Рішення

від 07.03.2023 по справі 920/1040/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.03.2023м. СумиСправа № 920/1040/22Господарський суд Сумської області, у складі судді Джепи Ю.А. при секретарі судового засідання Саленко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1040/22 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 00032767)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Утесистем (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 77-Б/2, ідентифікаційний код 43585144)

про стягнення 128 776,00 грн штрафу та пені

за участю представників учасників справи:

позивача Коваленко В.М. за довіреністю від 21.12.2022 № 300-122/02-28,

відповідача не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Утесистем (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 77-Б/2, ідентифікаційний код 43585144) штраф у розмірі 64 388,00 грн (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят вісім гривень) та пеню у розмірі 64 388,00 грн (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят вісім гривень) в дохід Державного бюджету України на наступні реквізити: отримувач ГУК у м. Києві, Солом`янський район, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету 21081100 та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) на наступні реквізити: отримувач Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ 00032767, банк отримувача Державна казначейська служба України, рахунок UA43820172017203433120001000001719.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», невиконанням відповідачем рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 94-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 130-26.13/9-21, у зв`язку з чим відповідач повинен сплатити пеню в сумі 64 388,00 грн та штраф в сумі 64 388,00 грн на підставі статей 52, 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.12.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/1040/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2023, 10:30.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 06.02.2023 у справі № 920/1040/22 судом постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 07.03.2023, 10:00.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні по суті, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання по суті не прибув, про час, дату і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином 10.02.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (ухвали суду від 06.02.2023) у електронний кабінет відповідача. Правом на подання до суду відзиву відповідач не скористався.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Ураховуючи нез`явлення представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов та не повідомлення суду поважності причин неявки в судове засідання по суті, суд вважає за доцільне зазначити, що учасникам справи надано достатньо часу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів. Приймаючи до уваги наведене та принципи змагальності і диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 ГПК України, за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

У судовому засіданні 07.03.2023 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 94-р/тк, яке прийняте за результатами розгляду справи № 130-26.13/9-21 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу постановлено:

1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю Утесистем (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 77-Б/2, ідентифікаційний код 43585144) вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 01.12.2020 № 130-26.13/02-16430 у встановлений ним строк.

2. За порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Утесистем (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 77-Б/2, ідентифікаційний код 43585144) штраф у розмірі 64 388,00 грн.

Відповідно до частин другої, третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 94-р/тк направлена позивачем відповідачу разом із супровідним листом від 18.08.2021 № 130-26.13/07-12206 та отримана ним 25.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303504601970.

Позивач зазначає, що строк сплати штрафу, накладеного у пункті 2 рішення Тимчасової адмінколегії позивача від 12.08.2021 № 94-р/тк, відповідач мав сплати штраф у термін до 25.10.2021.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Згідно із частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення і цей строк не може бути відновлено.

Згідно із частиною четвертою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 94-р/тк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі №910/15917/21 позов ТОВ «Утесистем» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 94-р/тк залишено без руху.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.10.2021 відкрито провадження у справі №910/15917/21 за позовом ТОВ «Утесистем» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 94-р/тк.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі №910/15917/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 у справі № 910/15917/21 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ «Утесистем» на зазначене рішення суду першої інстанції до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 у справі № 910/15917/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Утесистем» на зазначене рішення суду першої інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 910/15917/21 апеляційну скаргу ТОВ «Утесистем» залишено без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно із частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже рішення № 94-р/тк відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов`язковим до виконання.

Станом на момент звернення позивача до суду із цим позовом позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням № 94-р/тк.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

-за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу;

-нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У пункті 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз`яснено, що абз. 3 - 5 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Отже нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням № 94-р/тк, зупинялось з 04.10.2021 до 27.01.2022 (розгляд справи №910/15917/21 судом першої інстанції) та з 06.04.2022 до 21.06.2022 (розгляд справи № 910/15917/21 судом апеляційної інстанції).

Розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного рішенням № 94-р/тк, обчислюється таким чином.

Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

-з 28.01.2022 (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 910/15917/21) по 05.04.2022 включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції від 06.04.2022 у справі № 910/15917/21);

-з 22.06.2022 (наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/15917/21) по 29.08.2022 включно (день, до якого розраховано пеню).

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 137 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 64 388,00 х 1,5 % = 965,82 грн, де

64 388,00 грн - розмір штрафу, накладеного рішенням № 94-р/тк;

1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За 137 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 965,82 х 137 = 132 317,34 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже розмір пені становить 64 388,00 грн.

Загальна сума заборгованості становить: 64 388,00 + 64 388,00 = 128 776,00 грн, де 64 388,00 грн - сума штрафу, накладеного рішенням № 94-р/тк; 64 388,00 грн- розмір пені, нарахованої відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 927/914/18 зазначив, що звернення суб`єкта господарювання до господарського суду з позовом щодо визнання недійсним рішення органу Комітету, яким притягнуто до відповідальності більше ніж одного суб`єкта господарювання, не є перешкодою для стягнення таким органом штрафу та пені з іншого суб`єкта господарювання, з огляду на те, що рішення органу Комітету у частині, яка стосується цього суб`єкта, є чинним, проте ним у добровільному порядку не виконане, а пеня, як і штраф, має індивідуальний характер.

Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня у вищезазначених розмірах відповідачем не сплачена, доказів зворотнього суду не надано.

Згідно частини дев`ятої статті 56 «Про захист економічної конкуренції», суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 64 388,00 грн та пені в сумі 64 388,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 481,00 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Утесистем (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 77-Б/2, ідентифікаційний код 43585144) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 00032767) в дохід Державного бюджету України (отримувач ГУК у м. Києві, Солом`янський район, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету 21081100) штраф у розмірі 64 388,00 грн (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят вісім гривень) та пеню у розмірі 64 388,00 грн (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят вісім гривень).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Утесистем (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 77-Б/2, ідентифікаційний код 43585144) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 00032767, банк отримувача Державна казначейська служба України, рахунок UA43820172017203433120001000001719) відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пунктах 2-3 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13 березня 2023 року.

СуддяЮ.А. Джепа