Рішення

від 09.03.2023 по справі 925/1211/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року Справа № 925/1211/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-ТРЕЙД,

м. Житомир, Житомирська область

до товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРФЕКТ ПАК,

м. Львів

про стягнення 1 985 041 грн. 74 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ДТК-ТРЕЙД до товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРФЕКТ ПАК про стягнення з відповідача 1 985 041 грн. 74 коп., а саме: 1 934 686 грн. 88 коп. основного боргу та 50 354 грн. 86 коп. пені у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №17/05-22 від 17 травня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 00 хв. 08 грудня 2022 року.

Проте, судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 08 грудня 2022 року не відбулося, у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.

Ухвалою суду від 08 грудня 2022 року призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 12 год. 00 хв. 10 січня 2023 року.

Проте, судове засідання призначене на 12 год. 00 хв. 10 січня 2023 року також не відбулося, у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.

Ухвалою суду від 10 січня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 10 год. 00 хв. 09 лютого 2023 року.

Ухвалою суду від 09 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 09 березня 2023 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву суду не надав.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судом було враховано, що на момент відкриття провадження у справі відповідач був зареєстрований за адресою: вул. Крамаренка, 16, м. Умань, Черкаської області.

Згідно ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Отже, дана справа підлягає розгляду Господарським судом Черкаської області.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують свої заперечення по суті позовних вимог, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки №17/05-22 від 17 травня 2022 року поставив відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 1 934 686 грн. 88 коп. боргу.

Також з урахуванням вимог п. 8.4. договору позивач просить суд стягнути з відповідача 50 354 грн. 86 коп. пені.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 17 травня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю ДТК-ТРЕЙД (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРФЕКТ ПАК (покупець) був укладений договір поставки за №17/05-22, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця пиломатеріали обрізні, а покупець прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах визначених договором (п. 1.1. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Асортимент, ціна, одиниця виміру, кількість та вартість товару, що постачається за умовами цього договору визначається сторонами у видаткових накладних на товар (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору встановлено, що реалізація товару вважається здійсненою з моменту передачі товару представнику покупця чи призначеному покупцем перевізнику за актом приймання-передачі товару, або за фактом підписання представником покупця видаткової накладної на отримання товару, чи іншого документа про передачу товару.

Згідно з п. 5.5. договору сторони домовилися, що факсова чи електронна копія видаткової накладної підписана обома сторонами, має силу оригіналу, до моменту отримання постачальником оригіналу видаткової накладної.

Відповідно до п. 5.6. договору встановлено, що товар супроводжується наступними документами:

-видаткова накладна;

-товарно-транспортна накладна;

-інші документи (за необхідності).

Позивач свій обов`язок щодо поставки товару виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 9 311 122 грн. 40 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 43-75, т. 1) та копіями відповідних товарно-транспортних накладних (а.с.76-108, т. 1).

Водночас відповідачем свій обов`язок щодо сплати поставленого позивачем товару виконано лише частково та сплачено 7 376 435 грн. 52 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.146-178, т. 1).

В зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення 1 934 686 грн. 88 коп. боргу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.1. договору було встановлено, що розрахунки здійснюються покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з дня поставки товару та на підставі виставленого рахунку-фактури.

З матеріалів справи вбачається, що товар поставлявся в період з 18 травня по 20 вересня 2022 року, а тому строк оплати поставленого товару настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Розмір боргу відповідач не спростував.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 1 934 686 грн. 88 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 8.4. договору встановлено, що за прострочення оплати поставленого товару за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 50 354 грн. 86 коп. пені, нарахованої за період з 01 жовтня 2022 року по 07 листопада 2022 року.

Проте, позивачем при нарахуванні пені не було враховано, що строк виконання зобов`язання з оплати товару поставленого 20 вересня 2022 року на суму 198 244 грн. 80 коп. настав 04 жовтня 2022 року.

Таким чином розмір пені нарахованої за період з 01 жовтня 2022 року по 07 листопада 2022 року на суму боргу 1 736 442 грн. 08 коп. складає 45 195 грн. 07 коп., а за період з 05 жовтня 2022 року по 07 листопада 2022 року на суму боргу 198 244 грн. 80 коп. складає 4 616 грн. 66 коп.

Отже, з урахуванням вищенаведеного розрахунку, розмір пені який підлягає стягненню з відповідача складає 49 811 грн. 73 коп., а в решті вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 30 000 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 4.1. договору про надання правничої (правової) допомоги від 26 жовтня 2022 року за №19/22 укладеного між позивачем та адвокатським бюро Максима Бугайчука вартість правничої допомоги у вигляді гонорару, яка буде надана адвокатським бюро щодо представництва інтересів клієнта щодо стягнення боргу в Господарському суді Черкаської області за позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРФЕКТ ПАК становить 30 000 грн. 00 коп.

В матеріалах справи міститься детальний опис наданої правничої допомоги згідно договору про надання правничої (правової) допомоги від 26 жовтня 2022 року за №19/22.

Згідно акту надання послуг №1 від 02 березня 2023 року загальна вартість робіт складає 30 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено виконавцю за договором (адвокатському бюро) 30 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №4026 від 01 листопада 2022 року та №4103 від 02 березня 2023 року.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі East/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду жодних заяв (заперечень) щодо неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката, а також не надходило клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

Матеріали справи не містять доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності із значенням справи для позивача, ціни позову, а загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, не виходить за розумні межі розміру гонорару адвоката.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 29 991 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Пак, вул. Героїв Майдану, 5Б, м. Львів, ідентифікаційний код 37711540 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-ТРЕЙД, проспект Незалежності, 55Б, м. Житомир, Житомирська область, ідентифікаційний код 41886335 - 1 934 686 грн. 88 коп. боргу, 49 811 грн. 73 коп. пені, 29 766 грн. 70 коп. судового збору та 29 991 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 13 березня 2023 року.

Суддя А.В.Васянович