Рішення

від 06.03.2023 по справі 922/2299/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023м. ХарківСправа № 922/2299/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" (місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 36/38; код ЄДРПОУ 34953015) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, Павлівський майдан, будинок 4; код ЄДРПОУ 40214227) 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 (є громадянами російської федерації) про визнання припиненими трудових відносин за участю представників:

позивача - Барчук А.В. ;

відповідача - не з`явився;

третьої особи (Департамент реєстрації ХМР) - не з`явився;

третьої особи ( ОСОБА_2 ) - не з`явився;

третьої особи ( ОСОБА_3 ) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс", в якому просить суд: визнати її такою, що припинила трудові відносини з відповідачем 23.09.2022 у зв`язку із звільненням з посади директора ТОВ "Люкс Сервіс Плюс" на підставі частини першої статті 38 КЗпП України; виключити відомості з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовної неї, як керівника та представника ТОВ "Люкс Сервіс Плюс". Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (учасники Товариства) та Департамент реєстрації Харківської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2299/22, постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження. До участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Департамент реєстрації Харківської міської ради та учасників ТОВ "Люкс Сервіс Плюс" - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Розгляд справи № 922/2299/22 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи. Також з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, строк підготовчого провадження у справі № 922/2299/22 було продовжено на 30 днів, в порядку частини третьої статті 177 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс", разом з тим, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, відзив (заперечення) на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подало.

За результатами підготовчого засідання 23.01.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначено справу № 922/2299/22 до розгляду по суті на 06 лютого 2023 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.02.2023 у справі № 922/2299/22 оголошено перерву до 06 березня 2023 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Відповідні ухвали постановлено Судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні, позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 06 березня 2023 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомляли.

З матеріалів справи вбачається, що всі поштові відправлення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2299/22 (ухвали в паперовій формі) надіслано рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою ТОВ "Люкс Сервіс Плюс", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 36/38. Однак, зазначені відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідками про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти.

У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд також намагався повідомити відповідача про розгляд даної справи телефонограмою. Проте за номером, який вказано у позовній заяві, телефонограма не була прийнята (вказаний номер не відповідає). Відомостей щодо інших засобів зв`язку із ТОВ "Люкс Сервіс Плюс" матеріали справи не містять.

Департамент реєстрації Харківської міської ради належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення за вих. № 002787/2.

В письмових поясненнях Департаменту, в порядку статті 168 Господарського процесуального кодексу України (вх. № 16148 від 13.12.2022), представник третьої особи відносно заявлених позовних вимог ОСОБА_1 просив вирішити справу у відповідності до норм чинного законодавства України.

Треті особи у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є нерезидентами України (є громадянами російської федерації).

Водночас у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Також у зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ російської федерації про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. Подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію російської федерації проти України.

Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з Поштою росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державною-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення третім особам судових документів у справі № 922/2299/22 дипломатичними каналами, їх повідомлено про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому, відповідно до частини другої статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що були належним чином повідомленим про розгляд даної справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/2299/22 за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" № б/н від 14 червня 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ "Люкс Сервіс Плюс" з 14 червня 2019 року. Також 14.06.2019 видано наказ № 47-к про вступ ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ "Люкс Сервіс Плюс".

14 червня 2019 року проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу зміна керівника, зміна фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. На підставі проведених реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру були внесені відомості про ОСОБА_1 як керівника ІОН "Люкс Сервіс Плюс" та представника.

09 вересня 2022 року позивачем було виявлено бажання реалізувати своє право, передбачене частиною першою статті 38 КЗпГІ України щодо припинення трудових відносин з ТОВ "Люкс Сервіс Плюс" (далі за текстом також Товариство), у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася до Товариства із заявою, в якій просила звільнити її з посади директора ТОВ "Люкс Сервіс Плюс" 23 вересня 2022 року (день звільнення, останній робочий день) за власним бажанням.

09 вересня 2022 року ОСОБА_1 (директором Товариства) було направлено вимогу про скликання загальних зборів ТОВ "Люкс Сервіс Плюс" та учасникам Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Учасники Товариства повідомлялися за адресою реєстрацій юридичної особи, оскільки за даними державного реєстру ні особи є громадянами російської федерації та зазначена адреса реєстрації місця проживання на території держави - агресора.

Виконавчий орган ініціював скликання Загальних зборів для вирішення питання про звільнення директора на 23 вересня 2022 року о 10 голині 00 хвилин за адресою: місто Харків, вулиця Сумська, будинок № 36/38 . До вимоги про скликання Загальних зборів товариства було додано оригінал заяви про звільнення (копія вимоги, копія заяви про звільнення, поштові квитанції, описи додано до матеріалів справи).

Однак, уповноважений на звільнення директора орган товариства - загальні збори в особі учасників: ОСОБА_2 (володіє 50% статутного фонду) та ОСОБА_3 (володіє 50% статутного фонду) проігнорував вимогу про скликання загальних зборів. 23 вересня 2022 року учасники товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися у призначений час за адресою: місто Харків, вулиця Сумська, будинок № 36/38 (колишнє приміщення ресторану " Тануки "), не провели Загальні збори та не розглянули заяву про звільнення по суті протягом передбаченого законодавством строку, не виконали покладених на них Статутом обов`язків, чим порушили трудові права позивачки, зокрема, право бути звільненою із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи. Факт непроведення 23 вересня 2022 року загальних зборів підтверджується Актом про непроведення Загальних зборів товариства, копія якого додано позивачем до позовної заяви.

23 вересня 2022 року ОСОБА_1 , як директором Товариства, видано наказ про припинення нею виконання обов`язків директора ТОВ "Люкс Сервіс Плюс" за власним бажанням. Також 24 вересня 2022 року позивачкою було направлено учасникам Товариства повідомлення про звільнення її з посади директора з вимогою внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До вказаного повідомлення, серед іншого, було додано і копію наказу про припинення трудових відносин. Однак учасниками Товариства відповідне рішення не було прийняте і до цього часу не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про зайняття ОСОБА_1 посади директора та представника товариства, що змусило її звернутися за захистом її трудових прав до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно з частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом частини другої статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи: вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно з статтею 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Статтею 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" Вищим органом управління товариства є Загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства - директора.

Оскільки питання щодо звільнення директора у Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" вирішується тільки за рішенням Загальних зборів відповідно до Статуту товариства, то сам директор, який є відповідальною особою, яка користується правом підпису в товаристві, мас печатку товариства, та мас право користуватись рахунками та коштами товариства в межах своєї компетенції, згідно зі Статутом товариства, не може самостійно себе звільнити.

Водночас суд акцентує увагу на те, що норми положення Статуту відповідача не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися правом, передбаченим статтею 38 Кодексу законів про працю України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Також суд зауважує, що написання ОСОБА_1 заяви про звільнення за власним бажанням, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачкою дотримано процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Однак, уповноважений на звільнення ОСОБА_1 з посади директора керівний орган відповідача та його члени-учасники проігнорували повідомлення позивачки про бажання реалізувати своє право на вільний вибір трудової діяльності, не розглянули по суті її заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконали покладені на них обов`язки тим самим допустили порушення трудових прав позивачки.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати Загальні збори, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Враховуючи порушення права ОСОБА_1 на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Згідно пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Водночас, частиною першою статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Отже, Законом не передбачена як окрема підстава внесення змін до Єдиного державного реєстру "визнання трудових відносин припиненими". Однак, суд звертає увагу на те, що недосконалість національного законодавства та прогалина у правовому регулюванні певних правовідносин - не можуть бути підставою для позбавлення особи права й захисту його порушених прав у обраний ним спосіб. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року по справі № 520/1143 7/16-ц.

Таким чином, виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей стосовно ОСОБА_1 , як керівника та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс", є належним засобом захисту прав позивачки.

Згідно частини десятої статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арени корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно, дослідивши в сукупності надані позивачем докази, з урахуванням того, що своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивачки в межах статутної діяльності Товариства відповідачем були порушені трудові права ОСОБА_1 , зокрема її право бути звільненою із займаної посади за власним бажанням суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та їх задоволення, шляхом визнання припиненими трудових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" з 23 вересня 2022 року, у зв`язку зі звільненням Фізичної особи ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗнП України, а також виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Фізичної особи ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс".

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позовні вимоги у даній справі задоволено у повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 962,00 грн. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" та підлягають стягненню на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись сстаттями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати трудові відносини між Фізичною особою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" (місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 36/38; код ЄДРПОУ 34953015) припиненими з 23 вересня 2022 року, у зв`язку зі звільненням Фізичної особи ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗнП України.

Виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" (місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 36/38; код ЄДРПОУ 34953015)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Сервіс Плюс" (місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 36/38; код ЄДРПОУ 34953015) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 962,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" березня 2023 р.

Суддя В.В. Рильова