Рішення

від 01.03.2023 по справі 933/402/22

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №933/402/22

Провадження № 2/933/11/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Корнієнка А.А. (в режимі відеоконференцзв`язку)

представника третьої особи - Кухтик Т.М.

психолога - ОСОБА_3

секретаря судового засідання - Осадчої Л.В., Чулкової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача Корнієнка Андрія Андрійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітньої дитини, третя особа - Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2022 року представник позивача - адвокат Корнієнко А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_4 , про визначення місця проживання малолітнього сина - ОСОБА_5 , разом з батьком - ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради.

13.12.2022 року судом надіслано запит щодо місця реєстрації відповідача.

19.12.2022 року на електронну адресу суду надійшов акт про фактичне місце проживання (не проживання) громадянки ОСОБА_4 на території Новостепанівського старостинського округу.

30.12.2022 року на електронну адресу суду надійшла інформація, щодо фактичного місця проживання відповідача, та цього ж дня ухвалою судді Олександрівського районного суду Донецької області було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження,та призначено підготовче судове засідання на 09:00 годину 24 січня 2023 року, з викликом сторін.

24.01.2023 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було призначено справу до розгляду по суті на 09 год. 00 хв. 14 лютого 2023 року.

14.02.2023 року слухання справи було відкладено на 13 год. 00 хв. 01 березня 2023 року, у зв`язку з клопотання представника позивача.

В обґрунтування свого позову представник позивача зазначив, що 09.07.2021 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 у Олександрівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 17. На даний час шлюбно-сімейні відносини між ними припинені, подружжя разом не проживає.

За час перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 07.11.2022 року.

Позивач - ОСОБА_1 проживає окремо від матері дитини, разом зі своїм сином ОСОБА_5 . Позивач повністю забезпечує всім необхідним сина, займається його здоров`ям, забезпечує належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Створює належні побутові умови, для подальшого проживання сина разом з позивачем. Крім того, малолітній син ОСОБА_5 , висловив бажання і надалі проживати разом зі своїм батьком. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача - адвокат Корнієнко А.А., просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, та просив їх задовольнити.Зазначив, що у нього є всі необхідні засоби для належного догляду за дитиною, її виховання, фізичного і духовного розвитку, в тому числі, він має хороші житлово-побутові умови, постійно приділяє увагу дитині, його здоров`ю, культурному та духовному розвитку, зовнішньому вигляду та вихованню.

Представник позивача - адвокат Корнієнко А.А., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, на електронну адресу суду надіслала заяву (а.с.87), в якій просить розглянути справу за її відсутності, у зв`язку з тим, що вона разом з малолітньою донькою перебуває в евакуації у Закарпатській області. Відзив на позовну заяву не подала. Також, 14.02.2023 року на адресу суду відповідачка надіслала заяву, в якій заперечувала, щоб син - ОСОБА_5 , проживав разом зі своїм батьком - ОСОБА_1 (а.с.72).

Представник третьої особи - начальник служба у справах дітей Олександрівської селищної ради - Кухтик Т.М., в судовому засіданні підтримала висновок служби у справах дітей Олександрівської селищної ради про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, служба у справах дітей Олександрівської селищної ради не заперечує в місці проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, заслухавши позивача, та його представника, представника третьої особи, думку дитини, дослідивши зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 09 липня 2021 року Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зареєстровано шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , актовий запис № 17 (а.с.10).

Від цього шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2022 року у справі № 299/5595/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.73).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований, та є власником будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, договором купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок від 20.11.2018 року, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.11.2018 року, та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 21.06.2018 року (а.с.41-50).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.02.2020 року, витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.02.2020 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 6,4734 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Беззаботівської сільської ради Олександрівського (нині Краматорського) району Донецької області, кадастровий номер 1420381000:01:000:0234 (а.с.38-40).

Згідно довідки Олександрівської селищної ради № 08/11-16 від 12.01.2023 року, ОСОБА_1 , 1979 року народження, дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та має наступний склад сім`ї: дружина - ОСОБА_4 , 1988 року народження, (тимчасово знаходиться в евакуації у Закарпатській області), донька - ОСОБА_8 , 2011 року народження, (тимчасово знаходиться в евакуації у Закарпатській області), син - ОСОБА_5 , 2015 року народження, мати - ОСОБА_9 , 1960 року народження (а.с.33).

Відповідно до акту про фактичне місце проживання (не проживання) гр. ОСОБА_4 на території Новостепанівського старостинського округу за адресою: АДРЕСА_2 , від 19.12.2022 року № 305, складеного комісією у складі депутата Олександрівської селищної ради Лаврової І.Б., та сусідів - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у присутності співвласника житлового приміщення - ОСОБА_9 , засвідченого секретарем Олександрівської селищної ради Лук`янчиковим В.А., вбачається, що ОСОБА_4 , 1988 року народження, дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але у квітні 2022 року виїхала в евакуацію у Закарпатську область (а.с.15).

Згідно довідки № 2109-7001641505 від 15.04.2022 року, про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 взята на облік, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.21).

Як вбачається з довідки директора Опорного закладу Олександрівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів відділу освіти Олександрівської селищної ради № 01-28/01 від 06.01.2023 року, ОСОБА_5 навчається у 2 класі Філії Новостепанівського НВК «ЗЗСО І-ІІ ступенів-дитячий садок» (а.с.34).

Відповідно до побутової характеристики Олександрівської селищної ради № 66/11-12 від 21.12.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_9 , 1960 року народження, та сином - ОСОБА_5 , 2015 року народження. Розлучений. Працює гірничим диспетчером у ШУ «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток». Характеризується з позитивної сторони. Поважає сусідів, бере активну участь в житті Новостепанівського старостинського округу, та добровільно допомагає у благоустрої свого села. В побуті доброзичливий, чуйний, працьовитий та ввічливий громадянин. За характером спокійний, урівноважений, розсудливий. До кримінальної та адміністративної відповідальності за час проживання за вказаною адресою не притягувався. Скарг на його поведінку до Новостепанівського старостинського округу не надходило (а.с.36).

Як вбачається з виробничої характеристики, ОСОБА_1 , 1979 року народження, працює у ШУ «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» в якості гірничого диспетчера. За час роботи зарекомендував себе як дисциплінований, сумлінний, виконавчий працівник. У колективі має авторитет, та користується повагою. За час роботи дисциплінарних стягнень не мав (а.с.35).

Згідно довідки ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ОСОБА_1 з 26.01.2021 року працює гірничим диспетчером на шахті, та має стабільний дохід. За період з січня 2022 року по листопад 2022 року загальна сума нарахованого доходу становить 225973,91 грн. (а.с.37).

Як вбачається з довідки КП «Олександрівський центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрівської селищної ради Донецької області» № 01-07/16 від 31.01.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сімейного лікаря на «Д» обліку не перебуває (а.с.77).

Згідно довідки КП «Олександрівський центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрівської селищної ради Донецької області» № 01-07/17 від 31.01.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у сімейного лікаря на «Д» обліку з діагнозом: ІХС: стенокардія напруги, атеросклеротичний кардіосклероз Н1 (а.с.78).

22.02.2023 року, на запит суду (а.с.85), надійшла інформація від начальника відділення поліції № 1 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.86).

Відповідно до висновку служби у справах дітей Олександрівської селищної ради про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 03.02.2023 року № 151/01-32 , батько - ОСОБА_1 , проживає разом зі своїм сином - ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 . Батьком створено належні умови для проживання, навчання, розвитку та лікування дитини. Він позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи. Батько має самостійний дохід, не зловживає алкоголем, любить свою дитину, та забезпечує усім необхідним. З метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, служба у справах дітей Олександрівської селищної ради не заперечує щодо місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.74-76).

Згідно Акту обстеження матеріально-житлових умов сім`ї, складеного комісією 23.02.2023 року у складі: ОСОБА_12 - завідувача філії Новостепанівського НВК Опорного закладу Олександрівський ЗЗСО, ОСОБА_3 - практичного психолога філії Новостепанівського НВК, ОСОБА_13 - класного керівника 2 класу, затвердженого директором Опорного закладу Олександрівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Остапчук В.І., було зроблено обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та складається з 3 чоловік: бабуся - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце роботи - ШУ «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля - видобуток», шахта «Піонер», та дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Площа житлового будинку становить 120 кв.м. Санітарний стан житлового будинку задовільний, є всі необхідні умови для комфортного проживання. Дитина забезпечена повноцінним харчуванням, яке відповідає віковим нормам. Дитина має окрему кімнату, в якій створено всі необхідні умови для навчання та розвитку: стіл, ноутбук, книжки, навчальне приладдя, іграшки, одяг, постільна білизна. Дитина у колі родини батька відчуває себе захищеною, радісною, щасливою (а.с.92).

Згідно експертного висновку, щодо психологічного стану дитини - ОСОБА_5 , складеного 27.02.2023 року практичним психологом Опорного закладу ЗЗСО І-ІІ ступенів ОСОБА_14, під час дослідження та оцінки тривожності дитини в типових для неї життєвих ситуаціях, де відповідна якість особистості виявляється найбільшою мірою, хлопчик дуже виважено відповідав на запитання. ОСОБА_5 чітко усвідомлював адекватність емоційних реакцій, має високу самооцінку (методика «Сходинки»). Психосоматичних проявів не виявлено. Розмови про маму є для хлопчика «звичайною темою», якої він не уникає. Завдання « Малюнок сім`ї », яка тривала 15 хв., ОСОБА_5 швидко, яскраво та впевнено його виконав, змалювавши членів своєї родини - батька, себе, маму та сестричку, що є нормою. Це свідчить про те, що дитина почувається комфортно та в безпеці. Хлопчик комунікабельний, домінує ігрова діяльність, навчальна мотивація висока, пізнавальні потреби високі, які задовольняються батьком (а.с.93-94).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, на підставі ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються сімейних правовідносин, щодо місця проживання малолітньої дитини.

До правовідносин, які склались між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з частинами 2, 8, 9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів визначення місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку»

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зроблено висновок, що «Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону № 1906-IV, а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей».

Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесів вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини.

Сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі №761/25544/19 (провадження № 61-20015св21).

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини, правових висновків Верховного Суду щодо застосування указаних норм права, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, а тому, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків. У Конвенції про права дитини, яка є частиною національного законодавства, реалізовано примат інтересів дитини понад усім.

У Конвенції про права дитини, яка є частиною національного законодавства, реалізовано примат інтересів дитини понад усім.

За висновком служби у справах дітей Олександрівської селищної ради № 151/01-32 від 03.02.2023 року, служба не заперечує щодо місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2

Вказаний висновок не визнавався судом таким, що є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Суд наголошує, що дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

З метою з`ясування думки малолітнього ОСОБА_5 , який досяг 7 років, і має право бути заслуханим судом щодо місця його проживання, у судовому засіданні 01 березня 2023 року було проведено бесіду з дитиною, відповідно до вимог статті 232 ЦПК України, у присутності начальника служби у справах дітей Олександрівської селищної ради - Кухтик Т.М., та психолога - ОСОБА_3 .

Малолітній ОСОБА_5 повідомив, що хоче проживати разом із батьком, який турбується про нього та створив належні умови для навчання і розвитку.

Після бесіди з дитиною психолог ОСОБА_3 зазначила, що відповіді дитини на різнопланові питання вважає такими, що здійснені ним без впливу та без орієнтування на думку когось із членів родини.

Представниками соціальних служб, які перевіряли умови проживання дитини, а також в ході бесіди з дитиною в суді, у присутності психолога, встановлено більшу прихильність сина до батька, з ким він проживає від дня народження, у тому числі в оточенні рідної бабусі, яка, також, забезпечує належний догляд за хлопчиком, його виховання та задоволення його потреб.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком, який є позивачем у даній справі. Останній піклується про нього, забезпечує матеріально та займається вихованням у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що матеріально-побутове забезпечення батька малолітнього ОСОБА_5 , його ставлення до дитини, дає підстави для твердження, що ОСОБА_1 здатний створити умови для розвитку та виховання сина.

Водночас, мати дитини (відповідач) не подала суду доказів на підтвердження будь-якої участі у вихованні сина, а також не довела, що потребує його присутності в своєму житті.

Враховуючи інтереси дитини, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан, її право на гармонійний розвиток та належне виховання, дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на її виховання та обов`язком батьків діяти в інтересах дитини, а також беручи до уваги висновок служба у справах дітей Олександрівської селищної ради, який є достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, - ОСОБА_1 , оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

З урахуванням вищевикладених обставин, виходячи з принципу справедливості та розумності, з максимально можливим урахуванням інтересів малолітньої дитини, суд вважає вимоги представника позивачки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд дійшов, також, і висновку про те, що визначення місця проживання дитини саме з батьком, не впливатиме на їх взаємовідносини з матір`ю, так як визначення місця проживання дитини з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав, та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків. Мати малолітнього ОСОБА_5 має право та обов`язок піклуватися про здоров`я сина, стан його розвитку, незалежно від того, з ким він буде проживати.

Щодо стягнення судових витрат, суд прийшов до таких висновків.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 992,40 грн.

В судовому засіданні позивач просив не стягувати з відповідача його судові витрати. З урахуванням позиції позивача, суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 141, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Корнієнка Андрія Андрійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітньої дитини, третя особа - Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 01 березня 2023 року.

Повний текст рішення складено 13 березня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради, місцезнаходження: вул. Центральна, 15-А, смт Олександрівка, Краматорського району Донецької області.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.