Рішення

від 28.02.2023 по справі 922/2485/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023м. ХарківСправа № 922/2485/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "ПРАВО НА ЗАХИСТ", м.Київ (адреса для листування: 01054, м.Київ, вул.Івана Франка, буд.22-24, офіс 31) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТЕР ВІЗІОН", м.Харків (адреса: 61040, м.Харків, вул. Велика Панасівська,183) про стягнення 808500,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

12.12.2022 року позивач - Благодійна організація "Благодійний фонд "ПРАВО НА ЗАХИСТ" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТЕР ВІЗІОН" про стягнення 808500,00грн передоплати, а саме: за договором Поставки №2806 від 28.06.2022 - 134750,00 грн; за договором Поставки №2406 від 24.06.2022 - 385000,00грн, за договором Поставки №24062 від 24.06.2022 - 288750,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 року відкрито провадження у справі №922/2485/22 та призначено підготовче засідання на 17.01.2022, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 09.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2023 року.

28.02.2023 року представник позивача надав клопотання (вх.№4797) про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Також, представник позивача 28.02.2023 року надав клопотання (вх.№4795) про відшкодування судових витрат.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В судове засідання 28.02.2023 року представник позивача не з`явився, надав клопотання (вх.№4797) про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 28.02.2023 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з огляду на наступне.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, а саме: 61052, м.Харків, вул.Велика Панасівська,183, проте повертались до суду без вручення, з відміткою "за закінченням терміну зберігання.

Також судом було направлено ухвали на адресу засновника відповідача Лумбіна Д.С., які також повертались до суду без вручення, з відміткою "за закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Під час розгляду справи судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Благодійною організацією "Благодійний фонд "ПРАВО НА ЗАХИСТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВІТЕР ВІЗІОН" було укладено три аналогічних договори поставки, а саме:

1)Договір №2806 від 28.06.2022 (далі - Договір-1);

2)Договір №2406 від 24.06.2022 (далі - Договір-2);

3)Договір №24062 від 24.06.2022 (далі - Договір-3),

відповідно до умов яких ТОВ "КВІТЕР ВІЗІОН" (виконавець, відповідач) зобов`язується поставити "Благодійному фонду "ПРАВО НА ЗАХИСТ (замовник, позивач) Товар.

Щодо договору №2806 від 28.06.2022 року (Договір-1).

Відповідно до п.1.1. Договору-1 Виконавець зобов`язується поставити Замовнику Товар (Додаток №1): ліжко односпальне, ДСП 90*190 - 70 шт., а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.3.1. Договору-1 загальна вартість Товару за відповідним замовленням фіксується у видатковій. У випадку наявності у Замовника зауважень щодо якості або об`єму товару, Замовник направляє Виконавцю письмову претензію.

Згідно п.3.3. Договору-1 ціна за одиницю Товару, його кількість вказуються у Специфікації (Додаток № 1) до Договору та видаткових накладних.

Відповідно до п.4.1. Договору-1 розрахунки проводяться згідно видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Пунктом 4.2. Договору-1 встановлено, що розрахунки здійснюються в безготівковій формі.

Відповідно до п.4.3. Договору-1 Замовник сплачує вартість Товару на умовах 100% передоплати протягом 5 (п`яти) днів від дати рахунку.

Згідно п.5.1. Договору-1 місцем поставки Товару є: МКП Валки, Харківська обл., вул. Стадіонна.

Датою поставки Товару є дата, коли Товар був переданий у власність Замовника в місці поставки (призначення), що підтверджується відповідними документами (видатковими накладними) (п.5.2. Договору-1).

Пунктом 5.3. Договору-1 встановлено, що зобов`язання Виконавця щодо поставки Товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі Товару у власність Замовника та підписання відповідних документів (видаткових накладних).

Відповідно до Специфікації до Договору-1 Замовник замовив, а Виконавець зобов`язався поставити ліжко односпальне, ДСП 90*190 у кількості 70 шт. на загальну суму 134750,00 грн з ПДВ (а.с.37).

Рахунок-фактуру №53630 від 24.06.2022 на суму 134750,00 грн було сплачено Замовником 28.06.2022, що підтверджується платіжним дорученням №2900831339 від 28.06.2022 (а.с.38-39).

Таким чином, позивач (замовник) виконав свої зобов`язання за Договором-1 в повному обсязі, проте, відповідач (виконавець) товар не поставив.

21.10.2022 року позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію №1 (вих.№1327 від 20.10.22) про повернення коштів, сплачених за Договором. Сума претензії 134750,00 грн (а.с.40-43).

В зазначеній Претензії Позивач просив Відповідача в семиденний термін або поставити Товар в кількості та якості згідно умов Договору-1, або повернули кошти в розмірі 134750,00 грн.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, товар не поставив та кошти не повернув.

Отже, станом на дату складання позовної заяви, як стверджує позивач, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором-1 (Договір №2806 від 28.06.2022) у сумі 134750,00 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Щодо договору №2406 від 24.06.2022 (Договір-2).

Відповідно до п.1.1. Договору-2 Виконавець зобов`язується поставити Замовнику Товар (Додаток №1): ліжко односпальне, ДСП 90*190 - 200 шт., а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.3.1. Договору-2 загальна вартість Товару за відповідним замовленням фіксується у видатковій. У випадку наявності у Замовника зауважень щодо якості або об`єму товару, Замовник направляє Виконавцю письмову претензію.

Ціна за одиницю Товару, його кількість вказуються у Специфікації (Додаток №1) до Договору та видаткових накладних (п.3.3. Договору-2).

Відповідно до п.4.1. Договору-2 розрахунки проводяться згідно видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно п.4.2. Договору-2 розрахунки здійснюються в безготівковій формі.

Відповідно до п.4.3. Договору-2 Замовник сплачує вартість Товару на умовах 100% передоплати протягом 5 (п`яти) днів від дати рахунку.

Згідно п.5.1. Договору-2 місцем поставки Товару є: МКГІ Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, вул.Гагаріна.

Датою поставки Товару є дата, коли Товар був переданий у власність Замовника в місці поставки (призначення), що підтверджується відповідними документами (видатковими накладними) ( п.5.2. Договору-2).

Відповідно до п.5.3. Договору-2 зобов`язання Виконавця щодо поставки Товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі Товару у власність Замовника та підписання відповідних документів (видаткових накладних).

Відповідно до Специфікації до Договору-2 Замовник замовив, а Виконавець зобов`язався поставити ліжко односпальне, ДСП 90*190 у кількості 200 шт. на загальну суму 385000,00 грн з ПДВ (а.с.49).

Рахунок-фактуру №53621 від 24.06.2022 на суму 385000,00 грн було сплачено Замовником 24.06.2022, що підтверджується платіжним дорученням №2900831337 від 24.06.2022 (а.с.50-51).

Таким чином, замовник (позивач) виконав свої зобов`язання за Договором-2 в повному обсязі, проте, виконавець (відповідач) товар не поставив.

21.10.2022 року позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію №2 (вих.№1328 від 20.10.22) про повернення коштів, сплачених за Договором. Сума претензії 385000,00 грн (а.с.52-55).

В зазначеній Претензії №2 позивач просив відповідача в семиденний термін або поставити Товар в кількості та якості згідно умов Договору-2, або повернути кошти в розмірі 385000,00 грн.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, товар не поставив, сплачені кошти не повернув.

Отже, станом на дату складання позовної заяви, як стверджує позивач, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором-2 (Договір №2406 від 24.06.2022) у сумі 385000,00 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Щодо договору №24062 від 24.06.2022 року (Договір-3).

Відповідно до п.1.1. Договору-3 Виконавець зобов`язується поставити Замовнику "Товар (Додаток №1): ліжко односпальне, ДСП 90*190 - 150 шт., а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.3.1. Договору-3 загальна вартість Товару за відповідним замовленням фіксується у видатковій. У випадку наявності у Замовника зауважень щодо якості або об`єму товару, Замовник направляє Виконавцю письмову претензію.

Ціна за одиницю Товару, його кількість вказуються у Специфікації (Додаток №1) до Договору та видаткових накладних (п.3.3. Договору-3).

Відповідно до п.4.1. Договору-3 розрахунки проводяться згідно видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно п.4.2. Договору-3 розрахунки здійснюються в безготівковій формі.

Відповідно до п.4.3. Договору-3 Замовник сплачує вартість Товару на умовах 100% передоплати протягом 5 (п`яти) днів від дати рахунку.

Згідно п.5.1. Договору-3 місцем поставки Товару є: МКП Новомосковськ, вул.Гетьманська.

Відповідно до п.5.2. Договору-3 датою поставки Товару є дата, коли Товар був переданий у власність Замовника в місці поставки (призначення), що підтверджується відповідними документами (видатковими накладними).

Відповідно до п.5.3. Договору-3 зобов`язання Виконавця щодо поставки Товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі Товару у власність Замовника та підписання відповідних документів (видаткових накладних).

Відповідно до Специфікації до Договору-3 Замовник замовив, а Виконавець зобов`язався поставити ліжко односпальне, ДСП 90* 190 у кількості 150 шт. на загальну суму 288750,00 грн з ПДВ (а.с.61).

Рахунок-фактуру №53626 від 24.06.2022 на суму 288750,00 грн було сплачено Замовником 24.06.2022, що підтверджується платіжним дорученням №2900831336 від 24.06.2022 (а.с.62-63).

Таким чином, замовник (позивач) виконав свої зобов`язання за Договором-3 в повному обсязі, проте, виконавець (відповідач) товар не поставив.

21.10.2022 року позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію №3 (вих.№1329 від 20.10.22) про повернення коштів, сплачених за Договором. Сума претензії 288750,00 грн (а.с.64-67).

В зазначеній Претензії №3 позивач просив відповідача в семиденний термін або поставити Товар в кількості та якості згідно умов Договору-3, або повернути кошти в розмірі 288750,00 грн.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, товар не поставив, сплачені кошти не повернув.

Отже, станом на дату складання позовної заяви, як стверджує позивач, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором-3 (Договір №24062 від 24.06.2022) у сумі 288750,00 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договорами №2806 від 28.06.2022 року, №2406 від 24.06.2022 року, №24062 від 24.06.2022 року виконав та перерахував на рахунок постачальника попередню оплату в загальному розмірі 808500,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2900831339 від 28.06.2022 року, №2900831337 від 24.06.2022 року, №2900831336 від 24.06.2022 року, проте відповідач товар не поставив та передплату не повернув.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.10.2022 року позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітер Візіон" три претензії (вих.№№1327,1328,1329 від 20.10.22), в яких просив у семиденний строк або поставити оплачений товар, або повернути передоплату. Відповідач відповіді на претензію не надав, товар не поставив, кошти не повернув.

Отже строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами є таким, що настав.

На даний час доказів постачання товару чи повернення суми попередньої оплати відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо повернення суми попередньої оплати за Договором №2806 від 28.06.2022 у розмірі 134750,00 грн, за Договором №2406 від 24.06.2022 у розмірі 385000,00 грн та за Договором №24062 від 24.06.2022 у розмірі 288750,00 грн є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

Щодо витрат на правничу допомогу суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача до закінчення судових дебатів у справі надано клопотання (вх.№4795 від 28.02.2023) про відшкодування судових витрат.

Позивачем заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 80000,00 грн.

Відповідно до чч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду:

- Ордер адвоката серія АІ №1318075 від 07.12.2022 року;

- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №6955/10, видане Радою адвокатів Київської області 05.09.2018 року;

- Копія Договору про надання правничої допомоги №08/юр від 13.10.2022 року;

- Копія Рахунку на оплату №87 від 28.11.2022 року;

- Копія Платіжного доручення №2900843771 від 02.12.2022 року;

- Акт приймання-передачі правових послуг від 27.02.2023 року.

Судом встановлено, що 13.10.2022 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Квадра Право" в особі голови об`єднання Кучеренко Галини Андріївни, в якому працює адвокат Капалкіна І.О., було укладено Договір про надання правової допомоги №08/юр, предметом якого є надання послуг щодо ведення судової справи про стягнення (повернення) попередньої оплати за Договором №2806 від 28.06.2022, за Договором №2406 від 24.06.2022 та за Договором №24062 від 24.06.2022, що укладені між Благодійною організацією "Благодійний фонд "ПРАВО НА ЗАХИСТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВІТЕР ВІЗІОН".

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач просить стягнути з відповідача 80000,00 грн витрат на правничу допомогу, на підставі вищезазначених документів.

З матеріалів справи, а саме з акту виконаних робіт, слідує, що адвокатом надана правнича допомога, пов`язана з ознайомленням з матеріалами справи, наданими клієнтом (6000,00 грн), аналізу судової практики щодо стягнення заборгованості за грошовими зобов`язаннями (6000,00 грн), попередньої консультації з клієнтом (10000 грн), підготовка претензій за договорами (10000,00 грн), підготовка позовної заяви (10000,00 грн), збір документів і доказів, підготовка і організація подачі позовної заяви та додатків до неї, здійснення розрахунків ціни позову (8000,00 грн), моніторинг розгляду справи в суді (6000,00 грн), підготовка клопотань щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції (10000,00 грн), комунікація з клієнтом (6000,00 грн), підготовка та подання доказів щодо понесених клієнтом витрат на професійну правничу допомогу (8000,00 грн).

До цього ж, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги було визначено за домовленістю сторін у п.4.2. Договору про надання правової допомоги.

За надану правничу допомогу позивач сплатив 80000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2900843771 від 02.12.2022 року.

За змістом опису робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої допомоги, вбачається, що адвокат надав позивачеві юридичні консультації, вивчив матеріали справи і відповідну законодавчу базу, підготував претензії за договорами, проаналізував практику і склав документ правового характеру, що узгоджується із обов`язками, визначеними договором про надання правової допомоги.

Отже, позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги на суму 80000,00 грн.

Відповідачем клопотання про зменшення даних витрат до суду не надано.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати (в т.ч. пов`язані з наданням професійної правничої допомоги) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80000,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТЕР ВІЗІОН" (адреса: 61040, м.Харків, вул.Велика Панасівська, буд.183; код ЄДРПОУ 44402926) на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "ПРАВО НА ЗАХИСТ" (юридична адреса: 01034, м.Київ, вул. Прорізна,18/1, оф.16; адреса для листування: 01054, м.Київ, вул. Івана Франка, буд.22-24, оф.31; код ЄДРПОУ 38621206):

- суму попередньої оплати за Договором №2806 від 28.06.2022 у розмірі 134750,00 грн;

- суму попередньої оплати за Договором №2406 від 24.06.2022 у розмірі 385000,00 грн;

- суму попередньої оплати за Договором №24062 від 24.06.2022 у розмірі 288750,00 грн;

- 12127,50 грн судового збору;

- 80000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "10" березня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт