Рішення

від 07.03.2023 по справі 922/2676/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2023м. ХарківСправа № 922/2676/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (вул. Комарнівська, буд. 62-а; м. Городок, Львівська область, 81110; код ЄДРПОУ: 38169102) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ-ІГНІС" (місцезнаходження: вул. Олександрівська, буд. 18, смт Білий Колодязь, Чугуївський район, Харківська область, 62540; код ЄДРПОУ: 44556753) про стягнення 23133,03 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" 28.12.2022 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ-ІГНІС" про стягнення заборгованості в розмірі 23133,03 грн, у тому числі: основного боргу - 19555,32 грн; пені - 183,41 грн; інфляційного збільшення - 215,76 грн; 3% річних - 27,51 грн; штрафу - 3151,03 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки № 553734 від 06.12.2021 та приписів чинного законодавства, не оплатив товар, поставлений позивачем згідно з видатковими накладними № FTM 00017459/22 від 18.01.2022; № FTM 00040004/22 від 02.02.2022; № FTM 00041299/22 від 03.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2023, після усунення недоліків, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2676/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, учасників справи повідомлено, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 07.02.2023 о 15:00.

Протокольною ухвалою господарського суду від 07.02.2023 розгляд справи відкладено на 07.03.2023 о 15:20.

27.02.2023 позивач надав до суду докази понесених витрат на правову (професійну правничу) допомогу для врахування їх при здійснення розподілу судових витрат, а саме: Акт виконаних робіт від 30.01.2023; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 4 від 30.01.2023.

У судове засідання, яке відбулося 07.03.2023, представники сторін не з`явились; про причину неявки суд не повідомили.

Позивач отримав копію ухвали про відкладення розгляду справу в електронному вигляді через систему "Електронний суд" 09.02.2023.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія ухвали-повідомлення про відкладення розгляду справи, надіслані на адресу відповідача, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуті до господарського суду без вручення адресатові у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КСВ-ІГНІС" (відповідач) було укладено Договір поставки № 553734, згідно з п. 1.1 якого позивач, постачальник, зобов`язався передати у власність відповідача, як покупця, товар, а відповідач зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

За умовами п. 3.3.1 Договору, покупець зобов`язаний прийняти товар та вчасно його оплатити.

Відповідно до п. 5.5 Договору, оплата товару здійснюється покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивачем було належним чином поставлено товар на загальну суму 19555,32 грн на підставі наступних видаткових накладних:

- № FТМ 00017459/22 від 18.01.2022 на загальну суму 13 482,82 грн;

- № FTМ 00040004/22 від 02.02.2022 на загальну суму 1 620,00 грн;

- № FTМ 00041299/22 від 03.02.2022 на загальну суму 4 452,50 грн.

Проте, відповідач не здійснив жодної оплати за вищезазначеними видатковими накладними.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 19 555,32 грн.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Факт передачі позивачем відповідачу товару та його вартість підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Строк оплати наданих товару, відповідно до п. 5.5 Договору поставки № 55373 від 06.12.2021 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 19555,32 грн боргу.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У п. 6.1 Договору сторони визначили, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду.

Тож, за розрахунком позивача, у відповідності до п. 6.1 Договору поставки, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 183,41 грн за період прострочення з 02.02.2022 по 23.02.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування за період з 02.02.2022 по 23.02.2022: інфляційних втрат у розмірі 215,76 грн та 3% річних у розмірі 27,51 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 183,41 грн пені, 215,76 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 27,51 грн законними та обґрунтованими.

Водночас, суд вважає неправомірним нарахування позивачем штрафу на підставі п. 6.3. Договору.

Так, відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення до моменту закінчення такого прострочення.

Оскільки відповідач прострочив строк оплати за поставлений товар більше ніж на 30 календарних днів, позивач вважає, що він зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення у розмірі 3151,03 грн.

Суд зазначає, що під штрафом розуміють неустойку, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України), а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України). Отже, пеня, як вид неустойки, відрізняється від штрафу тим, що має триваючий характер.

Відповідна норма ст. 549 Цивільного кодексу України дає законодавче визначення неустойки (штрафу, пені) і не передбачає можливості зміни такого визначення в договорі. Умови договору не можуть змінювати змісту норми законодавства.

Таким чином, визначена договором неустойка в розмірі відсоткового відношення за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання за своє суттю, у відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, фактично є пенею.

У свою чергу пунктом 6.1 Договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченого платежу за кожний день прострочення.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 19982,00 грн, у тому числі: 19555,32 грн основного боргу, 183,41 грн пені, 215,76 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 27,51 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" в частині стягнення 19555,32 грн основного боргу, 183,41 грн пені, 215,76 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 27,51 грн обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення штрафу в розмірі 3151,03 грн суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За умовами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" та Адвокатським бюро "Богданова" було укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги.

Згідно з п. 1.1 вищевказаного Договору, Бюро, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язалося надати клієнту (позивачу) визначену цим Договором правову (професійну правничу) допомогу щодо захисту інтересів останнього в судах України усіх інстанцій, у справі про стягнення з ТОВ "КСВ-ІГНІС" заборгованості за договором поставки № 553734 від 06.12.2021. З іншого боку клієнт зобов`язався сплатити за виконану роботу, визначені у даному Договорі плату та гонорар успіху, відшкодувати додаткові витрати, пов`язані з виконанням доручення клієнта.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за надання правової (професійної правничої) допомоги клієнт сплачує Бюро плату за правову допомогу згідно з актами виконаних робіт за домовленістю. Остаточна сума визначається сторонами в акті виконаних робіт.

Як вбачається з наданого позивачем двостороннє підписаного Акту виконаних робіт від 30.01.2023, адвокатом було виконано наступні роботи:

- правовий аналіз наданих документів; консультації щодо порядку стягнення заборгованості; роз`яснення розміру судового збору (вартістю 400 грн);

- друк та копіювання документів для підготовки позовної заяви (вартістю 100 грн);

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості та формування доказової бази, систематизація, групування доказів, додатків до позовної заяви, здійснення розрахунків штрафних санкцій (вартістю 1000 грн);

- організація направлення засобами поштового зв`язку копії позовної заяви стороні, складання опису поштового вкладення (вартістю 100 грн).

30.01.2023 позивачем було здійснено передоплату (аванс) гонорару успіху відповідно до п. 4.3 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги в сумі 3000 грн.

Загальна вартість робіт складає 4600,00 грн.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4 від 30.01.2023, на підставі Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 05.12.2022 позивачем сплачено 4600,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок

його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової

допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Приймаючи до уваги, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4600,00 грн підтверджуються наданими позивачем документами, а також враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, ці витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача разом з витратами зі сплати судового збору в розмірі пропорційному розміру задоволених позовних вимог, а саме: розмір витрат з професійної (правничої) допомоги, які підлягають стягненню з відповідача становить 3973,42 грн; розмір витрат з оплати судового збору - 2143,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ-ІГНІС" (вул. Олександрівська, буд. 18, смт Білий Колодязь, Чугуївський район, Харківська область, 62540; код ЄДРПОУ: 44556753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (вул. Комарнівська, буд. 62-а; м. Городок, Львівська область, 81110; код ЄДРПОУ: 38169102) - заборгованість у розмірі 19982,00 грн (у тому числі: 19555,32 грн основного боргу, 183,41 грн пені, 215,76 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 27,51 грн); витрати зі сплати судового збору в розмірі 2143,05 грн; витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 3973,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "13" березня 2023 р.

СуддяН.М. Кухар