Постанова

від 23.02.2023 по справі 466/9293/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/9293/21 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження № 22-ц/811/2520/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м.Львів

Справа № 466/9293/21

Провадження № 22ц/811/2520/22

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова постановлену у м.Львові 7 жовтня 2021 року у складі судді Єзерського Р.Б., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , з участю третьої особи: ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя, за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову,-

встановив:

6 жовтня 2021 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, у якій просить постановити ухвалу про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_5 . Заяву мотивує тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Вказує, що вона та відповідач мають трьох неповнолітніх дітей. Зазначає, що шлюбні відносини між нею та відповідачем фактично припинені, вони проживають окремо і не ведуть спільного господарства. Стверджує, що вона (позивач) проживає в будинку АДРЕСА_1 , а відповідач - у квартирі АДРЕСА_2 . Предметом спору у цій справі є визначення прав на спільне сумісне майно сторін, яке вони набули за час перебування у шлюбі. Зазначає, що вона (позивач) неодноразово зверталася до відповідача із пропозицією поділити спільне майно шляхом укладення цивільно-правового договору, але відповідач не погоджувався на її пропозицію. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити захист її прав та виконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 7 жовтня 2021 року задоволено заяву про забезпечення позову. Застосовано заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили у справі, а саме: накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_5 ,: земельну ділянку площею 0,0635а га (кадастровий номер 4610137500:08:001:0072), адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 755992946101; земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 4622784400:012:0008), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2210930646227; земельну ділянку площею 0,0451 га (кадастровий номер 4610137500:07:003:0087), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1849032946101; земельна ділянка площею 0,25 га (кадастровий номер 4622784400:04:014:0001), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1791969746227; земельну ділянку площею 0,12 га (кадастровий номер 4622784400:04:012:0002), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1767531346227; будівлю їдальні загальною площею 909,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1776938246258, розмір частки: 1/2, спільна часткова власність; будівлю котельні загальною площею 529,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1263805446255; земельну ділянку площею 0,1926 га (кадастровий номер 4625510100:01:028:0640), адреса: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1252591 146255; житловий будинок загальною площею 194,2 кв.м адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1771869246101; житловий будинок загальною площею 35,7 кв.м за адресо.: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1068405146227; квартиру загальною площею 50,1 кв.м, адреса: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2072598746101; квартиру загальною площею 51,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2072593046101; квартиру загальною площею 57,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_9 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2072581146101; квартиру загальною площею 57,3 кв.м; адреса: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2072576346101; квартиру загальною площею 51,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2072569446101; квартиру загальною площею 57,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_12 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2072495546101; нежитлове приміщення загальною площею 221,2 кв.м, адреса: АДРЕСА_13 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929497546206; нежитлове приміщення загальною площа 227,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_13 , приміщення V; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1928247446206; квартиру загальною площею 36,6 кв.м, адреса: АДРЕСА_14 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1884852746206; квартиру загальною площею 36,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_15 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1884835746206; квартиру загальною площею 83,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_16 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1874231746206; квартиру загальною площею 37 кв.м, адреса: АДРЕСА_17 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1874209246206. Заборонено ОСОБА_5 , органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження чи реєстрації права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна.

Ухвалу про забезпечення позову оскаржив ОСОБА_1 . Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, незаконною та такою, що порушує його законні права та інтереси. Зазначає, що ухвала є помилковою, оскільки суд при її постановленні проігнорував вимоги процесуального закону та допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи: зазначив в ухвалі неправдиву інформацію про власника нерухомого майна, на яке накладено арешт та заборону відчуження. Звертає увагу, що подання ОСОБА_4 заяви про забезпечення позову вчинено з метою перешкодити виконанню рішення про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості. Просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Оскаржувана ухвала мотивована наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки між сторонами виник спір про право, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у виконанні такого рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 21/an_8423/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8423" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із п. 2 частини першоїстатті 150 ЦПК України позов забезпечуєтьсязабороною вчиняти певні дії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, та необхідність у цьому; по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Підставність заяви про забезпечення позову повинна бути доведена заявником, з врахуванням вимог ст. 12 ЦПК України.

Разом з цим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову.

Звитягуз Інформаційноїдовідки ізДРРП від 25 серпня 2021 року (до моменту постановлення ухвали про забезпечення позову від 7 жовтня 2021 року) вбачається, що право власності на квартири АДРЕСА_18 , на які було накладено арешт та заборону вчиняти реєстраційні дії, набув ОСОБА_6 .

Встановлено, що ОСОБА_6 став власником вказаних квартир згідно договору іпотеки від 29 квітня 2020 року, реєстровий №150, сторонами якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

На момент постановлення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову у справі майно, на яке накладався арешт, вибуло із власності ОСОБА_5 .

Згідно із п. 2.5.1. договору іпотеки, майно, яке передається в іпотеку, є спільною власністю подружжя, згода другого із подружжя викладена у заяві, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Гуцал О.І. 29 квітня 2020 року за реєстровим №270.

ОСОБА_4 , при подачі заяви про забезпечення позову, зокрема, про накладення арешту на вказані квартири та інше майно, було відомо, що такі були передані в іпотеку і на них було звернуто стягнення на вимогу кредитора.

4 жовтня 2021 року набрало законної сили рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року у справі №462/2610/20 про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4905615,4 грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2020 року з метою забезпечення виконання майбутнього рішення, забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 шляхом накладення арешту та заборони відчужувати окремі об`єкти нерухомості, належні ОСОБА_5 на праві власності, які частково співпадають із тими об`єктами, щодо яких постановлена оскаржувана ухвала.

21 жовтня 2021 року приватним виконавцем Білецьким І.М. на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП №67228700, в межах якого на майно боржника ОСОБА_5 накладено арешт.

ОСОБА_5 , оскаржуючи звернення стягнення на належне йому майно у рамках ВП №67228700, як на підставу своїх вимог покликається на ухвалу про забезпечення позову від 7 жовтня 2021 у справі №466/9293/21.

Квартири АДРЕСА_18 передані в іпотеку.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Встановлено, що виконавче провадження №67228700 завершено, адже в його межах відбулася примусова реалізація арештованого майна з метою фактичного виконання рішення суду.

ОСОБА_5 оскаржує торги та дії (рішення) приватного виконавця, проведені (вчинені, прийняті) у ВП№67228700, посилаючись на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова про забезпечення позову від 7 жовтня 2021 року.

Колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала в частині арешту земельної ділянки площею 0,0451 га (кадастровий номер 4610137500:07:003:0087) та квартир АДРЕСА_19 порушує права та інтереси ОСОБА_1 , як стягувача згідно рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року у справі про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 4905615,4 грн.

З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись: ст.ст.149,367,п.2ч.1ст.374,ст.ст.376,381-384,388-391ЦПК України,суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 7 жовтня 2021 року в частині застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 у виді арешту земельної ділянки площею 0,0451 га (кадастровий номер 4610137500:07:003:0087), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1849032946101; квартири АДРЕСА_20 , загальною площею 50,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2072598746101; квартири АДРЕСА_21 , загальною площею 51,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2072593046101; квартири АДРЕСА_22 , загальною площею 57,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2072581146101; квартири АДРЕСА_23 , загальною площею 57,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2072576346101; квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 51,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2072569446101; квартири АДРЕСА_24 , загальною площею 57,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2072495546101, - скасувати та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено і підписано 28 лютого 2023 року.

Головуючий

Судді