Рішення

від 13.03.2023 по справі 120/10106/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 березня 2023 р. Справа № 120/10106/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дружба народів" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про скасування постанови

УСТАНОВИВ

05.12.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Дружба народів" (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (далі відповідач).

У позовній заяві позивач просить скасувати постанову від 08.11.2022 № 337732 про застосування адміністративно господарського штрафу в сумі 8500,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що працівниками контролюючого органу було проведено габаритно - ваговий контроль автомобіля марки DAF FT XF 105/460, (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом REISCH RHKS-35-24AL (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , а перевізником було ПП "Дружба народів".

За результатами перевірки виявлено факт перевезення вантажів з порушенням вагових параметрів, а саме навантаження на одиночну вісь становило 12,56 т при дозволених 11,5 т, що на 9,2 % перевищує норму.

Постановою Відділу державного нагляду (контрою) у Вінницькій області від 08.11.2022 № 337732 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач вважає постанову протиправною та звертає увагу на особливості вантажу, що перевозився, зокрема те, що вантаж є сипучим (ріпак), а тому легко деформується під час руху автомобіля, відповідно його маса не є сталою у різних точках транспортного засобу. Тому з метою захисту своїх прав звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 09.12.2022 позовну заяву залишено без руху із встановленням строку для усунення недоліків позовної заяви.

02.01.2023 до суду надійшла заява позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 09.12.2022, недоліків.

Ухвалою від 17.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку, встановленому ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.

27.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 25.09.2022 внаслідок проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки DAF FT XF 105 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом REISCH RHKS-35-24AL (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській та Київській областях було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Під час зважування транспортного засобу позивача встановлено фактичне навантаження на одиничну вісь - 12,56 т, при допустимих 11,5 т, що є порушенням абз. 14 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Тому посадовими особами правомірно було складено акт про виявлене порушення. Як наслідок, після розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято спірну постанову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.09.2022 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській та Київській областях під час проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки DAF FT XF 105 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом REISCH RHKS-35-24AL (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Порушення задокументовано актом перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.09.2022 № 339868 (а.с. 28).

Повідомленням від 24.10.2022 № 36790/21/24-22 позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на 08.11.2022.

Позивач не забезпечив участі уповноваженого представника при розгляді справи та не надав доказів, які б спростовували виявлені перевіркою порушення.

08.11.2022 за результатом розгляду справи, відповідачем прийнято спірну постанову № 337732 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону. Постановою на позивача накладено штраф у сумі 8500,00 грн (а.с. 27).

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

За пунктом 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ), Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон 30.06.1993 № 3353-XII), Закон України, "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон від 08.09.2005 № 2862-IV), Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України № 1306), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ст. 33 Закону від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 30.03.1994 № 198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Згідно п. 3,4 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до п. 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м, за довжиною 22 м, фактичну масу понад 40 т, навантаження на одиночну вісь 11,5 т, здвоєні осі 16 т, строєні 21 т.

Абзацом 1 пункту 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ)

Положеннями пункту 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктами 16-18 Порядку № 879 16 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Судом встановлено, що 25.09.2022 у пункті габаритно-вагового контролю Одеська область А/Д М-05 Київ-Одеса км 452+811 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській та Київській областях проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що використовувався позивачем для здійснення перевезення вантажів, марки DAF FT XF 105 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом REISCH RHKS-35-24AL (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), під час якого виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених, встановлених ПДР України, а саме, фактичне навантаження на одиничну вісь автомобіля становило 12,56 тонн при допустимих 11,5 тонн.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як видно з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.09.2022.

В акті зафіксовано порушення вимог пункту 22.5 ПДР, а саме: навантаження на одиничну вісь вантажного автомобіля становить 12,56 тонн, що перевищує встановлену норму.

В силу приписів абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак суд доходить висновку, що відповідач правомірно та з дотримання вимог чинного законодавства прийняв постанову від 08.11.2022 за № 337732 про застосування до позивача (перевізника) адміністративно-господарського штрафу на суму 8500,00 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови відповідача, суд зазначає таке.

Як на підставу для задоволення позовних вимог, позивач посилається на те, що загальна маса автомобіля не перевищувала допустимих норм, передбачених чинним законодавством. Також позивач звертає увагу на особливості вантажу, що перевозився, зокрема те, що вантаж є сипучим (ріпак), а тому легко деформується під час руху автомобіля, відповідно його маса не є сталою у різних точках транспортного засобу. Зауважує, що водій ОСОБА_1 при русі транспортного засобу, неподалік с. Лиман на автодорозі М - 05, для забезпечення дорожнього руху та уникнення ДТП здійснив екстрене гальмування, в результаті чого відбувся зсув ріпаку в напрямку руху, а саме на одинарну вісь.

Як вже зазначалося, відповідно до ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Також відповідно до п. 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

До того ж наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі Правила № 363) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення рідкого вантажу, які у даному випадку позивачем не виконані.

Згідно з п. 12.1 Глави 12 Правил № 363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 Правил № 363 визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним.

Також пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 передбачено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у ПДР (п. 8.21 Глави 8 Правил № 363).

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить вантаж. Водночас зміщення вантажу і, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.09.2022 загальна маса належного позивачу транспортного засобу становила 37,82 тонн при допустимих 40,00 тоннах, однак при цьому навантаження на одиничну вісь склало 12,56 тонн при допустимих 11,5 тоннах.

Відповідно до п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР.

Таким чином, оскільки навантаження на одиничну вісь склало 12,56 тонн при допустимих 11,5 тоннах, тобто більше від нормативних параметрів, суд погоджується з правомірністю застосування відповідачем оспорюваного адміністративно-господарського штрафу.

Аргументи позивача про те, що після виявлення порушення водієм на місці було здійснено рівномірне розподілення вантажу по осям не дають підстав вважати оскаржену постанову неправомірною, адже приведення вагових параметрів до норми є умовою за якої може бути дозволено подальший рух такого транспортного засобу.

Інших доводів які б вказували на протиправність спірної постанови про накладення адміністративно - господарських санкцій позивачем не наведено.

Тому, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані суб`єктом владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та аргументи висловлені позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу судових витрат у справі немає.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство "Дружба народів" - вул. Соборна, буд. 26, с. Лучинчик, Могилів - Подільського району, Вінницької області, 23452, код ЄДРПОУ 30805348;

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області - вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя Богоніс Михайло Богданович