споживачем у наступному порядку у разі обрання Споживачем порядку розрахунків за І категорії ціни Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а у разі її відсутності оплатити вартість планового обсягу споживання газу зазначеного у п. 2.3. Договору шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у такому порядку: 100% вартості газу планового місячного обсягу газу - до 25 числа місяця який передує місяцю постачання; остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу (пункт 4.1.1 Договору).

У разі обрання Споживачем порядку розрахунків за II категорією ціни Споживач зобов`язаний оплатити вартість фактично спожитого обсягу газу шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу (пункт 4.1.1 Договору).

Кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується даними Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС (пункт 5.1 Договору).

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці (пункт 5.3 Договору).

Для складання Актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту або іншого документу що підтверджує фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС (пункт 5.4 Договору).

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГTC Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газ, в якому зазначається вартість поставленого природного газу, компенсацію вартості замовленої потужності та плата за небаланс (за наявності) та направляє їх Споживачу (пункт 5.5 Договору).

За порушення умов Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та Договору (пункт 8.1 Договору).

Цей Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 жовтня 2021 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Сторони домовились, що Договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 20 вересня 2021 року, згідно п.3 ст.631 Цивільного кодексу України (пункт 12.1 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Відповідно до підписаного між ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" та Фондом акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 р., останнім спожито у жовтні 2021 року 2544 куб.м. природного газу.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 р. загальна вартість спожитого Фондом природного газу обсягом 2,544 тим.куб.м. складає 75709,44 грн з ПДВ.

27.10.2022 р. Фондом у відповідь на попередження ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" повідомлено на визнання заборгованості за поставлений в межах Договору природний газ у розмірі 44304,42 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим суб`єктам господарювання, що фінансуються з державного або місцевого бюджету від 20.09.2021 р. № 008783 (2021)

При цьому ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" як Постачальником доведено виконання належим чином взятих на себе обов`язків за Договором та поставлено відповідачу природний газ обсягом 2544 куб.м, що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення актом приймання-передачі природного газу загальною вартістю 75709,44 грн з ПДВ.

В свою чергу, Фондом як Споживачем в порушення приписів статей 525,526,610,629,692,712,714 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого природного газу не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини1 статті 692, частини 1 статті 712, частини 1 статті 714 ЦК України, пунктів 4.1.1 строк виконання зобов`язання на суму 44304,42 грн настав. Як зазначає ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" у позовній заяві 18.10.2021 р. Фондом сплачено 18478,04 грн, а 11.11.2021 р. - 12926,98 грн за спожитий природний газ.

Враховуючи викладене, позов ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" про стягнення з Фонду 44304,42 грн заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У той же час, частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічне викладено у частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,130,165,191,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до відповідача: Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей - інвалідів "МАЙБУТНЄ" про стягнення 44304,42 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей - інвалідів "МАЙБУТНЄ" (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 51, Код ЄДРПОУ 24533439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, Код ЄДРПОУ 39525257) 44304/сорок чотири тисячі триста чотири/грн 42 коп. заборгованості та 1240/одну тисячу двісті сорок/грн 50 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, Код ЄДРПОУ 39525257) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) 1240/одну тисячу двісті сорок/грн 50 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 22.12.2022 р. № 13461, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 916/13/23.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 13 березня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут